Posibniki.com.ua Бухгалтерський облік Фінанси, облік і аудит БАНКІВСЬКІ ГАРАНТІЇ: СУТНІСТЬ ТА ВИДИ


< Попередня  Змiст  Наступна >

БАНКІВСЬКІ ГАРАНТІЇ: СУТНІСТЬ ТА ВИДИ


В статье освещены отдельные вопросы, которые характеризуют банковские гарантии. The article envisages certain problems on bank guarantees.

Ключові слова: гарантія банківська, поручитель, бенефіціфр, акцентування

Конкуренція між банками сприяє подальшій універсалізації банківської діяльності, розширенню та розвитку як традиційних, так і нових операцій та послуг. До останніх, наприклад, належать гарантійні послуги. Надання цих послуг дає змогу банкам розв’язувати низку важливих завдань, зокрема, поліпшити обслуговування своїх та залучити нових клієнтів.

Питання банківських гарантій активно обговорюється в юридичній та економічній літературі. Увага звертається на дискусійні, неврегульовані положення чинного законодавства, яке регламентує надання гарантій. Основним завданням статті є розгляд окремих питань банківських гарантій, що виникають у зв’язку з набранням чинності з 1.01.2004 р. Цивільного кодексу України.

У Цивільному кодексі УРСР гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язання фактично не мала власного обличчя, а була лише специфічним різновидом поруки. Цивільний кодекс України, на відміну від ЦК УРСР, по різному визначає юридичну природу поруки і гарантії. Ці правові категорії виписані за різними схемами, що ще раз підтверджує їх самостійність як способів забезпечення зобов’язань. Практика застосування гарантійних зобов’язань є поширеною у всьому світі. Вбачається, що гарантія стане надійним забезпечувальним засобом і набуде поширення в практичній діяльності українських банків.

Гарантії та поручительства

— це способи забезпечення виконання зобов’язань, що застосовуються між суб’єктами правовідносин. © М. Д. Алексеєнко, 2006

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника відповідати за виконання ним свого зобов’язання в повному обсязі або в певній частині. Порукою може бути забезпечена лише дійсна вимога.

У разі невиконання зобов’язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Це означає, що кредитор може вимагати виконання договору як від боржника, так і від поручителя, якщо інше не передбачено договором поруки. Поручитель відповідає в тому самому обсязі, що й боржник. Тобто він відповідає за основний борг, сплату процентів та неустойки, а також за відшкодування заподіяних збитків, якщо інші умови не передбачені договором поруки.

За боржника можуть одночасно поручитися кілька осібпоручителів. У цьому разі такі поручителі між собою є солідарними боржниками перед кредитором, якщо інше не передбачено договором поруки.

Поручитель, який виконав зобов’язання за боржника, набуває всіх прав кредитора за цим зобов’язанням. Це означає передусім, що поручитель як новий кредитор у зобов’язанні зберігає право вимоги до боржника (регресні вимоги). Якщо кілька поручителів виконали зобов’язання перед кредитором, то кожен з них має право зворотної вимоги до боржника в розмірі виплаченої цим поручителем суми.

Гарантією визнається письмове зобов’язання банку, іншої фінансової установи (гаранта), що видається на прохання іншої особи (принципала), за яким гарант зобов’язується сплатити кредиторові принципала (бенефіціарові) відповідно до умов гарантійного зобов’язання певну грошову суму після подання бенефіціаром письмової вимоги про її сплату. Виплачуючи бенефіціарові відповідну грошову суму, зазначену у гарантії, гарант має право зажадати від принципала в порядку регресу відшкодування сплачених за гарантією сум, якщо інше не передбачено договором гаранта з принципалом.

Гарантія діє протягом строку, на який вона видана, є чинною від дня її видачі та не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Зобов’язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов’язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов’язання.

Належне бенефіціарові за гарантією право вимоги до гаранта не може бути передане іншій особі, якщо в гарантії не передбачено інше.

Таким чином, гарантію слід розглядати як одностороннє зобов’язання, відповідно до якого гарант зобов’язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Право кредитора може бути реалізоване шляхом подання вимоги, що має відповідати умовам, передбаченим у гарантії. У вимозі або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов’язання, забезпеченого гарантією.

Одержавши вимогу кредитора, гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора з доданими до неї документами в зазначений у гарантії строк, а у разі його відсутності — в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

Відмовитися від задоволення вимог бенефіціара гарант має право у разі, якщо вимога чи додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення визначеного в гарантії строку. У такому випадку гарант повинен негайно повідомити бенефіціара про відмову задовольнити його вимогу.

Якщо гарантові до задоволення вимоги бенефіціара стало відомо про недійсність основного зобов’язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника. Однак одержана гарантом після такого повідомлення повторна вимога кредитора підлягає задоволенню гарантом.

Що стосується обсягу відповідальності гаранта, то передбачене гарантією зобов’язання обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов’язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.

У ролі гаранта може бути банк. У цьому разі говорять про банківську гарантію. Видаючи гарантію, банки повинні переконатися у кредитоспроможності клієнта, оскільки видача гарантій може мати кредитний характер. Фактично банки у ряді випадків беруть на себе зобов’язання при несплаті клієнтом у строк належних платежів здійснити їх за рахунок своїх ресурсів. Якщо кредитоспроможність клієнта банку невідома або викликає сумнів, то банківська гарантія видається під відповідне забезпечення, тобто супроводжується відповідною заставою майна. Зауважимо, що розмір гарантій, що їх надає банк, регулюється у відповідний спосіб Національним банком України. Таке регулювання здійснюється, аби не допустити надання комерційними банками економічно необгрунтованих гарантій, появи чи зростання обсягів проблемних кредитів, збільшення кредитного ризику, а також для

додержання останнім відповідного рівня ліквідності та платоспроможності. Одним із способів регулювання, що використовує НБУ, є встановлення банкам економічних нормативів, зокрема таких, як: норматив максимального розміру кредитного ризику та одного контрагента; норматив великих кредитних ризиків; норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру; норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам. Іншим способом впливу НБУ на розміри гарантій, що їх надає банк, є створення останніми резервів для покриття імовірних збитків за кредитними операціями банків. До заборгованості за кредитними операціями, на які створюються резерви, належать, зокрема, видані гарантії, авалі та акцепти.

Банки, які беруть участь у здійсненні операцій з гарантіями, утримують комісійну винагороду та відшкодування витрат з принципала або з бенефіціара відповідно до умов гарантії та на підставі договору про надання гарантії або іншого відповідного договору, в якому передбачені умови утримання комісійної винагороди та відшкодування витрат. Комісійна винагорода від резидентів утримується банками лише в національній валюті. У контргарантії має передбачатися відшкодування банком-контргарантом здійснених банком-гарантом платежів за наданими ним гарантіями, відповідно до умов контргарантії.

Банківські гарантії можна класифікувати за різними ознаками. Залежно від резидентності бенефіціара гарантії поділяються на такі, які надані на користь бенефіціара-резидента, і такі, які надані на користь бенефіціара-нерезидента. За ступенем відповідальності гаранта перед бенефіціаром, гарантії поділяються на відкличні та безвідкличні. Відклична гарантія являє собою таку гарантію, умови якої можуть бути в будь-який час змінені і вона може бути відкликана банком-гарантом за заявою принципала без попереднього повідомлення бенефіціара. Безвідклична гарантія — це гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром.

Виходячи із відображення у бухгалтерському обліку банку розрізняють надані та отримані гарантії.

Залежно від умов гарантії розрізняють умовні та безумовні гарантії. Умовна гарантія являє собою таку гарантію, за якою банкгарант у разі порушення принципалом свого зобов’язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару на підставі його вимоги та в разі виконання бенефіціаром відповідних умов або подання документів, зазначених у гарантії. Безумовна гарантія являєсобою гарантію, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов’язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без надання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

Залежно від наявності забезпечення (покриття) гарантії поділяються на покриті та непокриті. Гарантії, що видаються під відповідне та прийнятне для банку-гаранта забезпечення, вважаються покритими, а без такого забезпечення — непокритими.

Залежно від складу суб’єктів гарантійної операції розрізняють прямі та непрямі гарантії. Якщо банк-гарант надає гарантію на користь бенефіціара безпосередньо, без допомоги посередників, то такі гарантії називаються прямими. Якщо у проведенні гарантійної операції беруть участь ще й посередники, то такі гарантії називаються непрямими.

За валютою, в якій надається гарантія, гарантії поділяються на такі, що надаються у національній та іноземній валютах.

У банківській практиці використовується контргарантія, тобто гарантія, яку надає банк-контргарант на користь банку-гаранта або іншого банку-контргаранта. Для забезпечення контргарантії банк-контргарант може розміщати кошти грошового забезпечення на рахунку в банку-гаранті.

Банківські гарантії можуть бути спрямовані на виконання клієнтом своїх зобов’язань за торговельними та фінансовими угодами: тендерна гарантія (гарантія забезпечення пропозиції); гарантія повернення авансового платежу; гарантія повернення позики; гарантія виконання контракту; гарантія надання кредиту і виставлення акредитива; гарантія платежу; акцептування й авалювання векселів тощо. Зазначені гарантії можуть надаватись як у вигляді спеціального документа (гарантійного листа), так і шляхом напису на векселі (акцепт, аваль).

Акцептування векселя полягає в тому, що банк акцептує виставлений на нього клієнтом вексель за умови, що клієнт надасть банку грошове покриття до настання строку платежу за векселем. У зовнішньоекономічних операціях акцептний кредит набуває вигляду акцептно-рамбурсного кредиту. Він базується на поєднанні акцепту та відшкодування (рамбурсування) імпортером коштів банку-акцептанта. Як правило, акцептний кредит надається банком експортера банку імпортера для забезпечення платежів імпортера за зовнішньоекономічним контрактом. При акцептнорамбурсному кредитуванні використовуються акредитиви й переказні векселі. Клієнт-покупець компенсує здійснені платежі та витрати своєму банкові, а також сплачує проценти.

При авалюванні банк бере на себе відповідальність за виконання зобов’язання будь-якою зобов’язаною за векселем особою — акцептантом, векселедавцем, індосантом.

Аваль нерідко називають «вексельним поручительством», оскільки аваль та поручительство мають багато спільного. Оплачуючи вексель, аваліст набуває права регресної вимоги проти особи, за яку він надав аваль, а також проти усіх зобов’язаних за векселем осіб. Аваліст набуває права вимоги, аналогічного праву регресної вимоги у звичайному поручительстві. Кількість авалей на векселі, як і кількість поручителів за договором, не обмежується. Водночас існують суттєві відмінності аваля від поручительства: поручительство може забезпечувати лише дійсну вимогу, а аваль не втрачає своєї сили у разі недійсності зобов’язання, за яке він був наданий. Договір поруки може передбачати окремі умови, при дотриманні яких настає відповідальність поручителя, тоді як зобов’язання аваліста є аналогічним зобов’язанню векселедавця (платника), тобто безумовним.

Зобов’язання гаранта перед кредитором припиняється у разі:

1) сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію;

2) закінчення строку дії гарантії;

3) відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов’язків за гарантією.

Гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен негайно повідомити про це боржника.

Насамкінець зазначимо, що гарантія може розглядатися як один з надійніших способів, які гарантують права кредиторові. Це може зробити гарантію привабливим способом забезпечення виконання зобов’язань і стати підставою для продовження дослідження щодо удосконалення практики надання банківських гарантів.

Література:

1. Банківські операції: Підручник. — 2-ге вид. / За ред. А. М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2002. — С. 354—355.

2. Цивільний кодекс України: Офіційний текст. — К.: Кондор, 2003.

— 400 с.

3. Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах: Затв. Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 639. Cтаття надійшла до редакції 12 січня 2006 р.

УДК 336.77 Н. П. Баріда, асистент кафедри банківської справи, КНЕУ імені Вадима Гетьмана


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
СТРАХУВАННЯ МАЙНА ЮРИДИЧНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
ПЕРСПЕКТИВИ ОПТИМІЗАЦІЇ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ ПОРТФЕЛЕМ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА ЯК ОСНОВА ДЕРЖАВНОГО ВПЛИВУ НА ПЕРЕБІГ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
ТА РОЛЬ У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
ТЕОРЕТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРІЇ «ПОДАТОК»
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)