Posibniki.com.uaМакроекономікаБюджетно-податкова політикаБЮДЖЕТНИЙ МОНІТОРИНГ, АНАЛІЗ ТА КОНТРОЛЬ


< Попередня  Змiст  Наступна >

БЮДЖЕТНИЙ МОНІТОРИНГ, АНАЛІЗ ТА КОНТРОЛЬ


Нашою кінцевою метою є відбір таких змінних величин, які піддаються свідомому контролю або управлінню зі сторони держави в рамках тієї господарської системи, в якій ми живемо

Дж. М. Кейнс

Але повнота реальності завжди перевищує рівень формально-логічних систем

Олександр Мень

Основні проблеми розділу

6.1. Бюджетний моніторинг: інструментарій та умовна схема проведення.

6.2. Бюджетна класифікація: призначення та складові.

6.3. Аналіз бюджетних запитів як складова процесу бюджетотворення.

6.4. Бюджетний облік і бюджетна звітність.

6.5. Бюджетна статистика: завдання, методи та проблеми.

6.6. Основні бюджетні показники: загальна характеристика.

6.7. Державна система бюджетного контролю.

6.1. Бюджетний моніторинг: інструментарій та умовна схема проведення

Розробка та реалізація бюджетно-податкової політики як центральної складової макроекономічної політики держави потребує аналізу стану та проблем національної економіки країни, виявлення можливостей з урахуванням передумов, цілей, наявних бюджетних ресурсів, побічних ефектів тощо, а отже — постійного

контролю за процесом формування та використання ресурсів, що вимагає насамперед бюджетного моніторингу та аналізу.

Бюджетний моніторинг посідає особливе місце в системі соціально-економічного моніторингу. Узагалі під соціально-економічним моніторингом розуміють цільове безперервне спостереження та аналіз перебігу важливих соціально-економічних процесів з метою їх прогнозування та прийняття оптимальних управлінських рішень у сфері макроекономічної політики держави. Нині існують три концепції соціально-економічного моніторингу:

• Цільова — моніторинг визначається як проблемно-орієнтована інформаційна система, що визначає актуальні проблеми сьогодення • Інструментальна — моніторинг визначається як специфічна система оброблення інформації •Інтеграційна — моніторинг поєднує елементи соціально-економічної статистики, економічного аналізу, прогнозування, соціальних досліджень тощо

За об’єктами досліджень розрізняють кілька основних видів соціально-економічного моніторингу (табл. 6.1).

Таблиця 6.1

ОСНОВНІ ВИДИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО МОНІТОРИНГУ

ЗА ОБ’ЄКТАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ

ВидОб’єкт Споживач результатів
Процеси соціально-економічОргани державного управ

Міждержавний

них зв’язків між державами

ління

Макроекономічний (державний) Функціонування та розвиток основних соціально-економічних процесів на рівні національної економіки Органи державного управління
Муніципальний Процеси соціально-економічного розвитку області, району, міста Міська рада, мерія, державна адміністрація, районне керівництво
Моніторинг підДирекція, фондові біржі,

Функціонування підприємства

приємства, організації

інвестиційні та холдингові компанії

Ринковий моніторинг В окремому сегменті ринку Служби маркетингу на підприємствах, товарні біржі, фондові біржі, інвестиційні компанії

Бюджетний моніторинг є специфічною складовою макроекономічного моніторингу. Його мета — забезпечити постійні спостереження та аналіз формування й реалізації бюджетної політики, оцінку практичної дієвості бюджетної системи на основі бюджетного обліку й бюджетної статистики з метою з’ясування її суб’єктивних вад та подальшої розробки оптимального проекту державного бюджету, а також формування адекватних умов його виконання на майбутню перспективу.

Зауважимо, що бюджетний моніторинг в Україні на високому професійному рівні здійснює Група фіскального аналізу при Комітеті Верховної Ради з питань бюджету, діяльність якої фінансується Проектом фіскальної реформи Агенції США з міжнародної допомоги (USAID). Результати бюджетного моніторингу у вигляді аналітичних статей, коментарів, таблиць закріплюються в Бюджетному і податковому огляді, що видається цією групою. Умовну схему проведення бюджетного моніторингу, що розроблена за матеріалами Групи фіскального аналізу при Комітеті Верховної Ради з питань бюджету [20], наведено на рис. 6.1. Зміст його етапів варто розглянути докладніше.

Рис. 6.1. Умовна схема проведення бюджетного моніторингу

Рис. 6.1. Умовна схема проведення бюджетного моніторингу

Етап І. Загальний аналіз виконання бюджету.

Річний звіт за минулий бюджетний рік

1. Загальний огляд ситуації в бюджетно-податковій сфері за минулий бюджетний рік. Оцінка результатів виконання бюджету за доходами та видатками, а також розрахунок бюджетного саль-

до як частки ВВП. Порівняння результатів з попереднім роком (роками) з метою огляду загальної динаміки.

2. Аналіз виконання дохідної частини бюджету за рік порівняно з попереднім періодом. Розрахунок бюджетних показників доходів (податкові і неподаткові) у номінальному та реальному значеннях і з’ясування динаміки їхніх змін в абсолютному (у млн грн) та відносному виразах (у %). Економічне обґрунтування причин цих змін і формулювання висновків.

3. Аналіз виконання видаткової частини бюджету за рік порівняно з попереднім періодом. Розрахунок бюджетних показників видатків за статтями видатків у номінальному та реальному значеннях і динаміки їхніх змін в абсолютному та відносному виразах. Економічне обґрунтування причин цих змін і формулювання висновків.

4. Аналіз виконання плану з доходів. Аналіз виконання плану з фактичних надходжень до бюджетів усіх рівнів у відсотках до річного плану з доходів. Аналізуючи, показники коригують на рівень інфляції, показник темпу якої теж міг змінитися. З’ясування ступеня відповідності між темпами наповнення державного та місцевих бюджетів. Якщо існує різниця між ними, то здійснюється пошук чинників, які зумовили цю ситуацію. Аналіз виконання плану за окремими статтями доходів. Формулювання висновків щодо того, за якими статтями доходів надійшло коштів у бюджет більше (менше), ніж закладено в Законі про бюджет, зі спробами пояснити причини незадовільного виконання бюджету.

5. Виконання плану з видатків бюджету. Розрахунок питомої ваги обсягу видатків, що були профінансовані урядом і місцевими органами влади, дослідження, як було використано можливості у зв’язку з перевиконанням плану з доходів (стосовно статей бюджету). Характеристика виконання плану за окремими видатковими програмами. Оцінювання ситуації, що склалася, стосовно захищених статей видаткової частини бюджету. Формулювання висновків.

6. Фінансування дефіциту бюджету. Аналіз джерел фінансування дефіциту державного бюджету з погляду внутрішнього, зовнішнього й сумарного фінансування в динаміці. Оцінка виконання плану щодо фінансування дефіциту бюджету як частки річного бюджету, з’ясування чинників, що вплинули на результуючі показники, та формулювання висновків.

7. Звіт про виконання доходів і видатків бюджету. На основі проведеного моніторингу за його результатами складається звіт про виконання доходів і видатків бюджету за рік.

Етап ІІ. Спеціальний аналіз виконання місцевих бюджетів

1. Аналіз виконання дохідної частини місцевих бюджетів порівняно з попереднім періодом. Виявлення тенденцій щодо виконання місцевих бюджетів, що закріпилися протягом бюджетного року. З’ясування характеру (позитивний чи негативний) динаміки надходжень від місцевих податків і зборів, від контингентів загальнодержавних податків. Дослідження причини незабезпечення виконання затверджених дохідних показників місцевих бюджетів, а також прогнозних показників Міністерства фінансів України, урахованих під час затвердження державного бюджету.

2. Аналіз виконання видаткової частини місцевих бюджетів. На основі розрахунків дослідження динаміки виконання бюджету з видатків місцевих бюджетів за статтями видатків порівняно з попередніми роками. У разі потреби — аналіз стану заборгованості бюджетів і використання коштів на покриття заборгованостей, що виникли у попередні роки, із заробітної плати працівників бюджетних установ, грошового забезпечення, стипендій та інших соціальних виплат, що фінансуються з місцевих бюджетів.

Крім цього, розрахунок основного показника міжрегіональної оцінки виконання місцевих бюджетів — відношення простроченої заборгованості до обсягу видатків місцевих бюджетів за підсумками року. Формулювання висновків щодо необхідності коштів для погашення заборгованостей на майбутній період з погляду ситуації за областями й регіонами. Розгляд виконання плану з дотацій місцевим бюджетам з державного бюджету та формулювання висновків щодо необхідності дотацій на майбутнє.

3. Аналіз видатків на душу населення місцевих бюджетів. Цей аналіз здійснюється також у номінальному і реальному виразах. Виявлення тих адміністративно-територіальних одиниць, що мають найвищі та найнижчі видаткові показники на душу населення на основі розрахунків відхилень від середнього показника по країні. З’ясування чинників і характеру міжбюджетних відмінностей у видатках на душу населення, формулювання висновків.

4. Аналіз видатків місцевих бюджетів на освіту, охорону здоров’я та соціальне забезпечення. Розрахунок виконання видатків за цими статтями порівняно з планами, затвердженими місцевими радами, у структурі загальних видатків. Аналіз ситуації з заборгованості за видатками на оплату праці, нарахування на заробітну плату та оплату комунальних послуг установ освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення й захисту. Виявлення

найвищих та найнижчих показників видатків місцевих бюджетів на освіту, охорону здоров’я та соціальний захист у розрахунку на душу населення. Відповідно визначення чинників і причин, що зумовили такий стан.

Етап ІІІ. Аналіз затвердженого бюджету на поточний бюджетний рік

1. Зведений і державний бюджет. Здійснення відповідного розрахунку показників, їх економічне обґрунтування та формулювання висновків за таким переліком:

• ключові макроекономічні показники, покладені в основу бюджету:

— зміна реального ВВП до попереднього року (%);

— зміна середнього рівня споживчих цін (%);

— зміна середньомісячного курсу гривні до долара США;

• показники перерозподілу ВВП:

— зміна частки державних витрат у ВВП тощо;

• обсяг бюджету:

— доходи, видатки, перерозподіл видатків через загальний і спеціальний фонди бюджету, їхня динаміка порівняно з попередніми роками;

• показники співвідношень у зведеному бюджеті державного й місцевих бюджетів:

— їхня частка у фінансуванні основних статей бюджету;

• джерела розширення скорочення доходів зведеного бюджету порівняно з попереднім роком:

— зростання / скорочення надходжень, уключення до бюджету нових статей чи вилучення їх тощо;

• розмежування між загальними та спеціальними фондами бюджету. До загального фонду бюджету належать бюджетні кошти, які мають загальнодержавний характер і підлягають загальнодержавному перерозподілу. До спеціального фонду належать доходи й видатки, призначені для локального цільового використання, а саме:

— кошти державних цільових фондів;

— спеціальні кошти бюджетних установ, які мають компенсаційний характер щодо витрат цих установ.

Кошти державних цільових фондів, крім фонду соціального страхування, до 2000 р. обліковувалися разом із коштами загального фонду. Спеціальні кошти бюджетних установ уключено до складу бюджету 2000 р. вперше;

• джерела розширення (скорочення) статей видаткової частини бюджету порівняно з планом і фактичним виконанням за попередній рік;

• показники зміни кількості розпорядників бюджетних коштів, на основі яких здійснюється з’ясування тенденції;

• зобов’язання України з виплати процентів і повернення основної суми державного боргу:

— зміна обсягу виконання цих зобов’язань;

— зміна графіка їх виконання у зв’язку з реструктуризацією зовнішнього боргу;

— обсяг виплат, пов’язаних з обслуговуванням і поверненням державного боргу, затверджених у бюджеті;

— способи вдосконалення наявної системи управління державним боргом;

— заходи, що передбачаються урядом, для повернення позик, виданих під гарантії уряду, тощо.

2. Місцеві бюджети. Здійснення відповідного розрахунку показників, їх економічне обґрунтування та формулювання висновків за таким переліком:

• обсяги місцевих бюджетів, їх зіставлення з прогнозними показниками та фактичним виконанням попереднього року:

— обсяг видатків загального і спеціального фондів місцевих бюджетів;

— динаміка частки місцевих бюджетів у видатках зведеного бюджету;

• параметри дотаційної залежності місцевих бюджетів:

— обсяги трансфертів з державного бюджету;

— механізм автоматичного надання додаткових трансфертів регіонам;

— способи надання дотацій тощо;

• можливості залучення додаткових коштів місцевими бюджетами, стимулюючі механізми для них тощо;

• зміни у визначенні дохідних повноважень місцевих бюджетів:

— щодо розподілу деяких податків і зборів;

— обсягу контингентів основних джерел надходжень і т. ін.;

• особливості формування бюджетів Києва та Автономної Республіки Крим;

• вирівнювання видатків між регіонами в розрахунку на душу населення:

— співвідношення середніх обсягів видатків на душу населення за регіонами;

— показники максимального і мінімального рівнів видаткової забезпеченості одного мешканця;

• зміни у визначенні видаткових повноважень місцевих бюджетів:

— передача бюджетних установ певного спрямування на утримання місцевих бюджетів тощо;

— способи врегулювання міжбюджетних відносин на рівні «область — регіон — місто»;

— установлення нормативів відрахувань від прибуткового податку громадян тощо.

3. Основні концептуальні питання зведеного бюджету. Дослідження, які концептуальні питання були принциповими під час затвердження бюджету, з’ясування, як планується їх вирішення на поточний бюджетний рік, здійснення необхідних розрахунків і формулювання висновків.

Приблизний перелік концептуальних питань бюджету:

• Призупинення або введення в дію пільг, компенсацій і гарантій для певних категорій громадян.

• Практика взаємозаліків і векселів під час розрахунків з бюджетом.

• Унесення змін до порядку формування цільових фондів.

• Практика добровільних внесків і пожертв від громадян бюджетним установам.

• Механізм фінансування Державної податкової адміністрації, Державного казначейства, Державної митної служби України та ін.

• Практика реструктуризації податкових заборгованостей.

• Проблема посилення бюджетної дисципліни.

• Істотні відмінності затвердженого бюджету від попередніх.

Етап ІV. Поточний аналіз виконання бюджету за певний період (місяць, квартал, півріччя) поточного бюджетного року (див. етап І)


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
6.3. Аналіз бюджетних запитів як складова процесу бюджетотворення
6.4. Бюджетний облік і бюджетна звітність
6.5. Бюджетна статистика: завдання, методи та проблеми
6.6. Основні бюджетні показники: загальна характеристика
МІЖБЮДЖЕТНА ПОЛІТИКА:
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki