Аналітичну основу для прийняття оперативних та стратегічних рішень становлять показники, що характеризують ефективність використання обладнання, які зазвичай зводяться до таких груп:
— до першої групи відносять показники, що відображають рівень освоєння виробництва;
— до другої — показники, що характеризують використання обладнання в часі та просторі (показники екстенсивного й інтенсивного завантаження);
— до третьої — показники використання обладнання (машин) та виробничих і складських площ у вартісних показниках.
Показники першої групи характеризують рівень освоєння проектної та середньорічної потужності підприємства. Розрахунок показників здійснюється шляхом ділення планового (або фактичного) досягнутого обсягу виробництва (N) до відповідного значення проектної ( пр. N ) або середньорічної потужності ( с.р. N ), виходячи з цілей та задач планування і контролю на підприємстві:
Розглянемо приклад розрахунку використання середньорічної потужності підприємства. Для оцінювання рівня використання середньорічної виробничої потужності однотипових агрегатів (машин) необхідно врахувати всі заходи, які були проведені впродовж року з урахуванням термінів використання введеного та виведеного обладнання згідно з формулами (6.35—6.36).
Таблиця 6.2
РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКА
ВИКОРИСТАННЯ СЕРЕДНЬОРІЧНОЇ ПОТУЖНОСТІ
| Показник |
Значення показника |
| Потужність на початок періоду, од. |
2800 |
| Вхідна потужність*, од. |
350 |
| Вихідна потужність*, од. |
150 |
| Середньорічна потужність, од. |
3000 |
| Плановий обсяг виробленої продукції, од. |
2100 |
| Коефіцієнт використання середньорічної виробничої потужності |
0.7 |
* З урахуванням термінів використання введеного та виведеного обладнання.
Значення коефіцієнта може приймати одне з трьох значень
1 пр. = N
К , то виробнича потужність ви
1 пр. > N
К виникає дефіцит обладнання, а за умов
1 пр. < N
К
— надлишок обладнання.
Якщо обсяги робіт згідно з прогнозами суттєво скоротяться, то ставиться питання про вилучення з виробничого процесу частини машин. Основними причинами цього може бути: зниження обсягів виробництва внаслідок зміни ринкової кон’юнктури, переходу на виробництво нової продукції тощо. Вилучення з експлуатації однієї або кількох машин знижує постійні витрати, пов’язані з їх утриманням (амортизаційні відрахування, лізингові платежі, оплата обслуговуючого персоналу). Якщо машини знаходяться у власності підприємства, власник може отримати додатковий дохід від їх продажу. Існує щонайменше три напрями використання вільного обладнання: продаж на ринку, здавання в
1 пр. < N
К
— надлишок обладнання.
Якщо обсяги робіт згідно з прогнозами суттєво скоротяться, то ставиться питання про вилучення з виробничого процесу частини машин. Основними причинами цього може бути: зниження обсягів виробництва внаслідок зміни ринкової кон’юнктури, переходу на виробництво нової продукції тощо. Вилучення з експлуатації однієї або кількох машин знижує постійні витрати, пов’язані з їх утриманням (амортизаційні відрахування, лізингові платежі, оплата обслуговуючого персоналу). Якщо машини знаходяться у власності підприємства, власник може отримати додатковий дохід від їх продажу. Існує щонайменше три напрями використання вільного обладнання: продаж на ринку, здавання ввідносно 1. Якщо значення
1 пр. = N
К , то виробнича потужність використовується на всі 100 %. За умови
1 пр. > N
К виникає дефіцит обладнання, а за умов
1 пр. < N
К
— надлишок обладнання.
Якщо обсяги робіт згідно з прогнозами суттєво скоротяться, то ставиться питання про вилучення з виробничого процесу частини машин. Основними причинами цього може бути: зниження обсягів виробництва внаслідок зміни ринкової кон’юнктури, переходу на виробництво нової продукції тощо. Вилучення з експлуатації однієї або кількох машин знижує постійні витрати, пов’язані з їх утриманням (амортизаційні відрахування, лізингові платежі, оплата обслуговуючого персоналу). Якщо машини знаходяться у власності підприємства, власник може отримати додатковий дохід від їх продажу. Існує щонайменше три напрями використання вільного обладнання: продаж на ринку, здавання в
пр.
У випадку нестачі виробничої потужності виникає завдання оцінювання доцільності введення нового обладнання поряд з іншими альтернативами: модернізації наявного обладнання, розміщення замовлення на іншому підприємстві тощо. Безумовно, придбання нового обладнання, яке може здійснюватися за рахунок власних коштів, лізингу або кредиту, передбачає обов’язкове внесення необхідних змін до фінансових планів, у т. ч. до плану руху грошових коштів. Витрачання грошових коштів може негативно вплинути як на показники фінансової результативності, так і на показники ефективності використання ресурсів підприємства. У разі придбання обладнання за рахунок власних коштів необхідне значне витрачання грошових коштів, яке має бути перекрите значними надходженнями грошових коштів від усіх видів діяльності — операційної, фінансової та інвестиційної. Придбання за рахунок кредиту передбачає значні витрати на повернення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом, а придбання за лізинговою схемою охоплює лізингові платежі впродовж дії договору й викуп обладнання в кінці строку договору. Оцінювання найкращого варіанта придбання устаткування здійснюється за показником мінімальних сумарних витрат, приведених до їх теперішньої вартості ( min? i C ). Формули (6.37—6.38) для економічного обґрунтування найкращого варіанта за умов лізингу та кредиту мають такий вигляд: де л C , к C
— відповідно сумарні витрати на лізинг та кредит, приведені до теперішньої вартості; n , t — відповідно термін, на який надається лізинг або кредит; d
— дисконтна ставка; i л C — лізингові платежі в і -му році;
К — залишкова вартість об’єкта лізингу, за якою здійснюється остаточний його викуп; i б C
В
— погашення основної суми боргу та відсотків за користування кредитом у j -му році.
оренду або лізинг. Для оцінювання найбільш привабливого напряму, як правило, користуються показниками дохідності, приведеними до поточної вартості коштів.
Резюме
1. Виробнича потужність — це максимально можливий обсяг виробництва продукції, якого може бути досягнуто за певного рівня затрачуваних ресурсів у процесі використання обладнання чи устаткування, в рамках технологічних та організаційних особливостей виробництва.
2. Виробнича потужність є динамічною категорією, оскільки формується під впливом багатьох як внутрішніх, так і зовнішніх факторів.
3. Розрізняють проектну, середньорічну, поточну та резервну виробничу потужність підприємства.
4. Адаптація виробничої потужності до зміни виробничої програми проводиться за показниками: інтенсивність (швидкість), час та кількість обладнання з їх різною комбінацією.
5. Виробнича потужність підприємства розраховується за технічними або досягнутими прогресивними показниками продуктивності обладнання, фонду робочого часу, нормами використання площ, трудомісткістю виробів, нормами виходу продукції із сировини з урахуванням передової технології та найбільш ефективної організації виробництва.
6. Ефективність використання обладнання характеризують групи показників, що відображають рівень освоєння виробництва, рівень використання обладнання в часі та просторі (показники екстенсивного й інтенсивного завантаження) та показники використання обладнання (машин), виробничих і складських площ у вартісному вимірюванні.
Терміни й поняття до теми
Виробнича потужність
Потужність вхідна
Потужність вихідна
Середньорічна потужність
Ефективний фонд часу роботи устаткування
Ведуча група устаткування
Пропускна спроможність
Коефіцієнт завантаження
Екстенсивні фактори Інтенсивні фактори
Адаптація
Питання для самоконтролю
1. Дайте характеристику основним видам виробничої потужності.
2. Поясність, чому виробнича потужність є динамічною категорією.
3. Які внутрішні та зовнішні чинники впливають на виробничу потужність підприємства?
4. Назвіть вихідні дані та послідовність розрахунків виробничої потужності підприємства прямим методом.
5. Якими є недоліки та обмеження методики прямого розрахунку визначення виробничої потужності?
6. Який підрозділ підприємства за умов розрахунку виробничої потужності приймається за провідний, а який вважається «вузьким місцем»?
7. Поясніть методику розрахунку показника виробничої програми в масовому виробництві.
8. Якою є методика розрахунку показника виробничої програми в одиничному виробництві?
9. Як розраховуються коефіцієнти завантаження та пропускної спроможності та яка різниця між ними?
10. У чому суть і економіко-організаційне значення балансу пропускної спроможності та завантаження устаткування?
11. У чому полягає суть адаптації операційної системи до зміни завантаження обладнання?
12. Назвіть і охарактеризуйте основні форми адаптації устаткування.
13. Сформулюйте поставлення завдання адаптації роботи обладнання за швидкістю та інтенсивністю його роботи.
14. Охарактеризуйте поведінку функції змінних витрат на одиницю продукції у випадку використання кількох видів ресурсів.
15. Дайте характеристику аналітичним показникам, що дозволяють оцінити екстенсивний та інтенсивний рівень використання виробничої потужності підприємства.
16. Як оцінити доцільність введення нового чи вибуття зношеного обладнання на підприємстві?
17. Назвіть формули для розрахунку доцільності придбання обладнання за лізинговою схемою та у кредит.
Завдання для індивідуальної роботи
Задача 1. Виробнича дільниця має у своєму розпорядженні 20 однотипних верстатів. Згідно з планом виробництва: кількість робочих днів у році становить 250, режим роботи — двозмінний, кількість робочих годин протягом зміни — 7,6. Норма часу на оброблення одного виробу — 0,5 години, а коефіцієнт виконання норм — 110 %. Витрати часу на переналагодження й ремонт становлять 10 % режимного фонду часу роботи обладнання.
Визначте виробничу потужність дільниці та плановий обсяг виробництва, якщо коефіцієнт використання виробничої потужності заплановано на рівні 0,8.
Задача 2. Визначте виробничу потужність чотирьох однотипних складальних потокових ліній автомобілебудівного підприємства, якщо згідно з річним планом виробництва відомо, що кількість робочих днів складає 252, режим роботи — двозмінний, тривалість зміни — 7,6 год., кількість днів на ремонт і налагодження потокової лінії — 25. Такт потокової лінії становить 10 хв.
Задача 3. Загальна площа складального цеху — 5 тис. м 2 . Згідно з виробничою програмою: кількість робочих днів у році становить 254; цикл складання одного виробу — 20 робочих днів; габарити виробу — 12 ? 2 м; робоча зона становить 20 % площі, яку займає виріб, а допоміжна площа — 40 % загальної площі цеху.
Розрахуйте виробничу потужність складального цеху, попередньо розрахувавши виробничу площу цеху, виробничу площу виробу з урахуванням робочої зони працівника.
Задача 4. Виробнича потужність підприємства на початок року становить 500 тис. од. продукції. Упродовж року передбачаються такі зміни: з 1 березня буде введено додаткову нову потужність в обсязі 12 тис. од.; 1 травня потужність зросте ще на 10 тис. од. продукції; з 1 вересня буде виведено потужності на 80 тис. од. продукції. Плановий обсяг виробництва продукції передбачено на рівні 400 тис. од.
Визначте середньорічну виробничу потужність підприємства, потужність на кінець року та коефіцієнт використання середньорічної виробничої потужності підприємства.
Задача 5. Підприємство з виготовлення металовиробів має у своєму розпорядженні 10 токарних, 6 фрезерних, 3 свердлильні та 2 шліфувальні верстати. Устаткування працює у дві зміни три-
— 100 %.
Обчисліть ефективний фонд часу роботи одного верстата, якщо середні втрати часу на ремонт — 2 %; пропускну здатність кожної з груп устаткування в машино-годинах; коефіцієнт завантаження груп устаткування, а також охарактеризуйте їх.
Задача 6. Підприємство виготовляє продукцію за допомогою лише однієї машини. Обсяг виробництва на машині залежить від часу її роботи та інтенсивності, згідно з формулою Гютенберга , а взаємозв’язок між витратами ресурсу та інтенсивністю роботи машини здійснюється за такою формулою: де ?
tQ??= tQ??=
18316,0)( 2 +?????=?a ,
18316,0)( 2 +?????=?a ,
— інтенсивність роботи машини. Інтенсивність роботи машин, виражена кількістю одиниць кінцевої продукції за одиницю часу, може змінюватися в діапазоні
від
0=? до
24=? ; а час роботи машини — в межах від
0=t до від
0 до
24=? ; а час роботи машини — в межах від
0t до від
0 до
24=? ; а час роботи машини — в межах від
0=t до
8=t . Ціна затрачуваного фактора )( a p
— 5 грн за одиницю.
Сформулюйте функцію сукупних витрат у разі проведення адаптації за часом та інтенсивністю роботи машини. від
0=? до
24=? ; а час роботи машини — в межах від
0=t до
8=t . Ціна затрачуваного фактора )( a p
— 5 грн за одиницю.
Сформулюйте функцію сукупних витрат у разі проведення адаптації за часом та інтенсивністю роботи машини.
Задача 7. Механічний цех підприємства виготовляє деталі. Планово-економічним відділом обґрунтовано річний випуск — 7000 од. Згідно з розпорядком роботи підприємства відомо, що загальна кількість робочих днів у році — 255, режим роботи — двозмінний, тривалість зміни — 8 год. У таблиці наведено вихідні дані для розрахунку забезпечення підприємства виробничою потужністю.
Користуючись методикою прямого розрахунку потреби у виробничій потужності, визначте: 1) ефективний фонд часу роботи устаткування за групами; 2) пропускну спроможність устаткування кожної групи; 3) ведучу групу устаткування; 4) виробничу потужність цеху; 5) коефіцієнт завантаження устаткування. Проаналізуйте отримані результати.
валістю 8 годин кожна. Згідно з планом виробництва на квартал, у якому 66 робочих днів, завантаження устаткування за нормативним часом у машино-годинах становить: токарного — 9200, фрезерного — 5200, свердлильного — 3200, шліфувального — 1300. Виконання норм
Таблиця 1
ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ПОКАЗНИКІВ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА ВИРОБНИЧОЮ ПОТУЖНІСТЮ
| № |
Показники |
Верстати |
| металорізальні |
свердлильні |
токарні |
шліфувальні |
| 1 |
Кількість верстатів, шт. |
43 |
|
31 |
|
| 2 |
Норма часу на оброблення однієї деталі за операціями, нормо-год. |
2,5 |
2,5 |
1,5 |
0,5 |
|
|
|
|
|
|
Середній відсоток виконання норм, %
3
110120120110
| 4 |
Витрати часу на ремонт устаткування у відсотках, % |
7,0 |
5,0 |
6,0 |
7,0 |
Задача 8. Підприємство виготовляє продукцію за допомогою двох машин одного функціонального призначення. Обсяг виробництва на кожній машині залежить від часу її роботи та інтенсивності і визначається за формулою Гютенберга: . Експлуатаційні витрати на одиницю продукції цих машин є різними й виражаються такими функціями:
240
1 ??? ,
300
2 ??? .
Максимальний час роботи агрегатів становить 8 год. Під час пуску постійні витрати відсутні.
Сформулюйте функцію витрат обох агрегатів за умови оптимальної адаптації за часом та інтенсивністю; визначте функцію граничних витрат у разі адаптації за часом та інтенсивністю; складіть комбінований процес адаптації, що забезпечує мінімальні витрати за умови зростання обсягу виробництва.
Література для поглибленого вивчення матеріалу
1. Грещак М. Г. Внутрішній економічний механізм підприємства : навч. посіб. // М. Г. Грещак, О. М. Гребешкова, О. С. Коцюба; за ред. М. Г. Грещака. — К.: КНЕУ, 2002.
— 228 с.
2. Грещак М. Г. Управління витратами : навч. посіб. // М. Г. Грещак, М. Г. Гордієнко, О. С. Коцюба, Ю. М. Лозовик ; за ред. М. Г. Грещака. — К.: КНЕУ, 2008. — 264 с.
3. Ильин А. И. Планирование на предприятии : учебник / А. И. Ильин. — 2-е изд., перераб. — Мн. : Новое знание, 2001. — 635 с. — (Экономическое образование).
4. Организация, планирование и управление деятельностью промышленного предприятия / под. ред. С. М. Бухало — К. : Вища школа, 1978. — 472 с.
5. Планування діяльності підприємств : навч. посіб. // Л. П. Батенко, М. А. Бєлов, Н. М. Євдокимова та ін.; за ред. В. Є. Москалюка. — К.: КНЕУ, 2005. — 384 с.
6. Планування діяльності підприємств : навч.-метод. посіб. / М. А. Бєлов, Н. М. Євдокимова, В. Є. Москалюк та ін.; за ред. В. Є. Москалюка. — К.: КНЕУ, 2002. — 252 с.
7. Фандель Г. Теорія виробництва та витрат / Г. Фандель; наук. пер. з нім. під кер. і ред. М. Г. Грещака. — К.: Таксон, 2000. — 501 с.
