Posibniki.com.uaМікроекономікаЕкономіка аграрних підприємств3.2. Цінова еластичність попиту на сільськогосподарську продукцію


< Попередня  Змiст  Наступна >

3.2. Цінова еластичність попиту на сільськогосподарську продукцію


З погляду оцінки ринкового середовища, яке оточує сільсько-господарські підприємства, вкрай важливо знати таку характерну особливість сільського господарства, як цінова еластичність по-питу на сільськогосподарські продукти. Цінова еластичність по-питу — це кількісне відображення реакції споживачів на зміну ціни на товари. Така реакція випливає з дії закону попиту, відпо-відно до якого споживачі скорочують придбання товарів при зро-станні цін на них, і навпаки, придбають їх більше при зниженні цін. Проте ця дія закону проявляється далеко не однаково щодо різних товарів, тобто має місце різний ступінь чутливості спожи-вачів до зміни ціни на той чи інший товар.
 
Отже, можна визначити три групи товарів за рівнем цінової еластичності. Ціновий попит на першу групу відносно еластичний, коли невеликі зміни в ціні спричиняють значні зміни обсягу їх продажу. До другої групи належать товари з пропорційною (одиничною) еластичністю, коли обсяг продажу змінюється про-порційно змінам у ціні. Третя група — товари, по яких навіть іс-тотні зміни ціни спричиняють невеликі зміни в обсязі продажу. Попит на ці товари називають відносно нееластичним.
 
Сільськогосподарська продукція належить саме до третьої гру-пи товарів з відносно нееластичним попитом. За даними амери-канських учених, у розвинутих країнах з ринковою економікою коефіцієнт еластичності на цю продукцію, розрахований як відно-шення процентної зміни обсягу реалізованої продукції до процен-тної зміни ціни на неї, становить лише 0,20—0,25. Це означає, що споживачі збільшать придбання сільськогосподарської продукції, скажімо, на 5 % лише тоді, коли ціна на неї знизиться на 20—25 %. Це співвідношення випливає з економічного змісту коефіцієнта еластичності (Еd), який указує, на скільки процентів змінюється обсяг продажу при зміні ціни на один процент.
 
Якщо Еd < 1, то ціновий попит є відносно нееластичним, за Еd = 1 — одиничним і за Ed > 1 — відносно еластичним.
 
Ступінь еластичності попиту на товари істотно впливає на економічний стан підприємства. Якщо попит еластичний, то при зниженні ціни на товар грошова виручка від реалізації його збі-льшується, оскільки вищий темп зростання продажу порівняно з нижчим темпом зниження ціни дає змогу компенсувати втрати від такого зниження. Підвищення ціни за еластичного попиту на товар призведе до протилежних наслідків — загальний грошовий дохід скоротиться, оскільки його приріст від зростання ціни не компенсує втрат від зниження обсягу продажу.
 
За одиничної еластичності попиту грошовий дохід від зни-ження чи підвищення ціни не змінюється, оскільки втрата вируч-ки в результаті зменшення обсягу продажу через зростання ціни буде компенсована додатковим доходом від такого зростання, і навпаки, при зниженні ціни втрата виручки з цієї причини ком-пенсуватиметься збільшенням продажу.
 
За умови відносно нееластичного попиту на товари зниження на них ціни завжди призводить до зменшення грошової виручки від їх реалізації. Адже за такого попиту істотне зниження ціни зумовить лиш незначне збільшення обсягу продажу. Одержаний внаслідок цього додатковий дохід не компенсуватиме втрат, що виникли від зниження ціни. Проте за підвищення ціни на товари з відносно нееластичним попитом грошова виручка збільшиться, оскільки додатковий дохід від зростання ціни буде більшим, ніж втрати від зменшення обсягу продажу.
 
Відносна нееластичність попиту на сільськогосподарську про-дукцію є наслідком дії кількох факторів, що визначають ступінь чутливості споживачів до зміни ціни на товари. Головним з них є фактор заміщення, коли при зростанні цін на один товар спожи-вач може задовольнити ту саму свою потребу, купивши інший товар, ціна на який не змінилась або ж зменшилась. Але таке за-міщення щодо продовольчих товарів надто обмежене через біо-логічні властивості людського організму. Тут виявляється зага-льна закономірність — чим менше існує замінників якогось товару, тим менш еластичний попит на нього, і навпаки. Звідси стає зрозумілим, що, наприклад, попит на зерно, а значить і на хліб, є нееластичним, оскільки цей продукт практично неможли-во замінити іншим. Тому при істотному підвищенні ціни на хліб обсяг продажу його зміниться мало.
 
Слід також пам’ятати, що різні сільськогосподарські продук-ти мають різний коефіцієнт еластичності. Це потрібно обов’язково враховувати сільськогосподарським підприємст-вам різної спеціалізації. Для прикладу візьмемо два продукти — картоплю і волоські горіхи. На рис. 3.4, а крива D відобра-жає попит на картоплю, а на рис. 3.4, б крива D1 — попит на волоські горіхи. Різний нахил цих кривих до осі абсцис харак-теризує неоднакову еластичність попиту і визначає різницю в темпах його зниження на ці продукти.
Цінова еластичність попиту на окремі сільськогосподарські продукти
Як бачимо, за однакового темпу зростання цін на картоплю і волоські горіхи (на ділянках ординат Р1 Р2) спостерігається різна чутливість споживачів до обсягу покупок, що знайшло своє відображення в різних обсягах зменшення продажу. Чут-ливість споживачів до зростання цін на волоські горіхи була більшою, що й призвело до значного скорочення обсягу їх продажу, тоді як продаж картоплі скоротився значно менше через відносну нееластичність попиту на цей продукт. Адже не важко помітити, що Q3 – Q4 > Q1 – Q2. І це закономірно, оскі-льки волоський горіх є хоч і цінним, але не обов’язковим ком-понентом харчування людини. Тому реакція покупців на під-вищення ціни на нього цілком зрозуміла — вони різко скоротили попит і обсяг придбання.

 
Для виробників волоських горіхів така реакція мала негати-вний наслідок — зменшився їх грошовий дохід. Це наочно ви-дно, якщо порівняти величину грошового доходу виробників до і після підвищення ціни, який на рис. 3.4, б показано відпо-відними прямокутниками. Грошовий дохід до підвищення ціни відповідає площі прямокутника ОР1ЕQ3, а після підвищення —. ОР2К2О4. Неважко помітити, що площа першого з названих прямокутників (сумарний грошовий дохід) перевищує площу другого, оскільки приріст грошового доходу за рахунок зрос-тання ціни (прямокутник Р1Р2К2К3) виявився меншим за суму втраченої виручки від зниження обсягу продажу, зображеного площею прямокутника Q4К3EQ3.
 
Підвищення ціни на картоплю від Р1 до Р2 таким самим те-мпом, як і ціни на волоський горіх, спричинятиме порівняно незначне скорочення обсягу продажу, оскільки покупцям важ-но знайти замінник цьому продукту. Мова може йти лише про економніше витрачання картоплі і деяке скорочення спожи-вання. Іншими словами, покупець змушений купувати карто-плю (може в дещо меншому обсязі), незважаючи на істотне підвищення ціни. А це означає, що ціновий попит на неї є від-носно нееластичним. Як видно з рис. 3.4, а, за такого попиту зростання цін на продукт збільшує дохід виробника (площа трикутника ОР2К1Q2 > ОР1ЕQ1), оскільки його приріст за раху-нок підвищення ціни від Р1 до Р2 з надлишком компенсує втрату доходу величиною Q2КЕQ1 навіть тоді, коли частину виробленої картоплі Q1 – Q2 при початковій пропозиції S не буде реалізова-но.
 
Детальний аналіз відносно нееластичного попиту дає змо-гу передбачити, що у несприятливі для виробника певної продукції роки сільськогосподарські підприємства можуть одержати більший дохід, ніж у роки з «нормальними» погод-ними умовами.
 
Вплив зменшення обсягу виробництва продутку з малоеластичним попитом на ціну і грошові доходи
Проілюструємо сказане графіч-но (рис. 3.5). За «нормальних» по-годних умов попит D1 урівноважу-ється з пропозицією S1 в точці Е1, якій відповідає ордината Р1 — ціна рівноваги. При цьому виробники от-римують дохід ОР1 Е1 Q1. У менш сприятливі роки виробництво продукту зменшується, пропозиція його скорочується до S2, встанов-люється нова рівновага в точці Е2, якій відповідає вища ціна Р2.
 
Дохід підприємств тепер вимі-рюється прямокутником ОР2Е2Q2, площа якого, як це не важко помі-тити, більша за площу ОР1Е1Q1, тобто сільськогосподарські під-приємства за таких умов одержують більший грошовий дохід, ніж за середніх умов господарювання.
 
Для аграрних підприємств є дуже важливим своєчасно володі-ти інформацією про коефіцієнти еластичності на сільськогоспо-дарську продукцію і продовольчі товари. Як з’ясувалося, за рів-нем таких коефіцієнтів ця продукція і названі товари істотно відрізняються між собою. Більше того, по їх окремих видах ціно-вий попит є навіть еластичним, хоч у сукупності товари сільсько-господарського походження мають нееластичний ціновий попит. Тому стає очевидним, що підвищення ціни, скажімо, на яловичи-ну і баранину, які мають коефіцієнти еластичності відповідно 0,54 і 2,65, з однаковим темпом призведе, як нам уже відомо, до протилежних економічних наслідків для господарств, що спеціа-лізуються на виробництві одного з названих видів продукції.
 
Отже, підприємства повинні будувати свою тактику і стратегію з обов’язковим урахуванням того, яка цінова еластичність попиту на товари, що ними виробляються. Адже знаючи коефіцієнт еластич-ності на той чи інший вид продукції, можна передбачити, на скільки процентів може знизитися ціна на неї за умови збільшення обсягу її продажу на регіональному ринку. Виникає також можливість роз-рахувати і рівень такої ціни, а відтак, і спрогнозувати доходи під-приємства. Проілюструємо сказане на такому прикладі.
 
Припустімо, товаровиробники в змозі найближчим часом збі-льшити обсяг реалізації баранини на регіональному ринку на 7 % за фактичної ціни реалізації її за 1 кг 13 грн. Щоб визначити, на скільки процентів знизиться ціна на баранину, слід скористатися формулою розрахунку коефіцієнта еластичності, в чисельнику якої береться процентна зміна обсягу реалізації продукції (ОП), а в знаменнику — процентна зміна ціни на неї (ПЦ), тобто Ed = ОП : ПЦ. Оскільки ПЦ для нас невідома, то визначаємо її з наве-деної формули: ПЦ = ОП : Ed. Підставивши у формулу наведені дані, маємо, що ПЦ = 2,64 % (7 : 2,65 = 2,64). Отже, ціна за 7 % -го збільшення обсягу продажу знизиться на 2,64 % і її рівень ста-новитиме тепер 12,66 грн. (13 грн береться за 100 %, а зменшена ціна становитиме 97,36 % від фактичної. Звідси:
12,66 = (13 · 97,36) : 100.
 
Якби виробники поставили собі за мету взнати, на скільки процентів знизиться обсяг продажу, якщо ціну підвищити, ска-жімо, на 10 %, то відповідь на це запитання можна отримати, ви-значивши ОП з формули коефіцієнта еластичності. В нашому прикладі обсяг продажу зменшиться на 26,5 % (2,65 × 10 = 26,5). Ціна 1 кг баранини становитиме 14,3 грн (13 × 110) : 100.

< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Частина 2 АГРАРНІ ПІДПРИЄМСТВА, ЇХ ВИРОБНИЧІ ВИТРАТИ І КІНЦЕВІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ
4.3 Види підприємств та їх обєднань
4.4. Етапи аграрної реформи і створення аграрних підприємств ринкового типу
4.5. Механізм реструктуризації КСП і врегулювання майнових відносин
4.6. Економічні засади функціонування селянських (фермерських) господарств
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki