Posibniki.com.ua Макроекономіка Міжнародна економічна політика Екологічно відповідальна торгівля та її значення для сталого лісогосподарювання


< Попередня  Змiст  Наступна >

Екологічно відповідальна торгівля та її значення для сталого лісогосподарювання


27. www.eia.doe.gov (Energy Information Administration — official energy statistics from the U.S. Government). Стаття надійшла до редакції 00.00.2006 ОЛЕНА МАКСИМЕЦЬ*

АНОТАЦІЯ. Праця присвячена проблемі врахування екологічної складової в процесі торгівлі, передусім зовнішньої, як такої, що торкається інтересів багатьох держав.

Вивчається взаємовплив зовнішньої торгівлі та навколишнього природного середовища.

Дається визначення екологічно відповідальній торгівлі та формуються її основні принципи. Досліджується розвиток торгівлі деревинною лісопродукцією як у світових масштабах, так і в Україні, а також оцінюється вплив різних торговельних обмежень на стан лісів і лісового господарства. Пропонуються показники визначення ефективності зовнішньої торгівлі з економічного та екологічного погляду. Обґрунтовується необхідність переходу лісових підприємств до екологічно відповідальної торгівлі та пропонуються інструменти для її досягнення.

КЛЮЧОВІ СЛОВА. Міжнародна торгівля, екологічна складова, екологічно відповідальна торгівля, деревинна продукція, торговельні обмеження щодо лісопродукції, сертифікація лісів.

Вступ

Стурбованість громадськості щодо негативного впливу зовнішньої торгівлі на навколишнє природне середовище (НПС) була викликана передусім швидкими темпами її зростання та лібералізацією. У цілому глобальна економіка за останні п’ятдесят років збільшила свої обсяги в чотири рази тоді як обсяги світової торгівлі зросли у 12.

Екологічні наслідки міжнародної економічної інтеграції та бурхливого розвитк у торгівлі, яка супроводжувала даний процес, не викликали *

Максимець Олена Віталіївна працює асистентом кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Національного лісотехнічного університету України. Захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю 08.08.01 — економіка природокористування та охорони навколишнього середовища у жовтні 2005 року. Основними напрямами дослідження є аналіз зовнішньоекономічної діяльності та міжнародний маркетинг. О. Максимець має низку опублікованих наукових праць. Вона також є фіналісткою конкурсу молодих учених та представила свою працю під час конференції, що проводилася 17 травня 2006 року у КНЕУ за сприяння Центру торгової політики та права Оттави (Канада) при Карлтонському університеті і Університеті м. Оттави та Канадського агентства міжнародного розвитку (CIDA). належного усвідомлення після другої світової війни, коли було відновлено систему світової торгівлі. У Генеральній угоді про тарифи і торгівлю (ГАТТ, 1947 р.) були лише непрямі посилання на питання охорони навколишнього природного середовища, включені в умову про звільнення від відповідальності — стаття 20. Згідно з цією статтею країнам дозволялося порушувати «...звичайні правила торгівлі у ти х випадках, коли необхідно захистити здоров’я людей, життя і безпеку тварин та рослин, або з метою збереження природних ресурсів, за умови, що таке порушення не буде зумовлено дискримінаційними заходами проти певного джерела імпорту...»

1 .

Першу спробу дослідити взаємозв’язки та взаємовплив навколишнього природного середовища та торгівлі було зроблено на початку 1970-х років під час підготовки до конференції «Навколишнє середовище людини» (Human Environment) у Стокгольмі. Підготовлена доповідь стосувалася питання контролю промислового забруднення та міжнародної торгівлі. Країни — учасниці ГАТТ були стурбовані тим, що реакцією у відповідь ст ане створення нових бар’єрів у торгівлі або призупинення процесу усунення існуючих торговельних бар’єрів. У листопаді 1971 року було створено Групу з питань заходів щодо охорони навколишнього природного середовища та міжнародної торгівлі (Group on Environmental Measures and International Trade)

2 , яка була зобов’язана «досліджувати будь-які специфічні випадки, які стосуються аспектів торговельної політики, щодо контролю над забрудненням та охорони довкілля» . Проте це більше нагадувало захисну реакцію у відповідь на результати стокгольмської конференції «Навколишнє середовище людини». Цей бюрократичний маневр досяг своєї мети — дискусія щодо зв’язків торгівлі та НПС припинилась, і питання не висувалося перед СОТ до початку 1990-х років

4 .

Другий етап дискусій (80-ті роки ХХ століття) стосувався експорту заборонених для споживання урядами країн-експортерів товарів. Дискусія була розпочата на вимогу країн, що розвиваються, через їх побоювання опинитись у ролі ринку для збуту небезпечних для здоров’я людей та НПС товарів. Країни-імпортери не тільки не могли заборонити прода жу таких товарів на власному ринку, а й часто не мали можливості оцінити ступінь їх небезпечності. Розв’язання даної проблеми перекладалося на країну-експортера. Однак у рамках ГАТТ не було прийнято жодних поправок, які б стосувалися цього питання. Натомість проблема була частково розв’язана прийняттям двох конвенцій: Базельської конвенції з контролю за транскордонним пе реміщенням небезпечних відхо

1 General Agreement on Tariffs and Trade, 1947.

2 Nordstrom H., Vaughan S. Trade and Environment. Report of World Trade Organization. — WTO, 2000. — 127 p.

3 Nordstrom H., Vaughan S. Trade and Environment. Report of World Trade Organization. — WTO, 2000 — Р.24. — 127 р.

4 Moltke K. Trade and Environment. The linkages and the politics.

— Canberra, 1999 — Р.3. — 85 р. дів та їх розміщенням і Конвенції з попередньо інформованого дозволу на міжнародну торгівлю небезпечними хімікатами і пестицидами . Важливою «віхою» даного етапу став конфлікт між урядами США та Мексики — відомий під назвою «tuna-dolphin» — стосовно імпорту з останньої тунця до США

7 . Сполучені штати ввели заборону на імпорт тунця зі східних тропічних районів Тихого океану, оскільки вилов риби призводив до загибелі популяції дельфінів. Ці дебати стали значним поштовхом у підвищенні зацікавленості даною проблемою з боку широкої громадськості.

Третя хвиля дискусії, яка стосувалися зв’язку торгівлі та довкілля, почалася під час переговорів зі ст ворення Північноамериканської зони вільної торгівлі (NAFTA) та під час заключної фази Уругвайського

Раунду. Найбільше протягом даного етапу вплинули на хід дискусії та вивчення зв’язків міжнародної торгівлі та стану навколишнього середовища результати конференції ООН з довкілля та розвитку, яка проходила у Ріо-де-Жанейро в 1992 році, зокрема «Порядок денний на ХХІ століття».

Третій етап дебатів «торгівля — НПС» став тривалішим і мав більший вплив на систему ГАТТ/СОТ, що було викликано більш рішучою дією різноманітних сил: дедалі більша значущість міжнародного регулювання з урахуванням вимог захисту НПС; робота в рамках ГАТТ/СОТ стосовно інтелектуальних прав власності, санітарних і фіто санітарних стандартів; модифікація технічних бар’єрів у торгівлі; безліч помітних диспутів з екологічною тематикою. Результатом стало поступове проникнення екологічних питань та проблем сталого розвитку у сферу розгляду СОТ. Висновки щодо третього етапу можна висловити такі: «…врахування екологічних факторів може завдати удару джерелам ефективності торгівлі, однак неврахування цих факторів може призвести до втрати довіри та позитивног о сприйняття» , а також, що «…доти, поки управління торгівлею і НПС не буде взаємоузгодженим і взаємопов’язаним, завжди існуватиме ризик, що торгівля спричинятиме деградацію навколишнього природного середовища»

9 .

У четвертому етапі дебатів можна виокремити такі результати: ? створення Центру збалансованої торгівлі та інновацій у 2000 році мало за мету узгодження інтересів країн-виробників з інтересами країн

5 Basel Convention on the Control of Transboundary Movements of Hazardous Wastes and their Disposal.

6 Rotterdam Convention on the Prior Informed Consent Procedure for Certain Hazardous Chemicals And Pesticides in International Trade

7 Nordstrom H., Vaughan S. Trade and Environment. Report of World Trade Organization. — WTO,

2000 — Р. 12—127 р.

8 Moltke K. International environmental management, trade regimes and sustainability. — Winni-peg: IISD, 1996. — Р. 9.

9 Nordstrom H., Vaughan S., Abhyankar S., S?rensen J. Trade and Environment. Special Studies 4.

— WTO, 1999.

— Р. 16. споживачів, дозволяючи першим застосовувати інноваційні технології для досягнення збалансованої торгівлі та розвитку ; ? на Четвертій зустрічі міністрів СОТ у Досі в листопаді 2001 року розроблено новий підхід до торгівлі, зосереджений на розвитку та спрямований на його стимулювання й посилення; ? на конференції ООН з питань фінансування для розвитку (Монтеррей, березень 2002) наголошувалося на важливості нешкідливого і передбачуваного фінансування допомоги, яка стосується торгівлі й створення нових потужностей; ? на саміті Землі зі сталого розвитку (Йоганнесбург, вересень 2002) світові лідери визнали важливість торгівлі для сталого розвитку, підкреслили потребу спрямування подальших зусиль на підтримку збалансованої торгівлі та формування взаємопов’язаних торговельної, екологічної політик і політики сталого розвитку, наголосили на важливості оцінки взаємозв’язків між торгівлею, навколишнім природним середовищем і розвитко м, закликали країни виконати добровільну оцінку взаємовпливів даних складових ; ? наслідком саміту Землі стала зустріч у Канкуні у вересні 2003 р., організована торговельною Комісією ООН і названа «День збалансованої торгівлі», метою якої був обмін поглядами всіх зацікавлених сторін стосовно зв’язків торгівлі та сталого розвитку

12 .

Дослідження еволюції поглядів на взаємозв’язок міжнародної торгівлі та НПС дає підстави для твердження, що для досягнення сталого розвитку щонайменше необхідно враховувати наслідки торгівлі для довкілля та вносити відповідні корективи до міжнародних угод і політик держав.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Світові тенденції торгівлі деревинною лісопродукцією
Сучасні тенденції розвитку лісової галузі України
Показники вимірювання екологічно відповідальної торгівлі
Висновки та пропозиції
Соціально-економічний розвиток аграрного сектору України в контексті вибору зовнішньоекономічних стратегій
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)