Posibniki.com.uaПолітологіяЄвропейська інтеграційна політика - Чужикова В. І.1.4. ЕКОНОМІЧНИЙ ТА МОНЕТАРНИЙ (ВАЛЮТНИЙ) СОЮЗ


< Попередня  Змiст  Наступна >

1.4. ЕКОНОМІЧНИЙ ТА МОНЕТАРНИЙ (ВАЛЮТНИЙ) СОЮЗ


 

1.4.1. Суть і значення, сучасний стан монетарної політики ЄС 

1.4.1.1.  Координація економічної політики

1.4.1.2. Роль монетарної політики ЄС

1.4.1.3. Мета монетарної політики ЄС

1.4.1.4. Стратегія монетарної політики ЄС

1.4.1.5. Визначення цінової стабільності

1.4.1.6. Переваги цінової стабільності

1.4.1.7. Середньострокова орієнтація монетарної політики ЄС 

1.4.1.8. Прозорість і підзвітність

1.4.1.9. Рішення монетарної політики

1.4.1.10. Економічний аналіз

1.4.1.11. Монетарний аналіз

 

1.4.2. Еволюція монетарної політики ЄС

1.4.2.1. Теоретичне підґрунтя монетарної політики ЄС 

1.4.2.2. Оптимальні валютні зони

1.4.2.3. Еволюція монетарної політики ЄС

 

1.4.3. Правові засади реалізації та гравці монетарної політики ЄС 

 

1.4.4. Механізми та інструменти реалізації монетарної політики ЄС 

1.4.4.1. Операційні рамки

1.4.4.2. Операції на відкритому ринку

1.4.4.3. Постійні інструменти

1.4.4.4. Механізм обмінного курсу

1.4.4.5. Система мінімальних резервів

1.4.4.6. Співробітництво щодо бюджетних позицій

1.4.4.7. Рівновага платіжного балансу

1.4.4.8. Надмірний бюджетний дефіцит

1.4.4.9. Специфіка

 

1.4.5. Специфіка економічної основи євро

Питання для самоконтролю

Основна література

Додаткова література 

 

1.4.1. Суть і значення, сучасний стан монетарної політики ЄС

 

1.4.1.1. Координація економічної політики 

Країни — члени єврозони мають єдину монетарну політику та єдиний валютний курс, тоді як інші аспекти економічної політики залишаються національними. Тією мірою, якою національний економічний розвиток впливає на монетарні умови єврозони, з’являється необхідність тіснішого союзного нагляду та координації економічних політик між країнами — членами єврозони. Європейська Рада демонструє формальну відданість положенням Договору про ЄС щодо контролю, нагляду та координації економічних політик і реалізує координацію на практиці як між країнами, що мають єдину валюту (зокрема за допомогою заснування неформальної «Євро» Групи), так й між тими країнами, що не беруть участі в Європейському монетарному союзі.

 

Згідно з Резолюцією* Європейської Ради, всі країничлени, зокрема ті, що залишаються за межами єврозони, включаються до координації економічних політик, оскільки всі вони беруть участь у єдиному ринку та можуть брати участь у механізмі обмінного курсу . Посилений нагляд і координація економічних політик включає такі сфери:

 

  • макроекономічний розвиток у країнахчленах та розвиток обмінного курсу євро;
  • бюджетні позиції та політики;
  • структурні політики на ринках товарів, послуг і робочої сили, а також тенденції руху цін та витрат.

 

Для забезпечення м‘якого функціонування Економічного та монетарного союзу широкі економічні напрями політики покликані давати більш конкретні та специфічні орієнтири для країн і фокусуватися на заходах удосконалення потенціалу зростання та створення нових робочих місць. Визначальну роль у координації економічних політик відіграє Економічна та фінансова рада, засіданням якої передують зібрання представників країн єврозони.

 

Оскільки Рада має здійснювати моніторинг за динамікою валютного курсу євро, важливим є забезпечення обміну думками та інформацією з Європейським центральним банком. Рада у виняткових ситуаціях може формулювати загальні орієнтири для політик обміну валют щодо валют країн за межами ЄС. Такі орієнтири повинні враховувати незалежність Європейської системи центральних банків і відповідати її головній меті. Рада приймає рішення щодо питань, пов’язаних з Європейським монетарним союзом у відносинах із третіми країнами та міжнародними організаціями чи неформальними міжнародними групами (у голосуваннях беруть участь країни єврозони). З інших питань (крім монетарних і курсів валют) країни представляють себе самостійно за межами союзних рамок, але з урахуванням інтересів співтовариства.

 

1.4.1.2. Роль монетарної політики ЄС

 

Центральний банк є єдиним органом, який випускає банкноти та зберігає банківські резерви, що робить його монопольним постачальником монетарної бази. Завдяки монополії центральний банк (Європейський Центральний Банк) може встановлювати умови, на яких інші банки беруть у нього позики . Він також може впливати на умови, за яких банки торгують між собою на грошовому ринку.

 

У короткостроковому періоді зміна процентної ставки на грошовому ринку, викликана діями центрального банку, приводить у рух певні механізми та економічних агентів. Безсумнівно такі зміни вплинуть на рівні економічних показників — таких, як обсяги виробництва та ціни. Цей механізм, який також відомий як передавальний механізм монетарної політики, є дуже складним. Хоча в широкому сенсі він зрозумілий, проте серед науковців і практиків немає спільної думки щодо доцільності його функціонування.

 

Загальноприйнятим є розуміння того, що у довгостроковому періоді, після того як в економіці спрацюють усі зміни, збільшення грошової маси призведе до загального зростання рівня цін. Проте це не призведе до постійних змін у таких реальних показниках, як обсяги виробництва чи зайнятість. Цей загальний принцип також відомий як «довгостроковий імунітет грошей», закладений в основу стандартного макроекономічного мислення. Реальні доходи чи рівень безробіття в довгостроковому періоді визначаються реальними факторами, такими, як технології, приріст населення чи переваги економічних агентів.

 

У довгостроковому періоді центральний банк може додати певний імпульс до зростання економічного потенціалу шляхом підтримання середовища стабільних цін. Він не може прискорити економічне зростання збільшуючи пропозицію грошей або підтримуючи рівень процентних ставок на рівні, що не відповідає ціновій стабільності. Він може лише впливати на загальний рівень цін. Безсумнівно, інфляція є монетарним феноменом. Тривалі періоди високої інфляції асоціюються з монетарним зростанням. Тоді як інші чинники (такі як зміна сукупного попиту, технологічних змін або шоків товарних цін) можуть вплинути на динаміку цін у короткостроковому періоді, але з часом їх вплив може бути знівельований змінами в монетарній політиці.

 

 

1.4.1.3. Мета монетарної політики ЄС

 

Підтримання цінової стабільності є головною метою Євросистеми* та спільної монетарної політики, за яку вона відповідає. Це викладено в статті 105(1) Договору про ЄС. «Без упередження щодо мети цінової стабільності» Євросистема «…також підтримуватиме загальні економічні політики Співтовариства з метою зробити свій внесок до досягнення цілей Співтовариства», що включає «високий рівень зайнятості» та «сталий і неінфляційний розвиток».

 

Згадана вище угода встановлює чітку ієрархію цілей Євросистеми. Над усіма за важливістю стоїть мета підтримання цінової стабільності. Договір чітко визначає, що забезпечення цінової стабільності є найбільш важливим внеском, який монетарна система може зробити для досягнення сприятливого економічного середовища та високого рівня зайнятості.

 

 

Умови договору відтворюють широкий консенсус щодо того, що

 

- переваги цінової стабільності є надважливими. Підтримання стабільного рівня цін є критичною передумовою для зростання економічного добробуту та зростання потенціалу економіки;

 

- природною роллю монетарної політики в економіці є підтримання стабільного рівня цін. Монетарна політика може впливати на реальну активність лише в короткостроковому періоді, але об’єктивно вона може впливати лише на рівень цін в економіці.

Умови Договору також передбачають, що під час реалізації рішень монетарної політики, спрямованих на підтримання цінової стабільності, Євросистема має також брати до уваги ширші економічні цілі Співтовариства . А саме, враховуючи те, що монетарна політика може впливати на реальну економічну активність у короткостроковому періоді, ЄЦБ повинен утримуватися від створення надлишкових коливань у рівнях виробництва та зайнятості в разі, коли це перебуває в контексті досягнення головної його цілі.

 

Деталізуючи головну мету ЄСЦБ, можна назвати такі її завдання:

 

♦ визначення та реалізація монетарної політики;

 

♦ проведення валютообмінних операцій відповідно до політики валютного курсу, що викладена Радою, та загальних принципів, що можуть стосуватися цієї політики;

 

♦ утримання та управління офіційними зарубіжними резервами країнчленів;

 

♦ проведення м’яких операцій платіжною системою;

 

♦ допомога в м‘якій реалізації політик компетентних органів щодо пруденційного нагляду за кредитними інститутами та стабільністю фінансової системи;

 

♦ управління емісією банкнот (емісію монет здійснюють країничлени за погодженням обсягів з ЄЦБ);

 

♦ нагляд за управлінням TARGET — трансєвропейською платіжною системою.

 

З монетарного погляду функціонування та операції Європейської системи центральних банків включає:

 

  • •відкриття ЄЦБ та центральними банками країн рахунків кредитних інституцій, державних органів та інших учасників ринку;
  • • операції на відкритому ринку та кредитні операції;
  • • вимоги до кредитних інституцій, що створені в країнахчленах, утримувати мінімальні резерви;
  • • операції з державними органами;
  • • стабілізацію фінансової системи та моніторинг банківського сектора;
  • • створення регулятивних норм і правил, що забезпечать ефективне та чітке функціонування платіжної та клірингової систем;
  • • кооперування з центральними банками та кредитними інституціями третіх країн і міжнародними організаціями.

 

ЄЦБ також консультуватиме під час прийняття нормативних актів, що відповідають сфері його компетенції. Крім того, ЄЦБ має щорічно звітувати перед Європейським Парламентом, Радою, Комісією та Європейською Радою щодо діяльності ЄСЦБ і монетарної політики в поточному та минулих роках.

 

1.4.1.4. Стратегія монетарної політики ЄЦБ

 

Стратегія монетарної політики ЄЦБ становить складну структуру, в межах якої на відповідному рівні приймаються рішення щодо короткострокових процентних ставок. Вона базується на деяких загальних принципах, спрямованих на забезпечення успішної реалізації монетарної політики. Стратегія монетарної політики ЄЦБ складається з:

 

  • кількісного визначення цінової стабільності та

 

  • дворівневого підходу до аналізу ризиків цінової стабільності.

 

Зовнішні повідомлення, які робить ЄЦБ, віддзеркалюють різносторонній підхід до монетарної політики, якої дотримується ЄЦБ у внутрішньому процесі прийняття рішень. Підхід ЄЦБ до організації, оцінки та взаємних перевірок інформації , необхідної для оцінки ризику цінової стабільності базується на двох аналітичних аспектах, відомих також як дворівневий підхід — економічному та монетарному аналізах. Вони формують основу для загальної оцінки ризиків цінової стабільності та прийняття монетарних рішень Керівною Радою ЄЦБ (рис. 1.4.1).

Стратегія монетарної політики ЄЦБ,  що орієнтована на цінову стабільність

 

 

Стратегія також закладає основи для пояснення рішень монетарної політики громадськості в чіткій та прозорій манері. У цьому аспекті прозорість не лише допомагає центральному банку виконувати свої повноваження більш ефективно, а й забезпечує підзвітність перед населенням держав єврозони.

 

1.4.1.5. Визначення цінової стабільності

 

Хоча Договір чітко визначає головну мету Євросистеми, він, тим не менше, не дає чіткого визначення того, що розуміти під ціновою стабільністю . Керівна Рада Європейського Центрального Банку проголосила кількісне визначення цінової стабільності:

 

«Цінова стабільність визначається як щорічне зростання Гармонізованого індексу споживчих цін (ГІСЦ) в єврозоні нижче 2 %».

 

Керівна Рада ЄЦБ також визначила, що в контексті цінової стабільності вона ставить за мету підтримання рівня інфляції нижче, але близько до 2 % у середньостроковому періоді.

 

Вважається, що оголошенням цих визначень було досягнуто кількох переваг, а саме:

  • монетарна політика стає прозорішою;
  • надає чітку числову планку, за якою громадяни ЄС можуть оцінювати ефективність функціонування ЄЦБ;
  • дає орієнтири для громадськості у формуванні очікувань щодо майбутнього рівня цін.

 

Визначення цінової стабільності робить зрозумілим, що фокусом монетарної політики є єврозона в цілому, а це викликає високі очікування від єврозони. Тому цінова стабільність оцінюється на основі цінового розвитку в економіці єврозони.

 

Визначаючи «щорічне зростання ГІСЦ у єврозоні нижче 2 %», ЄЦБ дає зрозуміти, що не лише рівень інфляції вище 2 % є неприпустимим, а й дефляція (падіння рівня цін) не відповідає ціновій стабільності. Такий стан також називають симетрією монетарної політики, яку проводить ЄЦБ.

 

Може виникнути питання: чому було обрано рівень у 2 %? Рівень інфляції, нижчий, але близький до 2 %, є достатньо низьким для економіки для повного використання переваг цінової стабільності. Такий рівень також підкреслює такі прагнення ЄЦБ як:

 

♦ надання достатнього розриву для запобігання ризику дефляції. Мати такий безпечний розрив проти дефляції важливо тому, що номінальні процентні ставки не можуть бути нижчими за нуль. В умовах дефляційного середовища монетарна політика не матиме можливості суттєво стимулювати сукупний попит, використовуючи рівень процентних ставок як інструмент. Це робить важчим для монетарної політики боротися з дефляцією ніж боротися з інфляцією;

 

♦ враховувати можливість того, що інфляція ГІСЦ може дещо відрізнятися від реальної інфляції в результаті малої, але позитивної різниці в розрахунку рівня цін за допомогою ГІСЦ;

 

♦ надавати достатній розрив для врахування коливань рівнів інфляції в єврозоні. Це унеможливлює те, що окремі країни єврозони структурно можуть жити за умов наднизької інфляції чи навіть дефляції.

 

1.4.1.6. Переваги цінової стабільності

 

Мета підтримання цінової стабільності стосується загального рівня цін в економіці. Вона передбачає унеможливлення довгострокових як інфляції, так і дефляції. Цінова стабільність вносить свій вклад у досягнення високого рівня економічної активності та зайнятості за рахунок:

 

  • поліпшення прозорості цінового механізму. За умов цінової стабільності люди можуть побачити зміни в порівнянних цінах (тобто цінах між різними товарами) без помилок, викликаних загальним зростанням рівня цін. Це, в свою чергу, дає можливість робити інформаційно свідомі споживчі та інвестиційні рішення, ефективніше розміщувати ресурси;
  • зменшення інфляційної премії в процентних ставках (тобто компенсації, яку вимагають кредитори за ризики, пов’язані з володінням номінальними активами). Це знижує ринкові процентні ставки та спонукає до інвестування;
  • запобігання непродуктивним видам діяльності для боротьби проти негативних наслідків інфляції та дефляції;
  • зменшення коливань інфляції чи дефляції, що може посилити вплив на економічну поведінку податкової та соціальної систем;
  • запобігання нерівномірному перерозподілу добробуту та доходів як результату неочікуваної інфляції чи дефляції.

 

1.4.1.7. Середньострокова орієнтація монетарної політики ЄС

 

Середньострокова орієнтація надає ЄЦБ гнучкість, необхідну йому для реагування належним чином на різноманітні шоки, що можуть виникати в економіці. Підтримання середньострокової цінової стабільності є основною метою монетарної політики ЄЦБ і віддзеркалює той факт, що він не повинен намагатися підлаштовуватися під зміни рівня цін чи інфляції за кілька тижнів чи місяців. Більше того, середньострокова орієнтація дозволяє в монетарній політиці враховувати чинники щодо коливання рівня виробництва без створення ризиків для цінової стабільності.

 

Економіка постійно зазнає непередбачуваних шоків, які також впливають на динаміку цін. Утім, монетарна політика може впливати на динаміку цін лише протягом значних періодів, які змінюються, так само як більшість економічних зв’язків. Жоден центральний банк не може втримати інфляцію на чітко визначеному рівні чи повернути до цього рівня протягом короткого часу. Відповідно монетарна політика має бути орієнтованою не тільки на короткий термін, вона має забезпечувати цінову стабільність і протягом тривалого періоду. Одночасно для підтримання певної гнучкості нерозумно визначати чіткий часовий горизонт для виконання монетарної політики, оскільки передавальний механізм діє протягом змінного, невизначеного періоду. Також дії оптимальної монетарної політики задля забезпечення цінової стабільності завжди залежать од природи та розмірів шоків, що впливають на економіку.

 

Для більшості шоків (наприклад, шоків попиту, які рухають обсяги виробництва та ціни в одному напрямі) швидка реакція монетарної політики часто є адекватною та не лише слугуватиме забезпеченню цінової стабільності, а ще й допомагає стабілізувати економіку. Проте є інші типи шоків (наприклад, шоки, що базуються на витратах, таких як зростання цін на нафту), що рухають виробництво та ціни в різних напрямах. Надлишкова агресивна відповідь монетарної політики для утримання цінової стабільності протягом короткого періоду часу може призвести до значного сповільнення виробництва та зайнятості, а протягом тривалого періоду вплинути на динаміку цін. У таких випадках загальноприйнятою є вповільнена реакція монетарних механізмів задля запобігання гальмуванню реальної активності та забезпечення цінової стабільності протягом тривалішого часу.

 

1.4.1.8. Прозорість і підзвітність

 

Для найкращого виконання функцій забезпечення цінової стабільності ЄЦБ була надана політична незалежність. Але ця незалежність має бути врівноважена підзвітністю. Підзвітність ЄЦБ це правове та політичне зобов’язання пояснювати і виправдовувати свої рішення громадянам Європи та їх обраним представникам. Підзвітність посилюється високим ступенем прозорості.

 

Прозорість для ЄЦБ означає надання громадськості всієї інформації щодо стратегії, оцінок і рішень, а також процедур у відкритій, чіткій та своєчасній манері. Банк розглядає високий рівень прозорості як критично необхідний елемент ведення монетарної політики через такі причини:

 

  1. Довіра: коли монетарна політика є добре зрозумілою,ацентральний банк розглядається як такий, що може та хоче досягати своїх цілей, цінові очікування краще досягаються.

 

  1. Самодисципліна: забезпечення громадського вивчення заходів монетарної політики є сильною мотивацією для органів, що приймають рішення, виконувати свої повноваження найкращим чином.

 

  1. Ринкова спрямованість: учасники ринку можуть кращезрозуміти можливі дії ЄЦБ, що залучає їх до участі у формуванні монетарної політики в середній перспективі. Це, в свою чергу, може скоротити час дії передаточного механізму та робити монетарну політику ефективнішою. Це також знижує ймовірність несподіваності політки та допомагає пом’якшити ринкові зміни.

 

1.4.1.9. Рішення монетарної політики

 

Керівна рада збирається двічі на місяць. На першому засіданні, як правило, оцінюється економічна ситуація та стан монетарної політики, а також приймаються рішення щодо ключових процентних ставок. На другому Керівна рада фокусується на інших аспектах своїх повноважень, завдань і повноважень ЄЦБ та Євросистеми.

 

ЄЦБ приймає рішення щодо ключових відсоткових ставок, які визначають стан монетарної політики. Три ключові процентні ставки єврозони є такими:

 

  1. Відсоткова ставка операцій з рефінансування, яка забезпечує основну ліквідність банківської системи. Євросистема може проводити торги у формі фіксованої процентної ставки чи змінної відсоткової ставки. З 27 червня 2000 року основні операції з рефінансування проводилися як торги у формі змінної відсоткової ставки з мінімальним рівнем;
  1. процентна ставка для депозитних інструментів, якими банки можуть користуватися для розміщення нічних депозитів у Євросистемі;
  2. відсоткова ставка для маргінальних позичкових інструментів, які пропонуються як нічні кредити Євросистеми банкам.

 

 

Після першої місячної зустрічі видається пресреліз із оголошенням рішення ЄЦБ щодо ключових процентних ставок о 13 годині 45 хвилин центральноєвропейського часу. Невдовзі після цього, о 14 годині 30 хвилин Президент і Віцепрезидент ЄЦБ проводять пресконференцію, на якій на початку оголошується заява президента. В оголошенні дається стислий виклад оцінок економічного розвитку та пояснюються прийняті рішення Керівної Ради. Після цього президент і віцепрезидент відповідають на запитання журналістів. Це створює платформу для своєчасного пояснення рішень монетарної політики для громадськості. Стенограма питань і відповідей розміщується на вебсайті за кілька годин.

 

Цікаво, що ЄЦБ має право штрафувати порушників*. Виконавча рада ЄЦБ може приймати рішення про застосування штрафів (максимальний розмір 500 000 євро) або періодичних штрафних платежів (максимальний розмір 10 000 євро на день, але не довше, ніж протягом 6 місяців). Рішення про їх застосування та розмір залежать од поведінки та відкритості підзвітних закладів, тяжкості порушення, його тривалості та повторюваності, отриманих прибутків, економічного розміру установи та покарань іншими органами влади.

 

1.4.1.10. Економічний аналіз

 

Економічний аналіз оцінює коротко та середньострокові детермінанти цінового розвитку. Аналіз фокусується на реальній діяльності та фінансових умовах економіки. Економічний аналіз враховує те, що динаміка цін у таких часових рамках найбільше залежить від співвідношення попиту та пропозиції на ринках товарів, послуг і чинників виробництва. У межах аналізу ЄЦБ регулярно переглядає:

 

  • динаміку обсягів сукупного виробництва;
  • умови попиту та ринку праці;
  • широке коло індикаторів цін і витрат;
  • фіскальну політику;
  • платіжний баланс у єврозоні.

Економічний аналіз також включає детальне вивчення шоків, що впливають на економіку єврозони, їх наслідки для витрат і ціноутворення, коротко та середньострокові перспективи їх розвитку в економіці.

 

Ціни на активи та фінансові маржі також аналізуються як чинники для отримання інформації щодо очікувань на фінансових ринках, включаючи очікувані зміни цін у майбутньому. Наприклад, купуючи та продаючи облігації, учасники фінансового ринку розкривають свої очікування щодо майбутньої динаміки реального ВВП та інфляції. Використовуючи різноманітні техніки, центральний банк може аналізувати фінансові ціни для виявлення очікувань ринку щодо майбутнього.

 

Розробляючи макроекономічні прогнози, працівники ЄЦБ та Євросистеми спираються на різноманітні аналітичні та емпіричні моделі. Прогнози допомагають структурувати та синтезувати значну кількість економічних даних. Вони забезпечують постійність зв’язку між різними джерелами економічних аргументів, а також є ключовими у формулюванні оцінок економічних перспектив і коротко та середньострокових коливань інфляції відносно основного її тренду. У цілому прогнози відіграють важливу, але не визначальну роль у стратегії монетарної політики ЄЦБ. Наприклад, для аналізу серед інших можуть бути використані показники, наведені в табл. 1.4.2.

 

1.4.1.11. Монетарний аналіз

 

Монетарний аналіз фокусується на більш довгостроковому періоді, ніж економічний аналіз, і спирається на тривалий зв’язок між грошима та цінами. Монетарний аналіз в основному використовується як інструмент для взаємних перевірок середньо та довгострокових перспектив, що базуються на коротко та довгострокових індикаторів монетарної політики, які є похідними економічного аналізу.

 

Монетарний аналіз складається з детального аналізу монетарних і кредитних динамік з погляду оцінки їх впливу на майбутню інфляцію та економічне зростання. Монетарний аналіз виконується ЄЦБ з використанням великого набору засобів та інструментів, що постійно оновлюються та вдосконалюються. Ці засоби та інструменти включають глибокий аналіз динаміки монетарних агрегатів, зокрема інформації з компонентів агрегату М3. Монетарний аналіз ЄЦБ також виграє від зростання кількості економетричних монетарних і кредитних моделей, що розробляються як ученими, так і економістами громадських інституцій. Інституційний аналіз та аналіз моделей є важливими додатковими блоками, що дозволяють виявляти середньо та довгострокові сигнали з монетарних даних.

 

Монетарні агрегати. Початком для визначення монетарнихагрегатів єврозони є консолідований баланс сектора грошовофінансових інститутів (ГФІ)*. У цілому визначення монетарних агрегатів значною мірою залежить од того, навіщо ці агрегати використовуються. Враховуючи, що багато з фінансових активів є взаємозамінними та що природа і характеристики фінансових активів , трансакцій та засобів платежу постійно змінюються , не завжди зовсім зрозуміло , як визначати, що таке гроші та які фінансові активи належать до визначення грошей. Тому центральні банки, як правило, визначають і відслідковують кілька різних монетарних агрегатів.

 

Визначення ЄЦБ монетарних агрегатів єврозони базується на гармонізованому визначенні сектора, що випускає гроші, та сектора, що володіє грошима і гармонізованими категоріями зобов’язань ГФІ. Сектор, що випускає гроші, складається з ГФІ резидентів єврозони. Сектор, що володіє грошима, включає всіх неГФІ резидентів у єврозоні, крім сектора національного уряду. Незважаючи на те, що сектор національного уряду не включається до емітентів грошей, зобов’язання національного уряду грошової природи (наприклад, депозити домогосподарств у поштових закладах) включаються до визначення монетарних агрегатів оскільки вони є високоліквідними. Депозити центрального уряду в ГФІ не включаються, оскільки центральний уряд не відносять до сектора , що володіє грошима, за умови, що ці депозити не пов’язані з планами витрат.

 

Спираючись на концептуальні розуміння, практичні дослідження на міжнародний досвід, Євросистема дала вузьке (М 1), середнє (М2) та широке (М3) визначення грошових агрегатів. Ці агрегати різняться рівнем ліквідності (оцінюється за критеріями ринковості, цінової стабільності, конверсійності та швидкості переказу) активів, які вони включають. Наведена нижче таблиця розкриває складові грошових агрегатів (табл. 1.4.1).

ГФІ — грошовофінансові інститутирезиденти кредитні інституції, згідно з визначенням. Союзного законодавства, та інші фінансові інституції, бізнесом яких є отримання депозитів та/чи їх аналогів від інших осіб і за власний рахунок надавати кредити тачи здійснювати інвестиції в цінні папери.

СКЛАДОВІ ГРОШОВИХ АГРЕГАТІВ ЄВРОЗОНИ

М1 складається з валюти (банкноти та монети) та нічних депозитів. Ці депозити можуть бути негайно переведені в гроші або використані для розрахунків. М 2 складається з М1 та депозитів з погодженим терміном включно до 2 років або до запитання строком включно до 3 місяців. Ці депозити можуть бути переведені в вузькі гроші, але з певними обмеженнями, до яких можуть належати попереднє повідомлення, штрафи та платність. М3 складається з М2 та певних ринкових інструментів, емітованих резидентами ГФІ сектора. До цих ринкових інструментів відносять перепродавані угоди, акції / частки фондів грошового ринку та боргові цінні папери строком погашення включно до 2 років. Високий ступінь ліквідності та цінової стабільності робить ці інструменти замінниками депозитів. У результаті їх включення широкі гроші менш піддавані взаємозаміні між категоріями ліквідних активів та більш стабільні, ніж вузьке визначення грошей. Володіння резидентами єврозони ліквідними активами, номінованими в іноземній валюті, можуть слугувати близькими замінниками активів номінованих у євро. Тому грошові агрегати включають такі активи, якщо вони перебувають у володінні ГФІ, що є в єврозоні.

 

Усі необхідні економічні умови та динаміку, інформацію про економічні та монетарні зміни, на яку спирається Управляюча рада ЄЦБ у прийнятті рішень та оцінок монетарної політики, викладаються в щомісячному бюлетені. Кожний місячний бюлетень починається з редакторських висновків щодо оцінки Керівною радою поточної економічної ситуації та ризиків цінової стабільності. Його основними розділами є такі:

 

  • зовнішнє середовище єврозони;
  • монетарні та фінансові зміни;
  • ціни та витрати;
  • виробництво, попит і ринок праці;
  • фіскальні зміни;
  • макроекономічні прогнози працівників Євросистеми (двічі на рік);
  • динаміка валютного курсу та платіжного балансу.

 

ПОРІВНЯННЯ ПОКАЗНИКІВ СТАНУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ ТА КРАЇН ЄС

 

ПОРІВНЯННЯ ПОКАЗНИКІВ СТАНУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ ТА КРАЇН ЄС

 

 


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
1.4.3. Правові засади реалізації та гравці монетарної політики ЄС
1.4.4. Механізми та інструменти реалізації монетарної політики ЄС
1.5. ПОЛІТИЧНИЙ СОЮЗ
1.5.2. Конституційний процес у ЄС
1.5.3. Майбутнє Політичного Союзу
Дисциплiни

МаркетингАнглійська моваПравоЕтика та естетикаІсторіяБухгалтерський облікЕкономікаІнформатикаМенеджментПолітологіяСтатистикаФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki