Поняття економічної ренти у випадку еластичної пропозиції виробничого фактора Х ілюструє рис. 10.11. Якщо ринкова ціна ресурсу становитьрівноважної кількості X, тоді сукупна вартість фактора відповідає площі фігури 0точка ринкової рівноваги, і поділяється відрізком АЕ на дві частини. Площа фіг є утримуючим доходом, і виконує функцію утримання виробничого фактора у даній сфері використання. Інша частина сукупної вартості ресурсу, що дорівнює площі фігури APE, являє собою економічну ренту, тобто суму, яка перевищує ту, що необхідна для утримання ресурсу у межах даного ринку.
P за PEX, де Е — ури AEX0
Рис. 10.11. Економічна рента виробничого ресурсу із еластичною пропозицією
У випадку збільшення попиту на ресурс Х, тобто зрушення кривої попиту вгору та праворуч, із положення більшій рівноважній кількості. Отже, сукупна ринкова вартість ресу можна розподілити на приріст у ренти (площа чотирикутника
X D у положення
1X D, рівноважною буде т.
1 E, яка відповідає виробничого фактора
1 X та вищій його ринковій ціні
1 Pрсу зросте від PEX0 до
111
0XEP. Такий загальний прирісттримуючого доходу (площа фігури
11 XXEE) та приріст економічної EEPP ). Можна зробити висновок, що частка економічної
11 ренти у загальній сумі виплат власнику фактора тим менша, чим вище еластичність пропозиції ресурсу, і навпаки. Еластичність пропозиції ресурсу, в свою чергу, визначається різноманітністю варіантів альтернативного використання виробничого фактора.
Як видно із рис. 10.12, якщо пропозиція виробничого фактора є абсолютно еластичною, вся сума виплат власнику ресурсу являє собою утримуючий дохід, а економічна рента відсутня. Так, на рис. 10.12, дорівнює площі прямокутника 0у на виробничий фактор та переміщенні виробничого фактора в межах
а) за вихідної кривої попиту на фактор X D вся сума, щоPEX являє собою плату за неперехід. При збільшенні попит кривої попиту в положення
1X D сума плати за утримання даної сфери його використання збільшиться до
0PE
11 X. Економічної ренти власник виробничого ресурсу не отримує у будь-якому випадку.
Якщо ж пропозиція виробничого ресурсу є абсолютно нееластичною (рис. 10.12, б), вся сума власник за вихідної кривоїу в положення
у фактора являє собою економічну ренту (площа прямокутника PEX0 попиту X D і площа прямокутника XEP
11
0 при переміщенні кривої попитD характеризують величину економічної ренти в обох випадках). Ренту
1X фактора, пропозиція якого є абсолютно нееластичною, зазвичай називають чистою (абсолютною) економічною рентою.
Рис. 10.12. Економічна рента виробничого ресурсу за абсолютно еластичної (а) та абсолютно нееластичної (б) пропозиції
Пропозиція виробничого ресурсу протягом короткострокового або миттєвого періодів є нечутливою до зміни ціни, і тому при різкому зростанні попиту та ціни на виробничий фактор і фіксованому значенні пропозиції ресурсу має місце приріст в оплаті його послуг, що називається квазірентою. Її відмітність від чистої економічної ренти полягає в тому, що вона носить тимчасовий характер, оскільки зростання ціни в довгостроковому періоді залучатиме на ринок додаткову кількість ресурсу за нижчими цінами, і квазірента дорівнюватиме нулю.
Економічна рента виступає на ринку виробничого фактора аналогом надлишку виробника на товарному ринку і показує, наскільки оплата ресурсу перевищує ту суму, яка достатня для його залучення до даної сфери. Якщо платіж власнику виробничого фактора виступає економічною рентою, то його зменшення не вплине на пропозицію та використання ресурсу. Якщо ж такий платіж не носить рентного характеру, а є платою за неперехід, то його зменшення вплине на розміщення даного ресурсу серед альтернативних напрямків його використання.
Розглянемо механізм встановлення рівноваги на ринку землі та визначення її ціни. Припустімо, що ринок є досконало конкурентним, і виконується ряд таких умов:
