Виробничі запаси є найбільш важливою і значною частиноюактивів підприємства та займають особливе місце у складі майната домінуючі позиції у структурі витрат сільськогосподарськихпідприємств [1].
Запаси належать до об’єктів, що вимагають великих капіталовкладень, і тому є одним з факторів, що визначають політикупідприємства і впливають на рівень його ліквідності.
Мета аналізу ефективного використання матеріальних ресурсів полягає в одержанні найбільш інформативних ключових параметрів, які дають об’єктивну й точну оцінку наявності в підприємства різних видів матеріальних ресурсів з поглядузабезпечення його конкурентоспроможності, уможливлюютьоцінку ефективності управлінських рішень щодо формуванняпортфеля замовлень на матеріальні ресурси, виявлення резервівпідвищення ефективності використання ресурсів, розробку заходів для їх мобілізації [2].
Аналіз показників використання виробничих запасів полягає взниженні частки матеріальних витрат у собівартості продукції.
Для характеристики ефективності використання виробничих запасів застосовується показники: матеріаловіддача, матеріалоємність, коефіцієнт співвідношень темпів росту обсягів виробництва іматеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт використання виробничих запасів, тривалість обороту виробничих запасів [3].
У процесі аналізу фактичний рівень показників ефективностівикористання виробничих запасів порівнюють з базисним, ви-вчають їхню динаміку і причини зміни, а також вплив на обсягвиробництва продукції.
Управління запасами — це функціональна діяльність, мета якої
— довести загальну суму щорічних витрат на утримування запасівдо мінімуму за умови задовільного обслуговування клієнтів [4].
Управління виробничими запасами виконує такі функції:
— розробка норм запасів по всій номенклатурі матеріалів, яківикористовуються на підприємстві;
— правильне розміщення запасів на складах;
— організація діючого оперативного контролю за рівнем запасів і прийняття мір для підтримки їх стану;
— створення необхідної матеріальної бази для розміщення запасів і забезпечення кількісного і якісного зберігання.
Чітко налагоджена система управління запасами повинна забезпечувати безперервне порівняння нормативних показників ізфактичними, тобто вона повинна відслідковувати відхилення показників від норм та виявляти причину їх прояву [4].
Можливість виявлення обсягу, часу та періодичності поповнення запасів сприяє проведенню процесу оптимізації запасів напідприємстві та, як наслідок, — мінімізації витрат, які пов’язані зформуванням запасів.
Необхідною умовою виконання планів виробництва продукції,зниження її собівартості, зростання прибутку, рентабельності єповне і вчасне забезпечення підприємства сировиною та матеріалами необхідного асортименту і якості, а також економне використання їх. Зростання потреби підприємства в матеріальних ресурсах може бути задоволене екстенсивним (придбанням чивиготовленням більшої кількості матеріалів та енергії) або інтенсивним (економнішим використанням наявних запасів у процесівиробництва продукції) шляхом.
Список використаних джерел
1. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський фінансовий облік: підручник длястудентів вищих навчальних закладів / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. —5-е вид. допов. і перер. — Житомир: ПП «Рута», 2010.
2. Корчажникова Л. Проблеми бухгалтерського й управлінського обліку / Л. Корчажникова // Бухгалтерський облік і аудит. — №12. — 2001.
3. Огійчук М. Ф. Бухгалтерський облік на сільськогосподарськихпідприємствах : Підручник: 2-ге вид., перероб. і доповнене / М.Ф. Огійчук, В.Я. Плаксієнко, Л.Г. Панченко та ін.; За ред. проф. М.Ф. Огійчука.
— К.: Алерта, 2006.
4. Павлик В. Управління сільськогосподарським підприємством уринкових умовах / В. Павлик // Економіка АПК. — 2009.Долга І. В.науковий керівник — Зеленський А. В., викладач,Інститут бізнесу і фінансів Подільського державногоаграрно-технічного університету, м. Кам’янець-Подільський
