Posibniki.com.ua Бухгалтерський облік Фінанси, облік і аудит ФІЛОСОФІЯ СУЧАСНОГО ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ


< Попередня  Змiст  Наступна >

ФІЛОСОФІЯ СУЧАСНОГО ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ


У статті розглянуто фундаментальні питання теорії економічного аналізу та обґрунтовано напрями удосконалення аналізу за сучасних умов. Виділено проблемні позиції щодо сучасної парадигми економічного аналізу, обґрунтовано роль та функції аналізу в економічній науці.

Ключові слова: економічний аналіз, менеджмент, управління, системний підхід, методологія.

Сучасні тенденції у процесах трансформації, гармонізації, інтеграції і диференціації економічних наук, пов’язані з ринковим реформуванням економіки, науки, освіти і суспільства в цілому, вимагають наукової інтерпретації доцільності, досконалості та

пріоритетності таких змін. Це стосується економічного аналізу, місце і роль якого часто недооцінюється без достатньої аргументації, в супереч визнання кінцевої результативності чому і для чого звужуються сегменти чи розмивається цілісність його як науки. З цим пов’язані процеси скорочення наукових досліджень у сфері економічного аналізу, аналітичної підготовки спеціалістів та області застосування аналітичних досліджень у практичній діяльності. Спеціальні обстеження показують, що питома вага аналітичних дисциплін у навчальних планах фахової підготовки багатьох вузів України не перевищує 3—5 %, в той час, як у Російській Федерації вона складає 28 %, у Білорусії — 25 %. Тенденція щодо введення нових дисциплін галузевого та функціонального економічного аналізу спостерігається і в інших країнах. В той же час в Україні предмет економічного аналізу посилено розмивається в інших прикладних та галузевих економічних науках, спотворюючи їх предметність. Так, узагальнені оцінки показують, що курс «Фінансового менеджменту» на 70—80 % копіює предмет «Фінансового аналізу», на 30—40 % економічний аналіз виражає зміст «Управлінського обліку». Значна частка його методики представлена у дисциплінах з менеджменту, аудиту, маркетингу тощо. Зрозуміло, що така участь аналізу визначається його роллю як всезагального методу наукового пізнання. Проте, масштабність застосування методу не може і не повинна спотворювати цілісність предмету спеціальної економічної науки.

Якість аналітичних досліджень залишається дуже низькою і в практиці економічної роботи господарюючих суб’єктів. Економічний аналіз часто зводять лише до порівняльних оцінок та визначення динаміки економічних змін. За нашими оцінками, найбільш повно на практиці використовується тільки його оцінкова функція (на 75—80 %), лише на 30—40 %

— діагностична і на 10—15 %

— пошукова. Значною залишається частка ретроспективного аналізу (із загальної сукупності — до 80 %), а стратегічний аналіз займає лише 5—7 % загального обсягу аналітичних досліджень і представлений у надто спрощеній формі.

Причин такої ситуації є багато, вони мають і об’єктивну і суб’єктивну природу. Проте їх характеристика є, а нашу думку, менш продуктивною, ніж пошук істини трансформаційних процесів в системі економічних наук і визнання місця та ролі економічного аналізу. Слід зауважити, що фахова підготовленість керівників економічних систем різного рівня з проблем проведення загальних і тематичних аналітичних досліджень залишається низькою, незапотребувані і можливості аналізу у поясненні негатив-них явищ і тенденцій та визнання відповідальності осіб. Про це свідчить і стан використання інформаційних ресурсів бухгалтерського обліку та статистики в аналітичному обґрунтуванні та оцінках виконання управлінських рішень. Із загальної сукупності цих ресурсів в системі креативного менеджменту використовується не більше 20 % інформації, а до 60 % облікових даних формується для потреб ситуативного контролю. В той же час соціологічні обстеження свідчать, що до 80 % загального обсягу робіт в системі ринкового менеджменту займають аналітичні дослідження, пов’язані з оцінками, діагностикою, пошуком і проектуванням дієвих механізмів виробничо-фінансової діяльності.

Практично згорнуті спеціальні наукові дослідження у сфері методології таорганізації економічного аналізу.

Не вдаючись в оцінки гносеологічних коренів та еволюції науки економічного аналізу, які повноцінно зроблені численною групою науковців [1, 4, 5, 7, 9], виділимо лише проблемні позиції щодо сучасної парадигми економічного аналізу, які викликають дискусію науковців і практиків. Це стосується, насамперед, визнання економічного аналізу як:

• методу пізнання економічних систем;

• системи спеціальних знань і цілісної науки;

• функції менеджменту і управління.

Викликає заперечення зведення ролі економічного аналізу лише до методу пізнання економічних систем, оскільки аналіз це взагалі загальнонауковий метод розділення, розкладання складних систем на елементарні для пізнання внутрішньої будови останніх із наступним синтезом цих результатів для задоволення запиту дослідника. Будь-які дослідження щодо можливостей цього методу мають виключно абстрактно-логічний філософський зміст. Більш привабливим, на нашу думку, є визнання економічного аналізу як цілісної прикладної науки, яка має свою специфіку щодо предмету, об’єктів та методів дослідження економічних систем. Доцільність, об’єктивність її виділення глибоко аргументована багатьма дослідниками [1, 2, 4, 7, 8, 9] і не втратила свого значення в сучасних умовах ринкового реформування. Більше того, враховуючи специфіку економічних відносин в ринковому середовищі, зміст, завдання, цільова орієнтація економічного аналізу суттєво змінюються, модифікується його предмет, збільшується коло об’єктів, розширюється інструментарій наукового пошуку. Основний акцент необхідно зробити на ситуативне моделювання поведінки економічних систем, рейтингові оцінки, визначення ступені ризику тощо. Саме змістова характеристика даноїекономічної науки визначає її сучасну актуальність, формує нову парадигму незалежно від її формального означення, яке має найширший діапазон — від «Вищої макроекономіки» (Advanced macroeconomic) до «Вищого обліку» (Advanced accounting). Ці формальні означення запозичені із зарубіжних класифікаторів економічних наук.

Концептуальну основу сучасного економічного аналізу як цілісної науки складає єдність методологічного і організаційного забезпечення прийняття і оцінки ефективності виконання управлінських рішень у часі і просторі зміни та розвитку економічних систем будь-якого рівня. Пріоритетним є реалізація його діагностичної та пошукової функцій в умовах невизначеності поведінки та мотивації господарюючого суб’єкта, перманентних змін нормативно-правового регулювання економічних процесів, зміни співвідношення контрольованості секторів національної економіки, можливостей корпоративного лобіювання економічних інтересів тощо. Нову філософію економічного аналізу в Україні формують процеси:

• міжнародної економічної інтеграції;

• розвитку конкуренції і посилення дії економічних важелів управління;

• формування цивілізованої системи партнерських відносин і зменшення частки «ручного управління» економікою;

• розвитку акціонерної діяльності і економічного обґрунтування паритетності інтересів учасників економічних процесів;

• чітке розмежування пайової участі та відповідальності сторін у досягненні кінцевих результатів діяльності;

• формування стратегії і тактики забезпечення економічної незалежності та національної безпеки.

Цей, далеко не вичерпний, перелік проблем економічного управління в Україні визначає не лише особливість розвитку аналітичної науки, а і становлення нового формату фахової підготовки спеціалістів економічного профілю, визначаючи сучасні національні стандарти економічної освіти. Перспективними напрямками фундаментальних досліджень у розвитку науки економічного аналізу слід вважати: ? аналіз і оцінку трансформації ринкового середовища за об’єктивними та суб’єктивними чинниками економічних змін. Пріоритетним є визначення ринкової моделі та державна політика економічних реформ; ? аналіз і оцінку стратегії та тактики економічних перетворень, дієвості економічних (ринкових) важелів управління, меха-нізмів попередження кризових явищ в економічних системах різного ієрархічного рівня (аналітичне забезпечення антикризового управління); ? аналіз резервів стабілізації економічного зростання.

Розвиток фундаментальної бази економічного аналізу пов’язаний з використанням теорії системних досліджень та комплексної оцінки, пізнання взаємозв’язку і взаємообумовленості, актуальність яких суттєво зросла внаслідок формування середовища ринкового типу. Не втрачає своєї значимості кількісне та якісне вимірювання прямих і непрямих, часткових та всезагальних причинно-наслідкових зв’язків у просторі і часі. Поглиблення фундаментальних досліджень пов’язане з більшим розповсюдженням у спеціальних методиках аналізу методів теорії ймовірностей, теорії гри, теорії масового обслуговування та дослідження динамічного ряду, що зумовлено необхідністю аналізу і оцінки економічних ситуацій в зоні нестабільності, невизначеності, високого ризику прийняття управлінських рішень. Економічний аналіз спрямовується не стільки на оцінку динаміки та еластичності змін, скільки на інформаційне моделювання економічних ситуацій за вимогами багатокритеріальної оптимізації, багатоваріантного пошуку на альтернативній основі для забезпечення високої маневреності економічної системи у досягненні кінцевої мети її функціонування.

У прикладному плані все більшого значення набуває трендовий аналіз і прогнозування економічних циклів, оцінка діапазону допустимого коливання економічних показників, визначення необхідного та можливого зростання економічного потенціалу в цілому та фінансових результатів зокрема. Застосування в аналізі методів ключової матриці, міжгалузевого балансу, матриці багатокритеріальної оптимізації та інших економетричних методів і моделей дозволяє визначити кризові пороги, обмежуючі чинники, поле маневрування у виборі ефективних управлінських рішень.

Розвиток економічного аналізу як цілісної науки слід розглядати у єдності методологічного та організаційного аспектів. Саме сучасні комп’ютерні технології дозволяють суттєво поглибити і підвищити якість аналітичних досліджень у будь-якій локальній системі управління. Проте, як показують спеціальні обстеження, ці можливості використовуються не більше ніж на 15-20%. Першопричиною цього є політика подвійних стандартів як у формуванні облікової інформації, так і у аналітичному забезпеченні виробничо-фінансового менеджменту та лобіюванні корпоративнихінтересів, яку часто застосовують у бізнесових структурах. З огляду на це, втрачається мотивація у побудові прозорих обліково-аналітичних систем не лише у зовнішньому, а й у внутрішньому контурі управління.

Малопродуктивною, на нашу думку, може бути дискусія щодо визначення меж будь-якої прикладної економічної науки, в т. ч. й економічного аналізу. Про це свідчить досвід теоретичної дискусії вчених, яка була у 70-80-х роках минулого століття. Прикладні економічні науки мають глибоку «предметну дифузію» і перспективний їх розвиток слід орієнтувати не на розширення меж, а на поглиблення змісту, то дослідження предметної досконалості.

Заслуговує на увагу і має велику практичну цінність підхід до визначення економічного аналізу як функції управління і менеджменту, оскільки інтенсивність змін ринкового середовища призводить до злиття у часовому просторі процесів аналізу і управління. Аналіз стає технологічною ланкою управління і менеджменту, забезпечуючи їх якісну основу, реальність цілей і послідовність поступу. Проте, наукові оцінки якості економічного управління на різних ієрархічних рівнях національної економіки свідчать про недостатнє використання функціональних можливостей економічного аналізу, насамперед у напрямках діагностики та пошуку ефективної стратегії і тактики. Пріоритетно застосовуються ретроспективні кількісні і якісні оцінки та експертні заключення за аналогами, за анкетуванням, за повноваженнями тощо. Це згортає можливості застосування ринкових механізмів і в дію приводяться важелі «ручного» директивного управління.

Саме ринкове середовище створює широкий спектр аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень з метою визначення їх мотиваційної основи, конкурентних переваг, зрозумілості і коректності стратегічних намірів та тактичних дій.

Сучасне аналітичне забезпечення менеджменту передбачає, насамперед: а) обґрунтування стратегічних показників діяльності господарюючих суб’єктів та перспективних можливостей економічного маневрування при зміні внутрішньої і зовнішньої кон’юнктури; б) обґрунтування середовища ділового партнерства за параметрами участі на внутрішньому і зовнішньому ринках, за якістю і паритетною ефективністю укладених договорів, за оцінками підприємницького ризику і т. п. ; в) вибір і обґрунтування видів діяльності, поєднання форм власності, оптимізацію виробничої та управлінської структур гос-подарюючих суб’єктів, оцінку інноваційної та інвестиційної привабливості; г) дієвість і ефективність систем планування, нормування, нормативно-правового та оперативного регулювання, економічного стимулювання, контролю і аудиту тощо; д) раціональне використання виробничо-фінансових ресурсів за критерієм їх конкурентоспроможності у сегментах внутрішнього і зовнішнього ринку, а не мінімізацією їх видатків і витрат; ж) пошук резервів зміцнення економічного потенціалу, посилення монопольних позицій та ділової активності.

Слід мати на увазі, що аналітичне забезпечення виконує не декларативну і не приписну, а рекомендаційну функцію, опираючись на доказовість аналітичних висновків і пропозицій, порівняльну ефективність управлінських дій, варіантність вибору альтернативних проектів. Не має економічного резону і упередженість у формуванні аналітичного забезпечення. Замовна упередженість може мати тривалі негативні наслідки для гармонізації суспільних та особистих інтересів.

Шкідливою, на наш погляд, є посадова регламентація функцій аналітиків, як і інших функціональних служб апарату управління. Апарат економічного управління є єдиний, органічно цілий департамент з виробничо-фінансового менеджменту із розподіленою участю всіх функціональних працівників у досягненні кінцевого глобального результату. А тому формування локального чи цілісного аналітичного забезпечення здійснюється на засадах консолідації участі всіх працівників цього департаменту. Для сучасного аналітичного забезпечення управління і менеджменту характерним є:

• забезпечення релевантною інформацією щодо фактичних та можливих позицій на ринку;

• стратегічна та інноваційна спрямованість;

• ситуативне моделювання та оцінка варіантів розвитку подій;

• визначення пріоритетів і рейтингова оцінка за критеріями досягнення кінцевої мети господарювання.

Вищенаведені аргументи вказують на визначальну роль економічного аналізу у сучасній практиці господарювання, посилення його функцій, розширення предмету і області застосування. Значними є перспективи розвитку його методологічної та організаційної основи. Це дає підстави для концентрації уваги науковців та практиків стосовно розвитку економічного аналізу як науки, як інструментарію господарського управління, як необхідної суми знань у підготовці висококласних фахівців економічного профілю.

ЛІТЕРАТУРА

1. Баканов М. И., Кашаев А. Н., Шеремет А. Д. Экономический анализ: теория, история, современное состояние, перспективы. — М.: Финасы, 1976.

— 264 с.

2. Голов С. Ф. В пошуках сучасної парадигми економічного аналізу // Спец. випуск «Трансформація курсу «Економічний аналіз діяльності підприємств». — К.: КНЕУ, 2002.

3. Задулин А. П. Анализ хозяйственной деятельности предприятий развитых капиталистических стран. — Екатеринбург: Каменный пояс, 1992. — 224 с.

4. Каракоз И. И., Самборский В. И. Теория экономического анализа. — К.: Выща школа, 1989. — 254 с.

5. Лазаришин І. Д. Економічний аналіз в Україні: історія, методологія, практика. — Рівне: НУВНП, 2005.

— 369.

6. Сопко В. В. Облік та аналіз в управлінні підприємством. — К.: Техніка, 1992. — 182 с.

7. Фишар Ж. Аудит и анализ хозяственной деятельности. Перевод с франц. — М.: Аудит ЮНИТИ, 1997.

— 375 с.

8. Чумаченко Н. Г. Учёт и анализ в промышленном производстве США. — М.: Финансы, 1971. — 237 с. Стаття надійшла до редакції 16.01.2006 р. УДК 657.1 Л. В. Нападовська, д-р екон. наук, професор Київський національний торговельно-економічний університет


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
ВІДОБРАЖЕННЯ ЗМІН МЕТОДІВ ОБЛІКУ БОРГОВИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ ЗА МСБО
ПЕРВИННІ ДОКУМЕНТИ — ОСНОВА ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ І КОНТРОЛЮ ЇХ ВИКОНАННЯ
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В СПОЖИВЧІЙ КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ
ОБЛІК, ОПОДАТКУВАННЯ І ЗВІТНІСТЬ СПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БЕЗ УТВОРЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ В УКРАЇНІ
КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ НА ВИКОНАННЯ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНИХ РОБІТ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)