11.1. Загальні поняття державної галузевої політики та напрямки її реалізації.

11.2. Державна антимонопольна політика.

11.3. Антимонопольне регулювання.

Ключові положення

Терміни і поняття

Завдання для самоперевірки

Завдання для індивідуальної роботи

Практичні завдання

Література для поглибленого вивчення

Вивчивши матеріал цієї теми, ви будете знати: ? сутність і види неспроможності (провалів) ринку; ? поняття, типи і напрямки державної галузевої політики взагалі та антимонопольної політики зокрема; ? наслідки монополізації галузевих ринків; ? вітчизняну практику реалізації державної антимонопольної політики; ? особливості національного конкурентного законодавства; ? методи державного регулювання природних монополій; ? сучасний стан монополізму і тенденції розвитку природних монополій в Україні, а також уміти: ? обчислювати втрати суспільства від монополізації ринків; ? аналізувати наслідки застосування методів державного регулювання природних монополій; ? використовувати графічний інструментарій для визначення реакції монополії на встановлення верхньої межі ціни, податки і субсидії тощо.

11.1. Загальні поняття державної галузевої політики та напрямки її реалізації

Одним із шляхів забезпечення ефективного функціонування ринкових структур є стимулювання їхньої конкурентності. Проте сучасні галузеві структури є відмінними від моделі досконалої конкуренції. У реальності переважаючим варіантом ринкових структур виступає домінування невеликої кількості фірм. Використовуючи монопольну владу, фірми конкурують не характерними для досконалої конкуренції методами. Такі ринки у ряді випадків є неефективними, або неспроможними. Неспроможність (провали) ринку — це випадки, коли галузеві ринки за різних причин не можуть забезпечити належного рівня використання обмежених ресурсів. До них відносяться: недосконала конкуренція, асиметрія інформації, зовнішні ефекти, суспільні блага.

Неспроможність (провали) ринку

Розглянемо втрати суспільства, що виникають внаслідок монополізації ринків, використовуючи поняття надлишків споживачів і виробників (рис. 11.1).

Для спрощення припустимо, що середні витрати фірми постійні за будь-якого обсягу виробництва та дорівнюють граничним. В умовах досконалої конкуренції обсяг випуску галузевого ринку становитиме C Q при ціні c P (для окремої фірми ціна дорівнює граничним витратам). Нехай на цьому ж ринку без зміни обсягу попиту та розміру витрат утворюється

монополія; тоді обсяг випуску скоротиться до M Q (який відповідає MCMR=), і буде встановлена вища рівноважна ціна M P. монополія; тоді обсяг випуску скоротиться до M Q (який відповідає MCMR=), і буде встановлена вища рівноважна ціна M P.

Одним із економічних ефектів монополізації ринку виступають втрати споживачів, які виражаються у скороченні споживчого надлишку. У даному випадку надлишок споживача скоротитьсяспоживачасяг, представляє собою втрати суспільства від монополізації галузевого ринку.

від розміру площі трикутника C PCP до обсягу, який виражається трикутником M PAP. Іншим економічним ефектом монопольної влади виступає перехід частини надлишку виробнику у формі монопольного прибутку (площа прямокутника CM ABPP). Об, що залишається від розміру зміни надлишку споживача, виражений трикутником ABC

Формально розмір втрат суспільства від монополізації ринку виражається таким чином: де MC QQ, — обсяги виробництва й продажу за умов досконалої конкуренції та монополії; .

Рис. 11.1. Наслідки монополізації галузевого ринку

Наведений вище спосіб визначення втрат суспільства від монополізації ринку є вірним, якщо середні та граничні витрати незмінні. Проте якщо середні та граничні витрати мають U-подібну форму, тоді даний показник визначається у такий спосіб: C M Q Q

Як видно із рівняння (11.1), розмір втрат суспільства від монополізації ринку виступає функцією як розміру монопольної надбавки (P?), так і розміру ринку.

Отже, наявність монопольної влади фірм на ринку обумовлює завищення ціни на продукцію порівняно з ефективною, скорочення обсягів виробництва, відсутність стимулу до виробничої і технологічної ефективностей; втрату чистих вигод суспільства у порівнянні з конкурентними ринками, зниження суспільного добробуту та зростання нерівності доходів. Тому аргументи на користь монополії (вона обумовлює стимулювання виробництва продукції високої якості, що користується значним попитом у споживачів, сприяння науково-технічному прогресу, зниження витрат, усунення дублювання паралельних видів діяльності, централізацію управлінського апарату тощо) не знімають проблеми обмеження конкуренції з боку монопольних утворень, що є причиною здійснення у більшості країн світу антимонопольної політики держави.

Неспроможність (провали) ринку мають місце і в умовах асиметрії інформації — ситуації, коли одна із сторін угоди (виробники або споживачі) краще проінформована, ніж інша, відносно факторів, які впливають на результат угоди. Як правило, цією інформацією виступають рівень цін чи якості продукції. Оскільки виробники більше зацікавлені у виробництві низькоякісної продукції для продажу її як високоякісної, то менш якісних товарів буде виго-

товлятись забагато, а більш якісних — замало. На ринках із асиметричною інформацією може навіть виникнути ситуація, коли високоякісні товари повністю витісняються низькоякісними. Така ситуація відома як ринок лимонів.

Неспроможність (провали) ринку проявляються у випадку виникнення зовнішніх ефектів (екстерналій). Нагадаємо, що вони мають місце, коли економічний агент нездатний прийняти до уваги наслідки своєї діяльності для інших індивідуумів. У випадку виникнення екстерналій суспільні витрати та вигоди не співпадають з приватними витратами і вигодами, а обсяг випуску знижується у порівнянні із суспільно оптимальним.

Зовнішні ефекти (екстерналії) — це витрати або вигоди від ринкових угод, які не знайшли свого відображення у цінах. Вони називаються зовнішніми, оскільки стосуються не учасників угоди, а третіх осіб.

Зовнішні ефекти поділяються на позитивні та негативні. Негативні ефекти пов’язані з витратами, позитивні — із вигодами для третіх осіб. Негативний зовнішній ефект виникає в тому випадку, коли діяльність одного економічного агента викликає витрати інших. Негативний зовнішній ефект показує різницю між соціальними та приватними витратами: де

Позитивний зовнішній ефект виникає у випадку, якщо діяльність одного економічного агента приносить вигоди іншим, і визначається як різниця між соціальними та приватними вигодами: де

Класичним прикладом негативних зовнішніх ефектів є вплив діяльності промислових підприємств на екологічний стан навколишнього середовища. Недостатня природоохоронна діяльність фірм штучно занижує їх витрати, адже граничні приватні витрати виявляються нижчими за граничні суспільні витрати, оскільки не включають витрати на створення додаткової системи очисних споруд. Це приводить до того, що кількість продукції, що випускається, перевищує ефективний обсяг випуску (рис. 11.2).

Рис. 11.2. Негативний зовнішній ефект

Обсяг випуску фірми без здійснення додаткових витрат на створення системи очисних

рівною граничним суспільним вигодам MSB, тобтоMSBMPC=. При перетворенні зовнішніхспоруд становить

1 Q за ціною

1 P. Ринкова рівновага встановлюється у точці

1 E, в якій пропозиція, що дорівнює граничним приватним витратам MPC, перетинається з кривою попиту, рівною граничним суспільним вигодам MSB, тобтоMSBMPC=. При перетворенні зовнішніхвитрат на внутрішні ефективний обсяг випуску скоротився би до

2 Q при зростанні ціни до

2 P. Тоді рівноважною була б точка

2 E, в якій граничні суспільні вигоди дорівнювали б граничним суспільним витратам.

Отже, за наявності негативного зовнішнього ефекту продукція випускається в обсязі, що перевищує ефективний, і продається за заниженими цінами.

В якості прикладу досягнення позитивного зовнішнього ефекту можна привести отримання освіти. Приймаючи рішення, раціональний споживач співвідносить витрати на отримання освіти і вигоди, які можуть бути отримані в результаті цього. Ринкова рівновага встановлюється у т.

1 E за умови рівності граничних приватних вигод і граничних соціальних витрат (рис. 11.3). При цьому граничні приватні вигоди виявляються нижчими від граничних суспільних вигод на величину граничних зовнішніх вигод. Тому обсяг виробництва продукції при перетворенні зовнішніх вигод на внутрішні збільшився б від

1 Q до

2 Q при зростанні ціни від

Рис. 11.3. Позитивний зовнішній ефект

Отже, за наявності позитивного зовнішнього ефекту продукція випускається в обсязі, що є нижчим у порівнянні з ефективним, і продається за заниженими цінами.

Неспроможними виявляються галузеві ринки стосовно ефективного виробництва суспільних благ.

Нагадаємо, що чистим суспільним благом називається таке благо, яке споживається колективно всіма індивідами незалежно від того, сплачують вони за нього чи ні. Чисте суспільне благо характеризується властивостями несуперництва (додавання додаткового споживача не знижує корисності інших) та невиключності у споживанні (неможливість шляхом встановлення ринкових цін виключити окремі фірми або окремих індивідів із числа отримувачів частини вигід або витрат, пов’язаних із виробництвом та споживанням певного товару). Такими властивостями володіють, зокрема, національна оборона, суспільний правопорядок.

Умова рівного споживання суспільного блага всіма індивідами пов’язана із неділимістю блага, тобто із неможливістю його розподілу на одиниці для споживання та продажу за окрему плату. Тому крива попиту на чисте суспільне благо відображає граничну корисність всього наявного його обсягу, і визначається шляхом сумування цін кожного виробника за кожного обсягу, тобто шляхом вертикального сумування. У свою чергу, функція індивідуального попиту на суспільне благо являє собою граничну вигоду, яка отримується індивідом від обсягу споживання благ. Суспільно необхідний рівень випуску суспільних благ визначається точкою рівності граничної суспільної вигоди граничним суспільним витратам виробництва. Витрати виробництва суспільних товарів розподіляються між споживачами відповідно до того, наскільки високо вони оцінюють вигоди від їх споживання.

Отже, оплата чистого суспільного блага здійснюється у відповідності із граничними вигодами від їхнього використання. Тоді виникають потужні стимули для приховування істин-ної інформації відносно отримуваних приватних вигод та їхнього применшення. Дійсно, оскільки індивіди отримують вигоди від споживання чистого суспільного блага незалежно від того, сплачують вони за нього чи ні, то виникає бажання не здійснювати зайві витрати та отримати вигоди від споживання суспільних благ безкоштовно. Така ситуація відома під назвою проблеми «безбілетника». У результаті існування цієї проблеми обсяг виробництва чистих суспільних благ є нижчим за ефективний.

Провали (неспроможність) ринків являють собою основний мотив для втручання держави у їх функціонування шляхом реалізації державної галузевої політики.

Ефективна організація галузевих ринків у сучасних реаліях неможлива без здійснення державної галузевої політики. Необхідність державного втручання в процес розвитку галузевих ринків обумовлюється завданням забезпечення ефективного їх функціонування шляхом створення належних умов.