Posibniki.com.ua Бухгалтерський облік Фінанси, облік і аудит ФІНАНСОВА СТРАТЕГІЯ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ


< Попередня  Змiст  Наступна >

ФІНАНСОВА СТРАТЕГІЯ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ


В статье исследуется вопрос структуры стратегии и определения роли одного из главных ее элементов

— финансовой стратегии, которая направлена на развитие финансовой деятельности страховой компании.

По мнению автора, именно разработка такой стратегии позволит страховщикам лучше реализовать свои финансовые возможности. The question of structure of strategy and determination of role of one of the important its elements is explored in the article — financial strategy which is directed on development of financial activity of insurance company. In opinion of author, exactly development of financial strategy will allow insurance companies to take into account all financial possibilities.

Ключові слова: страховий продукт, фінансова стратегія, страхові ресурси, бізнес-план

Як свідчить світова практика, економіка будь-якої країни підвладна спадам та підйомам, які впливають на фінансову стабільність суб’єктів господарювання. Виграють ті, хто вміє прогнозувати ситуацію своїми продуманими й оперативними діями. Страхова компанія повинна залишатися фінансово стійкою та надійною протягом будь-якого економічного циклу, плануючи свою діяльність.

Стратегія кожного страховика полягає в тому, щоб максимально скористатися своїми можливостями з врахуванням змін зовнішнього та внутрішнього середовища. Водночас мають бути своєчасно враховані й чинники, що ускладнюють роботу страховиків.

В статті досліджується питання структури стратегії та визначення ролі одного із найголовніших її елементів — фінансової стратегії.

Питання структури стратегічного планування розглядались в працях як українських (Бланк І. О., Савчук В. П. ), так і іноземних вчених (Лі Ченг Ф., Фінерті Джозеф І., Лобанова, Е. Н., Ліхачева О. Н., Ковальов В. В., Петров А. Н.).

Досить часто на практиці ототожнюють такі поняття як бізнес-план, стратегічний план, прогнозний план, вважаючи, що ці документи складаються для вирішення одних і тих же питань — розробки довгострокового плану дій компанії. Дійсно, різниця між даними поняттями невелика, але вона існує. Розглянемо суть кожного поняття і взаємозв’язок між ними.

96

Страхова компанія, як суб’єкт господарювання, формує певну корпоративну стратегію для забезпечення виконання власної місії. Деколи керівництво компанії приймає рішення на довгострокову перспективу. Це відноситься, наприклад, до рішень з таких питань, як реорганізація бізнесу (відкриття нової філії, злиття компаній і т.д.), здійснення конкурентної політики, реалізація інвестиційних проектів страховика. Такі рішення визначають діяльність страхової організації на багато років вперед і відображаються в стратегічних (довгострокових) планах, де ступінь деталізації звично невисокий. Стратегічне планування є систематизованим і логічним процесом, спрямованим на дослідження розрахунків і вибору альтернатив.

Відомий менеджер США, керівник автомобільної компанії «Крайслер» Якокка (1924 р.) підкреслював: «Втрата колишніх позицій американськими компаніями в тому, що менеджери не виявляли цікавості до довгострокового планування! Вони піклувалися про найближчу вигоду, про підвищення прибутку в наступному кварталі» [2, с. 14].

Практика показує, що при формуванні стратегічних проектів вітчизняних страховиків значущішими показниками роботи є: позиція компанії на страховому ринку, зростання якості страхового продукту, збільшення частки ринку інновації і зростання продажів. Прибутковість не є домінуючим чинником. Це говорить про те, що поточне фінансове положення страхової компанії не є сьогодні визначальною межею щодо найближчої перспективи. Підвищення якості страхових послуг сьогодні стало для страховиків навіть актуальнішим, ніж розробка нових послуг. По суті, підвищення якості стає проблемою, навколо якого менеджери будують всю стратегію страхових компаній. Інноваціям українські менеджери надають велике значення, проте не чекають високої віддачі від вкладених у розробку нових послуг коштів.

Поза сумнівом, об’єми продажів напряму залежать від того, яку частку займає страхова організація на ринку. Формуючи стратегію розвитку компанії, менеджери повинні визначити, чи варто розширювати частку ринку за рахунок унікальності і низьких витрат, або слід зосередитися на певному продукті або сегменті ринку.

Багато українських страхових компаній віддають перевагу зосередитись на певному страховому продукті або сегменті ринку, і не прагнуть задовольнити потреби якомога більшого числа страхувальників. Розглянувши динаміку основних показників, що ха-

рактеризують розвиток страхового ринку України, помітимо наявність таких тенденцій (табл. 1).

Таблиця 1

НАДХОДЖЕННЯ СТРАХОВИХ ПЛАТЕЖІВ (ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ СТАТИСТИКИ), млн грн

Надходження страхових платежів 2000 р. 2001 р. 2002 р. 2003 р. 2004 р.
1 Добровільне особисте страхування 134,2 189,4 245,6 295,8 414,6
2 Добровільне особисте страхування життя 14,1 10,0 25,8 77,2 86,6
3 Добровільне майнове страхування 1061,6 1711,6 2738,9 5728,4 9651,0
4 Добровільне страхування відповідальності 279,0 228,3 357,1 749,8 156,7
5 Обов’язкове особисте страхування 123,7 152,1 152,2 145,6 157,8
6 Обов’язкове майнове страхування 6,5 15,8 45,9 82,7 95,1
7 Обов’язкове страхування відповідальності 119,2 165,3 191,7 259,2 341,1
8 Всього 1738,3 2472,5 3757,3 9135,3 19431,3

ходжень від реалізації страхових послуг, а також, можна відмітити, що найбільшу частку мають надходження від добровільного майнового страхування. Та незважаючи на це, ринок потребує подальшого вдосконалення. Відповідно до міжнародних стандартів, страховий сектор України все ще залишається дуже малим.

Страхування в Україні часто використовується як спосіб уникнення оподаткування, нелегального експорту капіталу та інструментом фінансових схем. За оцінками експертів до 80 % діяльності на ринку може вважатися псевдо- та тіньовими операціями. Відзначається низька страхова культура, велика частина населення досі мало обізнана про переваги страхування.

Для порівняння розглянемо динаміку розвитку страхового ринку Росії в період з 2001 до 2004 р. Спостерігається ситуація постійного приросту зібраних страхових премій, а в 2004 році за прийнятих змін в оподаткуванні російських страховиків (що призвели до зменшення схем оптимізації оподаткування) ситуаціяміняється. На українському страховому ринку ситуація дещо інша (табл. 2).

Таблиця 2

ПРИРІСТ ЗІБРАНИХ СТРАХОВИХ ПРЕМІЙ РОСІЇ ТА УКРАЇНИ

Рік Росія Україна
2002 8,6 % 23,7 %
2003 43,9 % 66,4 %
2004 9,04 % 75,9 %

У сучасних умовах, що характеризуються активним розвитком ринкових відносин, страховики вимушені шукати такі форми і моделі планування, які забезпечують їм максимальну ефективність схвалюваних управлінських рішень. Оптимальним варіантом досягнення таких рішень є розробка бізнес-плану.

Бізнес-план — це документ, що є результатом комплексного дослідження основних сторін діяльності компанії і дозволяє керівництву визначити доцільність подальшого розвитку бізнесу. Відсутність такого документа приводить до неефективного розмежування обмежених фінансових і матеріальних ресурсів; дозволяє сконцентрувати зусилля всього персоналу на рішенні перспективніших задач; створює складнощі для проведення ефективного контролю через відсутність іншого узагальнюючого документа, що дозволяє оцінити ступінь відхилення фактично досягнутих результатів від запланованих [3, с. 54]. Залежно від значущості питань, зачеплених у бізнес-плані, його можна трактути і як інструмент стратегічного планування (формування концепції розвитку бізнесу), і як окремий елемент інвестиційного проекту страхової компанії, і як інструмент оперативного управління бізнесом. За рахунок бізнес-плану страховик може вирішити наступні питання: визначити доцільність та перспективи окремих видів страхових послуг в економічних умовах, що склалися; конкретизувати перспективи бізнесу у вигляді системи кількісних і якісних показників розвитку; оцінити потенційні прибутки на основі зіставлення передбачених доходів і витрат; визначити ступінь життєздатності і майбутньої платоспроможності фірми;

Як правило, бізнес-план складається на період від трьох до п’яти років з детальним опрацьовуванням першого року і укрупненим прогнозом на подальші періоди. Таким чином, бізнес-планування об’єднує в єдину систему перспективне і поточне планування.

Розглянувши вище всі види стратегій, прослідкуємо взаємо

Рис. 1. Структура стратегічного планування страхових компаній

Рис. 1. Структура стратегічного планування страхових компаній

В структурі стратегії компанії важливе місце посідає фінансова стратегія, яка забезпечує всі основні напрямки розвитку її діяльності та фінансових відносин. Саме в даній стратегії формуються довгострокові фінансові цілі, обираються найбільш ефективні шляхи їх досягнення, адекватного корегування напрямків формування та використання фінансових ресурсів при зміні умов зовнішнього середовища. На думку автора, саме розробка фінансової стратегії дозволить страховим компаніям врахувати всі можливості для повної реалізації можливості зростання на страховому ринку та досягнення задач корпоративної стратегії.

