Posibniki.com.uaФілософіяМетодика викладання економічних дисциплін11.4. Активізація розвитку креативності та інноваційності мислення студентів в економічному навчанні. Психолого-методичний аспект


< Попередня  Змiст  Наступна >

11.4. Активізація розвитку креативності та інноваційності мислення студентів в економічному навчанні. Психолого-методичний аспект


Досвід свідчить, що майже одна третина студентів практично не бажають вчитись, але ходять до університету тому, що так бажають батьки. Ще третина студентів вчиться тому, що треба отримати диплом. І остання третина наших студентів вчиться так, щоб стати фахівцем своєї справи.

Постановка проблеми

З цією ділемою в 1904 р. психолог Альфред Біне стикнувся в Парижі, коли міністр освіти запросив його знайти спосіб відріз

Проблема розширення можливостей доступу молоді до ви щої освіти в рамках державного замовлення починає вирішуватись в Україні. І це дуже добре. Але в цьому плані може виникати питання: «Може, вища освіта потрібна тільки талановитим і обдарованим, які за допомогою знань можуть відкрити нові знання? Може, інші стануть реалізаторами цих знань і мають вчитись в інш их навчальних закладах»?

Цікавий факт! Колись майбутнього лауреата Нобелівської премії Льва Ландау звільнили з Харківського фізикоматематичного факультету за те, що бездарям він ставив багато двійок. З другого боку, слід прийняти до уваги, що прояв творчих здібностей людини залежить від якості викладання, конкретно від того, в якій мірі існуючий в на вчальному закладі рівень методики викладання сприяє розвитку професійного / економічного мислення і т. д. А яка ваша особиста думка з цього приводу?

Для інформаційного етапу розвитку нашого суспільства головним ресурсом економічного розвитку стають інформаційні продукти, а основним виробничим процесом стає творче мислення, колективна та індивідуальна творчість людей.

Як свідчить дослідже ння відомого українського вченого у галузі соціології та футурології В. Хмілька, «справжня історія людини як вільної творчої особистості в ХХІ ст. тільки починається». На його думку, творчість людства у великих масштабах неможлива без масового розвитку здібностей, творчого потенціалу дітей і молоді. Процес навчання на очах стає складовою частиною прац і і процесом упродовж усього життя.

Розвиток здібностей людини залежить значною мірою від ефективності освіти: від того, яку «продукцію» вона «видає». Це повинні бути люди з творчим потенціалом високої якості. Це вимагає впровадження в навчання доступних методів розвитку творчих здібностей людини, креативності і інноваційності її мислення. В такому разі збільшення витрат праці у сфе рі освіти буде більш продуктивним для суспільства, ніж таке саме збільшення трудових витрат у сфері виробництва самої інформації.

Гнучкість та інноваційна активність є важливими передумовами для успішної підприємницької діяльності.

нити студентів, що погано навчаються, від більш здібних або здібних, але ледачих студентів. І тоді А. Біне зі своїми помічниками створили тести на виявлення рівня інтелекту. Після цього було розроблено дуже багато різних варіантів таких тестів, з яких найвідомішим є тест IQ (від якого всі відмовляються). На думку К. Нагеля, зміна умов, нестійкість, нестабільність в економіці всіх без винятку країн призводить до того, що конкуренція стає жорсткішою, життєвий цикл продукту скорочується майже в 3 рази. Це спонукає фірми шукати творчих, новаторські мислячих співробітників.

Творчість та інновації стали важливим фактором успіху фірм і організацій. На Заході все більш акту альним стає так зване «структурне» (структуроване, зважене або латеральне) мислення — як розгляд економічних проблем з різних кутів зору та аналіз взаємовпливу ситуативних реальностей.

Класичні економічні концепції стикаються з межами своєї ефективності, старі економічні моделі не завжди корисні. А економіка вимагає, щоб на динамічних підприємствах діяли творчі та інноваційноспроможні співробітники, які б внос или свій ресурс в загальну справу. Сучасні економічні проблеми — це комплекси екологічних, економічних соціальних і організаційних проблем, які повинні вирішуватись комплексними методами.

Таким чином, ті, хто правильно користується інформацією, мають структурне і творче мислення, створюють умови для успішних інновацій. А це вже перевага в конкурентній боро тьбі!

Таким чином, у нашому суспільстві виникла об’єктивна потреба змінити свої підходи до економічного навчання. Це допоможе подолати наші економічні, екологічні і соціальні проблеми. Для цього нам необхідно змінити спосіб мислення в бік активізації методів економічного навчання, інтеграції міжпредметних знань, розвитку креативності та інноваційності цього мислення.

Сучасні фахівці з когніт ивної психології розглядають мислення як внутрішнє уявлення (психічне вирішення) проблеми або ситуації.

Психологічний аспект проблеми розвитку мислення та мотивації активної творчої діяльності

Основними складовими мислення є образ, поняття, мова або символи. Мислення — це зміни внутрішньої уяви про зовнішні стимули або ситуації, яке може бути виражено словами і образами, а поведінка — вчинками.

Процес пізнання — це процес мислення або психологічної обробки інформації у формі образів, понять, слів, правил або символів. При цьому поняття — це загальні ідеї і ознаки відмінності від інших понять, а мова — це слова або символи та правила, що застосовуються для мислення і комунікації. Процес розуміння

— це усвідомлення природи проблеми і знаходження шл яхів її вирішення.

Поняття «мислення» і «творчість» часто протиставляють одне одному. Ще А. Лук у свій час показав, що така позиція призво

дить до методичної помилки. Вона полягає в тому, що для творчих особистостей існують особливі психологічні закони. Насправді ж, вважає А. Лук (як і Едвард де Боно, і японці, які говорять про нормальних людей з 50%-ми здібностями), елементарні здібності людського розуму однакові для всіх. Вони тільки порізному виражені (сильніше чи сла бкіше) і по-різному співвідносяться між собою. Наприклад, поєднання зіркості в баченні проблем, гнучкості інтелекта, легкості генерування ідей і здібності до очікуваного асоціювання виявляє себе як нестандартне мислення, яке здавна вважали складовою частиною таланту.

Ще всім відомий Дейл Карнегі підкреслював, що «у світі існує лише один спосіб спону кати людину щось зробити. Його суть в тому, щоб примусити людину бажати це зробити».

В цьому плані можна навести такі поради: ? Створюйте хорошу ситуацію. ? Шукайте нестандартні рішення. ? Звертайтесь до самолюбства. ? Створюйте потребу визнання. ? Переходьте на контакти. ? Підтримуйте суперництво. ? Створюйте потребу визнання. ? Показуйте досягнення. ? Давайте шанс врятувати свій престиж. ? Схвалюйте!

Стимулювання активності студентів потребує від викладача певної тактики поведінки. Поради фахівців: ? Використовуйте наміри студентів. ? Спирайтесь на їх бажання. ? Використовуйте ситуацію. ? Давайте шанс студентам виявити свої здібності. ? Намагайтесь зробити роботу привабливою. ? Показуйте наслідки вчинків. ? Визнавайте позитивні сторони роботи студентів. ? Схвалюйте успіхи. ? Зробіть роботу привабливою.

А взагалі, якщо ви любите викладацьку справу, з досвідом це прийде обов’язково. Головне, залишайтесь самим собою, а не маніпулюйте студентами!

Креативне мислення включає в себе різні стилі мислення в різних комбінаціях, а також наявності таких рис мислення, як спонтанність, гнучкість та оригінальність мислення.

Поняття креативного мислення

Спонтанність

— це загальне число пропозицій, які ви можете зробити за певний час. Гнучкість — це загальна кількість випадків, коли ви переключаєтесь з одного класу можливого застосування на інший. А оригінальність — це характеристика того, наскільки новими та незвичайними стають ваші пропозиції з вирішення економічної проблеми.

Порівнюючи ці показники, можна зробити висновок про диверге нтність вашого або ваших студентів мислення. Дивергентність — це важлива частина креативного мислення. Щоб бути творчим, розв’язання проблеми повинно бути не тільки творчим, воно повинно бути практичним, якщо це винахід, і розумним, якщо це ідея. Таким чином, справді творче мислення вимагає сполучення навичок мислення, особистісних якостей та підтримки ото чення (сім’ї, друзів, викладачів).

Пам’ятка розвитку креативності від психологів.

1. Переоцінка. Врахуйте інше застосування всіх складових задачі. Це все робиться для того, щоб уникнути фіксацій, які можуть блокувати креативність.

2. Пристосуйте. Як можна інші речі, ідеї або рішення застосувати до рішення саме цієї пробле ми?

3. Модифікуйте. Уявіть, що ви можете змінити все, що можна змінити.

4. Збільшуйте. Думайте в більшому масштабі. Збільшіть все, що можна уявити.

5. Мінімізуйте. «Зменшуйте» проблему в розмірі. Що буде, якщо пропорційно все зменшити? Що, якщо можна було б все звести до нуля?

6. Замінюйте. Як можна одним пред метом, ідеєю або процедурою замінити іншу?

7. Переробіть. Розділіть проблему на складові і перемішайте їх.

8. Уявіть протилежне. Придумайте протилежні вводні та уявіть все навпаки.

9. Комбінуйте. Це говорить само за себе.

Якщо ви отримаєте звичку робити всі ці процедури в процесі розв’язання різних проблем, то зм ожете набагато збільшити ймовірність того, що ви знайдете корисне, оригінальне і творче розв’язання задачі чи ситуації.

Радимо прочитати:

Гі Лефрансуа. «Прикладная педагогическая психология», Халперн Д. «Психология критического мышления», Квин В. «Прикладная психология».

Вплив якості економічної підготовки майбутніх фахівців на якість життя всіх інших людей дуже великий.

Методичний аспект з розвитку креативності економічного мислення студентів

Можна стверджувати, що вплив системи економічної освіти на суспільне життя має не менше значення, ніж системи медичної освіти.

Якість набутих нашими студентами професійних знань інноваційного характеру може бути суттєво підвищеною в напрямі підвищення культури мис лення і викладачів, і студентів.

Роль викладача в підвищенні інноваційності навчального процесу полягає в тому, щоб допомогти студентам робити зміни у своєму житті корисними і приємними. !

У сучасному менталітеті треба розвивати усвідомлення, що зміни завжди можливі, що існують різні перспективи для цих змін. І головне, що сутність сприятливих змін — у свободі вибору в при йнятті економічних рішень і, головне, в більшій креативності мислення.

Студентам необхідно не тільки і, вірніше, не стільки засвоїти сучасні економічні знання, набути практичних навичок виконання економічних розрахунків. «Головне, — як написала в есе моя студентка В.В. Завертана (ІІІ курс гр. 6107 (4), ФЕУ, 2005),

— це формування у студентів здатності самост ійно і економічнопрофесійно мислити». (Молодець!)

Методика викладання економічних дисциплін, як ви пам’ятаєте, — це шлях розвитку економічного мислення студентів, сплав навчального матеріалу, особистості і культури мислення викладача з особистістю і культурою мислення студентів. У цьому плані важливою складовою стає розвиток креативності економічного мислення і викладачів, і студентів.

Зараз до змісту структури мислення відносять: ? матеріал мислення, що є основою формування інформації; ? операції з «переварювання інформації»; ? правила, що визначають складові частини розумових операцій евристичного або алгоритмічного характеру.

У літературі існує багато характеристик і видів мислення: індуктивне, дедуктивне, дивергентне, логічне, алогічне, латеральне, критичне, креативне та інно ваційне тощо.

Крім того існують поняття «фреймінгу» і «рефреймінгу» мислення в тому плані, що в мисленні можна з різних точок зору розглядати проблему чи метод, за допомогою якого проблема структурується.

Матеріал мислення — це інформаційний зміст кожної економічної дисципліни, а операції з «переварювання» інформації і правила використання розумових операцій евристичного або алгоритмічного характеру знаходять своє місце в різних методиках розвитку творчого мислення, програмах комп’ютерного моделювання, що імітують деякі аспекти мислення людини, прийняття рішень або вирішення проблем. Є так ож експертні комп’ютерні програми, які призначені реагувати так, як реагувала би людина-експерт. Ці програми базуються на знаннях та правилах, якими керуються люди для вирішення конкретних проблем.

Не слід забувати, що існують стратегії мислення, тактика яких набута для швидкого вирішення проблем, які зустрічаються у сфері будь-чиєї компетентності. А ще існу ють люди, що мають природжений практичний інтелект і творче мислення як щасливе сполучення мудрості, хоробрості, вміння спілкуватись і діяти.

Для розвитку творчих здібностей студентів у процесі економічного навчання існують декілька напрямів.

Перш за все, це використання у практиці викладання різних методик активізації навчання. Серед них проблемні лекц ії, творчі дискусії, методики «мозкового штурму», використання кейс-методів і тренінгів технологій, ситуаційних і рольових вправ, ігрових методик навчання, методу інтелект-карт та інших методик розвитку творчого мислення в економічному навчанні.

Крім цього, для розвитку творчого мислення студентів необхідно: ? навчити студентів сучасних методик навчання учіння або метакогнітивних навичок навчання; ? проводити тренінгові заняття з розвитку навичок креативного мислення; ? вчити працювати у творчій команді, розвивати економічне мислення як творче.

Дуже важливим напрямом є розвиток науководослідницьких здібностей у процесі виконання колективних проектів, в яких у співробітництві з викладачем та науковцями студенти вирішують реальні економічні проблеми, не дивляться, як це робить викладач, а беруть участь в роботі команди. !

Можливо, є сенс ввести спецкурс для магістрів типу «Інтелектуальні стратегії прийняття економічних рішень» або «Методика викладання як шлях розвитку економічного мислення фахівців» і таке інше.

Використання сучасних дискурсних технологій мислення — один з важливих напрямів сучасних і досить поширених у кращих закордонних навчальних закладах методик розвитку творчого мислення.

Автор глибоко вдячна всесвітньо відомому фахівцю в цій сфері доктору Едварду де Боно, який надіслав нам два диски своєї методики «Шість капелюхів мислення», що розроблені ним для різних вікових груп і ус пішно використовуються в усьому світі. Його розробки були перекладені і майже 12 років використовуються в практиці викладання курсу «Методика викладання економіки». Існують багато стратегій, які можуть допомогти у вирішенні економічних творчих задач.

Стратегія вибору кращої стратегії включає в себе рекомендації Діани Халперн, які подано нижче.

1.Якщо зада ча поставлена нечітко, сформулюйте її мету і умови в різних варіантах.

2.Якщо задача має декілька (але небагато) можливих рішень, має сенс скористатись методом «проб та помилок».

3.Якщо задача дуже складна, спробуйте застосувати спрощення, аналіз цілей і засобів, узагальнення і спеціалізацію.

4.Якщо від кінцевої мети відходить менше шля хів, ніж від початкового стану, застосовуйте стратегію розв’язування «з кінця».

5.Якщо ви маєте можливість зібрати додаткову інформацію, зробіть це. Шукайте підказки, радьтесь з фахівцями.

6.Якщо вихідні дані задачі являють собою упорядковану послідовність або масив чи задача має рівноймовірні альтернативні рішення, спробуйте скористатися методом «поділити навпіл» або шукайте пр авило, за яким цей масив створений.

7.Якщо можливих шляхів розв’язання задачі мало, то для того, щоб генерувати додаткові рішення, можна застосувати «мозкову атаку».

8.Проектні та інженерні задачі частіше інших задач потребують пошуку рішень, які будуть задовольняти всім протилежним умовам.

9.Використання аналогій та метафор, консультація спеціаліста

— це найбільш по ширені стратегії для розв’язання задач будьякого типу.

10.Пам’ятайте, що це тільки поради з пошуку рішень задач.

Найкращий спосіб стати фахівцем в пошуку рішення задач — це вирішувати якомога більше задач.

Науково-дослідницька діяльність потребує не тільки певної системи професійних знань, а й системності і креативності мислення, розуміння системного ефекту, вміння вести дослідження, тобто знаходити причини та наслідки певних дій.

Науководослідницькі здібності студентів та діагностика їх розвитку

На нашу думку, в сучасне поняття оцінювання якості навчання у ВНЗ треба включити оцінювання рівня розвитку економічного мислення студентів і викладачів шляхо м тренування і тестування таких якостей економічного мислення, як гнучкість, оригінальність, системність, логічність, швидкість і таке інше.

