Поступальний розвиток міжнародних економічних відносин, об’єктивно обумовлений зростанням продуктивних сил і чинників, супроводжується експансією інтернаціональних відтворювальних механізмів, заснованими на неухильному поглибленні і всебічному розвитку міжнародного розподілу праці. Виникнення в різних країнах динамічного феномена «відкритої економіки» має своїм завершенням полягання повної економічної інтеграції, яка більшою мірою виявляється у сфері валютно-грошових відносин, ніж в будь-якій іншій сфері.
Метою статті є на основі розгляду домінуючих процесів міжнародної економічної інтеграції визначення напрямів і вимог щодо більш точного вимірювання вартісних співвідношень і показників ефективності національних економік через ключові параметри — валютні курси. Сучасний етап розробки даної тематики дозволяє проводити теоретичний і практичний аналіз міжнародної співпраці у фінансовій сфері.
Слід зазначити, що до теперішнього часу в монетарній науці вироблена певна теоретична конструкція в дефініції валютного курсу, з незначними варіаціями, що трактувала обмінний курс як ціну грошей на міжнародних валютних ринках, виражену у відношенні грошової одиниці однієї країни до грошових одиниць інших країн [1]. Проте, вважаємо, що найбільш точно економічний зміст валютного курсу відображає визначення, в якому обмінний курс розглядається як форма ціни національних грошей на світовому валютному ринку.
Діючи в системі валютних відносин, обмінний курс знаходить своє віддзеркалення в наступних функціональних проявах. Поперше, валютний курс представляється як спосіб інтернаціоналізації грошових відносин [2, 3]. За допомогою валютного курсу, долаючи локальне обмеження, національні гроші одержують вихід на міжнародну арену, на якій спостерігається в значній мірі тісні взаємозв’язки між національними грошовими системами і міжнародними. По-друге, за допомогою валютного курсу зіставляються національні ціни і національні вартості, де обмінний курс є структурною ланкою механізму реалізації інтернаціональної вартості товарів і послуг, що беруть участь в зовнішньоторговельному обороті. При розкритті даної функції необхідно враховувати багато-
факторність феномена формування інтернаціональної вартості, оскільки чинники, що впливають на її реалізацію, знаходяться у всіх сферах господарської, законотворчої, а в останній період значною мірою, і політичної діяльності світової спільноти.
Нейтралізувати деякі негативні моменти ринкової трансформації економіки України можливо лише за умовами глибокого осмислення процесів, що відбуваються у валютній сфері світового господарства в цілому. Інтеграція національних валютних ринків повинна супроводжуватися посиленням міжнародної валютної співпраці, в якій питання міждержавного валютного регулювання носять першочергове значення. Валютна співпраця з Міжнародною валютною фундацією і країнами, що розвиваються, а також країнами перехідного періоду в більшій частині спирається на монетарні методи суперринкових перетворень, які по суті не відповідають економічним умовам в цих країнах. У зв’язку з цим вживання на практиці рекомендацій МВФ повинне ув’язуватися з конкретними обставинами ринкової перебудови в цих державах, і не повинне стати кінцевою метою економічних реформ.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Гальчинський А. С. Сучасна валютна система. — К.: Libra, 1993. — С. 60.
2. Смыслов Д. В. Роль золота и функции денег в современной капиталистической экономике / В кн. Соревнование 2-х систем: Экономика социализма и всемирное хозяйство. — М. — 1975.
3. Гальчинский А. С. Механизм реализации функции меры стоимостей // МЭиМО, М. — 1980. — № 7.
Е. Н. Казак доц., Институт экономики и права, г. Севастополь
