що надають переваг у конкурентній боротьбі та розробляти відповідну до них систему облікової фіксації показників);інформаційну підтримку конкурентного позиціонування йконкурентної поведінки (визначати джерела облікової інформаціїдля проведення конкурентного позиціонування підприємства;розробляти плани й заходи щодо інформаційно-аналітичної протидії внутрішнім і зовнішнім негативним факторам, а також заходів щодо забезпечення сталого розвитку організації; розробляти стратегію конкурентної поведінки підприємства на підставіданих фінансової звітності та відкритих джерел інформації прооточення);розробку системи обліково-аналітичного забезпечення стратегічного процесу (інтерпретувати економічні події й прогнозуватитенденції розвитку середовища на підґрунті збирання економічної,юридичної й галузевої інформацію, а також фінансових звітів підприємства й фінансової періодики; проводити якісно-змістовнеперетворення інформації для забезпечення інформаційних потребпевного кола її споживачів; Робити обґрунтовані висновки за результатами аналізу фінансової та управлінської звітності).
Вектор розвитку вітчизняного виробництва на досягненняглобальної конкурентоздатності тісно пов’язується з глобалізаційними процесами в ринковому просторі функціонування сучасних підприємств.
Нинішня практика господарювання виробничих підприємствдоводить те, що для успішної діяльності в умовах глобалізаціїекономіки наявність відповідного ресурсного потенціалу обов’язкова, але недостатня умова забезпечення прибутковості виробництва, оскільки важливу роль відіграє його вміле використання тауправління ним.
Гнучкість та динамізм вносяться в усі елементи системи управління підприємством, змушують її удосконалюватись і розвиватись, вимагаючи реальнішої та ширшої інформаційної базидля обґрунтування управлінських рішень щодо розвитку підприємств в стохастичному ринковому просторі з глобалізаційнимипроцесами.
Згідно діючої неоліберальної теорії управління сучасним підприємством повинно здійснюватись на основі ключових принципів: синергетичної самоорганізації; гнучкості; адаптивності; самоконтролю; забезпечення конкурентних переваг; прогнозованості.
Науковці акцентують увагу на загальних стимулах процесу глобалізації, а саме: економічна інтеграція; світова торгівля; комунікація; всесвітній поділ праці; активність соціальних суб’єктів,які мають глобальні інтереси (культурна гомогенізація). Практи-
буття, утворення, залучення, деталізація, компіляція, нагромадження даних і знань; створювати умови для пошуку закономірностей факторів конкурентного позиціонування й моделюванняна основі знань; організовувати управління на основі знань).УДК 657.1.011.56Темчишина Ю. Л.,к.е.н., доцент кафедри обліку і аудиту,Національний університет харчових технологій
Економічні ризики ми визначаємо як імовірні якісні та кількісні деформації моделей розвитку економічних відносин, які можуть мати як позитивні, так і негативні фінансово-економічні наслідки і які ініціюють прийняття обґрунтованих управлінськихрішень. Отже, особливої ваги набуває управління безпечним розвитком підприємств у зв’язку з активною ризикогенністю глобалізаційної економіки. В її середовищі генеруються економічніризики з негативними фінансовими наслідками для підприємствіз низьким рівнем конкурентоспроможності та позитивними дляпідприємств, які володіють достатнім економічним потенціаломдля досягнення глобальної конкурентоспроможності.
У галузевому вимірі в першому ряді прийняття вектору розвитку на досягнення глобальної конкурентоспроможності знаходяться підприємства агропромислового комплексу. Однак, дляреалізації таких намірів необхідно динамічно підвищувати ефективність управління. Атрибутом ефективного управління є досконала інформаційна база та методичне забезпечення аналітичних і прогнозних розрахунків на її основі.
Нові вимоги до управління, які виникають у зв’язку з глобалізацій ними процесами в економіці збільшують потреби в швидкійі достовірній управлінській інформації, яка б стосувалась як внутрішньої ситуації на підприємстві, так і змін, які відбуваються взовнішньому його оточенні.
Досить новітнім є систематичне спостереження за внутрішніми і зовнішніми змінами в аспекті загроз і ризиків, а також оцінкаїх впливу на потенціал розвитку підприємств.
У теорії традиційних інформаційних технологій визначено поняття інформації, інформаційної бази, розроблено класифікацію економічної інформації та організаційну структуру інформаційної системи.
Так, за ознакою класифікації інформації для реалізації функцій управління виокремлюються: облікова, аналітична, планова,нормативна. Економічна практика доводить, що достатньо обґрунтованою є думка науковців та фахівців щодо віднесення облікової та аналітичної інформації до головних джерел в інформаційній системі підприємств різних масштабів діяльності та галузейвиробництва.
Тому обліково-аналітичне забезпечення управління згідно сучасних вимог практики — це тісний зв’язок інформації із систе-
чна реалізація цих стимулів супроводжується економічними ризиками для національних економік та її первинних суб’єктів господарювання — підприємств у розрізі галузей виробництва.
Нинішня стандартизована система бухгалтерського обліку в Україні генерує інформацію необхідну, але недостатню для організації ефективного управління підприємством, яке функціонує вринковому просторі з глобалізаційними процесами та має наміридосягнення глобальної конкурентоспроможності. Така реальністьініціює подальшу модернізацію бухгалтерського обліку.
Узагальнення наукових поглядів на досліджувану проблему дозволяє сформулювати такі пропозиції: в інструментарій модернізації облікового забезпечення необхідно включити, крім фінансового обліку за міжнародними стандартами та функціонуючогонині управлінського обліку, новітній індикативний (прогнозний)облік. На основі даних такого обліку можна ефективно здійснювати на підприємстві індикативний стратегічний фінансовоекономічний аналіз та стратегічну діагностику.УДК 336.201Цепилова Е. С.,к.э.н., доцент МИГСУ РАНХ и ГСпри Президенте РФ, г. Москвадокторант ФГБОУ ВПО «РГЭУ (РИНХ)»,г. Ростов-на-Дону
