Дебіторська заборгованість — це частина оборотного капіталу, а також вимоги на його отримання у вигляді готівки, матеріальних та інших ресурсів від господарюючих суб’єктів.Існуючі класифікації заборгованості є неповними і, як правило, охоплюють лише одну ознаку. Пропонується класифікуватидебіторську заборгованість таким чином:
бухгалтерського обліку, їх переклад різними мовами, розробкаНаціональних стандартів у різних країнах (у т. ч. і в Україні)сприяли значному зближенню бізнесменів різних країн, які черезсистему бухгалтерського обліку отримали можливість розумітиодне одного.
9 залежно від терміну погашення — на довгострокову і поточну;
9 залежно від операційного циклу — на товарну (операційну)і нетоварну (неопераційну).
Традиційна класифікація дебіторської заборгованості передбачає її розподіл за правовим критерієм на строкову або прострочену.
Окремо необхідно виділити безнадійну дебіторську заборгованість — рахунки, які покупці не оплатили. Такі борги списуються на збитки по закінченні строку позовної давності.
Сумнівний борг — це поточна дебіторська заборгованість запродукцію, товари, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.
Безнадійна дебіторська заборгованість — поточна дебіторськазаборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповерненняборжником або за якою минув строк позовної давності.
Величина сумнівних боргів визначається:
1) виходячи з платоспроможності окремих дебіторів;
2) виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на умовахнаступної оплати;
3) на основі класифікації дебіторської заборгованості.
Нетоварна дебіторська заборгованість відображається в облікупід відповідними назвами і не входить до складу товарної дебіторської заборгованості.
Облік дебіторської заборгованості ведеться на рахунках бухгалтерського обліку згідно Плану рахунків та Інструкції про йогозастосування.Інвентаризація дебіторської заборгованості полягає у виявленні за відповідними документами її залишків і ретельній перевірці обґрунтованості сум, які обліковуються на рахунках. Приінвентаризації стану розрахунків із працівниками підприємстваперевіряються звіти підзвітних осіб за виданими авансами із врахуванням їх цільового призначення; виявляються невиплаченісуми заробітної плати, які підлягають депонуванню, а також суми та причини виникнення пере виплат працівникам; обґрунтованість відображеної в бухгалтерському обліку заборгованості занедостачами та крадіжками.
Для оцінювання рівня, структури дебіторської заборгованості,ефективності інвестування в дебіторську заборгованість фінансових засобів, визначення фактично непогашеної заборгованості за
Аналіз розрахунків з покупцями та замовниками за строкамивиникнення заборгованості та термінами погашення дає змогувизначити ефективність дій підприємства щодо надання знижок ікредитів.
Збільшення або зниження дебіторської і кредиторської заборгованості приводять до зміни фінансового становища підприємства. Значне перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською може привести до так званого технічного банкрутства.Це пов’язано із значним відверненням засобів підприємства зобороту і неможливістю гасити вчасно заборгованість перед кредиторами. На підставі цього необхідно проводити моніторинг іаналіз стану розрахунків.
Дебіторська заборгованість — це фінансовий актив, який єконтрактовим правом отримувати грошові кошти або цінні папери від іншого підприємства. Визнається як актив, коли підприємство стає стороною контракту і внаслідок цього маєюридичне право отримувати грошові кошти. Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізаціїпродукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісноювартістю.
Джерелом аналізу дебіторської заборгованості є баланспідприємства, примітки до фінансових звітів, дані аналітичного та синтетичного обліку, нормативно-методичні документи з обліку, інвентаризації, звітності, контролю, внутрішнязвітність.
Важливим моментом в управлінні дебіторською заборгованістю є підвищення її якості, чого можна досягти шляхом: всебічного оцінювання фінансового стану потенційних дебіторів,їх платоспроможності, репутації, терміну існування, диверсифікації клієнтури; визначення максимальної суми боргу в цілому та на одного клієнта (лімітування дебіторської заборгованості); використання різних форм забезпечення поверненняборгу.
Саме ефективна організація розрахунків повинна активносприяти зміцненню договірної дисципліни; підвищенню відповідальності підприємств за своєчасне і в повному обсязі здійсненняплатежів за всіма зобов’язаннями; прискоренню обороту оборотних коштів; зменшенню видатків обігу; ефективному використанню тимчасово вільних коштів та ін.
