Posibniki.com.uaФілософіяМетодика викладання економічних дисциплінЕкономічне мислення як мета економічної освіти


< Попередня  Змiст  Наступна >

Економічне мислення як мета економічної освіти


3.1.Сучасне розуміння вивчення економічних дисциплін.

3.2.Розвиток економічного мислення та поведінки як мета економічного навчання.

3.3. Визначення критеріїв рівня сформованості економічного мислення.

3.4. Методичні шляхи розвитку економічного мислення.

3.5. Етична сторона підприємницької діяльності.

3.1. Сучасне розуміння вивчення економічних дисциплін

Я нічого не розумію у цій хитромудрій економічній теорії, — починає впевнений у собі дилетант, — але я точно знаю, що… І. М. Літтл

Цей матеріал автор рекомендує для викладачів-початківців і для студентів, що готують обзорні лекції або уроки на тему: «Економіка — це…».

Для розкриття такого, на перший погляд, «невидимого» об’єкта як «економіка» пропонуємо зупинитись на аналізі таких аспектів:

— економіка як складова соціального середовища;

— економіка як наука;

— економіка як навчальна дисципліна.

Економіка — одна з найважливіших і найцікавіших складових ус ього суспільного механізму. І хоч економіка, як то кажуть, не має ні кольору, ні запаху, ні смаку, вона справляє колосальний вплив на розвиток людської цивілізації.

У літературі економіка розглядається як філософська категорія, як виробничо-матеріальний базис суспільства, як народне господарство країни та його складові. «Обличчя» економіки визначається су спільним ладом. В економіці є «дійові особи» (підприємства, організації, театри та ін.). Економіка — це жива система, у неї свої закони, принципи та обмеження. Існує Економіка як складова соціального середовища

100думка, що після віку атомного настане вік економіки. Це дуже важливе положення слід було б закріпити як аксіому у свідомості молодих людей.

Економіка є найважливішою складовою соціального середовища, його опорним стрижнем (як і культура). Економіка — це особливий простір, в якому постійно перебуває людина як соціальна істота. І кожен із нас, з одного боку, цим середовищем користу ється, а з другого — його створює. !

Необхідність наукового пізнання економічних відносин у всій їх складності й різноманітності спричинилася до становлення економіки як сфери професійної діяльності, як галузі науки, як навчальної дисципліни.

В економічному вихованні і навчанні дуже важливо розвивати розуміння реальних змін, які мають місце в економіці нашого суспільства. І це потребує знань не тільки економічної теорії, психологічної адаптації людей, щоб зрозу міти суть цих змін не тільки теоретично, а й практично, щоб виживати в цих умовах.

Наприклад, про наші уявлення щодо вільного ринку висловився ще В. Татіщев, який писав Петру І: «Ежели Вы, Госу дарь, не дадите свободу действий нашим людям в торговле и ремеслах, будут ждать нас великие беды». Сучасний авторитет у галузі ринкових відносин Мільтон Фрідман повчає нас: «Потрібно переходити не до ринку, а до свободи, він тоді сформується». Ринкова економіка — це економіка, в якій рішення самих споживачів та виробників визначають стру ктуру розподілу трудових і матеріальних ресурсів. !

Альфред Маршалл найголовнішим в економічній науці вважав вивчення поведінки людини в повсякденному господарському житті, діяльності, пов’язаній із певним рівнем добробуту, реакції на спонукальні мотиви до праці.

Російському поету XVIIІ ст. М. М. Хераскову належать такі слова: «Економіка є дзеркалом людської натури».

Цю ідею талановито реалізував Н. Липсиць у своєму чудовому підручнику. Аналізуючи економіку «за взірцем та подобою людини», Н. Липсиць відзначає, що в економічному житті особливо виразно виявляються такі риси людини: прагнення до зростання добробуту; відчуття власності; прагнення до справедливості; природний егоїзм; схильність до брехні; гуманність; прагнення до досконалості; дух суперництва. Ці риси людської природи постійно відтворюються економічним механізмом людської цивілізації.

У книзі «Основні питання економіки» Н. Липсиць сформу лю

101послуги мають бути запропоновані споживачам? 2.Як виробляти, тобто які засоби треба для цього використати? 3.Для кого слід ці товари та послуги виробляти, тобто хто зможе претендувати на отримання їх у власність?

Почитайте цю цікаву книгу для школярів і ви дізнаєтеся, чому не можна мати все, чому ніщо не дається задарма, що означає вислів: «ринок — колективний розу м людства, а гроші — мова торгівлі». І взагалі економіка змінюється зі змінами нашого мислення, яке формує нашу поведінку в суспільному житті. Є різні визначення економіки як науки.

1. Економіка — це наука, що вивчає об’єктивні закони і категорії суспільного виробництва, розподілу, обміну й споживання; методи й форми організації та управління виробництвом. Економіка як наука

2. Економіка — система знань про методи ефективного господарювання.

3. Економіка — су спільна наука, яка описує та аналізує вибір суспільства за обмежених ресурсів для задоволення потреб.

Предметом економіки є економічні зв’язки і відносини у сфері суспільної діяльності. Об’єктом дослідження економіки як науки є су спільне виробництво в усіх його проявах. Головним завданням економічної науки, завданням економістівпрофесіоналів є вивчення та оцінка ефективності господарювання на різних рівнях, у різноманітних конкретних умовах, цілеспрямоване економічне регулювання виробничих, розподільчих та обмінних процесів у суспільстві, створення передумов для подальшого зростання ефективності праці.

Методологія економічної нау ки передбачає дослідження й пізнання фактів, принципів і теоретичних закономірностей, що визначають економічну політику держави та економічну поведінку людей. Вона сприяє вирішенню таких питань, як економічне піднесення, економічна свобода, зайнятість, розподіл прибутків, рівень цін та ін.

Зупинімося коротко на сучасному розумінні економіки. Ми пропонуємо користуватися поняттям «економіка, заснована на засадах вільного підприємництва». Це, на наш погляд, більше відповідає су часному трактуванню її змісту, меті та завданням навчання.

Звичайно, економісти з багатьох причин не можуть дати рецептів для вирішення найрізноманітніших проблем, що виникають в економіці. Економічні задачі дуже складні і не мають легких та однозначних розв’язків. На відміну від техніки або

102сільського господарства в економіці не можна виміряти ступінь впливу на неї політики, екології, психології людей, релігії тощо. І так буде завжди. Є відомий вислів Кеннета про те, що теорія без фактів може бути пустою, але факти без теорії — безглузді. У дискусіях щодо економіки спеціалісти розрізняють два підходи. Перший, що зветься позитивною економікою, націлений на розу міння того, як працює економіка. Суперечки про постулати позитивної економіки можуть бути вирішені тільки за допомогою очевидних фактів. Другий, що називається нормативною економікою, має справу з тим, як саме мала б працювати економіка. Справедливість положень нормативної економіки не може бути перевірена чи спростована будь-якими об’єктивними даним и.

Аналіз сучасних тенденцій у розвитку економічних теорій свідчить (за даними професора І.Й. Малого) про певну кризу неокласичного синтезу і «безпорадності нормативної економіки». Усе більше уваги науковці приділяють поведінці сучасної людини, переведенню акцентів ринкового механізму з конкуренції та ціноутворення на підвищення ролі підприємницького чинника.

Позитивна економіка може надати велику допомогу у вирішенні конкретних економічних проблем. Але багато питань економічної політики торкаються системи моральних норм і цінностей, прийнятих у су спільстві. Відтак у сфері нормативної економіки люди приймають те чи інше рішення залежно від звичної для них системи таких цінностей.

Американські спеціалісти на запитання «що таке економіка?»відповідають: «Економіка — це вчення про те, як виробляються і розподіляються всі необхідні нам товари та послуги. З другого боку, економіка — це вчення про те, як змусити краще працювати систему виробництва та розподілу, тобто це економічна політика». Економічний аналіз є необхідним фундаментом правильної економічної політики. Однак це не єдиний погляд. Є й інший: «Економіка — це вчення про те, як наші обмежені виробничі ресу рси використовуються для задоволення людських потреб і бажань». Цей погляд ґрунтується на такому постулаті: виробничі ресурси є обмеженими, через що ми не можемо виробити все необхідне для задоволення потреб і бажань кожної конкретної людини. Отже, нам доводиться «економити» ресурси, тобто використовувати їх якомога ефективніше, щоб задовольнити якнайбільше цих потреб. Переважна кількість глобальних економічних проблем і виникає через цей чинник обмеження !

103

Лауреат Нобелівської премії з економіки Мілтон Фрідман дав таке визначення: «Економіка — наука, що чарує. І найбільш привабливою її робить те, що її фундаментальні принципи такі прості, що можуть бути записані лише на одному арку ші паперу і так, що кожен зможе зрозуміти їх. А проте мало хто їх розуміє».

Занадто багато людей «знає», як треба «вирішувати невідкладні проблеми суспільства». Економіка видається їм дуже простим світом, де наміри легко реалізувати, а єдиною перешкодою на шляху до кращого суспільства є брак добрих намірів. Але будь-яка дія, що відбувається в су спільстві, спричиняє не тільки ті наслідки, на які ми сподівалися, а й наслідки непередбачені та несподівані. Ось лише два приклади, взяті з творів американських економістів. !

