Найяскравішим з відомих інформаційних бухгалтерських парадоксів назвав Я.В. Соколов ситуацію, коли «підприємство заробило прибуток, але грошей (платіжних коштів) немає» [1]. У
Від початку формування ринкових відносин в Україні і донині існує чимало актуальних нерозв’язаних питань, пов’язаних з обліком дебіторської заборгованості, які потребують постійного перегляд нормативних актів і регламентуючих документів, вироблення нових шляхів удосконалення організації та методики обліку розрахунків з дебіторами. Це і обумовлено актуальність даної теми, де зростає роль ефективного здійснення управління дебіторською заборгованістю.
Варто зазначити, що вплив на процеси зростання дебіторської заборгованості здійснює політика підприємства у розрахунках з покупцями. А несвоєчасне погашення дебіторської заборгованості призводить до платіжної кризи; зростання заборгованості по
Саме тому належна організація обліку дебіторської заборгованості сприяє ефективному управлінню її розмірами і термінами погашення на підприємстві та посиленню контролю за своєчасним здійсненням розрахунків.
Сучасні умови господарювання потребують від керівництва підприємств вирішення цілої низки нерозв’язаних проблем щодо оцінки та обліку дебіторської заборгованості, а саме:
— пошук ефективних шляхів управління заборгованістю;
— вдосконалення теоретичних і методичних аспектів класифікації та відображення заборгованості в обліку та звітності;
— розвиток облікового забезпечення системи внутрішнього контролю руху дебіторської заборгованості, зокрема тієї, що визнана сумнівною;
— вдосконалення організаційних систем управління розрахунків з дебіторами;
— впровадження ефективної системи внутрішнього контролю заборгованості;
— узгодженість законодавства за НПСБО з положеннями МСФЗ [3].
Детально проаналізувавши зазначені недоліки можна запропонувати кілька варіанти їх вирішення:
— щодо управління дебіторською заборгованістю підприємство має сформувати кредитну політику, що дає змогу максимально ефективно використовувати дебіторську заборгованість як інструмент збільшення продаж, і комплекс заходів, які спрямовані на зниження ризику виникнення простроченої або безнадійної дебіторської заборгованості;
— визначення ступеню ризику несплати рахунків покупцями дозволить підприємству об’єктивно та ефективно здійснювати контроль та регулювання за обліком дебіторської заборгованості;
— збільшення кола покупців, що дозволить мінімізувати втрати від несплати одним або декількома покупцями;
— у процесі управління дебіторською заборгованістю з метою прискорення розрахунків з дебіторської заборгованості підприємство може використовувати ряд сучасних форм з його рефінансування, а саме такі як: процес клірингу; факторинг; форфейтинг; облік векселя; застава; аутсорсинг; надання замовникам знижок; реструктуризація заборгованості [4];
комерційному кредиту обумовлює збільшення попиту на короткострокові позики, скорочення їх пропозиції і зростання їх вартості. Крім цього наявність великих обсягів дебіторської заборгованості спричиняє низьку платоспроможність підприємства [2].
— контролювати співвідношення дебіторської заборгованості і кредиторської заборгованості дозволить підприємству аналізувати якість дебіторської заборгованості, що визначає її оборотність. А саме: чим краще якість дебіторської заборгованості, тим вище її ліквідність і ефективніше використання оборотних активів підприємства;
— вести оперативний контроль за надходженням готівки;
— підприємству також необхідно проводити інвентаризацію дебіторської заборгованості, оцінювати ймовірність її стягнення і розробляти найефективніші в кожному конкретному випадку заходи інкасації, що дозволить скоротити розмір уже існуючої дебіторської заборгованості;
— ефективно організована система внутрішнього контролю дебіторської заборгованості надасть підприємству можливість постійного моніторингу за його станом та зміною;
— регулярний перегляд визначених термінів прострочених залишків на рахунках дебіторів та його порівняння із нормами в галузі, показниками конкурентів і даними минулих років — повинна стати невід’ємною частиною внутрішнього контролю на підприємстві;
— своєчасно визначати сумнівну заборгованість;
— вести претензійну роботу співпрацюючи з юридичною службою.
Отже, створення ефективної системи обліку і контролю дебіторської заборгованості дозволить уникнути ризиків неплатоспроможності і зниження показників ліквідності внаслідок отримання об’єктивної та своєчасної інформації для прийняття оптимальних управлінських рішень, а також дасть змогу раціонально використовувати наявні фінансові ресурси та зміцнити економічну безпеку підприємства.
Література
1. Соколов Я.В. Основы теории бухгалтерского учета / Я.В. Соколов.
— М.: Финансы и статистика, 2000. — 496 с
2. Бухгалтерський фінансовий облік: підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів [Ф.Ф. Бутинець та ін.]; під заг. ред. [і з передм.] Ф.Ф. Бутинця. — 8-ме вид., доп. і перероб.
— Житомир: ПП «Рута», 2009.
3. П(с)БО 10 «Дебіторська заборгованість» (зі змінами і доповненнями): Затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 р. №627.
4. Чорнобривець М.М. Управління дебіторською заборгованістю підприємства // Науковий вісник НЛТУ України. — 2013. — Вип. 23.13.
