Господарсько-фінансова діяльність сучасного підприємства повинна протікати у визначе-ній організаційній формі, в основі управління якою лежать певні закони та принципи переробки економічної інформації.
Кожне підприємство та його структурні підрозділи є об’єктами управління. Для управління та-кими об’єктами необхідна інформація про їхній стан, структуру і кількісні зміни, обумовлені гос-подарськими операціями. Сукупність інформації про об’єкт управління становить його інформа-ційну систему.
Така інформаційна система, у процесі безперервного функціонування, систематично сприймає зовнішню і внутрішню інформацію про господарські операції, перетворює її на необхідні для управління підприємством та його підрозділами показники.
Зовнішня інформація надходить до інформаційної системи підприємства від постачальників, покупців товарно-матеріальних цінностей, від кредитних, фінансових та інших установ. Внутріш-ньогосподарська інформація формується у вигляді звітів матеріально-відповідальних осіб, розрахун-ків, що складаються працівниками бухгалтерії.
За функціями управління у системі економічної інформації розрізняють облікову, нормативно-довідкову та планову.
Економічна інформація послідовно і повно сприяє відображенню виробничо-господарської діяль-ності підприємства, плануванню і прогнозуванню бізнесу, а також управлінню та контролю за його діяльністю.
Облікова інформація має загальні риси, принципи формування, що притаманні нормативно-довідковій та плановій інформації. Вона включає такі стадії її формування: збір, вимірювання пер-винних даних, реєстрацію, оброблення, групування і накопичення їх відповідно до цілей контролю і управління різними рівнями облікових об’єктів, складання внутрішньої та зовнішньої звітності.
Нормативно-довідкова інформація формується з урахуванням типу виробництва, номенклатури та складності виготовлених виробів, технології та організації виробництва, внутрішньовиробничого роз-поділу праці, рівня розвитку внутрішньогосподарських зв’язків. Ці риси є визначаючими у викорис-танні методів прогнозування, техніко-економічного та оперативно-виробничого планування, обліку витрат виробництва і калькулювання собівартості продукції.
Планова інформація містить дані, які необхідні для прогнозування та техніко-економічного та оперативно-виробничого планування. Планом може бути охоплена діяльність як окремого струк-турного підрозділу, так і підприємства у цілому.
Необхідною складовою техніко-економічного планування є розробка кошторису (бюджету) для підприємства у цілому на конкретний період часу, як правило, на рік. Головною метою розробки є координація окремих планів структурних підрозділів, забезпечення їх погодженості, яка повинна бути здійснена через об’єкти планування: продукт, витрати на виробництво цього продукту, його ефективність.
Видами облікової інформації є: первинний, фінансовий та управлінський облік.
Первинний облік — це сукупність документів відповідної форми, які складені вручну або з ви-користанням електронних технологій та є носіями інформації про наявність і рух матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, що забезпечують вихідними даними фінансовий і управлінський облік підприємства.
Фінансовий облік формує інформацію для внутрішніх і зовнішніх споживачів на основі принципів бухгалтерського обліку, положень (стандартів). У фінансовому обліку використовується нормативна інформація, наприклад, норми амортизації та дані управлінського обліку, скажімо, облік робочого часу тощо.
Великий обсяг первинної інформації не дає можливості менеджерам повністю її осмислити, проаналізувати і використати у своїй роботі. Тому вони використовують короткі огляди та іншу інформацію. Облікова інформація, спеціально підготовлена для керівників різних рівнів управ-ління, називається управлінською обліковою інформацією.
Управлінський облік використовує оперативну (первинну) інформацію незалежно від її кількіс-ного виміру. Він розширює інформаційні межі підприємства, тому що включає не тільки грошові ви-мірники, а й натуральні та трудові. Значення цього виду обліку у тому, що він дозволяє управляти фінансовими, трудовими і матеріальними ресурсами на основі певних механізмів — моделей, різ-ної форми алгоритмів, вимірників тощо.
Фінансовий та управлінський облік мають характерні риси і можуть бути класифіковані за пев-
ними критеріями:
· За ступенем регламентації. Ведення фінансового обліку є обов’язковим для кожного підприєм-
ства. Він базується на принципах бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Порядок фор-мування показників фінансової звітності, форм його ведення та зміст регламентуються норматив-ними документами. Управлінський облік на підприємстві ведеться за рішенням його керівництва. Підприємство самостійно розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій.
· Стосовно користувачів інформації. Фінансовий облік використовується широким колом вну-трішніх та зовнішніх користувачів. Управлінський облік надає інформацію обмеженій кількості
працівників керуючого персоналу.
· Стосовно об’єкта обліку та звітності. Фінансовий облік призначений для підприємства у
цілому, тоді як управлінський облік — тільки для центрів відповідальності, окремих видів проду-
кції.
· Стосовно мети обліку. Мета фінансового обліку — складання звітності для потреб зовнішніх
користувачів. Метою управлінського обліку є надання інформації для планування, управління та
контролю діяльності підприємства.
· За принципами обліку. Фінансовий облік базується на основі загальноприйнятих норм і стан-
дартів бухгалтерського обліку, що дає можливість зовнішнім користувачам інформації проводити порівняння і зіставлення даних різних підприємств, оцінювати їх і приймати рішення. Управлінсь-кий облік організується безвідносно до норм і юридичних вимог. Основним критерієм управлінсь-
кого обліку є вибір тих правил та приймів, які можуть бути корисними для прийняття рішень.
· Стосовно структури обліку. Вона залежить від використання базисних основ. У фінансовому
обліку використовується базисне рівняння:
Активи = Зобов’язання + Власний капітал.
Управлінський облік не має загального східного рівняння. Його структура характеризується трьо-ма видами економічних об’єктів: активи, доходи та витрати. Управлінський облік послуговується цими поняттями у разі складання обліку повної собівартості, обліку за центрами відповідальності
тощо.
· За формою відображення інформації. Кінцевим продуктом фінансового обліку є фінансова
звітність у грошовому вимірнику. У ньому господарські операції вже здійснені і об’єктивно відоб-ражені у звітному періоді на рахунках бухгалтерського обліку. Управлінський облік скоріше є засо-бом, аніж продуктом. У ньому як основа для аналізу фігурують такі поняття, як: нормо-година, тру-дові вимірники, час роботи об’єкта основних засобів, натуральні вимірники обсягу виробництва. В основу вибору вимірника береться до уваги його корисність у даної ситуації.
· Стосовно частоти подачі інформації, то для зовнішніх споживачів інформації фінансові зві-ти складаються на регулярної основі: щомісячно, щоквартально, щорічно. Річна фінансова звіт-ність найбільш повна; менш детілізованою є щоквартальна, щомісячна відображає окремі розраху-нки. В управлінському обліку звіти можуть складатися як на регулярній основі, так і за запитанням. Наприклад, внутрішня звітність про використання матеріалів складається щомісячно. Результати розкрою матеріалів відображаються у картах розкрою за кожною партією матеріалу.
Частота подачі інформації залежить від вимог користувача і має бути надана йому своєчасно.
· За масштабом інформації. Фінансові звіти узагальнюють інформацію про діяльність усього
підприємства. У деяких випадках, наприклад, коли підприємство розташовано у різних регіонах або має кілька видів діяльності, складаються окремі фінансові звіти за сегментами діяльності. Управлінський облік може бути обмежений рамками підрозділів підприємства. В звітах міститися інформація про види діяльності, центри відповідальності тощо.
Порівнюючи властивості фінансового та управлінського обліку, можна виділити основні їхні характеристики:
— фінансовий облік реєструє господарські операції, факти, дії, події, які відбулися, а управлінський
облікспрямованийнамайбутнє;
— фінансовий облік чітко регламентується за формами і змістом подання даних, тоді як управ-
лінський облік не регламентується затвердженими бухгалтерськими стандартами;
— у фінансовому обліку зосереджується увага на діяльності всього підприємства у цілому, тоді
як в управлінському обліку — на конкретних сегментах господарської діяльності;
— дані фінансового обліку використовуються зовнішніми користувачами інформації і тому во-
ни стандартизовані та ведуться за загальним правилом, а управлінського — призначені для внут-
рішніх споживачів інформації, інтереси яких персоніфіковані і можуть бути заздалегідь відомі; — фінансовий і управлінський облік по деяких показниках взаємодіють.
Порівняльний аналіз фінансового та управлінського обліку дав можливість глибше розкрити їхні властивості, значення кожного з них у системі управління фінансово-господарською діяльності підприємства.