Приклад 1

Ясна річ, що обмеження на імпорт текстилю до США зберігає робочі місця і прибутки вітчизняних товаровиробників. Але досвідчений економіст знає, що це зменшить прибутки решти американців, оскільки ціни на текстиль зростатимуть і це обмежить можливості США щодо експорту інших

товарів. ресурсів. Не було б узагалі жодних економічних проблем, якби кожен мав без праці і безкоштовно все, що йому потрібно.

Приклад 2

Обмеження квартплати зменшує витрати громадян. Але чи багато хто усвідомлює, які додаткові платежі доведеться сплачувати громадянам і який вплив це матиме на пропонування житла, що здається в найм, а отже, і на доходи тих, хто здає або наймає помешкання?

П. Хейне пише: «Дивитися на речі з погляду економіста — це означає систематизувати добре відомі явища за допомогою таких понять, як попит, альтернативна вартість, граничний ефект та порівняльна вигода. Економіст знає реальний світ не краще, а в більшості випадків гірше за менеджерів, інженерів, механіків, одне слово, людей діла. Але! Економісти знають, як різні речі пов’язані між собою...»

Економісти пояснюють роботу економічної складової суспільного механізму — ринкової системи. Дж. М. Кейнс писав: «Економічна теорія не є набором уже готових рекоменда!

цій, що використовуються безпосередньо в економічній політиці. Вона є, скоріше, методом, аніж ученням, технікою мислення, допомагаючи тому, хто володіє нею, дійти правильних висновків». А в основі розуміння економічного способу мислення лежить поведінковий «аспект людини економічної».

Розуміння економічних процесів і місця в них підприємництва має тривалу історію. Ще з античних часів діяльність торговця, купця, підприємця вважалася «низькою».

Це йде від Аристотеля, який називав otiumcum dignitate (відпочинок з гідністю) філософа більш гідним способом життя, ніж діяльність торгівця, якому бракує внутрішнього спокою. Аристотель рішуче поставав проти елементів фінансового мислення того часу, бо це, на його думку, призводило до руйнування «природного» суспільного укладу. Християнство також вважало, що купець має в собі щось непов ноцінне. Негативний погляд на підприємницьку діяльність можна знайти в писаннях Старого Заповіту та Христовому вченні. Але, як досить доказово пояснюють сучасні богослови, йдеться або про марнотратство, або про призбирування грошей заради самих грошей. Згадайте відомий вислів: «Сейфи не прямують за катафалками». Дивовижний збіг думок через два тисячоліття, чи не так? Економіка як навчальна дисципліна

Економіка в школі як навчальна дисципліна входить до гуманітарного блоку базових дисциплін. Економіка як навчальна дисципліна — це широкий комплекс різнопланової інформації, що має свій понятійний апарат, свої категорії, закони, власну систему алгоритмів розв’язування найрізноманітніших задач.

Вивчення економіки має сприяти досягненню таких цілей:

1) забезпечення учня м і студентам соціально необхідного мінімуму систематизованих економічних знань як бази формування сучасної економічної культури особистості;

2) сприяння учням і студентам у набутті стійких навичок самостійного аналізу та оцінки найпоширеніших економічних явищ, зв’язків, принципів ефективного господарювання;

3) формування й розвиток соціально зрілої творчої особистості, здатної до свідомого суспільного вибору, і збагачення на цій основі економічного потенціалу України.

У Концепції економічної освіти обговорюються рівні навчання з урахуванням вікових особливостей учнів і студентів. Навчання на кожному рівні спрямоване на вивчення економіки, але відрізняється завданнями, змістом бази знань, методикою викладання. Для формування особистості викладача і для розроб

105ки кінцевої мети курсу МВЕД створення загальної концепції має принципове значення, тому хоча б тезисно треба повторити основні моменти й перейти до проблем вироблення економічної культури, економічного мислення й економічно розумної поведінки у молоді. У чому ж полягає мета економічного навчання?

Вивчення економіки, точніше її розуміння, виявляється у здатності приймати еф ективні рішення з економічних питань. На вибір економічних рішень у ринковій економіці впливають такі основні соціальні (суспільні) цілі: економічна воля; економічна ефективність; економічна справедливість; економічна захищеність; економічна стабільність (повна зайнятість та відсутність інфляції); економічне зростання. Приймаючи рішення, дуже важливо вчитися робити компромісний вибір між цілями, поєднуючи власні та су спільні цінності.

Вивчення економіки дає тим, хто навчається, повніше уявлення про світ, в якому вони живуть, вчаться і працюють, забезпечує їх теоретичною основою, яка допомагає приймати деякі найважливіші в їхньому житті рішення.

За Мюллером

—Армаком, концепція соціальної ринкової економіки базується на трьох положеннях:

1) розумна економічна політика підкоряється загальній концептуальній ідеї;

2) безсистемне змішування концептуальних підходів в економічній політиці неприйнятне;

3) економічна політика може базуватися або на вільноринкових, або на адміністративно-у правлінських принципах. Інших шляхів економічного розвитку просто не буває.

Виокремлюючи базові економічні поняття, без яких важко уявити собі формування економічного способу мислення і поглиблене вивчення економіки, можна спиратися на такі положення:

1) вся система су часних уявлень про предмет і мету економічної науки базується на розумінні концепції обмеження ресурсів та проблеми вибору;

2) для усвідомлення способу функціонування ринку необхідне розуміння механізму взаємодії попиту й пропонування;

3) для того щоб випускник школи мав цілісне уявлення про економіку як систему, він повинен розу міти сутність понять: «економічна система, економічні цілі, які суспільство ставить перед собою» і «методи, якими досягаються економічні цілі».

У процесі викладання економіки особливу увагу слід приділити формуванню розуміння того, що:

106

? основою матеріально процвітаючих країн є розвинуті ринкові механізми; ? ринкова економіка — це не самоціль, не розкіш, не примха, а життєво необхідний засіб подолання нашої економічної катастрофи; ? створення ринкових механізмів в українській економіці — дуже важка, суперечлива й тривала справа; ? для створення ринкової економіки потрібні спеціалістипрофесіонали, люди з економічним способом мислення.

Починати вчити цього треба в школі. Потрібні нові види й форми викладання економіки й виховання духу підприємництва. «Люди, які ніколи систематично не вивчали економічну історію, схожі на глухих, які намагаються оцінити звучання оркестру», — написав П. Самуельсон і був, безперечно, правий. Економіка — це така ж у ніверсальна наука, як фізика, хімія або біологія, але на відміну від них вона вимагає переходу до нової поведінки, це наука поведінки, яка може допомогти учням зрозуміти основні економічні концепції й використовувати їх в особистому і суспільному житті.

Американці вживають термін «Economic Understanding» (елементи економічного знання). На нашу думку, термін «економічне мислення» є більш вдалим, оскільки су ть розуміння економіки полягає в умінні осмислити безліч економічних подій, фактів та спостережень і здатності прийняти економічно грамотне рішення. Економічні рішення можна приймати значно ефективніше, якщо замінити емоційні, неаргументовані твердження об’єктивним, послідовним і обґрунтованим підходом. !

Таким чином, мета економічної освіти — найдоступнішими та найцікавішими методичними засобами й прийомами розвинути в учнів основи раціонального (економічного) мислення та закріпити його (хоча б у формі гри) на рівні поведінки.

Найважливішою функцією економічної освіти є створення та розвиток середовища малого і середнього бізнесу, яке може забезпечити поступове «взаємопроникнення капіталізму і соціалізму».

У чудовому американському методичному виданні «Стратегія...» мету економічної освіти сформульовано дуже чітко: «Ми бачимо мету економічної освіти учнів у тому, щоб навчити їх приймати ефективні рішення і бути відповідальними громадянами».

Н. Липсиць пише: «Чи можна бути неграмотним? Можна. Тільки це дуже незручно, а інколи принизливо або навіть небезпечно: людина просто не може прочитати те, !

107що зрозуміло всім навкруги (а раптом це напис: «Обережно, міни!»). Так само можна прожити і не знаючи нічого про закони і механіку світу економіки. Це не смертельно. Але життя буде весь час повертатися гострими кутами, і Ви об них боляче, інколи в кров розіб’єтеся».

Професор І.Й. Малий наводить дуже цікавий факт. М. Тетчер, колишній прем’єр-міністр Англії, свого часу, висту паючи по телебаченню, заявила, що всіх без винятку урядових економістів необхідно звільнити. Коментуючи її вислів С. Бріттан у книзі «Капіталізм з людським обличчям», зауважив, що «Нападки на професію економіста належать до розряду помилок майже категоріальних. Навіть якщо безболісно приспати всіх економістів, то людська допитливість до таких питань, як: багатство націй, бу ми, спади, чому одні багаті, а інші бідні — все одно залишиться. І економісти знову з’являться». ! «Ідеї економістів і політичних філософів, як правильні, так і помилкові, мають більший вплив, аніж звичайно думають», — писав Дж. М. Кейнс. У нього був чудовий тост: «За економістів, які роблять цивілізацію можливою!» !


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Частина 2. 3.2. Розвиток економічного мислення та поведінки як мета економічного навчання
3.3. Визначення критеріїв рівня сформованості економічного мислення
3.4. Методичні шляхи розвитку економічного мислення
3.5. Етична сторона підприємницької діяльності
Модуль МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ З ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН РОЗДІЛ 4 Науково-методичне забезпечення викладання економічних дисциплін
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki