Posibniki.com.uaМікроекономікаЕкономіка аграрних підприємств6.10. Досягнутий рівень собівартості та методика її аналізу


< Попередня  Змiст  Наступна >

6.10. Досягнутий рівень собівартості та методика її аналізу


На собівартість продукції впливає ряд істотних факторів, під дією яких формується її рівень. В аграрних підприємствах уже досить давно сформувалася тенденція до збільшення собівартос-ті. Але особливо швидкими темпами вона зростала в роки інфля-ції та гіперінфляції. Якщо, наприклад, собівартість центнера зер-на в господарствах суспільного сектора у 1990 р. становила 12,4 крб, то в 1992 р. — 1405, а в 1994 р. — 61 тис. крб. Із введенням у на-шій країні у 1996 р. національної валюти — гривні зростання со-бівартості відбулося в інших умовах та значно меншими темпа-ми. Так, у 1996 р. собівартість центнера цього виду продукції становила 8,63 грн, в 1998 р. — 14,29 і в 2000 р. — 23,62 грн.
В умовах високих темпів інфляції і гіперінфляції формується інфляційна собівартість. Незважаючи на істотне зростання даного показника під впливом цих процесів, усе ж його величина була на-багато нижчою за реальний рівень. Це зумовлено тим, що за існу-ючої в ці роки (1991—1994) методики визначення собівартості її формування здійснювалося підсумовуванням витрат на спожиті ресурси за вартістю їх придбання протягом року. Але оскільки за цей період вартість ресурсів, що виробничо споживаються і пови-нні бути відшкодовані, зростає в десятки разів, то показник собіва-ртості надто занижується і втрачає свій реальний зміст. Саме з цієї причини він зумовлює виникнення інфляційного прибутку. До пи-тання виникнення такого прибутку та інфляційної рентабельності ми ще повернемося у темі 16. Тут лише зазначимо, що для одер-жання реальної величини собівартості в умовах інфляції її слід визначати у відновних цінах на спожиті ресурси і за фактичною за-робітною платою на момент реалізації продукції.
Із створенням на базі реструктуризованих КСП нових аграрних підприємств ринкового типу, значним пом’якшенням у 2001 р. дис-паритету цін, прийняттям на законодавчому рівні ряду важливих заходів щодо стимулювання розвитку сільського господарства і під-тримки доходів сільськогосподарських товаровиробників створю-ються передумови для стабілізації і подальшого зниження собівар-тості продукції. Для пошуку резервів такого зниження необхідно, насамперед, економічно проаналізувати витрати за статтями.
Процентним відношенням витрат за окремими статтями до їх загальної суми визначають структуру собівартості продукції. Для різних видів сільськогосподарської продукції вона різна, що зумовлено технологічними особливостями галузей і неоднаковою трудомісткістю виробництва. Дані про структуру собівартості да-ють повне уявлення про те, які саме статті витрат займають най-більшу питому вагу і справляють вирішальний вплив на форму-вання її рівня. Така інформація вкрай необхідна з огляду на те, що досягти істотного зниження собівартості сільськогосподарсь-кої продукції можна, передусім, у результаті раціонального ско-рочення витрат саме за цими статтями.
Для повнішого уявлення про можливості скорочення витрат необхідно розраховувати структуру собівартості в абсолютному виразі, тобто відношення загальної суми витрат за відповідною статтею до загального обсягу продукції, що калькулюється. Та-кий же результат можна отримати, якщо обчислити цей показник за формулою:
Формула структури собівартості в абсолютному виразі
де Вj — виробничі витрати j-го елемента на 1 ц продукції або на 1 грн валової продукції; С — собівартість 1 ц продукції, грн.; Пj — питома вага j-го елемента витрат у структурі собівартості у відносному виразі. Щоб визначити, за рахунок яких елементів витрат змінилася собівартість центнера продукції або однієї гро-шової одиниці валової продукції (в цілому по підприємству ), по-трібно від абсолютної величини j-го елемента звітного року від-няти абсолютний розмір цього ж елемента витрат у базовому році. При цьому має витримуватись рівність:
Формула зміни витрат собівартості центнера  продукції
де Вj1 і Вj0 — виробничі витрати j-го елемента на 1 ц або 1 грн валової продукції відповідно у звітному і базовому роках; С1 і С0 — собівартість 1 ц продукції або 1 грн валової продукції у звітному і базовому роках; — кількісна зміна собівартості у звітному році порівняно з базовим.
Рівень собівартості центнера продукції в кінцевому рахунку залежить від співвідношення двох укрупнених факторів: уро-жайності культури з гектара посіву (продуктивності голови худоби) і загальної суми витрат на одержання цієї продукції. Щоб визначити кількісний вплив цих двох факторів на собіва-ртість, можна скористатись індексним прийомом дослідження:
Формула визначення кількістного впливу
 
де С1, С0 — собівартість 1 ц продукції в звітному і базовому пері-одах; У1 і У 0 — урожайність культури з 1 га (продуктивність 1 голови тварин) відповідно у звітному і базовому періодах; Вт1 і Вт0 — витрати на 1 га посіву (1 голову тварин).
Перший частковий індекс дає змогу визначити вплив урожай-ності (продуктивності) на собівартість, а другий — вплив загаль-ного обсягу витрат на її рівень. Якщо будь-який частковий індекс є меншим за одиницю, то це вказує, що даний фактор вплинув на зниження собівартості продукції, і навпаки.
У рослинництві, крім урожайності культур, на собівартість продукції істотно впливають такі фактори, як рівень продукти-вності живої праці, оплата людино-години, собівартість і якість посівного матеріалу, рівень механізації, а в тваринницт-ві, крім продуктивності тварин, — затрати кормів на виробни-цтво центнера продукції, собівартість центнера кормових оди-ниць, трудомісткість виробництва, оплата людино-години, концентрація виробництва, рівень його комплексної механіза-ції тощо.

Однією з необхідних умов пошуку резервів зниження собівар-тості є виявлення причин, що зумовили зміну абсолютної вели-чини витрат, особливо за тими статтями, величина яких залежить від кількох факторів. До таких статей відносять витрати на кор-ми, що займають найбільшу питому вагу в структурі собівартості тваринницької продукції. Ці витрати в розрахунку на голову ху-доби залежать від вартості центнера використаного корму, обсягу його споживання однією головою тварин і структури раціону.
Щоб кількісно визначити вплив цих факторів, розраховують ін-декс витрат на корми за формулою:
Формула кількістного визначення впливу факторів
де К1 і К0 —затрати корму на 1 голову тварин в натуральному ви-разі в звітному і базовому періодах; В1 і В0— вартість 1 ц корму в цих періодах.
Перший множник правої частини формули являє собою індекс вартості кормів, другий — індекс обсягу і структури кормів. Як і в попередньому випадку, якщо будь-який з часткових індексів є меншим за одиницю, то це означає, що цей фактор зумовив зни-ження витрат на корми, і навпаки. Віднімаючи від чисельника знаменник, визначають абсолютний вплив досліджуваних факто-рів на витрати кормів в розрахунку на фізичну голову худоби. Діленням одержаної різниці за відповідним частковим фактором на річну продуктивність тварин обчислюють розмір витрат вироб-ництва в розрахунку на центнер тваринницької продукції, який зумовив зниження (якщо різниця зі знаком «-») або підвищення (якщо різниця зі знаком «+») її собівартості. Для підприємства лише тоді економічно виправдано збільшувати витрати на корми в розрахунку на голову худоби, коли її продуктивність підвищу-ється через це випереджаючими або такими самими темпами.

 


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Тема 7. КІНЦЕВІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ
7.2. Товарна продукція і методика визначення показників товарності
7.4. Кінцева продукція сільськогосподарських і агропромислових підприємств та обєднань
7.5. Чиста продукція аграрних підприємств
Частина 3 РЕСУРСИ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki