Однією із найсуттєвіших проблем бухгалтерського обліку за сучасних умов в Україні є адаптація ринкових облікових інституцій у вітчизняну практику. Це зумовлює низку невирішених питань у бухгалтерському обліку. Залишається недостатньо розкритою і можливість існування креативного обліку, хоча дане поняття широко використовується у науковій літературі. Із прийняттям Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» бухгалтерам надана можливість реалізації творчого підходу під час формування професійних суджень (визначення облікових оцінок). В умовах, що склалися, особливої гостроти набувають проблеми креативного обліку. Насамперед це визначення економічної сутності та місця креативного обліку в національній системі бухгалтерського обліку. Також необхідно
з’ясувати його вплив (позитивний чи негативний)на оцінку ситуації, що склалася на підприємстві.
Поняття «креативний облік», введене представниками англоамериканської бухгалтерської школи, означає використання менеджерами (тобто по їх розпорядженню) методів обліку, що дозволяють поліпшити фінансове положення фірми.
Креативний облік, з одного боку, можна вважати прогресивним явищем у бухгалтерській справі, адже за відсутності регламентованих методів для відображення в обліку господарських операцій він надає можливість достовірно оцінити фінансовоекономічний стан суб’єкта господарювання.
З іншого боку, креативний облік може представляти результати діяльності організації у вигідному для неї світлі.
Науковці виділяють такі причини появи креативного обліку: а) розділення функцій по управлінню фірмою, що виникають відповідно з права власності (носії — власники фірми) і права оперативного управління активами фірми (носії — менеджери фірми); б) неможливість абсолютно строгого регулювання бухгалтерського обліку.
Поява на світ праці австралійських учених М.Р. Метьюса і М.Х.Б. Перері «Теорія бухгалтерського обліку» стала поштовхом до активного розвитку креативного обліку в цілому. Науковці відмічають, що креативний облік — явище не нове, так як окремі його елементи можна знайти ще в ХІХ ст. спочатку в формі згладжування прибутку, а потім — у формі створення прихованих резервів. Вони зазначають, що креативний облік є прийнятним, коли використовується доречно, прогресивно, для відображення основних тенденцій стосовно змін вартості бізнесу й для представлення достовірної інформації про стан справ підприємства та його операцій [2, с. 457].
Питання креативного обліку у вітчизняній і зарубіжній практиці досліджували науковці Г.М. Азаренкова, О.В. Амеліна, Я.В. Бахарєва, Ф.Ф Бутинець, К. Ванг, О.М. Головащенко, І.Н.Дмитренко, С.М. Міщенко, А.В. Рабошук, Е. Райс, Т.Ф. Середа, Л.Я. Тринька, А.В. Хмелевська, Ю.Д. Чацкіс, К.С. Шапошніков та ін.
М.С. Пушкар у своїй праці «Креативний облік(створення інформації для менеджерів)» позитивно оцінює вплив креативного обліку на стан справ на підприємстві. Науковець стверджує, що креативний облік є окремим видом обліку (на рівні з фінансовим і управлінським обліком), адже він має свою мету, методи, завдання, інструменти регламентації та користувачів [1, с. 90].
З іншого боку, професор Е. Райс вбачає у креативному облікові більше негативу. На його думку, компанія, яка часто оголошує про зміну облікової політики, застосовує хитрощі «творчої» бухгалтерії. Інвесторам такого підприємства слід добре обдумати перспективу на майбутнє і, ймовірніше, їм варто пошукати нові можливості для інвестування [3, c. 287
—288].
На підтримку креативного обліку можна сказати, що бухгалтер знаходиться у постійній розумовій напрузі. Він вивчає, експериментує, спостерігає, тобто виконує певні креативні дії. Для досягнення успіху йому не слід залишатися на поверхні фактів, а, навпаки, необхідно проникати у таємницю їх виникнення, прискіпливо вивчати і аналізувати.
У міжнародній обліковій практиці застосування креативного підходу до бухгалтерського обліку оцінюється неоднозначно й частіше за все негативно внаслідок великої ймовірності спотворення фінансових результатів компаній і введення в оману користувачів фінансової звітності.
Бажання забезпечити легітимний характер креативного обліку в Україні реалізувалося у визнанні необхідності затвердження підприємствами облікової політики, що знайшло відображення в нормах Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» і Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку. Хоча, що стосується П(С)БО, то істотним їх недоліком є відсутність окремого положення, яке б регулювало порядок і особливості формування й розкриття облікової політики підприємств у всіх аспектах, як це передбачено Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку (МСБО) 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» [4, с. 237].
Наразі немає однозначного та чіткого висновку про існування чи відсутність креативного обліку, тому з цього приводу ведуться постійні дискусії.
Таким чином, креативний облік має право на життя. Однак ефективним даний облік буде у тому випадку, коли на рівні держави буде законодавчо врегульовано обрання облікових методик і підходів щодо його ведення та чітке визначення «рамок» дозволеного для його користувачів.
Література
1. Легенчук С.Ф. Креативний облік в національній системі бухгалтерського обліку // Міжнародний збірник наукових праць. — 2009. — №2 (14). — С. 88–101.
2. Метьюс М.Р. Теория учета: ученик / М.Р. Метьюс, М.Х.Б. Перера. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1999.
— 663 с.
3. Райс Э. Разоблачениетайн бухгалтерского учета / Э. Райс. — М.: ЗАО «Олимп-бизнес», 2006. — С. 287—288.
4. Сухарева Л.О. Сутність, фактори і прийоми формування «креативного» підходу до бухгалтерського обліку / Л.О. Сухарева, К.О. Воловик // Торгівля і ринок України. — Донецьк: ДонДУЕТ, 2001. — С. 235–243. Дубова К. А., студент ОЕФ, 5 курсу, спеціальність 8.030509 «Облік і аудит», ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» науковий керівник — Коршикова Р.С. к.е.н., доцент кафедри обліку підприємницької діяльності
