Розробка трудових нормативів
— дуже складна, трудомістка і відповідальна справа. Вона вимагає врахування великої кількості організаційно-технічних факторів, пов’язана з виконанням досить складних розрахунків і потребує участі висококваліфікованих фахівців, обізнаних з нюансами технології, організації, нормування, економіки виробництва.
Трудові нормативи повинні базуватись на реальних умовах і можливостях виробництва, їх не можливо спроектувати в кабіне-
виробництва, коли окремі працівники виконують одну-дві короткочасні операції, необхідне детальне розчленування трудового процесу і встановлення тривалості кожного його елемента. Тому ці нормативи називають ще елементними. Нормативи, за якими можна визначити норму часу на виконання окремих трудових рухів, називають мікроелементними нормативами. При цьому тривалість виконання окремих трудових рухів дуже мала (десяті, соті частки хвилини).
Вихідними матеріалами для розробки трудових нормативів можуть бути: результати хронометражних спостережень, проведених безпосередньо на робочих місцях, матеріали фотографій робочого часу, кінозйомок; режими роботи і технічні характеристики обладнання, параметри апаратурних процесів, типові технологічні процеси; чисельність працівників, залучених до виконання досліджуваних операцій за умов досконалої організації праці; діючі нормативи на аналогічні трудові процеси та їх елементи; державні стандарти, технічні умови.
Сукупність заходів і розрахунків, за допомогою яких відбувається процес встановлення норм, становлять конкретні методи нормування. У практиці нормування праці застосовуються такі методи нормування: аналітичний, укрупнений та сумарний досвідно-статистичний, які мають диференційованіші різновиди.
Розробка нормативних матеріалів для нормування праці є науково-дослідною роботою, що базується на аналізі та систематизації вихідних матеріалів, виборі факторів, що впливають на величину норм, і використання методів математичної обробки нормативних величин з урахуванням психофізіологічних, соціальноекономічних та інших факторів.
Нормативні матеріали є основою для встановлення норм праці в конкретних організаційно-технічних умовах і якість норм праці значною мірою визначається якістю нормативних матеріалів, на основі яких вони розраховуються.
Якість нормативних матеріалів залежить від багатьох чинників, зокрема, від ступеня їх диференціації, характеру предметів і засобів праці, номенклатури виробів, повторюваності виготовлення однотипних виробів, кількості факторів, що впливають на величину витрат праці при виконанні елементів операції, і т. д. Але незважаючи на певні відмінності, нормативні матеріали повинні задовольняти таким загальним вимогам: бути прогресивними, тобто відображати сучасний рівень техніки, технології, організації виробництва і праці;
ті чи лабораторії, треба обов’язково це здійснювати в реальному трудовому процесі на реальних підприємствах. Кількість підприємств і робочих місць, на яких збирається потрібна первинна інформація, визначається науково-дослідною організацією, якій доручено розробку тих чи інших нормативів.
Процес розробки та перевірки у виробничих умовах обґрунтованих нормативних матеріалів складається з таких укрупнених етапів.
Перший етап: встановлення переліку робіт, на які будуть розроблятися нормативні матеріали; вивчення наявних методичних і нормативних матеріалів, літератури, даних про виконання чинних норм; підбір паспортів обладнання, характеристик застосовуваного інструмента, пристосувань, матеріалів, заготовок і сировини; розробка технічного завдання та робочої методики; попереднє вивчення організаційно-технічних умов і методів виконання роботи на робочих місцях; вибір робочих місць для проведення спостереження і вибіркове проведення окремих замірів на робочих місцях; встановлення факторів , що впливають на величину витрат праці; попередня розробка макетів таблиць і збірника нормативних матеріалів.
Другий етап: проведення хронометражних, фотохронометражних спостережень, фотографій робочого дня та інших дослідницькихробіт; первинне опрацювання зібраних матеріалів.
Третій етап: систематизація вихідних даних за матеріалами нормативних спостережень; уточнення переліку основних факторів, що впливають на величину витрат праці; висновок емпіричних формул залежностей між значеннями впливових факторів і величинами витрат праці; уточнення макетів таблиць і збірника; проведення розрахунків нормативних величин;
максимально враховувати при розробці нормативів усі фактори (технічні, організаційні, психофізіологічні, соціальні і економічні), що впливають на величину витрат праці, а також повніше охоплювати різні варіанти організаційно-технічних умов виконання роботи; відповідати необхідному рівню точності, оскільки від точності нормативів залежить і рівень точності встановлюваних за ними норм праці; бути зручними для користування і забезпечувати мінімальні витрати часу у процесі встановлення норм праці.
Четвертий етап: підготовка інструктивних матеріалів про порядок апробації проекту збірника в першій редакції у виробничих умовах; обробка та систематизація результатів апробації; збирання додаткових матеріалів.
П’ятий етап: внесення змін і доповнень (підготовка другої редакції збірника); підготовка пояснювальної записки до проекту збірника; затвердження проекту збірника в установленому порядку.
Технічне завдання включає такі розділи:
Призначення розроблюваного збірника. В розділі визначаються цілі виконуваної роботи, царина застосування збірника (види робіт і тип виробництва), загальна трудомісткість виконання робіт і очікуваний результат від застосування збірника.
Зміст роботи і послідовність її виконання.
У розділі наводиться: короткий зміст роботи по етапах; послідовність виконання роботи; основні вихідні матеріали, які пропонується використовувати в розроблюванні збірника; перелік організацій, що залучаються до розробки збірника, порядок спільної роботи з ними; перелік організацій, на яких буде проведено апробацію збірника.
Основні етапи роботи та терміни їх виконання. У розділі визначається трудомісткість (вартість) виконання роботи по етапах, терміни початку і закінчення робіт по кожному етапу.
Перелік експонованих матеріалів. У розділі зазначаються матеріали, які пред’являються на розгляд замовнику для подальшого затвердження збірника нормативів.
Постійними з цих матеріалів є: технічне завдання; проект 1-ї редакції нормативного збірника; зведення відгуків організацій на проект 1-ї редакції нормативного збірника; проект 2- ї редакції збірника, доопрацьований з урахуванням зауважень і пропозицій, за результатами апробації збірника у виробничих умовах.
підготовка проекту збірника в першій редакції і пояснювальної записки до нього.
6.3. Робоча методика розробки нормативів
Робоча методика є основним документом, що визначає методи проектування нормативних матеріалів, а також порядок їх перевірки у виробничих умовах. У методиці мають бути передбачені такі основні розділи :
1. Загальна частина.
2. Підготовка до проектування норм і збирання вихідних даних.
3. Аналіз вихідних даних, оформлення організаційно-технічних умов роботи та розрахунок норм.
4. Апробація запроектованих норм у виробничих умовах.
У розділі «Підготовка до проектування норм і збір вихідних даних» подаються: вказівки щодо збирання матеріалів, що характеризують організаційно-технічні умови праці на робочих місцях; вказівки щодо відбору конкретних працівників для проведення спостереження за їх роботою; рекомендації щодо визначення значень факторів, які впливають на витрати часу, проведення та первинне опрацювання спостережень (вид, обсяг, точність спостережень, одиниці виміру, обсяги робіт, фіксажні точки, порядок проведення та опрацювання результатів спостережень), визначення показань приладів, вимірювальної та контрольної апаратури; вказівки щодо збирання чинних нормативів, норм і даних про їх виконання.
За необхідності до робочої методики додаються зразки бланків для проведення спостережень і обробки отриманих результатів.
У розділі «Аналіз вихідних даних, проектування нормативів, розробка нормативних таблиць і підготовка проекту збірника (у першій редакції) наводяться методичні вказівки, що стосуються: аналізу зібраних вихідних матеріалів; дослідження впливу і вибору чинників, залежно від значень яких повинні проектуватися нормативи; визначення градацій обраних факторів і проектування нормативів (за необхідності наводяться формули і приклади розрахунку за ними нормативів); точності, ступеня укрупнення, побудови таблиць нормативів (макети таблиць); структури збірника в цілому і змісту його розділів (загальної частини, розділів, у яких викладені організаційно-технічні умови виконання робіт і методи праці, нормативної та довідкової частин).
в у виробни
У розділі «Апробація запроектованих нормативічих умовах» викладаються цілі та завдання апробації збірників нормативів в організаціях.
Під розробкою макетів таблиць розуміють вибір попередньої форми таблиці, в якій повинно бути передбачено розміщення величин витрат часу. Виходячи з попередньо розробленого макета проводиться збір вихідних даних, проводяться спостереження. У таблиці даються організаційно-технічні умови та числові значення факторів, що впливають на трудомісткість нормованих робіт.
Макети таблиць мають передбачати: докладний виклад змісту нормованих трудових дій, прийомів або їх комплексів; опис організаційно-технічних умов виконання робіт; визначення чинників, що впливають на витрати часу, потрібного для виконання даної операції; встановлення граничних значень факторів впливу й орієнтовних інтервалів між ними; вказівки про укрупнення елементів трудового процесу і необхідного ступеня точності при компонуванні таблиць нормативів.
Для уніфікації нормативних матеріалів та полегшення їх використання доцільно всі нормативні залежності зображати у вигляді таких таблиць. Залежно від характеру нормованого процесу вибирається відповідна форма таблиці (табл. 6.1
—6.3).
Таблиця 6.1
ЗА ОДНОГО ФАКТОРА ВПЛИВУ
Числові значення фактора х
1
Назва фактора впливу х
1
Нормативний час, год, хв
Числові значення фактора х
1
Таблиця 6.2
ЗА ДВОХ ФАКТОРІВ ВПЛИВУ
Назва фактора впливу х
1
Числові значення фактора х
Назва фактора впливу х
1
2
Нормативний час, год, хв
Числові значення фактора х
2
Таблиця 6.3
ЗА ТРЬОХ ФАКТОРІВ ВПЛИВУ
Назва фактора впливу х
1
Числові значення фактора х
1
Назва фактора впливу х
Назва фактора впливу х
2
3
Числові значення фактора х
Числові значення фактора х
Числові значення фактора х
2
2
2
Нормативний час, год, хв
Числові значення фактора х
3
Нормативні таблиці мають доповнюватися: описом складу і послідовності виконання трудових дій нормованої операції, на яку встановлюється норматив часу; вказівками вимірювача, на який наводяться нормативи в таблиці; необхідними схемами, ескізами і поясненнями, які сприяють правильному розумінню нормованого варіанта робіт і не допускають різного тлумачення при застосуванні нормативів.
При розробці макетів таблиць найменування і числові значення незалежного змінного (фактор впливу) як у всій таблиці в цілому, так і всередині окремих підрозділів наводяться в певній системі стосовно вимог необхідної точності нормативів або вимог практичного порядку (швидке знаходження необхідних величин і т. ін.).
Складаючи макети таблиць, слід звертати увагу на правильний вибір інтервалів значень факторів і на визначення суміжних табличних значень нормативів, що дозволяє скоротити обсяг цифрового матеріалу. Необхідно також встановити доцільність заміни табличних значень нормативів на окремі варіанти виконання робіт відповідними коефіцієнтами і вибору найпростішого виду таблиць.
Вимірювання вибирається залежно від необхідної точності і універсальності нормативів, що є основними показниками у визначенні їх якості.
Універсальність нормативів оцінюється кількістю операцій, для нормування яких може бути використаний норматив.
Для оперативного нормування необхідно, щоб нормативи були не тільки універсальними, а й дозволяли за відносно невели-
Складання макетів таблиць з інтервалами по незалежному змінному викликається необхідністю визначення обсягу роботи, тобто кількості та конкретних значень факторів, враховуючі які, слід розробляти нормативні дослідження і попередні розрахунки з проектування нормативів.
Назва нормативного збірника формується так, щоб за нею можна було визначити, які нормативи наведені в збірнику.
У назві нормативного збірника (або в іншому місці титульного аркуша) відображаються такі відомості: вид нормативних матеріалів; сфера їх застосування; тип виробництва; види робіт, для яких вони призначені; вид предмета праці; вид і тип обладнання.
На обкладинці та титульному аркуші нормативного збірника, крім назви, вказується організація, що розробила його, галузь економіки, до якої належить організація-розробник, а також рік розробки нормативного збірника.
Нормативний збірник повинен містити такі розділи (частини): «Загальна частина»; «Характеристика устаткування і технологія роботи»; «Організація праці»; «Нормативна частина».
У «Загальній частині» вказується, для яких робіт і для якого типу виробництва призначається збірник; наводиться перелік матеріалів, на основі яких розроблено нормативний збірник, викладаються умови застосування збірника, загальні методичні вказівки про користування збірником; основні формули та приклади розрахунку норм праці за даними нормативами. У цьому розділі також наводяться одиниці виміру розроблених нормативних величин і дається посилання на тарифно-кваліфікаційний довідник, відповідно до якого в збірнику вказані професії працівників і розряди робіт.
У розділі «Характеристика устаткування і технологія роботи» наводяться дані про види і типи обладнання, їх основні технічні та експлуатаційні характеристики, дані про технологічне оснащення (за потреби наводяться ескізи оснащення), а також вимоги до якості (зокрема до точності, сортності) продукції, що виготовляється.