забезпечити підтримку з боку потенційних інвесторів на основі доказів вигідності вкладень.

Саме тому більш докладнішої уваги приділимо розробці та аналізу фінансової стратегії.

При розробці фінансової стратегії враховують основні напрямки фінансового розвитку страхової компанії (рис. 2).

Рис. 2. Напрямки розробки фінансової стратегії страхової компанії

Рис. 2. Напрямки розробки фінансової стратегії страхової компанії

По напряму «формування фінансових ресурсів» менеджери страхової компанії розглядають наступні задачі:

• забезпечення збільшення капіталу компанії за рахунок внутрішніх джерел (внесків засновників, відрахувань з нерозподіленого прибутку, т. д.);

• забезпечення зростання фінансових ресурсів страховика за рахунок зовнішніх джерел (залучення коштів інвесторів, збільшення доходів шляхом розширення кола діяльності, т. д.);

• створення оптимізаційної структури джерел формування фінансових ресурсів.

Не менш важливим напрямком при розробці фінансової стратегії є розгляд та розробка шляхів використання коштів страхової компанії. Розглядаючи поставлені задачі, менеджери вирішують питання:

• забезпечення необхідного розподілу фінансових ресурсів по напрямках діяльності страхової компанії;

• пошук резервів вільних коштів страховика для проведення інвестиційної діяльності;

• забезпечення оптимального розподілу коштів страхових резервів по напрямкам інвестицій;

• створення оптимального перерозподілу коштів між структурними підрозділами компанії;

• забезпечення відповідних витрат, необхідних для розвитку бізнесу (розробка нових програм страхування, розробка та впровадження бізнес — планів по окремим проектам);

• інше.

При розробці фінансової стратегії не слід забувати про необхідність забезпечення фінансової стійкості страховика, його платоспроможності та фінансової надійності, визначеної законодавчо. Отже, за даним напрямом необхідно вирішувати наступні питання:

• забезпечення платоспроможності страхової компанії відповідно до законодавчих вимог;

• пошук шляхів, необхідних для забезпечення фінансової стійкості компанії.

Отже, стратегічні програми потрібно складати доволі гнучкими, аби при потребі їх можна було переорієнтувати або модифікувати, з метою забезпечення пристосування компанії до нових сприятливих можливостей розвитку бізнесу, а також до нових обмежень, які виникають на цьому шляху. Беруться до уваги як зміни в законодавстві, так і інтереси потенційних страхувальників, посередницьких структур, компаній-конкурентів та інших суб’єктів страхового ринку.

Отже, фінансова стратегія є однією із важливих складових стратегії страховика і спрямована на його подальший розвиток.

Література:

1. Бланк І. А. Фінансова стратегія підприємства. — К.: Ельга, НікаЦентр, 2004. — 720 с.

2. Лихачева О. Н. Финансовое планирование на предприятии: Учеб. пособие. — М.: ООО 2003. — 264 с.

3. Ковалев В. В. Введення у фінансовий менеджмент. — М.: Фінанси і статистика. — 1999. — С. 104.

4. Петров А. Н. Стратегічне планування і розвиток підприємства: Навч. посіб. — СПб.: СПбУЕФ, 1993.

5. Управление финансами / Е. Н. Лобанова, М. А. Лимитовский. — М.: ИНФРА-М, 1999.

— 251. (Модульная программа для менеджеров. Модуль 14.)

Стаття надійшла до редакції 13 березня 2006 р.

УДК 336.711 М. Ф. Пуховкіна, канд. екон. наук, доц., проф. кафедри банківської справи

КНЕУ імені Вадима Гетьмана


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
ЛІКВІДАЦІЯ БАНКІВ — УРОКИ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО
ФІНАНСОВІ ІНСТИТУЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
СИСТЕМА ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ ТА МОЖЛИВОСТІ ЇЇ РЕФОРМУВАННЯ
ОСВІТНІ ПОСЛУГИ: СУТНІСТЬ ТА СПЕЦИФІЧНІ РИСИ
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВИХ ЗВ’ЯЗКІВ МІЖ ВИТРАТАМИ НА СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ ІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ ТА ЕФЕКТИВНІСТЮ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)