У результаті ФГ можуть скласти серйозну конкуренцію іншим типам аграрних підприємств. Завдяки такій конкуренції виграють не лише виробники сільськогосподарської продукції, а й насамперед її споживачі. У ході реорганізації КСП виникло 2901 приватне підприємство, заснованих на власності фізичної особи. Станом на 2011 р. їх кількість дещо зросла і становила 4243 од. Як правило, засновниками (власниками) таких підприємств стали колишні керівники КСП, які мали досвід керівництва великими підприємствами і користувалися довір’ям членів колективного підприємства. На сьогодні порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається Господарським кодексом України та іншими законами. При створенні приватного підприємства не вимагається утворювати статутний фонд встановленого розміру. Тому такий фонд засновники приватних підприємств формують, як правило, за рахунок своїх майнових і рідше земельних паїв, а також власних коштів.
Головна мета створення приватного підприємства на базі КСП полягала в тому, щоб взяти в оренду майнові і земельні паї колишніх членів КСП, зберегти по можливості цілісність майнового комплексу та земельного масиву і завдяки приватній ініціативі, вмілому менеджменту і повній майновій відповідальності за наслідки господарювання одержати прибуток, повною мірою використовуючи при цьому фактор масштабів виробництва та можливості економного використання ресурсів. В еволюції аграрних підприємств частина сільськогосподарських виробничих кооперативів і ТОВ трансформувалися у приватні підприємства. Останні зберегли при цьому майнові комплекси та уклали договори оренди на великі площі сільськогосподарських земель.
Приватне підприємство — це самостійний господарюючий статутний суб’єкт, що є юридичною особою, має самостійний баланс, власні основні і оборотні засоби, розрахунковий та інші рахунки в банках, укладає угоди, може створювати філії та представництва і бути засновником або членом асоціацій, інших об’єднань.
Основні питання діяльності приватного підприємства вирішуються його власником. Останній визначає основні напрями діяльності підприємства, зміни та доповнення до статуту, приймає рішення про ліквідацію чи реорганізацію підприємства, про отримання кредитів, визначає розмір відрахувань від чистого прибутку для формування фондів підприємства, затверджує бухгалтерські річні звіти та нормативні документи, що регулюють господарську та фінансову діяльність підприємства, тощо.
Власник може взяти на себе управління поточною діяльністю приватного підприємства, виконуючи функції його директора. За необхідності для виконання цих функцій він призначає за контрактом директора, який здійснює керівництво підприємством у межах повноважень, визначених статутом і передбачених контрактом. Власник може здійснювати контроль за фінансовогосподарською діяльністю підприємства самостійно або уповноваженими ним працівниками. У разі потреби він може залучати незалежну аудиторську організацію. ся за рахунок внеску власника майна, майна, що передане підприємству в порядку правонаступництва для погашення боргів колишнього КСП, прибутку, отриманого від господарської діяльності, кредитів банків та інших фінансових установ, прибутків від цінних паперів та інших джерел, не заборонених законодавством України. Крім того, підприємство широко використовує право оренди майна.
До земель приватного підприємства належать землі, що можуть бути придбані ним у приватну власність , набуті у приватну власність при паюванні земель КСП, а також взяті в оренду. Підприємство здійснює комплекс заходів з охорони земель, передбачених земельним законодавством України. За рахунок отриманих доходів підприємство може розширювати площу земель, придбаних у приватну власність, до гранично встановлених розмірів.
Для здійснення всіх видів діяльності приватне підприємство може створювати статутний і резервний фонди. Статутний фонд створюється для забезпечення фінансово-господарської діяльності підприємства за рахунок грошових і матеріальних внесків власника. У ході діяльності підприємства за рішенням власника статутний фонд може бути збільшений за рахунок одержаних доходів.
Резервний фонд створюється з ініціативи власника з метою покриття витрат, пов’язаних з відшко дуванням збитків та позапланових витрат підприємства, шляхом щорічних відрахувань від чистого прибутку. Рішення про норму відрахувань та напрями використання коштів даного фонду приймається власником або виконавчим директором зі згоди власника.
Приватне підприємство може також створювати фонд соціального розвитку і фонд матеріального стимулювання працівників підприємства за кінцевими результатами діяльності. Розмір фонду соціа льного розвитку встановлюється власником щорічно з орієнтацією на задоволення найнеобхідніших соціальних потреб працівників підприємства. Кошти фонду використовуються для матеріальної допомоги вказаним фізичним особам, їх оздоровлення, навчання тощо.
Фонд матеріального стимулювання створюється для матеріального заохочення найманих працівників за одержання кращих результатів роботи, добросовісне ставлення до своїх обов’язків. Роз мір його встановлюється власником.
Приватне підприємство самостійно визначає напрями своєї діяльності, спеціалізацію, організує виробництво сільськогосподарської продукції, її переробку та реалізацію, на власний розсуд підбирає партнерів з економічних і виробничих зв’язків в усіх сферах діяльності, у тому числі зовнішньоекономічній. Підприємство самостійно розпоряджається виробленою ним продукцією, яка є його власні стю, самостійно встановлює ціни на неї і тарифи на послуги. Одержаний чистий прибуток залишається в повному розпорядженні приватного підприємства та використовується відповідно до затверджених власником основних напрямів його діяльності.
1
Таке придбання можливе після прийняття Закону України «Про ринок землі». ки, які працюють на підприємстві на підставі трудових договорів, укладених відповідно до чинного законодавства. Власник самостійно визначає форми, порядок, розміри оплати праці працівників підприємства в межах, що не суперечать чинному трудовому законодавству. Підприємство вносить у бюджет соціальні платежі за працюючих у нього гро мадян, надає їм соціальні пільги і гарантії щодо дотримання умов праці і відпочинку згідно з чинним законодавством.
Припинення діяльності приватного підприємства відбувається шляхом його реорганізації або ліквідації. Реорганізація підприємства здійснюється за рішенням власника. Ліквідація підприємства відбувається або за рішенням власника, або у зв’язку з визнанням його банкрутом.
Рез ультати господарської діяльності приватних підприємств у сільському господарстві показали, що цей тип підприємств є конкурентоспроможним, оскільки власник такого підприємства — ефективний власник. Він організує ведення сільськогосподарського виробництва на приватній власності на землю і майно, самостійно, і що дуже важливо, оперативно може приймати рішення тактичного і стратегічного характеру з усіх видів діяльності підприємства, забезпечуючи їх виваженість, несе повну відповідальність усім майном підприємства за наслідки господарювання.
