Діагностика внутрішнього стану об’єкта спрямована на визначення рівня показників його діяльності, які будуть досягнуті на кінець наперед заданого періоду в разі, якщо у поточний момент об’єкт зазнав впливу збурювальних дій внутрішнього і/або зовнішнього середовища, в результаті чого було порушено його рівноважний стан. Отже, за своєю сутністю вона є оперативною діагностикою фінансово-господарської діяльності об’єкта й інструментарієм формування інформаційно аналітичної бази для прийняття оперативних управлінських рішень. Вона оцінює ключові сфери діяльності об’єкта але передусім аналізує процес ви-
Результати діагностики стану процесу або об’єкта характеризують оцінки: абсолютних значень індикаторів (показників) діяльності об’єкта на кінець заданого періоду; середніх і миттєвих значень динамічних рядів характеристик стану; вони використовуються для інтенсивного контролю за станом об’єкта; сумарної загальної варіабельності показників, що характеризують стан об’єкта; вони застосовуються для визначення їхніх коливань; залежностей між попередніми і наступними значеннями характеристик стану; вони виявляють параметри і тенденції періодичних змін (тренд).
Розглянемо механізм оперативної діагностики на прикладі процесу виробництва продукції фірмою за умов досконалої конкуренції, тобто конкуренції, що характеризується такими властивостями: продавці приймають ринкову ціну і не можуть на неї впливати; покупці не можуть впливати на ціну; доступ нових продавців нічим не обмежений; продавці не виробляють сумісної стратегії (змова продавців є неприпустимою); усім учасникам торгівлі доступна повна ринкова інформація.
Для оцінювання процесу виробництва продукції фірмою за цих умов можна використовувати такі поняття.
Дохід фірми (D) у заданому проміжку часу — це добуток загального обсягу продукції, що випускається (d), на ринкову ціну цієї продукції ( .
0 zdD=
0 z):
0 zdD=
Для можливості здійснення діагностики обсяг продукції задається у вигляді виробничої функції де r — обсяг виробничих ресурсів, що витрачаються; k — витрати на капітал.
),(krfd=, ),(krfd=,
робництва продукції, фінансовий стан, беззбитковість, матеріальні й інформаційні потоки, оцінює ризик тощо.
Витрати виробництва становлять: , де ,
kzrzC
21 +=kzrzC
21 +=
1 z
2 z — ринкові ціни на одиницю витрачених ресурсів r i k відповідно.
Прибуток — це різниця між його доходом і витратами виробництва: .(2.10)
Однією з основних цілей фірми є максимізація прибутку шляхом раціонального використання обмежених обсягів ресурсів.
Модель цього процесу має вигляд: де m — кількість обмежувальних чинників, ),(krg i — функція, що підлягає обмеженню; i b — наявний обсяг і-того виду ресурсу.
Будемо вважати, що фірма може вільно обирати ресурси r і k, і ці ресурси необмежені. У цьому разі маємо справу зі звичайною задачею знаходження глобального максимуму. Підозрілі точки локального екстремуму двічі диференційованої в точці (
00 ,kr) функції П(r, k) є коренями системи рівнянь:
Якщо і виконується нерівність
00 ,kr) функція П(r, k) досягає локального максимуму.
Перші часткові похідні функції прибутку (2.11) мають вигляд:
Прирівнявши ці похідні нулю, отримаємо систему рівнянь, корені якої є точками максимуму при виконанні умови (2.14):
Використовуючи подібні розрахунки, система моніторингу може показати керівникам та експертам відхилення прибутку від можливого оптимуму.
Крім того, блок діагностики може забезпечити систему підтримки прийняття рішень (СППР) інформацією щодо впливу ресурсів, що використовуються для виробництва продукції, на критеріальний показник (у нашому випадку — прибуток). Цією інформацією є двоїсті оцінки моделі (2.11) — (2.13), які показують, на скільки одиниць свого виміру збільшується показник критерію при збільшенні використання кожного з ресурсів на одиницю відповідного виміру.
Оцінювання відповідності продукції вимогам ринку за будьякими критеріями можна здійснювати різноманітними способами: експертною оцінкою з градацією за заданою шкалою (цілком відповідає, відповідає і т.д.), експертною оцінкою порівняння балів за даним критерієм найбільш ходової продукції на ринку з балами продукції фірми, використовуючи напрями показника, наприклад, коефіцієнт відповідності.
Коефіцієнт відповідності вимогам ринку j-того виду продукції )( j U визначають за формулою: де i j ? — ваговий коефіцієнт і-того критерію для продукції j-того виду; i j T — значення тренда по і-тому критерію товару j-того виду;
то в точці (
Бали і коефіцієнти, які використовують при розрахунку j U , можуть бути стандартом фірми, але у більшості випадків вони визначаються експертами і потім узгоджуються. Інтегральне оцінювання відповідності вимогам ринку всієї виробленої продукції здійснюється за формулою: а визначення його дисперсії — за формулою:
У більшості випадків значення балів i j H і i j H, а також вагових коефіцієнтів i j ? експертам необхідно узгоджувати.
При узгодженні рішень кожен з учасників цього процесу може оцінювати варіанти вирішення різними методами. Найпоширенішими серед них є два: вибір СППР найкращого варіанта і ранжування, коли всі варіанти рішень СППР розміщує по числовій осі. Другий варіант дає більше інформації для узгодження рішень.
Будемо вважати, що узгодження рішень сталося й отримані свідчить про неоднорідність продукції, що випускається фірмою, та невідповідність вимогам ринку.
такі значення коефіцієнтів j U : ;2,1
1 =U ;6,1
2 =U ;2
3 =U ;1
4 =U ;9,1
5 =U;3,1
6 =U.6,1
7 =U
За цими даними за формулою (2.16) знаходимо коефіцієнт інтегрального оцінювання відповідності вимогам ринку всієї про2 =?, що дукції 2,2?U, а за формулою (2.17) — дисперсію 68,0 2 =?, що такі значення коефіцієнтів j U : ;2,1
1 =U ;6,1
2 =U ;2
3 =U ;1
4 =U ;9,1
5 =U ;3,1
6 =U .6,1
7 =U
За цими даними за формулою (2.16) знаходимо коефіцієнт інтегрального оцінювання відповідності вимогам ринку всієї продукції 2,2?U, а за формулою (2.17) — дисперсію 68,0 2 =?, що
Таким чином, результати діагностики процесу виробництва продукції засвідчують серйозні небезпеки, які можуть загрожувати фірмі з боку ринку.
Звісно, є й інші методи оцінювання відповідності продукції вимогам ринку; понад те, оцінювання відповідності вимогам ри-
i j H — бал по і-тому критерію найбільш ходового на ринку товару j-того виду; i j H — бал по і-тому критерію продукції j-того виду, що виробляється фірмою.
Наприклад, як модель оцінювання відповідності j-того виду продукції вимогам ринку можна використовувати вельми просту, але часто вживану середню суму оцінок і-того параметра () tD i j за період t з урахуванням його тренда ()tT i j і «ваги» (значення) ітого параметра i j K:
Тоді інтегральною оцінкою відповідності вимогам ринку всієї продукції, що випускається, за період t СППР є:
Оцінювання відповідності продукції вимогам ринку можна здійснювати також за показником «прибуток-витрати» за період t для j-того типу продукції: де — прибуток від реалізації продукції; витрати на виробництво продукції; — витрати на зберігання, транспортування продукції тощо; () tr — дисконтна ставка (норма).
() ()()() ()[] tr tNtZtП tF jjj j + ?? =
1 , () ()()() ()[] tr tNtZtП tF jjj j + ?? =
1 , () ()()() ()[] tr tNtZtП tF jjj j + ?? =
1 , () tП j() tZ j — () tN j
Можливе також оцінювання чистого дисконтного доходу:
У процесі моніторингу виробничої діяльності важливу увагу приділяють оцінюванню величини нестачі (дефіциту) або надлишку (надвиробництва) продукції. Розглянемо один із методів такого оцінювання.
нку різних видів продукції можна здійснювати за формулами, що різняться між собою.
Нехай ? j C — оцінка дефіциту продукції, а + j C — оцінка її над
Нехай ? j C — оцінка дефіциту продукції, а + j C — оцінка її над()()()()tCtCtCtC jjjj
32
1?+?= ?? , Jj,1=, ()()()()tCtCtCtC jjjj
32
1?+?= ?? , Jj,1=, ()()()tCtCtCC jjjj
32
1+??= ++ Jj,1=, tCtCtCC jjjj
32
1+??= ++ Jj,1=, ()()()tCtCtCC jjjj
32
1+??= ++ Jj,1=,
2 — обсяг попиту на продукцію j-того виду за період t; () tC j
3 — обсяг виробництва продукції j-того виду за період t.
Ця інформація зберігається у базі даних.
СППР визначає фізичне значення надвиробництва (% або обсяг), а керівник або експерт вводить свою бальну оцінку у систему для подальшої оцінювання за методикою, прийнятою у фірмі.
До важливих задач діагностики внутрішнього стану фірми належить і оцінювання ефективності її розвитку.
Нехай з метою розширення виробництва фірма збільшила свої витрати у s разів. Тоді, якщо позначити через х обсяг поточних витрат, величина 1? визначатиме відносний приріст витрат, a f (sx) — f (x) / f (x) — відносний приріст показника, за яким оцінюється ефективність розвитку фірми.
? s x xsx
Величину як межу відношення відносного (відсоткового) приросту показника, за яким оцінюється ефективність розвитку фірми, до відносного збільшення витрат при їх пропорційній зміні називають еластичністю виробництва в точці x, тобто в поточний момент. Відстежуючи ці значення в різних точках, СППР визначає ефективність здійснених витрат.
Важливим для діагностики конкуренції та можливих загроз є оцінювання відповідності продукції фірми світовому рівню. Його можна проводити так само, як і розглянуте вище оцінювання відповідності продукції вимогам внутрішнього ринку. Зокрема, як-