У розділі «Організація праці» має бути досить повно висвітлена організація праці, передбачена в збірці: способи виконання прийомів роботи, враховані в розробці нормативів; організація робочих місць; система обслуговування робочих місць; умови
ких витрат часу проектувати норми праці із заданою точністю. Тому питання про універсальність слід вирішувати одночасно з визначенням ступеня укрупнення і точності нормативів.
Розділ «Нормативна частина» містить параграфи або нормативні карти, згруповані за технологічним принципом або в іншому раціональному порядку, зручному для користування.
Кожен параграф або нормативна карта містить: зміст роботи, кількісний і кваліфікаційний склад виконавців, таблиці нормативів, поправочні коефіцієнти і необхідні примітки, а також за необхідності наводяться ескізи предметів праці.
Кількість значень фактора, за яких слід проводити нормативні спостереження, має бути достатня для встановлення кількісної залежності між витратами праці на виконання одиниці роботи і даним чинник.
Для побудови нормативних ліній кількість значень кожного змінного фактора має бути не менше трьох.
Мінімальна кількість значень одного змінного фактора (q), необхідна для виявлення закономірності побудови нормативної лінії та виведення емпіричної формули, визначається за формулою:
Ф min max +=q , де Ф max
3
Ф
— максимальне числове значення змінного фактора; Ф min
— мінімальне числове значення змінного фактора.
Для встановлення залежності часу від ваги встановлюваних деталей необхідно провести хронометражні дослідження на робочих місцях не менш ніж за семи значень фактора.
Після встановлення числа значень фактора визначаються інтервали між факторами за формулою:
ФФ H minmax = q , де Н
1
— інтервал між двома значеннями фактора.
Значення факторів (Ф), за яких необхідно проводити хронометражні спостереження, визначаються за формулою: ()1HФФ min -?+=n n , де n
— порядковий номер числового значення фактора.
Кількість спостережень для заповнення однієї нормативної таблиці (m i ) залежить від кількості значень кожного змінного фактора (q), кількості спостережень, які слід провести при
праці, що відповідають правилам техніки безпеки і санітарногігієнічним нормам.
Ф .
3
Ф
Кількість спостережень, проведених за одного значення змінного фактора, визначається залежно від типу виробництва, виду робіт, ступеня їх механізації і т. д. Та має бути не менше трьох.
Для отримання вихідних даних проводиться стільки серій спостережень, скільки є чинників. Наприклад, якщо витрати часу залежать від трьох чинників х
1 , х
2 і х
3 , то проводяться три серії спостережень: перша
— за змінного фактора х
1 і постійних х
2 і х
3 , друга
— за змінного фактора х
2 і постійних х
1 і х
3 , третя серія
— за змінного х
3 і постійних факторах х
1 і х
2 .
При використанні розроблених раніше нормативів на однорідні виробничі процеси останні повинні бути піддані всебічному аналізу для встановлення ідентичності умов як на рівні техніки, так і за охопленням ними різних варіантів технологічних процесів та обліку.
Аналіз рівня чинних нормативів повинен здійснюватися за допомогою зіставлення норм, розрахованих за цими нормативами, з діючими на цих підприємствах нормами (з урахуванням їх фактичного виконання) і результатами спеціально проведених контрольних спостережень. Узагальнюючи дані раніше розроблених нормативів, слід мати на увазі, що з них у проектуванні нових нормативів можуть бути використані лише ті, в яких враховується можливість підвищення продуктивності праці в конкретних умовах даного робочого місця.
Однією з характеристик якості розробки нормативів є повнота врахування чинників, що впливають на витрати часу, в «ролі» яких виступають характеристики предмета праці, обладнання, технологічного процесу, організації виробництва й управління, організації праці, санітарно-гігієнічних і загальних естетичних умов, професійного рівня працівників та їх психофізіологічних характеристик.
У загальному випадку чинники попередньо вибираються виходячи з сутності формованого трудового процесу і досвіду розробників нормативів, а потім уточнюються на основі статистичних критеріїв, характеризують обґрунтованість отриманих рівнянь регресії (формул).
Фактори, що впливають на тривалість виконання різних операцій, на які розробляються нормативи, попередньо згруповані за видами робіт, зручніше подавати у вигляді таблиць.
одному значенні змінного фактора (с), кількості змінних факторів (n) і визначається за формулою: ccqm n i n i i ? ? ? ? ? ? ? ? ? +=?= ?? ==11 min max
Як приклад наведено постійні й змінні фактори, що впливають на величину витрат праці на виконання операції «Фрезерування площин і уступів» (табл. 6.4).
Таблиця 6.4
ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ВЕЛИЧИНУ ВИТРАТ ЧАСУ
ДЛЯ ВИКОНАННЯ ОПЕРАЦІЇ «ФРЕЗЕРУВАННЯ ПЛОЩИН І УСТУПІВ» №Незмінні№Змінні
Технічні
1Конфігурація предмета праці1Вага та розміри предмета праці
2Властивість матеріалів
Характеристика інструменту і технологічного обладнання, яке застосовувалося
3Вид обробки
2
4Чистота обробки
5Параметри обладнання3Технологічні режими
Організаційні
Склад і розташування організаційного оснащення
6Тип виробництва4
Склад, кількість, складність і розподіл у часі та просторі елементів трудового процесу
Рівень спеціалізації робочого місця
7
5
Регламент обслуговування робочого місця
6Спосіб виконання роботи
8
Характеристики санітарно-гігієнічних і загальних естетичних умов
Характеристики режиму праці і відпочинку
9
7
Психофізіологічні
10Характеристики зони огляду8Робоча поза
Характеристики зони досяжності
Характеристика рівня інтенсивності праці (темпу роботи)
11
9
Тривалість зосередженого спостереження (у % від часу зміни)
10
Вимоги, що пред’являються до виконавця операції
12
11Завантаженість зору
Економічні
Вимоги до рівня якості продукції
Вартість інструменту і технологічного оснащення
13
12
Соціальні
Технічний і професійний рівень виконавця
14
У подальшому дослідженні виявляється ступінь впливу кожного фактора (незалежного змінного) на тривалість виконання роботи і встановлюється залежність у вигляді емпіричної формули, яка використовується для розрахунку нормативів. Визначення залежності на підставі узагальнених даних, вираженої у вигляді емпіричної формули, надає нормативам універсальність у вибраних межах, що дозволяє застосовувати їх для розрахунку норм на виготовлення будь-якої одиниці продукції, незалежно від того, в якому поєднанні будуть перебувати характеризують її параметри.
Аналіз та обробка вихідних даних включають визначення ступеня впливу досліджуваних факторів і вибір основних, що включаються до нормативної формули, а також: вибір виду залежності часу від основних чинників (рівняння регресії); визначення параметрів рівняння регресії (формули); перевірку достовірності отримуваних результатів; розробку нормативних таблиць.
Розробка нормативних матеріалів на нормування витрат праці робітників базується на таких математико-статистичних методах: розрахунок середніх величин; графоаналітичний метод встановлення рівнянь регресії; метод найменших квадратів; кореляційно-регресивний метод.
На основі отриманих вихідних даних встановлюються види рівнянь регресії. У практиці нормування праці найчастіше використовуються лінійні і статечні залежності, і рівняння регресії мають вигляд: за лінійної залежності: nn xbxbxbby?++?+?+=K
22110 , за ступеневої залежності: n b n bb xxxby????=K
21
210 , де b
0 , b
1 , b
2 ... bn
— параметри рівняння регресії (коефіцієнти регресії).
Вибір виду залежності здійснюється після знаходження вихідних даних на графіку в системі координат з рівномірними шкалами. Якщо розташування точок вказує на рівномірне збільшення (зменшення) витрат часу зі зростанням значення чинника, то залежність лінійна. Якщо розташування точок на графіку не вказує на прямолінійність, то маємо ступеневу залежність.
У процесі математичної обробки вихідних даних і виведення рівнянь регресії повинна забезпечуватися необхідна точність нормативів. Для цього необхідно на основі виведених рівнянь і величин прийнятих факторів розрахувати нормативні величини витрат часу, відповідні величинам факторів.
Порівняння отриманих нормативних величин з відповідними їм вихідними даними про витрати часу дає змогу встановлювати відсоток відхилень вихідних витрат часу від нормативних за кожним значенням окремо, який не повинен перевищувати ± 15 %.
Перевищення свідчитиме про недоліки при виборі факторів або при визначенні характеру залежності і відповідного їй рівняння, а також про можливу неточність деяких вихідних даних. Для цього необхідно виявити наявні недоліки і повторно вивести рівняння регресії.
Метод встановлення середніх величин застосуємо для розрахунку всіх видів нормативів за умови, що між трудомісткістю виконання робіт і факторами, що на неї впливають, не видається можливим встановити залежність іншим, більш прогресивним методом, а також на першій стадії розробки нормативів при обробці вихідних матеріалів, отриманих за результатами спостережень за витратами робочого часу робітників.
У разі застосування методу розрахунку середніх величин у процесі розробки нормативів передбачається виконання таких робіт: групування результатів замірів витрат часу за однорідними видами робіт, трудомісткість виконання яких залежить від одних і тих самих факторів; оцінка фактичного хроноряду (результатів спостереження) за фактичним коефіцієнтом стійкості; визначення нормативного часу (норми витрат праці) як середньоарифметичного значення поліпшеного хроноряду.
У разі застосування графоаналітичного методу для встановлення рівнянь регресії на графіку в системі координат з рівномірними шкалами зображується залежність фактичних витрат робочого часу від одного фактора за постійних значень інших чинників.
Якщо розташування точок при нанесенні їх на графік вказує, що залежність має прямолінійний характер, то нормативна лінія виражається рівнянням:
0 bxay+?=, де y і x
— значення залежної і незалежної змінних на осі ординат і абсцис; а
— кутовий коефіцієнт прямої, рівний чисельним зна-
0
— вільний член рівняння, чисельно рівний відрізку, відсікається прямій на осі ординат.
Якщо розташування точок на графіку в системі координат рівномірними шкалами наближається до кривої лінії, то залежність матиме статичний характер і виражатиметься рівнянням: n xby?=
0 , де n
— показник ступеня, рівний чисельним значенням тангенса кута нахилу нормативної лінії до позитивного напрямку осі абсцис.
У системі координат з логарифмічними шкалами рівняння виду n xby?=
0 зображується прямою лінією. Для визначення координат нормативної лінії в системі координат з логарифмічними шкалами необхідно рівняння прологарифмувати, і воно набуде вигляду: де yylg
1 =;
01 lgbb=; xxlg
1 =.
Визначення параметрів рівняння регресії здійснюється в такій послідовності: знаходиться середньоарифметичне значення незалежного змінного фактора (х)
— х ср і залежного змінного (y)
— y ср , нормативна пряма повинна пройти через точку з координатами х ср і y ср ; всі фактори розбиваються на дві групи, до першої включаються чинники, що мають значення х < х ср , а в другу
— всі значення х > х ср . Для кожної групи перебувають середньоарифметичні значення х і y
— х ср і х" ср і відповідні y ср і y" ср ; визначається на основі отриманих даних тангенса кута нахилу нормативної лінії, який чисельно дорівнює кутовому коефіцієнту нормативної лінії (а) або показнику ступеня (n): cpcp cpcp " " xx yy tg =?.
Вільний член рівняння визначається безпосередньо з рівняння
0 bxay+?=, перетворивши його в вид xayb?-=
0 , де х
— чисельно дорівнює середньоарифметичному значенню незалежних змінних (х ср ); y
— чисельно дорівнює середньоарифметичному значенню залежних змінних (y ср ).
ченням тангенса кута нахилу прямої до позитивного напрямку осі абсцис; b
Якщо витрати часу залежать одночасно від двох факторів (
111 bxay+?= і
222 bzay+?=), то загальна залежність витрат часу від факторів виражається рівнянням:
021 bzaxay+?+?=.
При цьому вільний член визначається за формулою: ()()
0 zconstabxconstab b ?-+?=, де хconst
2211
2
— постійне значення х, за якого вивчався вплив на y змін; zconst
— постійне значення z, за якого вивчався вплив змін х.
У разі застосування методу найменших квадратів немає необхідності отримання вихідних даних, у яких значення витрат часу, що залежать від зміни одного фактора, встановлюються при постійних значеннях інших чинників. Для виконання цієї умови необхідно, щоб кожне спостереження проводилося за різних поєднань факторів (наприклад, одне
— за мінімальних значень усіх факторів, друге
— максимальних значеннях усіх факторів, третє
— середніх значеннях усіх факторів або близьких до середніх, решта
— за інших можливих в організації поєднань величин факторів). Число спостережень має дорівнювати найбільшому з підрахованих для окремих факторів.
Метод найменших квадратів, також як і графоаналітичний метод, вимагає проведення графічного аналізу для вибору чинників і виявлення виду залежності. Враховуючи, що графічний аналіз дозволяє з достатньою точністю встановити фактори і вид залежності, як правило, не рекомендується проводити кореляційний аналіз.
У загальному вигляді залежність часу від факторів , що впливають на нього, мають вигляд статечних або лінійних багатофакторних рівнянь регресії: n a n aa xxxay????=K
