На нашу думку, Україні доцільно вивчати досвід Польщі як близької географічно та економічно країни. Крім того, Україна як східний сусід
Польщі є винятково вигідним потенційним партнером для економічного співробітництва. Ключового значення набуває і транскордонне співробітництво як одна з транзитних форм інтеграції України до ЄС. Членство
Польщі в Європейському Союзі не є тривалим, проте вже м инув певний час та відбулися зміни в економіці й аграрному секторі зокрема, які дозволяють проаналізувати минулий та сучасний його стан та зробити прогнози співробітництва саме України із ЄС.
Перед вступом до ЄС серед сільськогосподарських культур домінували зернові, які становили 77 % від загального обсягу та займали площу у 8,2 млн га. По голів’я великої рогатої худоби обчислювалося 5,5 млн голів, поголів’я свиней — 18,9 млн . Сільгоспвиробництво не мало достатніх інвестицій і не забезпечувало задовільної рентабельності та доходу порівняно з іншими галузями польської економіки. Фінансовий стан більшості підприємств не давав можливості проводити інвестиції та стабільно розвиватися. Водночас сільське господарство країн Євросою
13
Венгляжи К., Береза М. Экономические последствия торговли сельхозтоварами в Польше после её вступления в ЕС // Економіка АПК. — 2005. — № 2.
— С. 126
—132. зу отримувало велику (порівняно з польським) фінансову допомогу в рамках Єдиної сільськогосподарської політики ЄС.
У зв’язку з цим перспектива поширення Євросоюзу викликала серйозні побоювання з боку виробників сільгосппродукції та її переробників. Невирішеними залишалося багато питань: якими будуть економічні умови, які виробничі галузі стануть рентабельними, а які збитковими, як зміниться ро змір витрат на виробництво, зросте чи знизиться рентабельність сільгоспвиробництва. Скептики попереджали, що Польща стане донором ЄС, ціни значно зростуть, а польське фермерство буде знищено через надходження дешевших продуктів із Заходу. Навіть прихильники вступу до ЄС вважали, що перші роки членства будуть важкими.
В результаті вступу Польщі до Євросоюзу у рамках реа лізації союзної політики польське сільське господарство отримує з бюджету ЄС в 2004
— 2006 роках близько 7,2 млрд євро. Ця сума більше ніж удвічі перевищує бюджетні витрати на сільське господарство у 2002 році. Згідно із статистичними даними, ВВП Польщі в 2004 р. досяг 224,3 млрд доларів США, тобто майже 6 тис. доларів на одного жителя. Для порівн яння: аналогічні показники для України становлять 68,3 млрд і 1439 доларів . Середньомісячна зарплата у Польщі становить на сьогодні 679 доларів, пенсія — 310 .
Польщі вдалося отримати кошти для інтервенції на ринку та розвитку експорту сільгосппродукції. Уперше за останні 10 років країна стала потужним експортером продовольчих товарів до країн ЄС, профіцит у торгівлі сільгосптоварами сягнув 500 млн євро. Польські експортери отримали доступ до найдальших країн ЄС — таких, як Португалія, Кіпр, Ірландія. Це є результатом скасування мита й ін ших бар’єрів, які обмежували доступ до ринків ЄС. Членство в ЄС відкрило також і східні ринки для польських товарів. Прогрес стався насамперед завдяки доплатам до експорту та рівним умовам конкуренції з експортерами із інших країн ЄС.
Аграрії стали основними одержувачами допомоги ЄС: у 2004 р. вони одержали 445 млн євро. Загалом за посередництва Аге нтства реконструкції та модернізації сільського господарства польські селяни до кінця 2006 року повинні отримати з бюджету Євросоюзу 9 млрд євро. Це все сприяло зростання доходів великих господарств на 74 %, а решти — на третину.
У Польщі також існує Програма розвитку сільських регіонів, яка передбачає підтримку господарств, які перебуваю ть у несприятливих регіонах. Доплати для господарств, розміщених на територіях з несприятливими умовами господарювання, компенсують вищу собівартість виробництва їхньої сільгосппродукції. Такий механізм стимулювання
14
Україна у цифрах. 2004 рік. Державний комітет статистики України. За ред. О. Г. Осауленка. — К.: Консультант. — 2005 р. — 260 с.
15
Харенко В. Я б в аграрії пішов… аби жив у Польщі // Пропозиція. — 2005. — № 7. — С. 40—42. повинен запобігти відтоку робочої сили та втраті аграрної спеціалізації регіонів.
Польщі вдалося отримати пільги на перехідний період для пристосування до норм ЄС молочних господарств, молочних заводів та м’ясопереробних підприємств. Встановлено ліміт молочної продукції, який дозволяє розвивати цей сектор у найближчі роки; встановлено також фінансові премії для тваринницької галузі. Пол ьща отримала ліміти на виробництво цукру: для забезпечення потреб внутрішнього ринку та експортний ліміт.
Це лише деякі форми допомоги селу, що діють у Польщі після її вступу до ЄС. Але існує і багато інших, пов’язаних передусім із генеральним напрямом розвитку сільського господарства країни. Це і допомога в техніко-техно логічному розвитку, в облаштуванні доріг для сільськогосподарського транспорту, в навчанні сільгоспвиробників та розвитку дорадчих служб.
Позитивні результати зазначених заходів підтверджують дані Інституту економічного розвитку Головної торгової школи. Так, кількість «фермерських сімей, що із побоюванням дивляться у майбутнє» зменшилася з 19 % у липні 2003 р. до 13 % в липні 2004 року. Водночас збільш илася кількість «сімей, що з надією дивляться у майбутнє» з 14 до
21,5 %. Кількість фермерських господарств з доходами, що зростають, зросла з 21 % до 32 %
16 .
Тож зробимо висновки: ? приєднання до ЄС дало Польщі передусім фінансові вигоди. Передавши до Брюсселя як внесок майже 1,3 млрд євро, Польща отримала допомогу, яка перевищує 2,5 млрд євро. ? зростання цін на деякі сільгосппродукти, насамперед яловичину, свинину та молоко в перші місяці членства Польщі в ЄС є свідченням конкурентоспроможності польських продуктів на європейському ринку, а також довіри споживача до їх якості. Слід відзначити, що зросли споживчі ціни і на основні продукти харчування, але, зважаючи на дедалі вищий рівень доходів на селення, це не є великою проблемою; ? завдяки скасуванню мита спостерігаються позитивні зміни в зовнішній торгівлі сільгосппродуктами, особливо з країнами ЄС; ? позитивні результати дали інвестиції в переробні підприємства, завдяки яким виробництво на польських молочних заводах і м’ясопереробних підприємствах вже відповідає санітарним нормам Євросоюзу.
Отже, ми бачимо, що між Україною та Польщею до вступу її в ЄС є багато спільного: Україна, як і Польща, є аграрною державою, значна частка в пр одукції сільського господарства належить виробництву зер
16
Венгляжи К., Береза М. Экономические последствия торговли сельхозтоварами в Польше после её вступления в ЕС // Економіка АПК. — 2005. — № 2.
— С. 126
—132. нових культур (27,7 %), картоплі та овочів (23,4), продукції тваринництва (35,7 %), зокрема молоку (13,8 %), худобі та птиці (16,7 %) . Нині маємо змогу проаналізувати та спрогнозувати, які саме переваги може отримати Україна від вступу до ЄС — головне — зрозуміти, що повинна Україна зробити сама, щоб стати привабливою для Євросоюзу.
