Posibniki.com.uaЕкономікаЕкономіка підприємства: теорія і практикаЧухраєва Наталія Миколаївна, асистент кафедри економіки підприємств ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», Україна, ЕФЕКТИВНІСТЬ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНИХ ХАРЧОВИХ ПІДПРИЄМСТВ Анотація. У


< Попередня  Змiст  Наступна >

Чухраєва Наталія Миколаївна, асистент кафедри економіки підприємств ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», Україна, ЕФЕКТИВНІСТЬ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНИХ ХАРЧОВИХ ПІДПРИЄМСТВ Анотація. У


лузь, конкретне підприємство будь-якої форми власності), так і будь-який елемент цих систем (внутрішнє середовище організації, конкретні види ресурсів, виробничі функції, організаційна структура, собівартість тощо). В основі менеджменту об’єкта діагнозу лежать певні управлінські процедури. Головною метою економічної діагностики є встановлення діагнозу об’єкта дослідження та визначення перспектив. Досягши визначеної мети на базі інформації діагностики, можна переходити до вибору оптимальної економічної (політичної, соціальної) політики та стратегії [1, c. 36].

Економічне зростання національної економічної системи в значній мірі визначається рівнем інноваційного розвитку підприємницьких структур, від їх прагнень, зусиль і здатності використовувати у своїй діяльності новітні технології, творчо підходити до визначення способів задоволення потреб споживачів, на основі чого вдосконалювати та оновлювати продукцію, отримуючи більші доходи і змінюючи свої ринкові позиції. Особливість господарської діяльності сучасних підприємств полягає в тому, що інновації перетворилися на ендогенний фактор ефективності їх розвитку. Навіть за умови обмеженості доступних фінансових ресурсів, падінні платоспроможного попиту, інвестування в інновації дозволяє не тільки здійснювати поточну операційну діяльність, але й ефективно розвиватися за умови відповідного організаційно-управлінського забезпечення. В умовах розвитку економіки постіндустріального технологічного укладу, в яких ключовими факторами успіху стають інтелектуальні ресурси та знання проблематика ефективності функціонування підприємств зміщується в площину організаційних компетенцій, професійної інтуїції, ініціативності творчого підходу, нетрадиційного погляду на рутинні операції тих, хто приймає управлінські рішення. Ви-

УДК 330.341 nataliya_nch@mail.ru

Проблематика визначення ефективності інноваційного розвитку підприємства відноситься до напрямків наукових досліджень, які досить широко висвітлені у працях учених-економістів, накопичений значний досвід у методології її оцінювання. Не зважаючи на те, що основним стимулом інновацій у науковій літературі визначають зростання прибутковості, емпіричні дослідження не встановили однозначного взаємозв’язку між інноваціями та прибутковістю діяльності [1]. Однак, більшість емпіричних результатів [2] підтверджують наявність кореляції між пропозицією ринку нового продукту з отриманням тимчасової монопольної влади (підтвердження теорії інновацій Й. Шумпетера). При цьому форми такої тимчасової переваги можуть бути у вигляді зростання ринкової частки, або монопольного прибутку за рахунок зниження цінової чутливості споживачів.

Оцінювання ефективності інноваційного розвитку харчових підприємств може здійснюватися на основі застосування таких концепцій: цільової, системної, «балансу інтересів», функціональної, композиційної. Враховуючи їх переваги та недоліки та можливості врахування забезпечення стійкості розвитку вважаємо за доцільне детальніше зупинитися на концепції «балансу інтересів». Дана концепція перетворює недоліки цільової та системної на переваги, базуючись на твердженні про спрямованість підприємства на задоволення очікувань, сподівань і потреб усіх зацікавлених осіб, а ефективність розвитку характеризує рівень досягнення балансу інтересів стейкхолдерів. Оцінювання ефективності інноваційного розвитку з позицій зацікавлених осіб не суперечить змісту категорії «ефективність», оскільки: є носієм цільової концепції ефективності, внаслідок того, що кожна зі сторін намагається досягти визначеної мети; дозволяє врахувати співвідношення цілей і засобів їх досягнення; дозволяє визначити сильні та слабкі сторони діяльності підприємства порівняно з конкурентами, а менеджменту — оцінити ефективність розподілу та використання ресурсів.

Ефективність — якісна категорія, пов’язана з інтенсивністю розвитку підприємства та відображає глибині процеси, що відбуваються в усіх елементах системи господарювання [3, с. 234]. Проте ефективність є величиною суб’єктивною і залежить не тільки від економічних результатів, але і від корисності для суб’єктів оцінки. Тому її оцінювання представляється логічним з

сокий рівень невизначеності, що притаманний процесам інноваційного розвитку посилює роль і вплив професійного судження щодо досягнення стратегічних цілей підприємства.

Для харчових підприємств специфічне коло основних стейкхолдерів (власники, менеджери, інвестори та кредитори, споживачі) варто доповнити категорію торгівельних організацій, через які безпосередньо здійснюється реалізація продукції. Спираючись на те, що торгівля виконує посередницькі операції в процесі обміну та реалізації продуктів харчування кінцевому споживачеві, підприємства роздрібної торгівлі стають зацікавленими у рівні якості продукції, упаковки, рівня розвиненості торгової марки та лояльності клієнтів до неї і т.д. Забезпечення інтересів зацікавлених осіб безпосередньо забезпечує окремі види стійкості, які, на наш погляд, для харчових підприємств є такими: виробнича, ринкова, фінансова. Кожний вид стійкості формує група показників, яка визначається відповідно потреб оцінювання, наявності інформаційної бази, специфіки промислової діяльності, тощо.

Література

1. Olav Nes S., Leppdlahti A. Innovation, firm profitability and growth. STEP Project Group. — Oslo, 1997.

Чулок А. А. Анализ показателей эффективности инноваций на микро- и макроуровне // Инновации — № 5 (72). — 2004. — С. 27

—35; T. Sandven. Innovation and economic performance at the enterprise level., STEP Project Group. — Oslo, 2000. T. Sandven. Typologies of Innovation in Small and Medium Sized Enterprises in Norway STEP Project Group, Oslo, 1996.

2. B.Crepon, E. Duguet, J. Mairesse. Research. Investment, Innovation and Productivity: An Econometric Analysis at the Firm Level. NBER, 1998. M. L. Parisi, F. Schiantarelli, A. Sembenelli. Productivity, Innovation Creation and Absorption, and R&D: Micro Evidence for Italy, 2002. M. Trajtenberg. The welfare Analysis of Product innovations, with an Application to Computed Tomography Scanners // The Jornal of Political Economy, Vol. 97, Issue 2, 1989.

точки зору зацікавлених осіб. З практичної точки зору доцільним є обгрунтоване визначення складу зацікавлених осіб, співвідношення їх інтересів та оцінювання взаємного впливу. З позицій забезпечення стійкості розвитку нехтування будь-якою зацікавленою стороною є проявом «…виняткової недалекоглядності та наївності» [4]. У той же час, відповідно до визначення Р. Фрімена (R. E. Freeman) кількість зацікавлених осіб є близькою до нескінченної [5], що з практичної точки зору зумовлює обмеження цієї групи до кількості, чиї інтереси не враховувати неможливо.

3. Гросул В.А. Концепція стейкхолдерів в системі оцінки ефективності функціонування підприємства // В. А. Гросул, Н. Е. Аванесова // Вісник ЖДТУ. — 2010. — № 2 (52). — С. 233—236. УДК 658.5.011 Швидка О. П., к.е.н., доцент кафедри економіки підприємств Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», м. Київ, Україна

4. Dearden J. Measuring profit center managers [Text] / J. Dearden // Harvard Business Review. — September — October 1987.

— Vol. 65.

— P. 84—88.

5. Freeman R. E. Strategic Management [Text] / R. E. Freeman. A Stakeholder Approach. — Boston: Pitman, 1984.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
ФУНДАМЕНТАЛЬНА ВАРТІСТЬ ЯК КРИТЕРІЙ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ FUNDAMENTAL VALUE AS A CRITERION OF THE ENTERPRISE MANAGEMENT
Шеикха Ниссрат Сабир
щие на процесс принятия решения при условии использования бухгалтерской информации.
ціальної відповідальності бізнесу. Приведено форми корпоративної соціальної відповідальності: відкрита та прихована.
Шиян Дмитро Вікторович, д-р екон. наук, професор, кафедра економіка підприємства та менеджменту Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, Україна ОКРЕМІ
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki