Posibniki.com.ua Філософія Методика викладання економічних дисциплін 8.5. Ефективність ігрових форм навчання


< Попередня  Змiст  Наступна >

8.5. Ефективність ігрових форм навчання


У літературі (як вітчизняній, так і зарубіжній) вичерпної відповіді на це запитання немає. Керівник гри повинен знати сильні та слабкі сторони ігрового методу і, передусім, наскільки ефективним є навчання у процесі гри. Чи доцільні великі витрати творчої праці викладача? Чи можна передати будь-яке знання у процесі ігрового заняття? Чи будуть діти й до рослі грати у штучні ігри так само охоче, як і в традиційні «дочки-матері»?

Чи є ефективним навчання у процесі гри?

Проблема оцінювання ефективності активних методів навчання дуже складна і потребує глибокого експериментального дослідження. Ми можемо зробити лише деякі висновки. А. Гін, справді творча людина, наводить таку метафору про ділові ігри: «Як вміло огранений алмаз стає бри льянтом і хороша форма дає йому можливість грати всіма кольорами райдуги, роблячи його привабливим, так і ділові ігри — хороша форма для колективного пізнання». !

Ділові ігри й тренінги мають багато переваг, тому їх широко використовують у практиці не тільки вищих навчальних закладах, а й шкіл. Як зазначають психологи, такі заняття: дають учням можливість самим вирішувати проблеми, а не бути сторонніми спостерігачами; створюють більш високу потенційну можливість для перенесення знань і досвіду діяльності з навчальної ситуації в практику економічного життя; дозволяють «стискати час»; психологічно привабливі для учнів тощо.

Але інколи, треба знов-таки нагадати, використання дискусій для дорослих у школах може призвести до невда чі, тому що викладачі повинні добре володіти методикою проведення тренінгів та ігор. Учні мають бути добре підготовленими, тому що недостатні знання зводять обговорення до рівня «говорильні». Пояснюючи навчальні завдання, викладач повинен уникати:

загальних формулювань; риторичних висловів не по суті; обіцянок, які важко виконати; нагадувань про дисципліну. Тільки грамотне застосування в процесі гри різних методичних прийомів сприятиме підвищенню ефективності навчання і якнайповніше ілюструватиме взаємозв’язок цілей та способів навчання.

На перший погляд може здатися, що ігри придумані для розваги, але в реальності більшість ігор є набага то ефективнішими, ніж звичайна бесіда. Ігри неефективні тоді, коли їх використовують для того, щоб заповнити час або викликати азартні емоції. Справжні ігри — це не забавний додаток до навчального процесу, а ефективний засіб (методика) підвищення якості навчання. !

На нашу думку, головне в ігрових формах навчання «не оживляж, не емоційне тло і не суєта навколо модних форм навчання». Усього цього повинно бути в міру. Головне — це навчальний ефект, корисність інформації, перенесення знань у поведінку і розвиток особистості та творчого мислення, у подальшу навчальну та професійну діяльність.

Після проведення рольових ігор викладачу важливо оцінити вплив ігор на їх учасників. Можливо, треба дати в кін ці гри висловитись учасникам і зробити певні висновки. Завершуючи блок тренінгу, доцільно провести підсумкове заняття з обговоренням таких питань:

Оцінювання результатів гри ? які ігри здаються вам цікавими й корисними? ? що цінного в таких заняттях? ? як підвищити рейтинг цих ігор: що в них потрібно додати або змінити? ? що нового ви отримали для себе? ? які нові ігри ви могли б запропонувати? ? чим, на ваш погляд, ігри відрізняються від інших? ? які загальні схеми ділових ігор ви могли б створити? ? чи можна, чи потрібно приймати іспити або практику у формі ділової гри? ? які типові проблеми виникають під час проведення таких ігор із різними віковими групами?

Труднощі процесу запровадження ділових ігор пов’язані з тим, що педагоги мало знають про корисність ігор (крім того, серйозних викладачів лякає і «грайливість» теми, і складність бути присутнім на грі протягом 6

—8 годин, хоч тільки це може дати розуміння суті й корисності гри). До того ж не всі викладачі

дозволяють присутність сторонніх, бо це дуже ускладнює проведення самої гри. Нарешті, існує звичайний природний опір будь-якому новому процесові.

Вивчення досвіду використання навчальних ігор (як і будьякої іншої проблеми) потребує відповіді на такі традиційні запитання: що в цьому досвіді є позитивним? що в ньому є негативним? що потрібно врахувати в м айбутньому?

Для того щоб дати відповіді, щоб зрозуміти гру та її ефективність, потрібно обов’язково взяти участь у ній, отримавши і виконавши конкретну роль. Саме тому автори ігор не часто запрошують на них колег-викладачів. Проте створити певне уявлення про ефективність гри можна, так би мовити, опосередковано — через анкетування її учасників. Наведе мо приклад такої анкети. !

Анкета оцінювання гри

1. Чого ви навчились під час гри?

2. Що виховує гра?

3. Що позитивного в грі?

4. Що негативного в грі?

5. Як би ви організували гру?

6. Що б ви відповіли людині, яка стверджує, що чотири семінари корисніші, ніж 8-годинна гра?

7. Що ви думаєте (до і після гри) про вашу майбутню працю?

8. Чи зіграли б ви в цю гру ще раз?

9. Ваші зауваження та пропозиції щодо використання конспектів-схем у навчальному курсі.

10. Ваші зауваження та пропозиції щодо методики читання лекцій та ведення практичних занять із курсу.

11. Ваші пропозиції щодо роботи центру ділових ігор.

12. Ваш середній бал в останню сесію.

Аналіз анкет показує, що гра вчить застосовувати знання на практиці, розвиває творчі здібності, виховує почуття колективізму, посилює інтерес до майбутньої праці та впевненість у правильному виборі спеціальності. Студенти відзначають день гри як один з найкращих у студентському житті. Анкетування (особливо анонімне) дає багатий матеріал для пода льшого вдосконалення методики гри та розуміння психології учнів.

Нам здається, що ефективним результатом гри є обмірковування учасником гри своєї «діяльності» та розуміння

того, що «іншим разом я б діяв (грав) краще». Саме це наближає учасника гри до підтвердження тези: «Гра — це репетиція життя!»

А проте... Східна мудрість застерігає, що «коли малюєш верблюда, не забудь намалювати і його горб». Поряд із позитивними якостями ділові ігри мають ряд недоліків та обмежень, які необхідно враховувати під час проведення гри та оцінюванн я її результатів.

1. Учень не може приділити праці стільки часу, скільки необхідно, він змушений пристосовуватись до ритму гри.

2. Учень надто збуджується, часто виходить на межу емоційної витривалості.

3. Коли учень не повірить у реальність «запропонованих обставин» (термін К. С. Станіславського), всі зусилля викладача будуть змарновані, а гра перетвориться у звичайнісінький семінар.

4. Надзвичайна трудомісткість гри: її підготовка забирає до декількох тисяч годин праці викладача.

Причини невдач гри частіше за все пояснюються поганою підготовкою учасників, слабким розумінням суті проблеми, яка лежить в основі гри. Часто студенти (особливо ті, що добре вивчили теорію) нездатні співвіднести бажані (літературні) цілі з конкретн ими даними гри та своїми можливостями. Хоча слід зазначити, що краще за все грають групи, які краще підготовлені.

Ми цілком поділяємо погляди, що не можна погодитись із визначенням навчальної ділової гри як гілки імітаційного моделювання, вона є «гілкою педагогіки», тому що викладач, перебуваючи в позиції педагога, має створити дидакти чні умови для включення особистості студента в особливу, ігрову форму навчальної діяльності. Можна впевнено сказати, що «не йдуть» або «погано йдуть» саме ті ігри, в яких недостатньо відпрацьовані психолого-педагогічні й методичні сторони.

Необхідно також усвідомлювати труднощі практичного проведення ігор. Ми вже говорили про великі витрати часу викладача, високу інтенсивність його праці. До цього треба додати склад ність знаходження у жорстко регламентованому розкладі часу для гри, постійний брак вільних аудиторій тощо. Діапазон застосування ділових ігор обмежується і тим, що ділова гра завжди відображує конкретну, реальну ситуацію, що звужує сферу навчання.

Що ж, на наш погляд, треба зробити, щоб отримати від навчальних ігор найб ільший можливий ефект? Передусім

необхідно позбутися спрощеного розуміння ділових ігор тільки як «модної» форми навчання. Ми проти «кампаній» взагалі і «кампанії ділових ігор» зокрема. Потрібно визначити, що навчальні ігри — це якісно нова й більш висока форма навчання, яка вимагає глибокої організаційно-методичної підготовки.

Найбільшим ворогом ділових ігор є халтура, кон’юнктурщина та діляцтво. Керуймось принципом: «Ліпше менше, та ліпше».

За збалансованості умовних та реальних компонентів навчальна ситуація усвідомлюється і як умовна, і як реальна, а гра є засобом розвитку особистості учасника. За переважання виробничої сторони ділова гра стає одноплановою і «вироджується» у тренажер — складний, але такий, що принципово не відрізняється від інших (не ігрових) типів тренажері в.

Психологи вважають гру способом імітації діяльності, особливою мовою майбутнього. Проте не ясно, яким має бути зв’язок ігрової та реальної діяльності учасників гри, чому студенти навчаються чи можуть навчитись під час гри, які проблеми доцільно вирішувати ігровим методом, а які — ні. Від відповідей залежить і ставлення до ігор та їхнє майбутн є. Але це вимагає спеціальних досліджень, експериментальної перевірки і виходить за межі нашої книги.

Зрозуміло одне: для підвищення ефективності навчальних ігор треба не копіювати реальну господарську ситуацію (це в багатьох випадках просто неможливо), а відтворювати основні зв’язки, які студенти повинні виявити, зрозуміти та використати. !

Особливо ефективними є орієнтаційно-рольові ігри тоді, коли з об’єктивних причин школярі або студенти не можуть практично застосувати свої знання в галузі економіки. Проте, виконуючи роль дорослої людини, учень може зрозуміти значення економічних, моральних, етичних, юридичних, тобто тих соціальних норм, які регулюють людські взаємини в різних соціально-економічних сферах. У процесі ігрової взаємодії та подал ьшого аналізу результатів гри учень шукає і знаходить потрібні йому соціальні орієнтири для майбутніх вчинків.

Сюжетно-рольова гра (або ігрова взаємодія) дає можливість учневі поведінково виявити себе. Аналіз ігрових вчинків дає учаснику гри можливість порівняти й усвідомити свої вчинки, а це і є метою навчання взагалі і навчання економіці зокрема, рушійна сила процес у самовиховання на основі обраних соціально-економічних норм поведінки.

На нашу думку, ефективність гри (як і принципи її побудови) залежить від тієї теорії навчання, на якій (свідомо чи ні) ґрунтуються її творці та організатори. Як вважають дослідники, основним теоретичним підґрунтям для проведення імітаційних ігор був біхевіоризм, наприкінці 1960-х рр. сталася переорієнтація на праці Дж. Брунера, який вважав найкращим способом набуття п рактичних навичок той досвід, який дають ігри, а не лекції або інші дидактичні методи. У грі, як у житті, знання й досвід набувають методом спроб та помилок. Проте ціна помилки у грі не така велика, як у реальному житті.

Навчальна гра є формою навчання, в якій реалізуються частково-пошуковий і навіть дослідницький методи нав чання (низка авторів розглядають гру як форму й метод навчання та виховання).

Сама гра може виконувати кілька функцій:

1) навчаючу — розвиток таких загальнонавчальних умінь і навичок, як пам’ять, увага, сприймання інформації різної модальності; розвиток навичок володіння рідною (іноземною) мовою;

2) розважальну — створення сприятливої атмосфери, перетворення уроку на захоплюю чу пригоду;

3) комунікативну — об’єднання учнів у колектив, встановлення емоційних контактів;

4) релаксаційну — зняття емоційного напруження, спричиненого навантаженням на нервову систему під час інтенсивного навчання;

5) психологічну — підготовка для більш ефективної діяльності, перебудова психіки та фізіології для засвоєння великих обсягів інформації;

6) розвивальну — гармонійний розвиток особистісних якостей для активізації р езервних можливостей;

7) виховну — психотренінг та психокорекція поведінки в ігрових моделях життєвих ситуацій.

В основі гри лежить поєднання інформаційного (репродуктивного), проблемного (евристичного) й ігрового навчання. У ній можна спостерігати принаймні три рівні активності учасників:

1) репродуктивний

— учасник гри за найсумліннішої праці не виходить за межі раніше знайденого способу дії;

2) еврист ичний — учасник гри не задовольняється відомими, апробованими методами розв’язування задач, а шукає оригінального розв’язку;

3) творчий — учасник гри, знайшовши розв’язок евристично, не спиняється на цьому, а намагається зрозуміти і використати всі його наслідки й можливості. Активність на творчому рівні якісно інша, ніж на евристичному: це вже шлях до самостійної творчості.

Які ж психічні якості (за Р. М. Грановською) розвивають окремі методи? Метод конкретних ситуацій сприяє в досконаленню аналітичних граней розумового процесу, здатності розуміти й вирішувати реальні, не адаптовані практичні завдання не тільки з урахуванням НТІ, а й соціально-психологічних компонентів ситуації.

Ділові ігри, забезпечуючи максимальне емоційне та практичне залучення до конкретної ігрової ситуації, створюють принципово нові можливості у навчанні, дозволяючи радикально скоротити час накопичення власного соціального досвіду, перетво рюють загальні знання в особистісно значущі, сприяють розвиткові організаторських навичок у спеціалістів. Недарма широке використання ділових ігор дозволяє зменшити визначений для вивчення деяких дисциплін час на 30

—50%.

У соціально-економічній тематиці потрібно моделювати не тільки явища, структуру, процеси, а й соціальну діяльність. Правильна управлінська поведінка у складних і таких, що постійн о змінюються, умовах — це мистецтво, хоч окремі рішення можуть ґрунтуватися на суто наукових (наприклад, економіко-математичних) засадах.

Абсолютно правий Ю. В. Геронімус, коли він пише: «... саме цьому мистецтву, а не зібранню розрізнених методів і слід було би навчати управлінця. Надзвичайно важливо не тільки і не стільки інформувати його про способи управління, скільки прище плювати йому навички активного володіння цими методами та їх комбінування у конкретних умовах». Ефективність імітаційних ігор як засобу пізнання та надбання вмінь і навичок зумовлена синтезом у рамках однієї діяльності ігрового й пізнавального інтересів.

Радимо пр очитати!

У книжці А. П. Панфілової «Игротехнический менеджмент. Интерактивные технологии для обучения и организационного развития персонала» дуже широко подано сучасні ігротехнічні підходи і методики їх реалізації в навчанні та розвитку персоналу.

Запитання та завдання

Рівень А

1. Що таке змістова основа гри?

2. Що таке сценарний план гри?

3. Назвіть функції навчальних ігор. Які з них особливо важливі увивченні економічних дисциплін?

4. Які ви знаєте недоліки навчальних ігор?

5. Які критерії оцінювання ефективності навчальних ігор?

6. Назвіть етапи розроблення орієнтаційно-рольових ігор.

7. Наведіть прик лади тем для проведення орієнтаційно-рольових ігор.

8. Чим відрізняється орієнтаційно-рольова гра від сюжетно-рольової?

9. Як у грі відбувається формування поведінських принципів уекономіці?

10. Чим тренінг відрізняється від ігор?

Рівень В

1. Поясніть тезу, висунуту Ейнштейном: «Економіка змінюється зізмінами нашого мислення».

2. Наведіть приклади, що характеризують чотири типи учасниківігор: (інспектори, концептуалісти, інтегратори, рахівники).

3. Поясніть тезу: «Через дитячу рольову гру до навчальної діяльності».

4. У 1950-х рр. до ідеї ділових ігор прийшли в США. Ділові ігри, що там виникли, застосовувались в основному для навчання студентівекономістів або майбутніх керівників фірм. Як ви думаєте, чому?

5. Чому до навчальної діяльності дитині легше прийти через гру?

6. Чому, складаючи казку для малюків, потрібно розумітипсихологію дитячої рольової гри?

7. Наведіть приклади того, як ви розумієте правило дидактикаКуринського: «Потрібно завжди завищувати стратегічне надзавдання тазанижувати тактичне». Як це використати у проведенні гри?

8. Спробуйте, використовуючи методику колективногопланування курсу, підготувати навчальну програму «Економіка дляпочатківців» або іншу.

9. Чи можете ви підготувати гру «День ринкової економіки» в школі?

10. Обміркуйте модель економічної гри для школярів, в основі якоїлежить економічне обґрунтування ідеї централізованого забезпеченнясніданками та обідами шкіл Києва (користуйтеся досвідом Франції).

11. Розробіть модель навчальної гри, присвяченої конкурсовістудентських уроків. В основі методики лежить ідея уроку-панорами, що ілюструє фрагменти уроків, які використовують методичний досвідпедагогів-новаторів.

12. Проведіть самостійний аналіз запропонованих іншими студентами економічних або виробничих ситуацій.

13. Які ігри ви можете провести з дітьми, щоб вони відпочили та налаштувалися на інтенсивну працю?

Рівень С

1. Розробіть ігрову ситуацію за темою курсової роботи зі спеціальності.

2. Проведіть тренінг з конфліктології в педагогіці.

3. Рольова гра «Представники різних педагогічних концепцій методики викладання» (репродуктивний метод, проблемний метод). Ролі: учні — батьки — вчителі.

4. Рольова гра «Відвідування учня в нього вдома. Бесіда з батьками».

5. Розробіть ігри: «Конкурс педагогічної майстерності»; «Педрада»; «Сімейний бюджет»; «Випадок на заводі».

6. Обміркуйте варіанти економічних ігор для молодших школярів за темами: гроші, ціна, сім’я, багатство, банки.

7. Підготуйте та розіграйте ситуацію «Педагогічний конфлікт».

8. Організуйте конкурс «педагогічних ситуацій».

9. Які прийоми активізації рольових ігор ви знаєте?

10. Назвіть основні риси бізнес-гри.

11. Аналізуючи студентські розробки з гри, з’ясуйте:

1) якій віковій категорії це буде цікаво;

2) як провести установку та роз’яснити завдання;

3) як підвести підсумки гри;

4) хто був лідером і чому.

12. Проведення гри «Прийняття управлінських рішень».

13. Проведення тренінг-курсу зі створення гнучних модульних комплексів ігрових занять з конкретної спеціальності.

РОЗДІЛ 9


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
9.2. Як підвищувати ефективність організації самостійної роботи
9.3.Як створювати завдання із самостійної роботи з економічних дисциплін
Частина 2. 9.3.Як створювати завдання із самостійної роботи з економічних дисциплін
9.5.Комп’ютерна підтримка економічного навчання та дистанційне навчання як сучасна форма самостійної роботи упродовж усього життя
Контроль та оцінювання результатів економічного навчання
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)