Для кожного підприємства важливо знати його фінансовий стан у майбутньому, виходячи з передбачуваних витрат і кон’юнктури ринку на ті види продукції, які воно виробляє і реалізує . Насамперед менеджери підприємства повинні знати, за якого обсягу реалізації того чи іншого виду продукції (обсяг продажу) досягається беззбитковість виробництва (нульова рентабельність). Такий обсяг реалізації ( продажу) називають критичним, оскільки при його зменшенні підприємство починає зазнавати збитків. Водночас при збільшенні продажу над його критичним обсягом забезпечується прибутковість виробництва. Керівникам підприємства також важливо знати , наскільки потрібно збільшити обсяг виробництва і реалізації продукції, щоб одержати бажану суму прибутку, та як вплине на його величину зміна витрат виробництва, що піддаються коригуванню в короткостроковий період.
Визначення критичного обсягу реалізації, а також аналіз беззбитковості виробництва та прогнозування прибутку ґрунтуються на використанні принципу класифікації витрат залежно від їх зв’язку з обсягом виробництва. В темі 6 ми вже з’ясували, що за цією ознакою всі витрати поділяються на постійні і змінні. Різне співвідношення між цими групами витрат, а також їх абсолютна сума істотно впливають на критичний обсяг продажу і прибуток підприємства. Щоб безпосередньо визначити їх, можна скористатися двома способами: 1) графічним, побудовою графіка критичної точки обсягу реалізації продукції (обсягу продажу); 2) за допомогою формули норми беззбитковості.
Графічний спосіб аналізу беззбитковості виробництва розглянемо на прикладі цукрових буряків, рівень товарності яких дорівнює, як правило, 100 %. Допускаємо, що врожайність коренів становить 300 ц/га, постійні витрати в розрахунку на 1 га посіву — 900 грн, змінні — 1800 грн , або в розрахунку на 1 ц основної продукції 6 грн (1800 : 300). Ціна реалізації — 16 грн за 1 ц. На підставі цих даних будується графік критичної точки врожайності — беззбитковості (рис.16. 2).
Для того щоб одержати достовірні результати про беззбитковість виробництва, важливо правильно побудувати на графіку шкалу грошової виручки і витрат на осі ординат. Для цього спочатку по осі абсцис через рівні інтервали відкладається врожайність (в нашому прикладі — 300 ц/га) і потім довільно, з точки зору зручності добудови всього графіка, наноситься чотирикутник (у нашому прикладі ОМСЛ). Потім проводиться лінія грошової виручки ОС. Тепер є можливість відкласти шкалу грошової виручки і витрат. Для цього з кожного інтервалу врожайності проводиться перпендикуляр на лінію ОС і з одержаної точки Е проводиться лінія на вісь ігреків, паралельна лінії іксів. На графіку описаний механізм показано на прикладі врожайності 50 ц. За ціни 16 грн за 1 ц грошова виручка становитиме 800 грн . Ця сума і відкладається на ординаті. Аналогічно відкладаються суми виручки за інших рівнів урожайності.
ОС — лінія грошової виручки від реалізації продукції; АВ — лінія постійних витрат; АБ — лінія сукупних витрат (постійних і змінних); КК1 — перпендикуляр, що вказує на критичну точку врожайності; лінії, що описують параметри виробництва за врожайності 350 ц/га; –·–·–· те саме за врожайності 250 ц/га
Після побудови шкали відкладається лінія постійних витрат АВ паралельно лінії абсцис (у нашому прикладі висота лінії від нульового рівня становить 900 грн). Тепер є можливість нанести лінію сукупних витрат (постійні + змінні ). Їх сума в нашому прикладі — 2700 грн. Знаходимо на шкалі названу суму і з цієї точки уявно проводимо лінію, паралельну лінії іксів, на сторону СЛ чотирикутника ОМСЛ. Знайдену точку Б з’єднуємо з точкою А, тобто з ординатою постійних витрат і таким чином одержуємо лінію сукупних витрат АБ. З точки перетину ліній АБ і ОС проводиться перпендикуляр КК1 на лінію абсцис, що вказує на критичний рівень урожайності, за якого досягається беззбитковість виробництва. В нашому прикладі цей рівень становить 90 ц/га.
За допомогою побудованого графіка є можливість аналізувати параметри галузі (грошову виручку, прибуток, суму змінних і сукупних витрат) за різних рівнів урожайності. Наприклад, за урожайності 350 ц/га, як видно з графіка, грошова виручка становитиме 5600 грн, змінні витрати — 2100, сукупні — 3000, прибуток — 2600 грн (5600 – 3000). Водночас за зниження врожайності, скажімо, до 250 ц/га грошова виручка дорівнюватиме 4000 грн, змінні витрати — 1500, а сукупні (за тих же постійних витрат, оскільки вони не змінюються від зміни врожайності) — 2400 грн. Прибуток при цьому зменшиться до 1600 грн/га (4000 – 2400).
За умови, що змінюється величина постійних витрат у розрахунку на гектар посіву або ж сума змінних витрат на центнер продукції, слід будувати нові графіки стосовно змінених параметрів розвитку галузі й за їх допомогою аналізувати беззбитковість виробництва. Зазначимо, що аналогічний аналіз можна здійснити за загальним обсягом реалізації продукції будьякої галузі. В даному випадку оперують загальними постійними і змінними витратами на виробництво цієї продукції.
Знаходження точки беззбитковості можна здійснити на основі універсального рішення:
ГВ – ЗВ = ПВ + НП,
де ГВ — грошова виручка від реалізації продукції; ЗВ — змінні витрати; ПВ — постійні витрати; НП — нульовий прибуток.
Грошову виручку і загальну суму змінних витрат можна визначити за такими формулами:
ГВ = Ц · G;
ЗВ = ЗВ0 · G,
де Ц — ціна реалізації одиниці продукції; G — критичний обсяг реалізації продукції, за якого забезпечується беззбитковість виробництва; ЗВ0 — змінні витрати на одиницю продукції.
Скориставшись цими формулами, наведене універсальне рівняння можна записати так:
Ц · G – ЗВ0 · G = ПВ + НП.
Оскільки НП дорівнює нулю, то дане рівняння після необхідного перетворення матиме вигляд:
Відомо, що різниця між ціною і змінними витратами на одиницю продукції дає маржинальний дохід (Ц – ЗВ0 = МR). Звідси формула знаходження критичного обсягу продажу продукції набуває вигляду G = ПВ : МR.
Для визначення критичного обсягу реалізації у вартісному виразі (КрО) використовується формула КрО = ПВ : КМR, де КМR — коефіцієнт маржинального доходу (КМR = МR : Ц).
