На сучасному етапі найбільшого розвитку набули фінансові ринки США, Західної Європи та Японії, і саме вони нині є прикладом простого й досконалого механізму для інвестицій та уособленням міжнародного (світового) фінансового ринку.
На ринках цих країн більшість фондових інвесторів торгують через Інтернет, при цьому за кількістю учасників біржової торгівлі перше місце (близько 60 %
всіх укладених угод) посідають фізичні особи. Невіддільними атрибутами автоматизованої торгівлі на цих ринках є можливість котирування, доступ до аналітичних звітів про цінні папери і стан фондового ринку, послуги технічного аналізу. Більшість операторів електронної торгівлі надають клієнтам кредити (так звана маржинальна торгівля, тобто «торгівля з плеча»). Але зазначимо, що великі клієнти (капітал понад 200 тис. дол. США) зазвичай користуються послугами брокерів інвестиційних компаній, а не електронною біржею.
Обсяги банківських операції можуть сягати від 20 млн до 2 млрд дол. США, а їхній термін — від 2 до 10 років і більше. Великі за обсягом кредити надаються переважно у формі синдикованих кредитів або пулів, що дає змогу забезпечити необхідні суми кредитування й одночасно диверсифікувати ризики кредиторів. Інституціонально міжнародний ринок капіталів представлений сукупністю кількох сотень найбільших банків (усього у світі понад 50 тис. банків), розташованих у світових фінансових центрах на різних континентах. Доступ для потенційних позичальників на міжнародний ринок капіталів є вельми обмеженим; за обсягом операцій учасники цього ринку розподілені так:
• близько 40 % — ТНК та фондові біржі;
• понад 40 % — державні корпорації та державні і місцеві органи влади;
• 20 % — міжнародні фінансові організації (МФО).
Для сучасного міжнародного ринку характерна відсутність чітких просторових та часових меж. Він функціонує безперервно, долаючи часові пояси у пошуках оптимальних фінансово-економічних умов.
ТНК за рахунок ресурсів, залучених на міжнародному ринку капіталів, покривають 35—40 % своїх фінансових потреб. Однією з нових форм їх фінансування стали так звані паралельні позики. Ці позики поєднують депозитну операцію (материнська компанія розміщує депозит у транснаціональному банку своєї країни) та кредитну операцію (цей транснаціональний банк через своє відділення надає кредит філії ТНК в іншій країні).
Відсоткові ставки на міжнародному ринку капіталів є відносно самостійними щодо національних відсоткових ставок. Вони є плаваючими (змінними) й зазвичай переглядаються кожні півр. залежно від зміни базової складової ставки.
Фінансові ринки, що формуються (emerging markets)
На початку 1990-х років у економічному лексиконі з’явився термін «економіки країн з ринками, що формуються» (emerging markets), який був запропонований економістом міжнародної фінансової корпорації (International Finance Corporation, IFC). До цих економік були віднесені економіки країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою.
Розглядаючи особливості сучасних міжнародних інвестицій, необхідно зазначити, що для ТНК інвестування коштів в економіки країн з ринками, що формуються, є вигідною формою вкладень. Незважаючи на ризики, що супроводжують іноземні інвестиції в цих країнах, у них існує великий попит на фінансові ресурси, а наявність дешевої робочої сили та необхідних природних ресурсів забезпечують високу дохідність інвестицій. Зарубіжні інвестори мають
можливість отримувати чималі прибутки, використовуючи західний досвід управління вкладеними коштами. При цьому в країнах-реципієнтах іноземні інвестиції сприймаються переважно як такі, що сприяють їхньому економічному розвитку.
Збільшення іноземних інвестицій в економіки країн із ринками, що формуються, є певною мірою індикатором їхнього зарубіжного визнання. Разом із тим це не зменшує необхідності та значимості нарощування їхніх внутрішніх фінансових накопичень. Практика свідчить, що іноземні інвестиції не спрямовані на розвиток у країнах, що розвиваються, та країнах із перехідною економікою наукомістких виробництв та тих, які б конкурували з уже наявними в країнахдонорах. Зарубіжні інвестори передусім орієнтуються на наближення товарів, отриманих від реалізації інвестицій, до ринків збуту; їх цікавлять сировинні ринки та ринки дешевої робочої сили в країнах-реципієнтах. З огляду на це уряди країн-реципієнтів мають провадити виважену політику розвитку, яка б забезпечувала розбудову національного науково-технічного потенціалу та продуктивних сил країни при залученні іноземних інвестицій.
Проведення операцій на фінансовому ринку значною мірою базується на різноманітних індексах (рейтингах), які є орієнтирами для інвесторів у прийнятті ними рішень. Спеціально для цінних паперів ринків, що формуються, Міжнародною фінансовою корпорацією (International Finance Corporation, IFC), яка є членом WBG, були розроблені індекси. Вони надають користувачам узагальнену характеристику ситуації на ринках цінних паперів, виступають каталізатором розвитку ринків.
Добре знаними на фінансовому ринку є індекси щодо цінних паперів ринків, що формуються: «IFC Frontier», «IFC Global» та «IFC Investible», були розроблені IFC. Періодично IFC обчислює й оприлюднює ці індекси, подаючи їх у доларах США, а для окремих країн — також у місцевих валютах. Індексами IFC та її інформацією про ринки, що розвиваються, та ринки з перехідною економікою користуються такі відомі інвестиційні компанії (банки), як J. P. Morgan, Merill Lynch, Nomura Securities, Morgan Stanley, Commerzbank, Union Bank of Switzerland, Fidelity, Barings Asset Management. Індекс «IFC Frontier» IFC розробила з метою надання узагальненої характеристики молодих ринків. Уперше індекс «IFC Frontier» був представлений 1996 р., на початок 2009 р. його розрахунок здійснювали за даними цінних паперів 299 підприємств із 18 країн. На цей час загальна ринкова вартість цих цінних паперів досягала майже 19 млрд дол. США. Індекс обчислюють щомісяця, і він ураховує лише акції, які перебувають у вільному обігу. Тобто частка держави, стратегічного інвестора і пакет, що є у володінні підприємства, не враховуються. Цей індекс не враховує також обмежень для іноземних інвестицій на ринку. Індекс «IFC Global» був розроблений, щоб дати уявлення інвесторам про ринки акцій та ринки боргових зобов’язань (облігацій), які випускаються підприємствами країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою. Індекс «IFC Global» за акціями відображає динаміку цін на акції, що активно торгуються на ринку. Він розраховується за акціями, які становлять 60—75 % загальної капіталізації ринку конкретної країни, на підставі котировок цих акцій
на біржах чи інших прозорих торгових системах країни (у випадку України — ПФТС, «Перша фондова торговельна система»). Акції до включення їх для розрахунку індексу відбирають на підставі даних про капіталізацію компанії і того, наскільки активно вони продаються і купуються. Індекс «IFC Global» не враховує частку акцій, що можуть перебувати у вільному обігу на ринку через ускладнення зі своєчасним отриманням необхідної інформації. Індекс «IFC Global» за облігаціями ринків, що формуються, визначається не тільки на основі обсягу ринку, а й з урахуванням показників інвестиційної привабливості, з поправкою на такі змінні, як режими державного регулювання та оподаткування, правила доступу на ринки. Призначення цього індексу полягає не тільки в тому, щоб надавати інвесторам контрольні показники, а й стимулювати країни — партнери Світового банку (World Bank) до підвищення своєї привабливості у даному класі активів.
Щоб для цінних паперів країни розраховувався не лише індекс «IFC Frontier», а й індекс «IFC Global», мають бути виконані певні вимоги. Так, необхідно, щоб капіталізація акцій компаній, що входять в індекс, перевищувала 2 млрд дол. При цьому враховується лише та кількість акцій, що перебуває у вільному обігу. Частка держави, стратегічного інвестора, і пакет, який є в перехресному володінні підприємств, не враховуються. Для подолання такого суворого обмеження необхідно суттєво збільшувати капіталізацію підприємств, що можливо передусім пришвидшенням процесів приватизації. Індекс «IFC Investible» є різновидом індексу «ІFC Global» і відображає інвестиційні можливості для іноземців в економіках країн з ринками, що формуються. Для його розрахунку беруть інформацію про найліквідніші акції.
Доступність акцій корпорацій країн з ринками, що формуються, для іноземних інвесторів оцінюється з позиції юридичних обмежень, які встановлюються законодавством держави або статутами компаній-емітентів. Наприклад, AT «Газпром» входить в індекс «IFC Global» всіма 100 % своєї капіталізації, а в індекс «IFC Investible» — тільки 5 %, оскільки існують певні обмеження до можливостей іноземних інвесторів придбавати акції цієї компанії. Іншим прикладом можуть слугувати акції телекомунікаційних компанії України. Українське законодавство встановлює обмеження для телекомунікаційних компаній щодо належності акцій іноземним інвесторам на рівні не більш як 49 %. Тому загальна ринкова капіталізація телекомунікаційних компаній при розрахунку індексу «IFC Investible» буде множитися на 0,49. Якщо, наприклад, статут конкретної компанії обмежує частку іноземних інвесторів 20 %, капіталізація такої компанії буде скоригована множником 0,20.
Компанії, цінні папери яких включають в індекс «IFC Investible», мають задовольняти мінімальним критеріям щодо капіталізації та ліквідності. Капіталізація цінних паперів, що включаються в індекс «IFC Investible», з урахуванням згаданих вище множників капіталізації, має перевищувати 25 млн дол. США. Ліквідність цінних паперів вимірюється обсягом річного обігу акцій на біржі. За цим показником акції, що можуть претендувати на включення до підрахунку індексу, повинні мати річний обсяг біржового обігу перед включенням до індексу не менш як 10 млн дол. США.Включення цінних паперів тієї чи іншої країни до системи індексів IFC є важливою подією для такої країни, оскільки характеризує певний рівень розвитку її ринків капіталів. Включення країни до загальноприйнятого індексу IFC є своєрідним «зеленим сигналом» для багатьох інвесторів. У жовтні 1996 р. IFC почала розраховувати окремий індекс для цінних паперів підприємств Росії (індекс «IFC Frontier»). На початку січня 1997 р. Росія була включена до системи індексу «ІFС Global», ще за місяць — до найбільш представницького індексу «IFC Investible».
Для цінних паперів компаній України ІFС розраховує індекс «IFC Frontier» починаючи від 3 квітня 1998 р.
Резюме за змістом теми
Фінансовий ринок відіграє важливу роль в економіці. Пройшовши багатовіковий період формування, сучасний фінансовий ринок інституціонально є сукупністю фінансових структур, через які відбувається перетікання капіталу від тих суб’єктів господарювання, що мають тимчасово вільний капітал, до тих, кому він на даний момент потрібен, при цьому капітал рухається у напрямі більшої дохідності.
З теоретичної точки зору фінансовий ринок є економічною категорією, що представляє систему економічних відносин суб’єктів господарювання у процесі купівлі-продажу тимчасово вільного капіталу з метою збільшення його вартості.
Теорія та практика фінансового ринку тісно пов’язані між собою. Розуміння теоретичних засад фінансового ринку дає можливість пізнати його сутність та зрозуміти закономірності його розвитку, що набуває особливої актуальності за умов фінансових та економічних криз останніх десятиліть.
Розвиток фінансового ринку на сучасному етапі є складовою глобалізаційних та інтеграційних процесів. Незважаючи на економічну глобалізацію та інтеграцію, сучасний фінансовий ринок є неоднорідним, на ньому чітко виокремлюються фінансові ринки розвинених економік та молоді ринки, тобто такі, що перебувають на етапі формування.
Основні терміни та поняття до теми: фінансовий ринок, функції фінансового ринку, матриця руху капіталу, кругообіг капіталу в економіці, ринки, що формуються, ринки розвинених економік, генезис фінансового ринку, індекс «IFC Frontier», індекс «IFC Global», індекс «IFC Investible».
Запитання для самоконтролю
1. Дайте визначення категорії «фінансовий ринок».
2. Що являє собою фінансовий ринок з інституціональної точки зору?
3. Якими є напрями руху капіталу між корпорацією (емітентом) та інвестором, що пропонує свій капітал на фінансовому ринку?
4. Які функції виконує фінансовий ринок у сучасному суспільстві?5. Опишіть основні етапи руху капіталу в економіці між домогосподарствами, фінансовими посередниками, нефінансовими корпораціями та державою.
6. Поясніть основні взаємозв’язки, подані в матриці руху капіталу.
7. Які події, що лягли в основу розвитку фінансового ринку, відбувалися в період до Х ст.?
8. Які події, що лягли в основу розвитку фінансового ринку, відбувалися в період ХІ
—ХV ст.?
9. Які події, що лягли в основу розвитку фінансового ринку, відбувалися в період ХVІ
—ХVІІ ст.?
10. Якою є роль розвитку банківського сектору у формуванні фінансового ринку?
11. Як фінансовий ринок розвивався у ХVІІІ
—ХХ ст.?
12. Які існують моделі фінансових ринків на сучасному етапі?
13. Яким чином глобалізаційні процеси виявляються в діяльності фінансових ринків?
14. Назвіть особливості фінансових ринків розвинених економік.
15. Якими є особливості «молодих» фінансових ринків?
Тестові завдання
1. Характерною ознакою фінансового ринку є те, що: а) на ньому працюють фінансові посередники; б) предметом його діяльності є грошовий капітал; в) правильні відповіді а) і б).
2. Ціна грошового капіталу, яку фіксує фінансовий ринок: а) є важливим макроекономічним показником; б) використовується для відображення цін та цінових пропорції між рештою товарів в економіці; в) правильні відповіді а) і б).
3. Суспільне призначення фінансового ринку полягає в тому, щоб: а) слугувати місцем, де можуть зустрітися покупці, продавці та посередники; б) забезпечувати переплив грошового капіталу в економіці відповідно до попиту та пропозиції на цей капітал; в) правильні відповіді а) і б).
4. Як економічна (фінансова) категорія фінансовий ринок є: а) економічними відносинами між покупцями, продавцями та посередниками щодо продажу грошей; б) системою економічних відносин щодо операцій з грошовим капіталом з метою уможливлення його руху в напрямі вищої норми дохідності; в) складовою відносин, що складаються в суспільстві щодо грошових потоків.
5. Показник капіталізації фінансового ринку розраховується як: а) сума ринкових цін фінансових інструментів, що торгуються на даному ринку;б) співвідношення між сумою ринкових цін фінансових інструментів та номінальним ВНП або ВВП країни; в) правильні відповіді а) і б).
6. До функцій фінансового ринку належать: а) розподільна; б) контрольна; в) накопичувальна та інвестиційна; д) правильні відповіді а), б) і в); е) накопичувальна, інвестиційна та цінова.
7. Ресурси грошового капіталу: а) обмежені у просторі; б) обмежені у часі; в) правильні відповіді а) і б); г) необмежені.
8. Кругообіг грошового капіталу здійснюється в процесі: а) функціонування фінансового ринку; б) являє собою купівлю-продаж грошового капіталу з метою збільшення його вартості; в) правильні відповіді а) і б).
9. Точкою відліку існування фінансового ринку в близькому до сучасного розуміння понятті можна вважати: а) середину ХХ ст.; б) другу половину XVII ст.; в) жодна відповідь неправильна.
10. Індекс «IFC Frontier» розраховують на підставі даних щодо: а) лише тих акцій, які перебувають у вільному обігу; б) лише найбільш ліквідних акцій; в) акцій та облігацій, які торгуються на ринку.
Тематика рефератів
1. Організація діяльності фондової біржі (цю тему можна розкрити на прикладі конкретної біржі).
2. Організація діяльності позабіржового ринку (цю тему можна розкрити на прикладі позабіржового ринку конкретної країни).
3. Функції фінансового ринку.
4. Роль фінансового ринку в мобілізації необхідного корпорації капіталу.
5. Ключові елементи та напрями кругообігу капіталу в економіці.
6. Аналіз матриці кругообігу капіталу в економіці.
7. Аналіз структури активів підприємств в Україні та джерел їх фінансування (такий аналіз можна здійснювати в розрізі окремих галузей економіки країни).
8. Історія виникнення та розвитку ярмаркової торгівлі в період до середньовіччя.9. Історія виникнення та розвитку акціонерних компаній (корпорацій).
10. Історія виникнення та розвитку державних цінних паперів.
11. Сучасні моделі фінансового ринку.
12. Тенденції розвитку фінансового ринку за умов глобалізації.
13. Особливості фінансових ринків країн з розвиненими економіками.
14. Особливості фінансових ринків країн колишнього соціалістичного табору. Львів : Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2004.
Література для поглибленого вивчення матеріалу
1. Колісник М. К., Маслак О. О., Романів Є. М. Фінансовий ринок : навч. посіб. —
— С. 7—25.
2. Міжнародний стандарт фінансової звітності № 32 «Фінансові інструменти: подання».
3. Міжнародний стандарт фінансової звітності № 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка».
4. Смолянська О. Ю. Фондовий ринок : навч. посіб. — К. : Центр навчальної літератури, 2005. — С. 9
—30.
5. Фінансова реструктуризація в Україні: проблеми і напрями : Монографія / За наук. ред. В. Федосова. — К. : КНЕУ, 2002.
— С. 141
—227.
6. Суторміна В. М., Дегтярева Н. В. Фінансовий ринок : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — Вид. 2-ге. — К. : КНЕУ, 2009. — С. 14
—24.
7. Шелудько В. М. Фінансовий ринок : навч. посіб. — К. : Знання-Прес, 2008.
