Глобалізація економіки, всебічне поглиблення міжнародних відносин, виникнення та розвиток транснаціональних корпорацій, холдингових компаній, промислово-фінансових груп тощо, обумовили необхідність гармонізації та стандартизації обліку на міжнародному рівні.
У зв’язку з цим 29 червня 1973 року на підставі угоди, укладеної між професійними бухгалтерськими організаціями десяти індустріально розвинутих країн світу був створений Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО), який у травні 2000 року був перейменований на Раду з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку(РМСБО). Її діяльність спрямована на максимально можливу гармонізацію національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С)БО) та облікових політик різних країн світу шляхом розробки та впровадження в інтересах громадськості єдиної системи зрозумілих та прийнятних Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). За період діяльності Комітетом і Радою з МСБО видано 41 МСБО та 5 МСФЗ, з яких сьогодні діє 31 МСБО і 5 МСФЗ.
МСФЗ — це цілісна, постійно вдосконалювана система обліку та фінансової звітності, що узагальнює облікові принципи і правила складання фінансових звітів, яка виникла в результаті посилення процесів економічної інтеграції країн і спрямована на зближення методології обліку та звітності в різних країнах світу. Міжнародні стандарти — це узагальнення досягнень теорії тапрактики бухгалтерського обліку країн з розвинутою ринковою економікою і стосуються питань, які мають найважливіше значення на міжнародному рівні.
Процеси економічної глобалізації, гармонізації та стандартизації обліку, які відбуваються в міжнародному масштабі та адаптація вітчизняного бухгалтерського до міжнародних стандартів вимагає удосконалення його нормативно-правового забезпечення. Зокрема, необхідно: систематизувати законодавчі акти та нормативні документи, що стосуються питань обліку в Бухгалтерському кодексі; розробити Концептуальну основу складання та подання фінансових звітів аналогічно міжнародній практиці; узгодити П(С)БО з податковим законодавством, оскільки їхня неузгодженість призвела до того, що підприємства сьогодні змушені вести два обліки (бухгалтерський (фінансовий) за національними П(С)БО і податковий); розробити групу стандартів, які б регулювали порядок обліку окремих видів діяльності, зокрема в сфері банківської справи, страхування, діяльності пенсійних фондів тощо; галузевим міністерствам і відомствам розробити Методичні рекомендації з впровадження і застосування національних П(С)БО.
СЕКЦІЯ 2 «РОЛЬ ОБЛІКУ І АУДИТУ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ
Незважаючи на вищевказані невирішені питання, прийняття та введення в дію Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», нового Плану рахунків бухгалтерського обліку і національних П(С)БО дозволило суттєво покращити вітчизняний облік, а також дало можливість зробити фінансову звітність прозорою і зрозумілою як для внутрішніх, так і для зовнішніх користувачів, зокрема іноземних інвесторів і кредиторів.
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ КРАЇНИ» І. І. Афанас’єва, ст. викладач кафедра обліку і аналізу господарської діяльності
Східноукраїнський національний університет ім. У. Даля, м. Луганськ
