Posibniki.com.uaМакроекономікаМіжнародна економічна політикаАналіз останніх публікацій та досліджень


< Попередня  Змiст  Наступна >

Аналіз останніх публікацій та досліджень


У вітчизняній науковій літературі теоретичні аспекти трансфертного ціноутворення та практика його використання висвітлені недостатньо. У своїх працях вітчизняні теоретики К. Жидко та Н. Шульга схематично розглядають концептуальні засади трансфертного ціноутворення

1 . У статті «Методика оцінки основних фінансових операцій комерційного банку за допомогою системи трансфертного ціноутворення»вітчизняним економістом-практиком С. Соколовським наведено деякі практичні аспекти реалізації системи трансфертного ціноутворення у банківській установі

2 .

1

Жидко К. Теоретичні основи побудови системи трансфертного ціноутворення у банку// Вісник Національного банку України. — 2005 р. — № 1. — С. 52—56.; Шульга Н. П. Трансфертне ціноутворення як інструмент бюджетування комерційного банку. // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 5. — Суми: Мрія ЛТД, 2002. — 288 c.

2

Рис. 1. Структурно-логічна схема дослідження

Соколовський С. Методика оцінки основних фінансових операцій комерційного банку за допомогою системи трансфертного ціноутворення // Вісник Національного банку України. — 2000 р. — № 8. — С. 31—33. Рис. 1. Структурно-логічна схема дослідження

Більш різноманітними та ґрунтовними видаються праці російських науковців які досліджують проблематику використання трансфертного ціноутворення як в реальному секторі економіки (Н. Вафина), так і в банківському секторі (А. Зубарєв, Р. Ольхова, М. Румянцев)

3 . У своїх працях вітчизняні та російські науковці посилаються на досвід використання трансфертного ціноутворення у країнах із розвинутою ринковою економікою. Ознайомлення із працями американських та західноєвро

3

Вафина Н. Х. Трансфертное ценообразование: зарубежный опыт// Финансы и кредит. —

2003. — № 9. — С. 30—36.; Зубарев А. В. Внутренний хозрасчет в банке, трансфертное ценообразование // Банковское дело (рус.). — 2001. — № 1. — C. 14—18; Ольхова Р. Г. Трансфертное ценообразование в системе управления доходностью банка // Банковские услуги (рус.). — 2001. — № 7. — C. 34—48; Румянцев М. В. Вопросы методологии и методики трансфертного ценообразования // Банковские услуги (рус.) — 2004.

— № 2. — С. 5

—12. пейських науковців дозволяє підтвердити тезу щодо наявності цінних теоретичних і практичних розробок з питань трансфертного ціноутворення .

Метою написання статті є дослідження методологічних та методичних аспектів трансфертного ціноутворення у банківських установах України (рис. 1).

Методологічні аспекти трансфертного ціноутворення

Законодавче регулювання трансфертних цін. Проблема законодавчого врегулювання трансфертного ціноутворення є особливо актуальною в аспекті правильного визначення величини валових доходів та витрат підрозділів транснаціональних корпорацій та, як наслідок, розрахунку прибутку. Обєктивне значення прибутку підрозділу транснаціональної корпорації дає змогу отримувати справедливу суму податкових відрахувань.

У вітчизняному законодавстві відс утні спеціальні нормативноправові акти з питань регулювання трансфертного ціноутворення, але в законі «Про оподаткування прибутку підприємств» закладено опосередкований механізм регулювання внутрішніх цін транснаціональної корпорації

5 . У пункті 4 статті 7 визначаються особливості оподаткування операцій з повязаними особами, згідно з пунктом 26 статті І даного закону, повязаними особами можуть виступати підрозділи транснаціональної корпорації. Валові доходи та витрати повязаних осіб регулюються на основі порівняння цін зі «звичайною ціною», яка, у свою чергу, згідно зі статтею І, пу нктом 20, є справедливою ринковою ціною.

До кінця 70-х років XX ст. країни з розвинутою ринковою економікою контролювали трансфертне ціноутворення на національному рівні. У Великої Британії відповідний нормативно-правовий акт був прийнятий наприкінці 50-х років ХХ ст. У ФРН деякі внутрішні проблеми концернів щодо визначення трансфертних цін було врегульовано в 1965-у законом про акціоне рні товариства.

Глобалізація економіки зумовила необхідність урегулювання трансфертного ціноутворення в аспекті оподаткування транснаціональних корпорацій на міжнародному рівні. Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у 70-ті роки розробила принципи запобігання подвійному оподаткуванню в процесі використання в міжнародній тор

4 Colin Drury. Management and Cost Accounting. Fourth edition.

— London: International Thomson Business Press, 1996. — 928 p.; Tang R. Transfer pricing in the 1990s // Management Accounting (USA). — 1992.

— February. — P. 22

—26.

5

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року // http://zakon.rada.gov.ua. гівлі трансфертних цін . У 1979 р. комітет ОЕСР з питань оподаткування з метою встановлення рівня трансфертних цін та їх перерахунку в ринкові в інтересах податкових органів випустив документ під назвою «Трансфертне ціноутворення та багатонаціональні підприємства», а в

1994 році цим Комітетом були випущені «Рекомендації щодо трансфертних цін для ТНК та їх оподаткування». Вони перегля далася в 1996 та

1997 роках з урахуванням дедалі більшої глобалізації діяльності ТНК.

Для оновлених рекомендацій ОЕСР характерні гнучкість застосування та помірність вимог по відношенню до документації, неворожий характер відносин між податковими органами та ТНК, вони мають рекомендаційний характер. У відповідності до вищезазначеного нормативного документа, податкові органи країни мають прав о вимагати надання документації, що розкриває особливості методики розрахунку трансфертних цін міжнародними корпораціями. При цьому передбачається встановлення об’єму та ступеня деталізації документів, що можуть вимагатись податковими органами. Останні можуть здійснювати аудиторські перевірки ТНК та визначати справедливість встановленого рівня трансфертних цін приймаючи за основу їх ринкові аналоги.

ОЕСР реко мендує встановлювати санкції за порушення порядку розрахунку трансфертних цін у межах кримінального та господарського законодавства.

Більшість цих рекомендацій було враховано у законодавстві країн

Західної Європи та США. Наприклад, законодавство Великої Британії в галузі регулювання трансфертних цін було адаптоване у 1999 році з прийняттям нових «Правил трансфертного ціноутворення»

7 . Основною відмінністю нової редакції правил трансфертного ціноутворення є розширення сфери їх застосування: діяльність близько 40 % акціонерних товариств регулюються новими правилами. Прийнятий документ цілком відповідає рекомендаціям ОЕСР і містить чіткі механізми застосування санкцій за їх порушення.

Найбільше розслідувань за трансфертними цінами проводилось у

8 . Наприклад, компанія «Ніссан»у 1993 році виплатила Податковому управлінню США 17 млрд ієн за те, що, використовуючи трансфертні ціни, вона переказувала частину своїх доходів зі США до Японії, уникаючи сплати американських податків. Інша американська ТНК — компанія «Кока-Кола» сплатила значні штрафи за порушення податкового законодавства 1994 року. У цьому ж році податковими ор ганами США за неправильне використання трансфертних цін

США, Канаді та Великої Британії

6

Вафина Н.Х. Трансфертное ценообразование: зарубежный опыт// Финансы и кредит. —

2003. — № 9. — С. 30—36.

7 The new United Kingdom Transfer Pricing Rules// The International tax journal. — 1999.

— С.

58—69.

8

Крылов В. М. Трансфертные цены: основные функции и проблемы // Финансы и кредит. —

2002. — № 7. — С. 20—24. були застосовані санкції до 392 ТНК і донараховано до бюджету 3,5 млрд дол. Об’єктами аудиторських перевірок податкових органів США 1996 року стали 56 % американських та 50 % британських корпорацій.

Визначення функцій трансфертної ціни. Трансфертне ціноутворення є складним економічним методом підвищення ефективності організації виробництва, який потребує дослідження у межах, як мінімум, двох предметних галузей економік и — теорії ціноутворення та теорії економіки підприємства.

Трансфертна ціна як окремий вид ціни може розглядатись у межах загальної теорії ціноутворення

9 . На даний час у теорії ціноутворення переважає комплексний підхід до розуміння сутності ціни, який поєднує вартісну теорію К. Маркса, розробки А. Маршала та А. Пігу, маржиналістську теорію та теорію індивідуального вибору П. Самуельсона. Останні дві теорії досліджують феномен ціни переважно з погляду факторів, що діють з боку попиту, тоді як теорія вартості досліджує гр упу чинників, що впливають на виробництво з боку пропозиції, а А. Маршал та А. Пігу розглядають попит і пропозицію як рівнозначні ціноутворюючі чинники.

Економічна сутність трансфертної ціни може бути розкрита за допомогою вартісної теорії та ринкових теорій ціни без зміни постулатів даних теорій за умо ви введення до логіки суджень одного припущення: вважати економічними агентами (суб’єктами економічних відносин) підрозділи однієї юридичної особи. Зазначене припущення дозволяє ввести категорії «внутріфірмова вартість» і «внутріфірмова гранична корисність»для визначення сутності трансфертної ціни в межах вартісної та маржиналістської теорій ціни. Отже, повнота трактування трансфертного ціноутворення як специфічного виду ціни залежить од ступеня економі чної свободи підрозділів організації у прийнятті економічних рішень, зокрема в процесі визначення рівня внутріфірмових цін. В організації з високим ступенем децентралізації управлінських функцій структурні підрозділи мають значну свободу у прийнятті економічних рішень. У таких організаціях трансфертна ціна виконує на рівні внутріфірмового середовища всі 5 функ цій, притаманних звичайним цінам: обліково-вимірювальну, балансуючу, стимулюючу, перерозподільну, розміщення виробництва .

У межах теорії економіки підприємства трансфертна ціна повинна розглядатися, як важлива складова внутрішнього економічного механізму підприємства, базованого на децентралізації управління й розширення відповідальності структурних підрозділів за результати господарювання. Тобто основними функціями трансфертної ціни є: матеріальне

9

Уткин Э. А. Цены. Ценообразование. Ценовая политика: Учебник. — М.: Экмос, 1997. — 223 с.

10

Есипов В.Е. Цены и ценообразование: Учебник: 3-е изд. испр. и доп. — СПб.: Питер, 1999.

— 214 с. стимулювання персоналу залежно від результатів діяльності підрозділів і розподілу витрат за місцем виникнення. У своїй монографії О. І. Волков дає комплексне розуміння системи внутрішньозаводських економічних відносин і внутрішнього ціноутворення як одному з основних її складових. З погляду теорії економіки підприємства трансфертна ціна є методом досягнення виробничих цілей підприємства.

Дослідження теоретичних аспектів трансфертного ціноутворення в українських банківських установах. Екстраполюючи результати проведених нами досліджень методологічних засад трансфертного ціноутворення на банкі вські установи, необхідно відзначити деякі особливості використання даного типу цін у грошово-кредитних закладах.

По-перше, питання законодавчого врегулювання трансфертного ціноутворення у банківських установах видається особливо актуальним, зважаючи на активне входження міжнародного капіталу у національну банківську систему та високу ймовірність прийняття Верховною Радою

України поправок до закону «Про банки та ба нківську діяльність» щодо лібералізації умов відкриття закордонними банками філій в Україні.

По-друге, для позначення процесу ціноутворення усередині банківської установи доцільніше вживати категорію «трансфертна ціна», тоді як її аналог «внутріфірмова ціна» повинен використовуватися для позначення ціноутворення усередині компаній нефінансового сектора економіки.

Для збереження функціонального та смислового навантаження на економічну категорію «т рансфертна ціна» потрібно обмежити її застосування виключно позначенням ціноутворення в межах однієї юридичної особи.

Дане обмеження потрібно ввести до визначення категорії у довідковій економічній літературі та врахувати при фіксації в законодавчому полі. Її не доцільно використовувати на позначення руху товарів, робіт і послуг між юридичними особами, що входять до пе вного об’єднання, яке не набуває статусу юридичної особи. Згідно зі статтею 9 Закону України «Про банки та банківську діяльність», банки мають право створювати банківські об’єднання таких типів: банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група. У законі визначено, що банківська корпорація — це юридична особа (банк), засновниками та акціонерами якої можуть бути виключ но банки; тоді як банківська холдингова група та фінансова холдингова група — це банківські об’єднання. Отже, термін «трансфертне ціноутворення» може використовуватися на позначення ціноутворення усередині банківської корпорації, тоді як його використання для позначення ціноутворення усередині банківської холдингової групи та фінансової холдингової групи є недоцільним.

11

Экономика предприятия. Под ред. О.И. Волкова. — М: Инфра-М, 1997. — 414 с.

12


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Висновки
Сучасна практика субсидування аграрного сектора в умовах функціонування глобальної торгової системи
Характеристика положень угод в рамках СОТ, які регулюють субсидії
Заходи, які застосовуються країнами—членами СОТ для підтримки сільського господарства
Коаліції країн—членів СОТ на переговорному процесі з приводу субсидування сільськогосподарського виробництва
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki