Одним з важливих напрямів розвитку вітчизняної системибухгалтерського обліку є інтеграція бухгалтерського і податкового обліку та створення єдиного облікового середовища, яке здатне задовольнити потреби та інтереси користувачів різних типівзвітності.
З прийняттям 01.01.2012р. Податкового кодексу України (даліПКУ) було здійснено спробу об’єднати бухгалтерський і податковий облік через введення нової моделі визначення податковоїбази податку на прибуток.
Зважаючи на можливі розбіжності між критеріями визнаннядоходів і витрат у бухгалтерському обліку та податковому законодавстві, виникають податкові різниці.
Поняття «податкової різниці» визначається ПКУ як різниця,яка виникає між оцінкою і критеріями визнання доходів, витрат,активів, зобов’язань за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (далі П(С)БО) або міжнароднимистандартами фінансової звітності (далі МСФЗ), та доходами і витратами, визначеними згідно з розділом III цього Кодексу [1,пп. 14.1.188].
Ухвалення ПКУ стало передумовою розрахунку оподатковуваного прибутку з урахуванням податкових різниць, так як це єосновою обліку багатьох країн світу.
Важливим кроком було введення Положення бухгалтерськогообліку «Податкові різниці» (далі ПБО «Податкові різниці»), якевизначає засади формування в бухгалтерському обліку інформації про податкові різниці та її розкриття у фінансовій звітності [2,Р.1 п. 1].
Згідно ПБО «Податкові різниці» та П(С)БО 17 «Податок наприбуток» податкові різниці поділяються на тимчасові та постійні [2, 7 Р.I п.; 3, Р.II п.; 8; 3, п. 7].
Постійна податкова різниця — податкова різниця, яка виникаєу звітному періоді та не анулюється в наступних звітних податкових періодах. Виникнення постійних різниць пояснюється тим,що окремі доходи і витрати визнаються лише при розрахунку бухгалтерського або податкового прибутку.
Тимчасова податкова різниця — податкова різниця, яка виникає у звітному періоді та анулюється в наступних звітних податкових періодах.
Дані про тимчасові та постійні податкові різниці, які маютьвраховуватися при визначенні податкового прибутку (збитку)звітного періоду, узагальнюються у зведеному регістрі за відповідними класифікаційними групами. Разом з тим підприємствамнадано самостійність у виборі способу відображення податковихрізниць в облікових регістрах.Інформація про тимчасові та постійні податкові різниці, якімають враховуватися при визначенні податкового прибутку (збитку) звітного періоду, узагальнюються у зведеному регістрі завідповідними класифікаційними групами. Разом з тим підприємствам надано самостійність у виборі способу відображення податкових різниць в облікових регістрах.
Доходи та витрати за даними бухгалтерського обліку коригуються на суму постійних податкових різниць і частину сумитимчасових податкових різниць, що відноситься до звітного періоду.
У свою чергу, тимчасові податкові різниці, що виникають загосподарськими операціями звітного періоду, підлягають анулюванню в майбутніх періодах, тому вони не включаються до сумиподаткових різниць звітного періоду.
Основними проблемами відображення в обліку податковихрізниць на підприємстві є:
• визнання тимчасових і постійних податкових різниць напідприємстві;
• ускладнення форми звітності для заповнення платникамиподатків.
З метою гармонізації бухгалтерського та податкового облікуподаткових різниць вважаємо необхідним:
• розробити підприємствами перелік тимчасових і постійнихподаткових різниць і внести їх до Наказу про облікову політикупідприємства;
• розробити документ, де відображатимуться податковірізниці для управлінського обліку на підприємстві, що допоможе при складанні обов’язкової фінансової звітності підприємства;
• внести зміни у порядок складання декларації з податку наприбуток, враховуючи постійні та тимчасові податкові різниці,на які коригуватиметься обліковий прибуток.
Перспективами подальших досліджень є розробка методичнихрекомендацій до ПБО «Податкові різниці» та спрощення веденнябухгалтерського обліку податкових різниць.
Література
1. Податковий Кодекс України від 02.12.2010 р. No 2755-VI (із змінами, і доповненнями). — Сайт у мережі Інтернет. / [Електронний ресурс] // Режим доступу до матеріалів: http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/
laws/main.cgi?nreg=2755-17.Положення бухгалтерського обліку «Податкові різниці» затверджено Міністерством фінансів України від 25.01.2011р. № 27.
— Сайт умережі Інтернет / [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://prou4ot.info/index.php?section=browse&CatID=92Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 «Податокна прибуток», затверджено Міністерством фінансів України від28 грудня 2000 р. № 353. — Сайт у мережі Інтернет. / [Електроннийресурс] // Режим доступу: http://pro-u4ot.info/index.php?section=browse&CatID=92info/index.php?section=browse&CatID=92Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 «Податокна прибуток», затверджено Міністерством фінансів України від28 грудня 2000 р. № 353. — Сайт у мережі Інтернет. / [Електроннийресурс] // Режим доступу: http://pro-u4ot.info/index.php?section=browse&CatID=92ресурс] // Режим доступу: http://pro-u4ot.info/index.php?section=browse&CatID=92browse&CatID=92laws/main.cgi?nreg=2755-17.
2. Положення бухгалтерського обліку «Податкові різниці» затверджено Міністерством фінансів України від 25.01.2011р. № 27.
— Сайт умережі Інтернет / [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://prou4ot.info/index.php?section=browse&CatID=92
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 «Податокна прибуток», затверджено Міністерством фінансів України від28 грудня 2000 р. № 353. — Сайт у мережі Інтернет. / [Електроннийресурс] // Режим доступу: http://pro-u4ot.info/index.php?section=browse&CatID=92
УДК: 657Жиглей І.В.,д.е.н., професор кафедри обліку і аудиту,Житомирський державний технологічний університетЗВІТНІСТЬ З ПИТАНЬ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА ЇЇ ОЦІНКА
Світова спільнота знаходиться на тому етапі розвитку, колинедостатньо контролювати лише економічні показники діяльності суб’єктів господарювання та країн в цілому. Дуже важливою танеобхідною складовою сучасного господарювання є контрольсоціальних та екологічних показників діяльності, а також розподіл результатів господарювання між різними групами заінтересованих осіб, у тому числі розподіл належної частки суспільству,якому в глобальному сенсі належать всі природні ресурси. Розвиваючись у напрямі створення цивілізованого суспільства, слідналагоджувати відповідні взаємовідносини між різними групамизаінтересованих у діяльності підприємств осіб у відносинах людина-людина та людина-природа.
Звітування підприємства перед користувачами передбачає задоволення їх інформаційних запитів стосовно особливостей господарської діяльності. Сьогодні як ніколи актуальним питанням єодержання інформації про показники діяльності підприємства втаких напрямах, як: 1) негативний вплив діяльності підприємствана місцеву громаду та природу; 2) показники, які характеризуютьпозитивний вплив діяльності підприємства на місцеву громаду таприроду (в тому числі як компенсація спричиненого внаслідокособливостей технологічного процесу негативного впливу).
У кінці ХХ ст. низкою авторитетних міжнародних організаційбуло розроблено ряд рекомендацій і стандартів щодо складання звітності, яка б тою чи іншою мірою відображала вищезазначені показники. Зокрема, слід виділити Принципи CERES/Valdez(1989 р.), The Global Reporting Initiative (Глобальна ініціатива зізвітності) (GRI) (1996 р.), Sunshine StandardsСтандарти Саншайнз надання корпоративних звітів для заінтересованих осіб (1996 р.),AccountAbility 1000 (Підзвітність 1000, AA1000) (1999 р.), UnitedNations Global Compact (Глобальний договір ООН) (2000 р.),AccountAbility 1000 Stakeholder Engagement Standard (Стандарт зпитань залучення учасників (пайовиків) в управління компанією)(AA1000SES) (2005 р.), AccountAbility 1000 Assurance standard(Стандарт з надання впевненості) (AA1000AS) (2008 р.), АА 1000AccountAbility Principles Standard (Стандарт принципів відповідаль-ності) (AA1000APS) (2008 р.), SocialAccountability 8000 (Соціальна відповідальність, SA8000) (2008 р.), норма ISO 26000 «Керівництво з питань соцальної відповідальності» (2010 р.). В Україні найбільш поширеними є Глобальний договір Організації Об’єднанихНацій (United Nations Global Compact) (ГД ООН) та Глобальна ініціатива зі звітності (The Global Reporting Initiative) (GRI).
Слід наголосити, що відбувається активний процес наближення вимог до складання звітності в контексті сталого розвитку збоку різних світових організацій. Зокрема, у 2013 р. вийшла четверта версія Керівництва щодо звітності в частині сталого розвитку (G4), якому повинні відповідати всі звіти, які готуються відповідно до GRI, після 31 грудня 2015 р. Керівництво G4 розроблене таким чином, щоб гармонічно поєднуватись з іншими стандартами, а GRI спільно з Глобальним договором ООН, CDP(Проектом вуглецевої звітності (The Carbon Disclosure Project) таМіжнародною організацією зі стандартизації (ISO) розробила танадала рекомендації, як використовувати разом різні формі звітності та стандарти при розробці стратегій соціально відповідальної поведінки та підготовки так званої нефінансової звітності.
Хоча слід зазначити, що назва звітності «нефінансова» не відповідає її наповненню, а більше відповідає тим тенденціям, якісклались у підготовці такого роду звітів: інформація представляється лише в описовому вигляді, з наведенням ілюстративногоматеріалу, але без жодного фінансового показника. У тих звітах,де представляються певні фінансові показники, найчастіше вонивідображають інформацію про витрати на окремі проекти, соціальні інвестиції (за напрямами) та суму сплачених податків. Першідва показники, як зазначено, наводяться лише за окремими операціями, що не в повній мірі характеризує діяльність підприємства, а третій показник у будь-якому випадку наводиться ще й уподатковій звітності. Таким чином, цих показників недостатньодля оцінки діяльності підприємства в частині впливу на місцевугромаду та природу.
Але в будь-якому випадку оприлюднення соціальних звітівзмушує замислитись над роллю, яку суб’єкти господарюванняможуть відіграти в суспільному та господарському житті. Чи є цесуто технічна операція з боку суб’єктів господарювання, які шукають нові способи суспільної легітимізації, своєрідна стратегія,яка носить назву «приспати ворога»? А може, навпаки, вона відображає ґрунтовні зміни, які походять з філософії функціонування сучасного бізнесу? Практика призвела до необхідності напрацювання більш ретельних стандартів оцінки та порівнянняпідприємств з погляду на суспільну відповідальність, для чогонеобхідно розробити відповідне наукове підґрунтя.
У світі існують певні критерії для оцінки рівня корпоративноїсоціальної відповідальності, представлені фондовими та нефондовими індексами корпоративної соціальної відповідальності.Найпоширенішими фондовими індексами корпоративної соціальної відповідальності є: Dow Jones Sustainability Indexes (DJSI);група індексів, створених KLD Research & Analytics (DominiSocial Index (DSI 400), Large Cap Social Index (LCSI), BroadMarket Social Index (BMSI), KLD-Nasdaq Social Index (KLD NSIndex); FTSE4Good. Нефондові індекси корпоративної соціальноївідповідальності призначені для порівняльного позиціювання. Доних, зокрема, належать: Corporate Philanthropy Index (CPI); SocialIndex by Danish Ministry of Social Affairs (SI); Bloomberg ESG(environmental, social and governance) 3000 global index; Environ-mental Sustainability Index (ESI).
В Україні у червні 2011 р. Центром «Розвиток корпоративноїсоціальної відповідальності» започатковано дослідження підприємств за Індексом прозорості та підзвітності компаній, до когоможуть потрапити лише ті великі і публічні компанії, які маютьвеб-сайт. У подальшому проводилась оцінка діяльності компанійза окремими видами економічної діяльності (банків, фармацевтичних компаній, IT-компаній тощо). Це перший крок до можливостіпорівнювати компанії за критерієм їх внеску в сталий розвитокекономіки, але необхідно проводити активну роботу щодо збільшення кількості фінансових та інших параметричних показників.УДК 336.22Загородній А. Г.,к.е.н., професор, професор,завідувач кафедри обліку та аналізу,Оліховський В. Я.,здобувач, асистент кафедри обліку та аналізу,Національний університет «Львівська політехніка»
