Posibniki.com.uaБухгалтерський облікБухгалтерський облік, контроль і аналіз у сучасній економічній науці та практиціФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОБ’ЄКТА ОПОДАТКУВАННЯ З УРАХУВАННЯМ ЗМІНИ АЛГОРИТМУ ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ


  Змiст  Наступна >

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОБ’ЄКТА ОПОДАТКУВАННЯ З УРАХУВАННЯМ ЗМІНИ АЛГОРИТМУ ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ


У перші роки незалежності України об’єкт оподаткуванняприбутку почергово змінювався кілька раз: прибуток — дохід —прибуток — дохід — прибуток і лише з 1995 року об’єктом оподаткування є прибуток.

У той же час алгоритм оподаткування прибутку змінювався. Спершу оподатковувався балансовий прибуток, потім прибуток для оподаткування визначався шляхом зменшення скоригованого валового доходу на суму валових витрат і нарахованихамортизаційних відрахувань. З цього періоду, тобто з прийняттям Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, з’явились різниці між прибутком, визначеним за даними бухгалтерського обліку (балансовийприбуток), і прибутком, який визначається для цілей оподаткування.

У П(С)БО 17 «Податок на прибуток», затвердженого наказомМінфіну України від 28.12.2000 р. № 353, виписано терміни: обліковий прибуток (збиток); податковий прибуток (збиток); поточний податок на прибуток; тимчасова податкова різниця та ін.Тобто, офіційно в нормативному документі з бухгалтерськогообліку з’явився термін «тимчасові податкові різниці» і виписанийпорядок їх визначення.

З прийняттям у 2010 році Податкового кодексу України (ПКУ)об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхомзменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму іншихвитрат звітного податкового періоду. Там же детально виписаносклад доходів і витрат, які враховуються і не враховуються, абовраховуються з обмеженнями при визначенні об’єкта оподаткування. Тобто, в податковому законодавстві визнана наявність податкових різниць і передбачена необхідність розробки нормативного акту щодо їх обліку. Положення бухгалтерського обліку «По-даткові різниці» розроблено і затверджено наказом МінфінуУкраїни від 25.01.2011 року № 27.

Таким чином, на сьогоднішній день діють два вітчизняних нормативних акта щодо обліку податкових різниць, а саме П(С)БО17 і ПБО «Податкові різниці» і крім того, діє МСБО 12 «Податокна прибуток», але, на жаль, строки обов’язкового ведення облікуподаткових різниць, передбачених ПКУ, щорічно переносяться.

Проблема обліку податкових різниць загострилась з оприлюдненням проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зміни алгоритму оподаткування прибутку з урахуванням податкових преференцій і обмежень», якийобговорюється на сторінках фахових видань (Законопроект).

У ст. 134 Законопроекту встановлено, що об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовійзвітності підприємства, на постійні та тимчасові податкові різниці щодо доходів і витрат та податкові різниці, що виникають заокремими операціями.

У Законопроекті наведено перелік постійних і тимчасових різниць щодо доходів і витрат, які збільшують або зменшуютьоб’єкт оподаткування.

Не дивлячись на те, що є нормативні акти щодо обліку податкових різниць (П(С)БО 17, МСБО 12 і ПБО «Податкові різниці»),проблема їх обліку потребує подальшого дослідження.

Проведений аналіз складу податкових різниць, участь у практичних семінарах з цієї проблеми в різних регіонах України приводить до висновку, що у бухгалтерів ще не має достатньої практики ведення обліку податкових різниць, склад таких різниць неможе бути стабільним. У той же час вважаємо, що наведений алгоритм визначення об’єкта оподаткування вдосконалює діючийпорядок.

Перша складова алгоритму — фінансовий результат до оподаткування, повністю формується в системі бухгалтерського облікуі відображається у Звіті про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід). Тобто, формування цієї інформації не потребує додаткових зусиль.

Щодо обліку постійних і тимчасових різниць, то ми вважаємо,що інформація про них також відображається в процесі облікудоходів і витрат, але її потрібно виокремити і узагальнити.

Аналіз постійних різниць показує, що вони фіксуються на підставі бухгалтерських первинних документів у складі доходів і витрат у повній сумі і їх визначення практично не потребує додат-кових розрахунків, крім «віртуальних» доходів, наприклад, призастосуванні звичайних цін.

Відносно тимчасових податкових різниць, то тут, в окремихвипадках, особливо щодо витрат, розмір яких обмежується податковим законодавством, потрібні додаткові розрахунки і оформлення бухгалтерськими довідками.

Узагальнення інформації про постійні і тимчасові податковірізниці доцільно здійснювати на субрахунках другого порядкурахунків доходів і витрат та відображати в накопичувальних регістрах.

Особливої уваги при обліку податкових різниць потребує тойфакт, що окремі платники податку на прибуток подають Декларацію з податку на прибуток за квартал, а інші — за рік, і тутважливо «не загубити» на протязі року такі різниці з метою достовірного визначення податкового прибутку.УДК 657.1Бабіч І. І.,к.е.н., доцент кафедри обліку і аудиту,Луцький національний технічний університет


  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ОБЛІКУ ДОХОДІВ В СТРАХОВИХ КОМПАНІЯХ
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
ОЦЕНКА КАЧЕСТВА БУХГАЛТЕРСКОЙ ФИНАНСОВОЙ ИНФОРМАЦИИ В ИНТЕРЕСАХ ЕЕ НАДЛЕЖАЩИХ ПОЛЬЗОВАТЕЛЕЙ
ТРАНСФЕРНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
НАРАХУВАННЯ ДИВІДЕНДІВ ВІДПОВІДНО ДО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ
Дисциплiни

МаркетингАнглійська моваПравоЕтика та естетикаІсторіяБухгалтерський облікЕкономікаІнформатикаМенеджментПолітологіяСтатистикаФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki