Posibniki.com.ua Менеджмент Нормування праці АНАЛІЗ ТРУДОВОГО ПРОЦЕСУ І ЗАТРАТ РОБОЧОГО ЧАСУ


< Попередня  Змiст  Наступна >

АНАЛІЗ ТРУДОВОГО ПРОЦЕСУ І ЗАТРАТ РОБОЧОГО ЧАСУ


Методичні вказівки до вивчення теми

Зміст теми розкрито у підручнику [1, с. 19—30]. Додаткові джерела [4; 7; 9; 10; 24; 36; 37; 45].

Для поглибленого засвоювання матеріалу цієї теми потрібно знати, що трудовий процес як об’єкт нормування праці — явище складне та багатоваріантне. Оскільки тривалість трудового

18процесу залежить від його змісту, то для встановлення норми затрат часу необхідно попередньо трудовий процес піддати ретельному структурному аналізу.

Аналіз трудового процесу повинен включати дослідження:

• якості організації та обслуговування робочого місця;

• роботи устаткування;

• умов праці;

• діяльності людини.

Вивчення трудових і виробничих процесів на практиці здійснюють з до помогою спостереження за послідовністю та обсягом затрат часу.

Відповідно до цілей спостереження, особливостей конкретних робочих місць та організації праці виконавців існують різні класифікації методів вивчення затрат робочого часу.

Для аналізу трудових процесів широко використовуються графоаналітичні методи дослідження, що забезпечують наочність умовного зображення процесу праці, заощаджують час, потрібний для аналізу.

Метод моментних спос тережень — це спосіб одержання середніх даних про фактичне завантаження робітників і устаткування, даних про затрати й втрати часу групи робітників або устаткування на основі законів математичної статистики.

Необхідна кількість моментних спостережень визначається за такими формулами: для стабільного трудового процесу, притаманного вел икосерійному та масовому типу виробництва, кількість необхідних моменто-спостережень визначається за формулою

2

100)1(2

К

М ? = , де К — питома вага затрат робочого часу на безпосереднє виконання виробничого завдання (коефіцієнт завантаження робітників);

2

КР

Р — задана або припустима величина відносної похибки результатів спостереження (може коливатися у межах 3 — 10%); для нестабільного трудового процесу

2

100)1(3

К

М ? = .

2

КР

Аналіз трудового процесу краще розпочати з дослідження підготовчо-завершальної роботи, тобто від одержання змінного за

19вдання робітником до моменту передачі робочого місця наступній зміні.

Особливу увагу слід приділити вивченню тривалості трудового процесу, окремих його складових та структури в цілому на конкретному робочому місці.

За складом робочий час неоднорідний. Перш за все робочий час поділяється на час роботи та час перерв у роботі протягом зміни. Робо чий час класифікується стосовно виконавця, виробничого процесу та устаткування.

Треба звернути увагу, що робочий час стосовно виконавця трудового процесу класифікується за двома підходами: за першого підходу — на час роботи та час перерв; за другого — на нормований та ненормований час.

Часом роботи називають період, протягом якого робітник виконує дії, що по в’язані безпосередньо з виконанням виробничого завдання для перетворення сировини, матеріалів, напівфабрикатів у продукцію на даному робочому місці. Час роботи поділяють на:

• час продуктивної роботи;

• час непродуктивної (нерегламентованої) роботи.

Час перерв становлять усі відрізки часу зміни, коли робітник не працює (бездіяльний), незалежно від характеру та пр ичин бездіяльності.

Перерви у роботі поділяються на:

• перерви організаційно-технічного характеру Т

ПТ , зумовлені технологією або організацією виробничого процесу;

• перерви на відпочинок Т

— час, який витрачається на відпочинок, щоб запобігти втомі (залежить від умов праці);

В

• перерви на особисті потреби Т

— час, який витрачається на особисту гігієну і природні потреби;

ОС

• перерви, викликані порушенням нормального протікання виробничого процесу Т

ПНТ (наприклад, затримка в подачі сировини, заготовок, інструментів тощо);

• перерви, викликані порушенням трудової дисципліни Т птд(сторонні розмови, запізнення на роботу, запізнення з обідньої перерви, передчасне закінчення роботи).

Час підготовчо-завершальної роботи Т

ПЗ — це час, який робітник (бригада) витрачає на підготовку до виконання цільової роботи та дії, пов’язані з її закінченням.

Оперативним Т

ОП називають час, який витрачається робітником на виконання технологічних операцій і складається з основного і допоміжного часу. За характером участі робітника у

20виконанні виробничої операції час оперативної роботи поділяють на:

• час ручної роботи;

• час машинно-ручної роботи;

• час спостереженняза роботою устаткування (поділяється на активний і пасивний).

До основного часу Т

О належить час, що витрачається робітником на якісні або кількісні зміни предмета праці: його зовнішнього вигляду, форми та розмірів, положення у просторі, властивостей, складу.

Допоміжний час Т

Д витрачається на забезпечення умов виконання основної роботи та сприяє її виконанню (подавання деталей до верстата, завантаження апаратів сировиною і матеріалами, вивантаження тощо).

Час обслуговування робочого місця Т

ОБ витрачається робітником на догляд за устаткуванням і підтриманням на робочому місці чистоти і порядку протягом робочого дня. Він складається із часу технічного обслуговування Т

— правка і заміна різального інструменту, змазування і регулювання, переналагоджування технічних засобів тощо і часу організаційного обслуговування Т

ТЕХ

ОРГ .

Наступним кроком у вивченні теми буде визначення структури часу використання устаткування: час роботи устаткування (час ефективної роботи і неефективної роботи); час простоїв устаткування (простої, що залежать від робітника, і простої, що не залежать від робітника). Час роботи устаткування — це час, протягом якого устаткування перебуває в експлуатації незалежно від того, використову ється за прямим призначенням чи ні.

Час простоїв устаткування — це такі періоди упродовж зміни (або ціла зміна), коли справна техніка не виконує жодної роботи.

Тривалість виробничих процесів може виходити за межі змінного робочого часу. Вона складається із тривалості технологічних, облікових, складських, пакувальних, вантажних, транспортних та контрольних процесів, міжо пераційних перерв та пролежувань предметів праці у технологічних нагромаджувачах.

Приклад

Розрахувати кількість моменто-спостережень для малосерійного виробництва та кількість обходів, якщо

21на дільниці розташовано 22 діючих робочих місця, К = 0,85; Р = 7%.

Розрахунок:

1. Кількість моменто-спостережень визначаємо за формулою .108

2 2

2 = ? ? = ? ? = ? =

0001045,0

100)85,01(3100)1(3

К

М

2

4985,0

785,0

КР

2. Кількість обходів, які повинен зробити спостерігач, щоб дістати бажаний результат, визначаємо діленням загальної кількості моменто-спостережень на кількість об’єктів спостереження (робочих місць, робітників тощо).

108 : 22 = 5.

План семінарського заняття

1. Мета і завдання вивчення виробничих процесів і затрат робочого часу.

2. Загальна характеристика методів аналізу трудового процесу.

3. Класифікація затрат робочого часу.

4. Методика вивчення затрат робочого часу.

Теми рефератів

• Час використання устаткування: структура і можливості оптимізації.

• Методи і шляхи підвищення ефективності використання робочого часу.

Завдання для практичних занять і самостійної роботи

Завдання 3.1

Дайте відповіді на запитання:

1. Назвіть мету і методи вивчення затрат робочого часу. Які переваги і недоліки основних методів?

222. З якою метою розробляється класифікація затрат робочого часу?

3. Наведіть класифікацію затрат робочого часу працівника, дайте характеристику кожному елементу.

4. Які затрати робочого часу включаються до норм часу?

5. Які елементи затрат робочого часу розглядаються стосовно устаткування?

Завдання 3.2

Проаналізуйте схему на рис. 2 і оберіть правильні відповіді на питання:

1. Затрати робочого часу поділяють на: а) продуктивні; б) непродуктивні; в) нормовані; г) ненормовані.

2. До нормованих затрат робочого часу належать: а) час підготовчо-завершальної роботи; б) оперативний час; в) час обслуговування робочого місця; г) перерви з організаційно-технічних причин; д) перер ви на відпочинок та особисті потреби.

3. До часу обслуговування робочого місця належить час: а) впорядкування робочого устаткування; б) спостереження робітника за роботою машини; в) утримання робочого місця в належному стані; г) технічного обслуговування; д) усе вказане вище.

4. До регламентованих перерв належать: а) час внутрішньозмінного відпочинку; б) час техно логічних перерв; в) час відсутності електроенергії; г) час особистої гігієни та задоволення природних потреб; д) усе вказане вище.

5. До часу, не передбаченого виробничим завданням, входить: а) час, протягом якого робітник працює лише уручну; б) час нагляду за устаткуванням;

23в) час виконання випадкової роботи; г) час непродуктивної роботи.

Рис. 2. Класифікація затрат робочого часу виконавця

Рис. 2. Класифікація затрат робочого часу виконавця

Завдання 3.3

Проаналізуйте схему на рис. 2 і дайте відповіді на запитання.

1. Робочий час — це: а) тривалість участі працівника у виробництві продукції; б) фактично відпрацьовані години упродовж робочого дня; в) час перетворення сировини, матеріалів, напівфабрикатів у предмет праці; г) час обов’язкового перебування працівника на роботі.

2. Продуктивна робота складається з часу: а) підго товчо-завершальної роботи; б) оперативної роботи; в) обслуговування робочого місця; г) спостереження за роботою верстата; д) з усіх указаних вище видів часу.

3. Час роботи складається з: а) часу основної роботи; б) часу допоміжної роботи; в) часу підготовчо-завершальної роботи; г) з усього вказаного вище.

244. Виберіть із зазначених видів перерв такі, що належать до нерегламентованих: а) час перерв, зумовлених недоліками в технології та організації виробництва; б) час перерв на відпочинок і особисті потреби; в) час перерв, зумовлених порушеннями трудової дисципліни; г) час перерв, зумовлених особливостями техніки, технології та організації виробництва; д) час відпусток з до зволу адміністрації.

5. Виберіть елементи ненормованого робочого часу: а) час обслуговування робочого місця; б) підготовчо-завершальні затрати часу; в) час основної роботи; г) час допоміжної роботи; д) регламентовані перерви; е) час непродуктивної роботи; є) час нерегламентованих перерв.

Завдання 3.4

Проаналізуйте схему, подану на рис. 3, і дайте відповідь на запитання:

1. Затрати часу стосовно виробничого процесу складаються з: а) часу непродуктивної роботи; б) часу допоміжної роботи; в) часу втрат, що залежать від робітника; г) часу втрат унаслідок неполадок у виробництві; д) з усіх вказаних вище.

2. Затрати часу, що не входять до складу норми праці, — це: а) втрат и робочого часу з організаційно-технічних причин; б) втрати робочого часу через порушення трудової дисципліни; в) затрати робочого часу на виконання випадкової роботи; г) час відпусток з дозволу адміністрації; д) усе вказане вище.

253. Робочий час класифікується стосовно: а) виконавця; б) виробничого процесу; в) перерв, обумовлених технологічним процесом; г) устаткування; д) стосовно всього, що вказано вище.

4. До часу допоміжної роботи зараховують час: а) на створення умов праці; б) на ручні роботи; в) на управління обладнанням та переходи; г) на вимірювання предметів праці під час роботи; д) ус е вказане вище.

5. Час технічного обслуговування — це: а) час безпосереднього перетворення предмета праці; б) час управління обладнанням; в) час на догляд робочого місця, що пов’язаний з виконанням змінного завдання; г) час, який витрачається на підготовку до виконання завдання і на дії, пов’язані з йо го завершенням.

Рис. 3. Класифікація затрат часу стосовно виробничого процесу

Рис. 3. Класифікація затрат часу стосовно виробничого процесу

26Завдання 3.5

Проаналізуйте схему, подану на рис. 4, та дайте відповіді на запитання:

1. Час виконання виробничого завдання складається з: а) часу робочого ходу; б) часу холостого ходу; в) часу ефективної роботи; г) часу завантаження обладнання; д) усе вище вказане.

2. Оперативний час роботи устаткування складається з: а) основного часу роботи; б) допоміжного час у роботи; в) часу регламентованих перерв; г) машинно-вільного часу; д) машинно-ручного часу.

3. Час регламентованих перерв у роботі устаткування: а) час підготовки устаткування; б) час обслуговування робочого місця; в) час відсутності електроенергії; г) час на відпочинок і особисті потреби працівника; д) час незапланованого ремонту.

4. Тривалість робочого ча су вимірюється: а) відпрацьованими годинами протягом робочого дня; б) відпрацьованими годинами протягом тижня; в) відпрацьованими годинами протягом місяця; г) усім вказаним вище.

5. Виберіть елементи, які не належать до робочого часу: а) час підготовчо-завершальної роботи; б) час на відпочинок та особисті потреби; в) допоміжний час; г) час перерв, зумовлених пор ушеннями трудової дисципліни.

Завдання 3.6

За якими ознаками класифікуються методи вивчення затрат робочого часу, різновиди яких наведено у табл. 2? Дайте характеристику цих методів.

Рис. 4. Класифікація часу використання устаткування

27

Рис. 4. Класифікація часу використання устаткування

Таблиця 2

КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ ВИВЧЕННЯ ЗАТРАТ РОБОЧОГО ЧАСУ

Класифікаційні ознаки Різновиди методів
? Заміри: суцільні вибіркові періодичні циклічні моментні спостереження
? Хронометраж. Фотографія (робочого дня, використання обладнання, виробничого процесу)
? Індивідуальні Групові (бригадні) Маршрутні Багатоверстатні
? Цифровий Індексний Графічний

28

Фото- і кінозйомка
? Візуальний За допомогою приладів. Самофотографія

Завдання 3.7

За роботою токаря механічного цеху велось спостереження. Зміна розпочалась о 8.00. Усі затрати робочого часу токаря і перерви зафіксовано у листку спостереження (табл. 3). Загальна тривалість зміни — 480 хв.

За даними табл. 3 встановити:

• час підготовчо-завершальної роботи токаря;

• оперативний час роботи;

• час обслуговування робочого місця;

• час роботи устаткування.

Таблиця 3

ЛИСТОК СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Затрати робочого часу Поточний час
год хв
Початок роботи 8 00
Змащування верстата 8 06
Отримує креслення і завдання 8 11
Отримує інструмент 8 14
Інструктаж майстра 8 18
Отримує заготовки 8 27
Налагоджування верстата 8 40
Оброблення деталей 10 20
Заміна різця 10 24
Оброблення деталей 11 48
Розмова з сусідом 11 53
Пішов на обід 12 00
Обідня перерва 13 00
Пішов за інструментом 13 04
Заміна інструмента 13 07
Оброблення деталей 14 22
Особисті потреби 14 26
Заміна інструмента 14 31
Заміна ременю привода 14 50
Оброблення деталей 16 35
Здавання деталей контролерові 16 43
Прибирання стружки 16 50
Прибирання робочого місця 16 55
Пішов з робочого місця до закінчення роботи 17 00

29

Завдання 3.8

За даними табл. 3 встановити непродуктивні затрати робочого часу токаря та час регламентованих перерв. Тривалість робочої зміни — 480 хв.

Завдання 3.9

За даними табл. 3 встановити частку продуктивної роботи (у відсотках від тривалості робочої зміни). Тривалість робочої зміни — 8 год.

Завдання 3.10

В умовах малосерійного виробництва проводилось нормування токарної операції. За аналізом результатів хронометражного спостереження виділено такі елементи операції з середньою тривалістю, хв:

1. Узяти заготовку, установити в патрон — 0,215.

2. Увімкнути верстат і підвести різець — 0,099.

3. Увімкнути подачу — 0,052.

4. Обточити заготовку до заданого розміру — 2,647.

306. Відвести різець і зупинити верстат — 0,123.

7. Відкріпити, зняти і відкласти деталь — 0,204.

Визначити час ручної та машинно-ручної роботи, тривалість операції.

Тести для самопідготовки

Визначте і обґрунтуйте відповіді на контрольні запитання:

1. Аналіз резервів кращого використання робочого часу забезпечується: а) внутрішньоопераційним аналізом виробничих процесів; б) внутрішньонормативним аналізом; в) фізіологічним аналізом резервів зростання продуктивності праці.

2. Основним (технологічним, машинним) називається час, що витрачається на: а) якісні зміни предмета праці; б) зміни властивостей і розмірі в предмета праці; в) встановлення заготовок і зняття готових деталей; г) зміну положення предмета праці в просторі; д) контроль за якістю продукції, що виготовляється.

3. Залежно від характеру участі робітника у виконанні заданої роботи (операції) у складі оперативного часу виділяють: а) час ручної роботи; б) час на виконання ро боти з використанням ручних механізованих інструментів; в) час на переміщення виробу в процесі виготовлення у межах робочої зони; г) час на виконання роботи за допомогою механізмів; д) час активного спостереження за роботою обладнання; е) час пасивного спостереження за роботою обладнання; є) час переміщення робітника в робочій зоні між верстатами.

4. Під час аналізу і проектування затра т робочого часу на обслуговування обладнання потрібно виділяти ту частину, що: а) виконується чи може бути виконана під час автоматичної роботи обладнання; б) виконується, коли зупинено обладнання; в) виконується для контролю якості продукції.

31а) затрати, що можуть статися впродовж робочого дня; б) затрати уречевленої і живої праці; в) затрати, що безпосередньо пов’язані з виконанням виробничого завдання; г) затрати, що входять до норми часу. Тема 4


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Частина 2. ФОТОГРАФІЯ РОБОЧОГО ЧАСУ
ХРОНОМЕТРАЖ
Частина 2. ХРОНОМЕТРАЖ
НОРМАТИВНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ НОРМ ПРАЦІ
МЕТОДИ СТВОРЕННЯ ТРУДОВИХ НОРМАТИВІВ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)