Відповідно до Закону України «Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій» 3 вересня 1992 року від імені Уряду України Міністр фінансів Г. П’ятаченко підписав оригінал (від 1945 року) Статуту МБРР. Церемонія проходила в Державному департаменті США у Вашингтоні, де і зберігається документ. Україна стала 167-им членом Банку, здійснивши підписку на 10 908 акцій (1315,9 млн дол. США) акціонерного капіталу. Із 1992 р. Україна та Світовий банк співпрацюють задля забезпечення успішного впровадження ринкових реформ в Україні.
Упродовж 2002—2003 років наша держава виконала фінансові зобов’язання зі сплати членського внеску до Міжнародної асоціації розвитку. Після вирішення процедурних питань Україна оформила своє членство в Асоціації і стала повноправним членом цієї організацій 27 травня 2004 року після підписання Статті угоди МАР.
До 2008 року співробітництво України зі Світовим банком здійснювалося в рамках прийнятої банком у жовтні 2003 року Стратегії з питань допомоги Україні на період 2004—2007 років. Ця Стратегія враховувала пріоритетні завдання Уряду, відображені в його програмних документах, і ґрунтувалася на широкому колі потреб і думок громадянського суспільства в Україні.
Головним завданням Стратегії допомоги Україні на період 2004—2007 років було підтримати європейський курс держави, надалі сприяючи її інституційному розвитку, що стимулюватиме створення середовища, сприятливого для підприємницької діяль-
до 26,7 млрд дол. Незважаючи на це, такий рівень є вдвічі більшим за ті показники, що були характерні для МБРР до кризи.
6 грудня 2007 року Рада виконавчих директорів Світового бан-ку у Вашингтоні затвердила нову стратегію партнерства з Україною на 2008—2011 роки.
У рамках зазначеної Стратегії передбачалося надання позик на загальну суму від 2 до 6 млрд дол США впродовж чотирьох років. Обсяги щорічного кредитування повинні визначатися такими показниками, як проведення структурних реформ, макроекономічна стабільність та іншими. Стратегія партнерства має на меті сприяти сталому економічному зростанню та посиленню конкурентоспроможності України, реформуванню державних фінансів та державного управління, а також поліпшенню державних послуг у сферах охорони здоров’я та освіти.
Головні програми нової Стратегії передбачають низку механізмів, включаючи інвестиційне кредитування та позики на структурну перебудову, а також аналітично-дорадчу допомогу в рамках програми реформ Уряду. У рамках Стратегії партнерства передбачається перехід до практики зменшення кількості проектів, але збільшення їх масштабу та скорочення інвестування складних інституційних реформ. Основними секторами впровадження Стратегії партнерства є: муніципальна інфраструктура, енергетичний сектор, земельна реформа, агробізнес, державні фінанси, державний сектор, управління соціальним страхуванням, охорона здоров’я, охорона навколишнього середовища, доступ до якісної середньої освіти.
Позики Світового банку є досить привабливим джерелом зовнішнього фінансування як дефіциту державного бюджету, так і реформування економіки України. Фінансові умови, на яких Світовий банк надає позики Україні, є більш вигідними, ніж більшість інших зовнішніх джерел запозичення, доступних для країни в теперішній час. До 2007 року за класифікацією Світового банку Україна належала до категорії країн з низьким рівнем доходу. Для таких країн термін погашення кредитів становить 20 років із пільговим періодом п’ять років, під час якого сплачуються лише відсотки. Пільговий період і кінцевий термін пога-
ності, та ширше залучення громадськості до роботи органів влади, а також своєчасне реагування владних структур на потреби населення. У цій стратегії також велика увага приділялася необхідності формування європейських прагнень як згори — за допомогою реформування інституцій та політики, так і знизу — шляхом зміцнення підвалин громадянського суспільства та відповідного посилення підзвітності посадових осіб державних органів влади.
За рішенням Ради директорів Світового банку у вересні 2007 року Україну віднесено до країн-позичальників третьої категорії за рівнем доходів (валовий дохід на душу населення 1736—3595 дол. США). Країни третьої категорії можуть отримати позики на 17 років для позик зі змінною ставкою. Крім того, країна може обрати чотирирічний пільговий період за позиками з ануїтетною схемою погашення або пільговий період на п’ять років за умови погашення основної суми позики однаковими частками. Для позик із фіксованою ставкою термін погашення становить 25 років.
Радою виконавчих директорів Світового банку також було прийнято рішення щодо спрощення та скорочення вартості позик і гарантій, що надаються МБРР. Було скасовано збір за резервування коштів позик, який становив 0,75 % невикористаної суми позики. Єдиним фінансовим збором залишено разову комісію за виділення коштів, яку встановлено в розмірі 0,25 % (складала 0,5—1 % і кожного року її розмір встановлювався Радою директорів Світового банку).
За новими фінансовими умовами, схваленими 12 лютого 2008 року Радою Виконавчих Директорів Світового банку, максимальний кінцевий термін погашення позик подовжено до 30 років для всіх нових позик і гарантій МБРР. Рада директорів також схвалила нові гнучкі принципи надання позик МБРР, які передбачають об’єднання позик зі змінним спредом (ПЗС) та позик із фіксованим спредом (ПФС) у єдиний кредитний продукт. У рамках об’єднаного кредитного продукту позичальники мають можливість конверсії позик із метою управління ризиками, пов’язаними з валютним курсом і відсотковими ставками, а також змінювати у процесі підготовки позики умови погашення відповідно до своїх потреб.
Усі кредити, які Світовий банк надає Україні, мають «незв’язаний» характер — вони можуть бути використані для придбання необхідних для проекту товарів і послуг у будь-якій країні, що є членом Світового банку.
Обов’язковою умовою під час закупівель за кредитні кошти є проведення міжнародних конкурсних торгів (International Competitive Bidding). За правилами банку фінансування інвестиційних проектів не може перевищувати 70
—80 % загальної вартості проекту, у зв’язку з цим однією з проблем, що стоять перед
шення позик встановлюються, виходячи з категорії, до якої віднесено країну залежно від рівня доходів на душу населення. Ставка відсотків може бути фіксованою або плаваючою, прив’язаною до ставки LIBOR.
Рис. 5.3. Щорічні надходження позик МБРР до України Із початку співробітництва України з МБРР структура та динаміка кредитування секторів економіки постійно змінювалися.
Так, за період з 1993 по 2003 рік Україна набрала кредитів МБРР на суму 2632 млн дол. США, з яких найбільше пішло на фінансування державного сектору — 872,4 млн дол. США (32,09 %), а найменше на соціальний — 1,57 млн дол. США (0,06 %) та муніципальний — 1,08 млн дол. США (0,04 %).
За 2004—2006 роки із загальної суми залучених кредитних ресурсів (697,3 млн дол. США) найбільше коштів було залучено в державний сектор — 428,2 млн дол. США (83,79 %), а найменше
— у приватний (0,81 млн дол. США, або 0,16 %).
Останніми роками посилилася диверсифікація залучення кредитних коштів. Упродовж 2008—2010 років структура кредитних коштів має такий вигляд: найбільше було залучено коштів у державний, фінансовий та енергетичний сектори (33 %, 16 % та 17 % відповідно), найменше — в соціальний, транспортний та муніципальний (4 %, 6 % та 6 % відповідно).
Україною як отримувачем кредитів Банку, є необхідність забезпечення внутрішнього фінансування інвестиційних проектів.
Загальну структуру кредитування МБРР економіки України станом на 01.01.2011 відображено на рис. 5.4.
Рис. 5.4. Структура кредитування Світовим банком секторів економіки України
На сьогодні портфель проектів зі Світовим банком спрямовано на підтримку ключових напрямів економічних реформ, а саме структурну перебудову базових галузей економіки, реформування фінансового та банківського секторів, охорону навколишнього природного середовища. Крім цього, кошти Світового банку направляються на фінансування інвестиційних проектів в електроенергетиці, житловому та комунальному господарстві, транспортному та соціальному секторі.
Проекти, для реалізації яких Світовий банк надає Україні кредитні кошти, поділяються на системні та інвестиційні (серед яких окремо виділяють ще інституціональні проекти). Інвестиційні позики використовуються для фінансування довгострокових проектів економічного й соціального розвитку в різних галузях економіки, фінансування яких здійснюється на умовах самоокупності та обов’язкового внутрішнього співфінансування.
Позики на інституційний розвиток спрямовані на розвиток інституційної спроможності органів виконавчої влади, організацій та установ, у рамках яких погашення та обслуговування позик МФО здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.
Зміст системних проектів полягає у зміні умов та правил діяльності певних секторів державного управління або галузей економіки. Умовами впровадження проектів та надання позик регламентується здійснення певного переліку заходів, серед яких можуть бути прийняття законодавчих та нормативних актів щодо регулювання тієї чи іншої галузі, створення нових установ дер-
Особливості сьогоднішнього співробітництва з МБРР: а) брати кредити в МБРР залишається вигідним для України з огляду на термін, на який надаються кредити, вартість ресурсів, інституційний вплив та передання знань; б) Україна може активніше використовувати МБРР як ефективний інструмент розроблення та впровадження реформ на шляху реалізації плану Україна
—ЄС; в) інвестиційні потреби України, зокрема потреби в інфраструктурних проектах, відповідають внутрішнім змінам у МБРР, де розвиток інфраструктури став одним із найважливіших пріоритетів. У минулому Україна більше залежала від кредитів на підтримку платіжного балансу та бюджету — 9 доларів з кожних 10, узятих у борг у МБРР, були кредитами на підтримку платіжного балансу. Зараз МБРР та Україна працюють над дуже амбітною програмою інфраструктурних проектів. Відповідно до наявних інвестиційних потреб України МБРР буде в наступні два роки пропонувати на затвердження ряд інвестиційних проектів обсягом до 1 млрд дол. США щорічно (не враховуючи проектів на підтримку бюджету, загальним обсягом до 500 млн дол. США).
