Posibniki.com.ua Макроекономіка Міжнародна економічна політика 2. Динаміка технологічного експорту


< Попередня  Змiст  Наступна >

2. Динаміка технологічного експорту


Збільшення технологічного експорту видається актуальним для України з декількох причин. По-перше, через обґрунтовані побоювання щодо підвищеної залежності української економіки від сировинного експорту. По-друге, поліпшення структури експорту забезпечить формування передумов для стійкого економічного зростання. Несировинний експорт створює збільшення попиту, яке менше загрожує посиленням залежності від кон’юнктури світових цін

21 , тим паче цього слід очікувати від технологічного експорту. В багатьох країнах із переважанням сировинного експорту траєкторія стійкого економічного зростання порушувалася «несподіваним» погіршенням платіжного балансу внаслідок раптового зниження цін на сировину, в українському випадку — світових цін на метал. По-третє, відбувається посилення імпульсів для реалізації моделі інноваційно-технологічного зростання, яка передбачає підвище ння якісної конкурентоспроможності та відхід від сировинної орієнтації економіки. Зв’язок між обома показниками може бути взаємним, коли переорієнтація від сировинного на несировинний експорт (наприклад, через зміцнення грошової одиниці) посилює інноваційну компоненту експорту зокрема і виробництва загалом.

Товарна структура української зовнішньої торгівлі є недвозначною: зростання експорту від бувається переважно за рахунок сировинних галузей (табл. 1). Станом на кінець 2005 р. в експорті домінували продукція металургії (близько 40 %) і хімічної промисловості (10 %), тоді як машини та устаткування становили близько 13 %. Основними товарами українського імпорту залишаються енергоносії, хоча зростає питома вага продукції машинобудування та хімічної галузі. У структурі експортуімпорту зберігається вузь ка спеціалізація, коли на 3

—4 товарні групи припадає 70

—75 % зовнішньоторговельного обороту.

21

Вахненко Т. Нееквівалентність зовнішньої торгівлі — фундаментальна проблема економічного розвитку країн, що розвиваються // Економіка України.

— 2005. — № 2.

— С. 65—73.

Таблиця 1

Структура найважливіших експортних та імпортних товарів ( % від загального обсягу)

1995199619971998199920002001 2002 2003 20042005

Експорт

Металопродукти 36,232,341,534,039,141,939,3 38,2 36,6 37,940,9

Машинобудування 11,89,8 9,6 12,011,112,013,7 14,1 13,5 18,513,1

Хімія 9,7 11,710,610,511,112,410,9 9,7 10,1 9,8 10,4

С/г та харчова галузь

8,5 8,7 4,8 8,5 11,49,0 10,7 12,8 13,1 12,812,6 Імпорт

Енергоресурси 55,451,747,642,042,142,939,0 38,6 38,1 36,432,1

Машинобудування 14,913,515,221,017,417,620,0 21,1 22,3 25,226,5

Хімія 5,4 5,6 7,3 10,011,311,111,6 12,4 12,3 12,413,9

Джерело: Держкомстат України

У 2005 р. питома вага продукції чорної та кольорової металургії в українському експорті зросла до 40,9 % проти 37,9 % у 2004 р. (рис. 1), що створює побоювання щодо зниження ефективності (збільшення фізичних обсягів експорту відбувалося на тлі стабілізації світових цін на метал та зниження рентабельності ), негативного впливу на природне середовище та недостатніх коштів для модернізації виробництва .

Порівняння з країнами Центральної та Східної Європи лише посилює зроблені зауваження. Вітчизняний експорт сировини і товарів з низькою питомою вагою доданої вартості у 4-10 разів перевищує аналогічний показник для Чехії, Угорщини та Польщі. Водночас експорт продукції українського машинобудування у 2-5 разів нижчий від аналогічного показника країн Центральної Європи . В Україні поступово закріплюється вкрай невигідна у стратегічному плані сировинна структура; не виключено, що тривале в часі зниження світових цін на сировинні товари обмежуватиме надходження від експорту.

22

Дем’янченко А. Анализ внешнеэкономической деятельности Украины в 1998

—2003 годах: от спада к экономическому росту // Економіст.

— 2004. — № 9.

— С. 42—45.

23

Непомняща Т. Стимулювання експортної діяльності підприємств малого та середнього бізнесу // Актуальні проблеми економіки. — 2004.

— № 2 (32). — С. 146

—155.

24

Вірван Л. Проблеми і перспективи у міжнародній торгівлі // Фінанси України. — 2003. — №5. — С. 78

—88.

0

5000000

10000000

15000000

20000000

25000000

30000000

35000000

19981999200020012002200320042005

Промислові товари

Машинобудування

Металопродукція

Легка пром.

Деревообробна

Хімічна пром.

Мiнеральнi продукти

Харчова промисловість

Рис. 1. Товарна структура українського експорту (млн дол. США), 1998-2005 рр.

Джерело: Держкомстат України

Додаткові труднощі створює підвищена енергоємність експортних галузей. На кожен долар ВВП Україна витрачає у 5,5 разу більше енергоресурсів порівняно з державами Центральної Європи, і в 12 разів більше країн Організації економічного співробітництва та розвитку, причому з часом ситуація не поліпшується, а погіршується. За 1990—2000 рр. енергомісткість українського ВВП зросла з 1,39 кг умовного палива на одну гривню продукції до 1,96 кг , що підвищує залежність від імпорту сирої нафти і природного газу.

Попри визнання конкурентоспроможності вітчизняних товарів на світовому ринку як сукупності технічних (якість продукції, екологічність, дизайн, безпека, умови передпродажного та після продажного обслуговування тощо), економічних (престижність продукції, попит, витрати виробництва, рентабельність, ціна, лізинг, умови платежів і постачань, ефективність інноваційно-інвестиційних процесів, вибору ринку і технології маркетингового просування продукції, рівень митних тарифів) та інших чинників в Україні зберігається «девальваційний

25

Лазебник Л. Зовнішньоторговельні чинники розвитку України // Актуальні проблеми економіки. — 2003.

— № 6 (24). — С. 59—64.

26

Соловьев В., Войтович А., Покровский С. Пути повышения эффективности инновационного партнерства Украины со странами Европейского сообщества // Проблемы науки. — 2002. — № 3.

— С. 16—21.

синдром», успадкований з інфляційних 1990-х років . Занижена вартість гривні далі вважається однією з найважливіших конкурентних переваг . З іншого боку, стверджується, що гіпертрофоване зростання металургії, хімії, енергетики та паливної промисловості стало наслідком саме передевальвації грошової одиниці , яка помилково розглядалася засобом оперативного поліпшення цінової конкурентоспроможності експорту. Прихильниками «слабкої» гривні не враховувалася залежність експорту від здешевлення критичного імпорту, передусім машин та обладнання, що важливо для технологічного переоснащення виробництва.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Висновки
Концепція міжнародної конкурентоспроможності національного регіону та її практичний вимір ІРИНА БРИКОВА*
Регіони як самостійні учасники глобальних конкурентних відносин
Становлення концепції міжнародної конкурентоспроможності регіону
Регіон як джерело збільшення прибутків
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)