Posibniki.com.uaМікроекономікаЕкономіка аграрних підприємств4.9. Економічні засади функціонування приватних підприємств


< Попередня  Змiст  Наступна >

4.9. Економічні засади функціонування приватних підприємств


В процесі реструктуризації КСП виникло 2901 приватне під-приємство, засноване на власності фізичної особи. Як правило, засновниками (власниками) таких підприємств стали колишні керівники КСП, які мали досвід керівництва великими підприємст-вами і користувалися довір’ям членів колективного підприємст-ва. Приватні підприємства створюються відповідно до Законів України «Про підприємства в Україні» (1991 р.) та «Про підпри-ємництво» (1991 р.). Вони стають правонаступниками колишніх КСП. При створенні приватного підприємства не вимагається утворювати статутний фонд встановленого розміру. Тому такий фонд засновники приватних підприємств формують, як правило, за рахунок своїх майнових і рідше земельних паїв.

Головна мета створення приватного підприємства на базі КСП — взяти в оренду майнові і земельні паї колишніх членів КСП, збе-регти по можливості цілісність майнового комплексу та земель-ного масиву і завдяки приватній ініціативі, вмілому менеджменту і повній майновій відповідальності за наслідки господарювання отримати прибуток, повною мірою використовуючи при цьому фактор масштабів виробництва та можливості економного викори-стання ресурсів. Такі приватні підприємства часто називають при-ватно-орендними або підприємствами з орендними відносинами, хоч у жодному правовому акті України такого терміну немає.
 
Приватне підприємство — це самостійний господарюючий статутний суб’єкт, що є юридичною особою, має самостійний ба-ланс, власні основні й оборотні кошти, розрахунковий та інші раху-нки в банках, укладає угоди, може створювати філії та представниц-тва і бути засновником або членом асоціацій, інших об’єднань.
Основні питання діяльності приватного підприємства вирі-шуються його власником. Останній визначає основні напрями ді-яльності підприємства, зміни та доповнення до статуту, приймає рішення про ліквідацію чи реорганізацію підприємства, про отримання кредитів, визначає розмір відрахувань від чистого прибутку для формування фондів підприємства, затверджує бух-галтерські річні звіти та нормативні документи, що регулюють господарську і фінансову діяльність підприємства, тощо.
 
Власник може взяти на себе управління поточною діяльністю приватного підприємства, виконуючи функції його директора. За необхідності для виконання цих функцій він призначає за конт-рактом директора, який здійснює керівництво підприємством у межах повноважень, визначених статутом та передбачених конт-рактом. Власник може здійснювати контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства самостійно або уповно-важеними ним працівниками. За необхідності він залучає неза-лежну аудиторську організацію.
Особливістю функціонування приватних підприємств, створе-них на базі КСП, є те, що окремі з них у своїх статутах передба-чають асоційоване членство, згідно з яким фізичні особи, які зда-ли в оренду підприємству свої майнові і/або земельні паї, стають його асоційованими членами. Якщо такими членами підприємст-ва є особи, які не працюють на підприємстві, їм надається мож-ливість брати участь у зборах трудового колективу з правом до-радчого голосу, а також надається певна соціальна допомога.

 
Приватне підприємство є власником належного йому майна, яке утворюється за рахунок внеску власника майна, що передане підприємству в порядку правонаступництва для погашення бор-гів колишнього КСП, прибутку, отриманого від господарської ді-яльності, кредитів банків та інших фінансових установ, прибутків від цінних паперів та інших джерел, не заборонених законодавст-вом України. Крім того, підприємство широко використовує пра-во оренди майна.
 
До земель приватного підприємства належать землі, придбані ним у приватну власність, одержані у постійне користування, а також взяті в оренду у колишніх членів КСП, інших юридичних та фізичних осіб. Підприємство здійснює комплекс заходів з охо-рони земель, передбачених земельним законодавством України. За рахунок отриманих доходів підприємство може розширювати площу земель, придбаних у приватну власність, до гранично встановлених розмірів.
 
Для здійснення всіх видів діяльності приватне підприємство може створювати статутний і резервний фонди. Статутний фонд створюється для забезпечення фінансово-господарської діяльнос-ті підприємства за рахунок грошових і матеріальних внесків вла-сника. В процесі діяльності підприємства за рішенням власника він може бути збільшений за рахунок одержаних доходів. Резер-вний фонд створюється з ініціативи власника з метою покриття витрат, пов’язаних з відшкодуванням збитків та позапланових витрат підприємства, шляхом щорічних відрахувань від чистого прибутку. Рішення про норму відрахувань і напрями використан-ня коштів даного фонду приймається власником або виконавчим директором зі згоди власника.
 
Приватне підприємство може також створювати фонд соціа-льного розвитку і фонд матеріального стимулювання працівників підприємства за кінцевими результатами діяльності. Розмір фон-ду соціального розвитку встановлюється власником щорічно з орієнтацією на задоволення найнеобхідніших соціальних потреб працівників підприємства та його асоційованих членів. Кошти фонду використовуються для матеріальної допомоги вказаним фізичним особам, їх оздоровлення, навчання тощо. Фонд матері-ального стимулювання створюється для матеріального заохочен-ня найманих працівників за одержання кращих результатів робо-ти, добросовісне ставлення до своїх обов’язків. Розмір його встановлюється власниками.
 
Приватне підприємство самостійно визначає напрями своєї ді-яльності, спеціалізацію, організує виробництво сільськогоспо-дарської продукції, її переробку та реалізацію, на власний розсуд підбирає партнерів з економічних і виробничих зв’язків в усіх сферах діяльності, в тому числі зовнішньоекономічній. Підпри-ємство самостійно розпоряджається виробленою ним продукці-єю, яка є його власністю, самостійно встановлює ціни на неї і та-рифи на послуги.
 
Прибуток приватного підприємства утворюється з надходжень від господарської діяльності після відшкодування витрат. З кош-тів підприємства сплачуються проценти по випущених облігаці-ях, повертаються кредити, а також справляються передбачені за-конодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після вказаних розрахунків, зали-шається в повному розпорядженні приватного підприємства та використовується відповідно до затверджених власникам основ-них напрямів його діяльності .
 
Трудовий колектив приватного підприємства становлять най-мані працівники, які працюють на підприємстві на підставі тру-дових договорів, укладених відповідно до чинного законодавст-ва. Між власником або за його дорученням директором та трудовим колективом укладається трудовий договір, яким регу-люються виробничі, трудові, економічні відносини трудового ко-лективу з директором, питання охорони праці, соціального роз-витку. Власник самостійно визначає форми, порядок, розміри оплати праці працівників підприємства в межах, що не супере-чать чинному трудовому законодавству. Підприємство вносить у бюджет соціальні платежі за працюючих у нього громадян, надає їм соціальні пільги і гарантії щодо дотримання умов праці і від-починку згідно з чинним законодавством.
Припинення діяльності приватного підприємства відбувається шляхом його реорганізації або ліквідації. Реорганізація підпри-ємства здійснюється за рішенням власника. Ліквідація підприєм-ства відбувається або за рішенням власника, або у зв’язку з ви-знанням його банкрутом.
 
Результати господарської діяльності приватних підприємств з орендними відносинами в сільському господарстві показали, що цей тип підприємств є конкурентоспроможним, оскільки власник такого підприємства є ефективним власником . Він організує ве-дення сільськогосподарського виробництва на приватній власності на землю і майно, самостійно, і що дуже важливо, оперативно може приймати рішення тактичного і стратегічного характеру з усіх видів діяльності підприємства, забезпечуючи їх виваженість, несе повну відповідальність усім майном підприємства за наслід-ки господарювання.

 


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Тема 5. ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ДІЯЛЬНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
5.2. Макросередовище функціонування аграрних підприємств
5.3. Банкрутство підприємств та їх санація
5.4. Особливості банкрутства аграрних підприємств
Тема 6. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА І СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ, ПОСЛУГ) АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki