слід здійснювати з врахуванням вимог системного підходу і комплексного вивчення економічних явищ і процесів підприємства. Все це обумовлює актуальність даної теми.
На сучасному етапі розвитку економіки України господарська діяльність акціонерних товариств потребує управління джерелами фінансових ресурсів, зокрема власним капіталом підприємства. Це повинно створити передумови для стабільного процесу виробництва та його постійного зростання, що визначає конкурентоспроможність акціонерного товариства на ринку. У зв’язку необхідністю прийняття управлінських рішень, кожне акціонерне товариство повинно формувати ефективний облік, оптимальну структуру власного капіталу, ефективно управляти ним, щоб забезпечити йому успіх в умовах конкуренції.
Аудит власного капіталу є одним із найважливіших розділів аудиторської перевірки, оскільки власний капітал є гарантією стабільної діяльності підприємства і від правильності ведення його обліку значним чином залежить відображення майнових відносин власників [1, с. 23].
Проведення аудиту власного капіталу надасть повну інформацію про формування, рух і використання власного капіталу підприємства.
Під час проведення аудиторської перевірки аудитор повинен особливу увагу звернути на формування та оптимізацію структури власного капіталу підприємства. В Україні більшість підприємств не застосовують наукові підходи до цього аспекту перевірки. Важливим є те, що від співвідношення між власним і позиковим капіталом залежать результати діяльності підприємства, його стан у майбутньому. У зв’язку з цим проблема формування механізму оптимізації структури власного капіталу підприємств є актуальною.
Оптимальна структура капіталу є головною умовою стійкого розвитку будь-якого підприємства. Аналіз наукової літератури свідчить, що більшість авторів виділяють три методи оптимізації структури капіталу:
— оптимізація структури капіталу за критерієм максимізації рівня прогнозованої фінансової рентабельності. Цей метод ґрун-
Степаненко Т. С., cтудент ОЕФ, 5 курсу, спеціальність 8.030509 «Облік і аудит», ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», науковий керівник — Мариніч І.О., к.е.н., доцент кафедри аудиту
— оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості. Метод ґрунтується на попередній оцінці власного і позиченого капіталів за різних умов формування, обслуговування та здійснення багатоваріантних розрахунків середньозваженої вартості капіталу;
— оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків. Він пов’язаний з процесом диференційованого вибору джерел фінансування різних складових активів підприємства; необоротних та оборотних активів.
Множинність критеріїв оптимізації структури власного капіталу спонукає власників підприємства обирати найефективніший варіант на підставі своїх суб’єктивних ставлень. При цьому виникає парадокс: чим більше критеріїв ураховує інвестор, тим багатограннішим буде результат оптимізації, з іншого ж боку зростання їх кількості різко ускладнює процес роз’яснення завдання оптимізації структури власного капіталу [2, с. 98].
З урахуванням зазначених підходів до оптимізації структури власного капіталу підприємств, на нашу думку, доцільним є проведення комплексних заходів щодо оптимізації.
Оптимальна структура власного капіталу — це таке співвідношення елементів власного капіталу, за досягненням якого значення такого критерію наближається до оптимального. Пропонуємо застосувати таку модель оптимізації власного капіталу, яка б дала можливість управляти процесом власного капіталу підприємства з урахуванням впливу всіх джерел його формування.
На першому етапі аналізується власний капітал, джерела його формування, динаміка та склад його структури у попередніх періодах.
Протягом другого етапу досліджується зовнішнє середовище, фактори якого можуть вплинути на структуру власного капіталу підприємства. Основними факторами є: галузева приналежність підприємства, стадія життєвого циклу, кон’юнктура товарного і фінансового ринків тощо.
На третьому етапі визначається середньозважена вартість власного капіталу. Слід зазначити, що зведення до мінімуму середньозваженої вартості власного капіталу дасть змогу підприємству підтримувати кредитну репутацію на рівні, що дозволяє залучати нові кошти на прийнятних умовах.
тується на багатоваріантних розрахунках рівня рентабельності власного капіталу при різній структурі капіталу, що виражається через ефект фінансового важеля;
На четвертому етапі формується оптимальна структура власного капіталу підприємства виходячи із розрахованих критеріїв і порівнюються витрати з вигодами від оптимізації.
П’ятий етап — порівнюється існуюча структура капіталу з запропонованою. На даному етапі формуються конкретні заходи, які дадуть можливість сформувати необхідну оптимальну структуру власного капіталу.
Запропонована модель оптимізації структури власного капіталу дає можливість збільшити ринкову вартість підприємства. Поетапний розрахунок забезпечує оперативність та оптимальність структури власного капіталу, а також прогнозує максимальне зростання рентабельності власного капіталу та фінансової стійкості підприємства в майбутньому.
Література
1. Душко З.О. Методичні аспекти аудиту власного капіталу / З.О. Душко // Управління економікою. — 2011. — № 2. — С. 22–25.
2. Анисимова Г. С. Вплив структури капіталу на фінансовоекономічний стан промислового підприємства // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 1 (19). — С. 96–102.
3. Закон України «Про акціонерні товариства»: Верховна Рада України; Закон від 17.09.2008 № 514-VI (із змінами та доповненнями № 4969-VI від 19.06.2012). Сугак Н.В., cтудент ОЕФ, 5 курсу, спеціальність 8.030509 «Облік і аудит», ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», Науковий керівник — Щербакова Н.А., к.е.н., доцент кафедри аудиту
