Діяльність ООН супроводжується значними витратами коштів, тому для підтримки функціонування організація утворює відповідні фонди й щороку затверджує бюджет. Внесок кожної країни відповідає її економічній могутності.
Головними джерелами надходження коштів до бюджету ООН є внески держав-учасниць організації. Розміри внесків оцінюються за шкалою, яку затверджує Генеральна Асамблея після рекомендації Адміністративного та бюджетного (п’ятого) Комітету.
Платоспроможність країни є головним критерієм формування цієї шкали. Квота внесків розраховується відповідно до валового внутрішнього продукту й рівня доходів на душу населення держави-члена. Існують мінімальні та максимальні ліміти квоти внеску кожного члена, відповідно 25 % та 0,001 %.
Кожні три роки Комітет повністю переглядає шкалу внесків, беручи до уваги останні статистичні дані відносно доходів країн-
учасниць. У 2000 році Генеральна Асамблея постановила, що розмір індивідуального внеску не повинен перевищувати 22 % бюджету.
Статут ООН зобов’язує всі держави-члени щороку сплачувати внески в основний (регулярний) бюджет. Розмір внеску кожного члена визначається як відсоток від загальних витрат Організації.
Від найбагатших країн до бюджету надходить близько 75 % бюджету. США є головним платником, їхня частка в бюджеті на 2012 рік становить 22 %. Японія сплачує біля 12,53% всіх витрат ООН. На Німеччину припадає 8,018%, частка Великої Британії — 6,604 %, Франції — 6,123 %, Італії — 4,999 %. Квота Радянського Союзу становила 9,99 %, України — 1,25 %, Білорусі — 0,33 %.
Згідно зі статтею 19 Статуту ООН, країну можуть позбавити права голосу в Генеральній Асамблеї, якщо вона вчасно не вносить до бюджету встановлену для неї квоту. «Член Організації, який має заборгованість зі сплати Організації грошових внесків, позбавляється права голосу в Генеральній Асамблеї, якщо сума його заборгованості дорівнює або перевищує суму внесків, яку він мав сплатити за повні попередні два роки. Генеральна Асамблея може дозволити такому членові Організації брати участь у голосуванні у разі, якщо прострочення платежу відбулося через незалежні від нього обставини».
Станом на 22 лютого 2012 року позбавлено права голосу такі країни (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
КРАЇНИ, ПОЗБАВЛЕНІ ПРАВА ГОЛОСУ * 11 жовтня 2011 року своєю резолюцією 62/1 (несплата країнами всієї мінімальної суми пояснюється обставинами, що не залежать від них) Генеральна Асамблея постановила, що Гвінеї-Бісау, Коморським островам, Сан-Томе і Принсипі, Сомалі, Ліберії та Центральноафриканській Республіці дозволено брати участь у голосуванні під час засідань Генеральної Асамблеї до кінця її 66-ї сесії.
Крім відрахунків до регулярного бюджету держави-члени покривають витрати на миротворчі операції та міжнародні трибунали ООН.
Фонди та програми ООН, такі як Дитячий фонд (ЮНІСЕФ), Програма розвитку ООН (ПРООН) та Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців (УВКБ) мають власні самостійні бюджети, які поповнюються за рахунок добровільних внесків від урядів держав або приватних осіб. Спеціалізовані установи ООН також мають самостійні бюджети.
Таблиця 2.2
КРАЇНИ, ЯКІ СПЛАЧУЮТЬ ОСНОВНУ
ЧАСТИНУ ВНЕСКІВ У 2012 РОЦІ
Бюджет спрямовується переважно на реалізацію цілей, затверджених у Декларації тисячоліття.
В останні роки ООН переживає як фінансову, так і бюджетну кризу, пов’язані з тим, що, з одного боку, держави-члени не виконують своїх фінансових зобов’язань зі сплати внесків, з іншого
— постає необхідність суттєвого скорочення бюджету ООН.