У цьому плані можна аналізувати розвиток економічного мислення студентів, використовуючи діагностику творчих здібностей і мислення людини за методикою ТРВЗ-педагогіки Ю.Г. Тамберга. Основними способами цієї діагностики є спеціальне тест ування у формі виконання спеціальних тренінгів, завдань, задач, вправ і проектів, а також спеціальне анкетування як самих студентів, так і експертів-фахівців, викладачів і психологів, випускників ВНЗ.

При цьому цілі тренування і тестування можуть бути різними: оцінювання інтелектуального рівня абітурієнтів та першокурсників; аналіз ефективності навчання (чому вчили — те і перевіряємо); дина міка розвитку рівня економічного мислення на кожному курсі і в магістратурі; виявлення творчо обдарованих студентів та вирівнювання відстаючих у навчанні студентів тощо.

Тренінги з розвитку економічного мислення — це найбільш ефективний метод навчання, в процесі якого розв’язання великої кількості задач, завдань, проектів міжпредметного характеру дозволяє відпрацьовувати не тільки вміння, а й нав ички дослідницької роботи.

Тренінги з розвитку економічного мислення можуть бути групові, індивідуальні. Вони сприяють розвитку вміння працювати самостійно і в команді, що теж є важливим фактором в науководослідницькій роботі. У процесі проведення таких тренінгів ми застосовуємо як методики класичних видів мислення (системне, діалектичне, логічне, с инергетичне, функціональне), так і багато інших ефективних методик розвитку інших видів мислення, таких як критичне, радіантне, латеральне, зокрема методики Е. де Боно, Т. Б’юзена, ТРИЗ.

У процесі тестування рівня розвитку економічного мислення дуже велику роль має якість і складність тестів, частота тестування та критерії їх оцінювання. Тестові завдання можна гот увати для аналізу вміння класифікувати поняття та явища; розуміння

сенсу професії; перевірки інтуїції (кмітливості), вміння мислити логічно і вирішувати комплексні міжпредметні проблемні ситуації. Оцінювання науково-дослідницьких якостей або креативності мислення студентів може бути за кількістю балів; за виконання економічних завдань в певний інтервал часу; за рівнем складності завдань; за якістю виконаних студентами творчих дослідницьких курсових і проектних робіт; за ставлення до фахового навчан ня і вміння ефективно працювати в команді і таке інше. Крім того можна аналізувати не тільки рівень розвитку економічного мислення студентів, а й оцінити ефективність застосування викладачами різних методик викладання економічних дисциплін.

Таким чином, тренування, діагностика і тестування розвитку економічного мислення та науково-дослідницьких на вичок студентів можуть мати подвійне позитивне значення: це дуже розвиває мислення і компетентність самих викладачів і їх студентів, а також поширює практику активізації економічного навчання взагалі.

На думку автора, необхідно серйозно зайнятись пошуком методичних шляхів розвитку креативності та інноваційності економічного мислення і студентів, і викладачів. Перспективні напрями на укової роботи в цьому аспекті: ? розробка науково-методичної концепції розвитку креативності економічного мислення в підготовці випускників економічних навчальних закладів; ? у теоретичному плані слід розглянути поняття, структуру та критерії оцінювання сформованості економічного мислення молодої людини, поняття практичного інтелекту і особливостей його використання в практичній економічній діяльності; ? в експериментальній частині дослідження необхідне вивчення вікових особливостей розвитку економічного мислення студентів з метою вдосконалення методики викладання економічних дисциплін; ? важливим напрямом є вивчення і адаптація сучасних технік розвитку мислення (вітчизняних і закордонних) та оцінка їх впливу на розвиток креативності економічного мислення; ? дуже ефективною, як свідчить наш досвід, є форма спільної роботи студентів, викладачів і підприємців у розробці колективних науково-методичних проектів з проблем розвитку практичного інтелекту і креативності студентів. При цьому залучення для спільної роботи науковців і успішних підприємців (хоча б на стадії складення програми і рецензування виконаних проектів) мало б дуж е конструктивний характер;

? завершальним етапом повинна бути розробка методичних рекомендацій і спеціальних тренінг-курсів для студентів і викладачів з розвитку креативності й інноваційності студентів як фактора підвищення конкурентоспроможності випускників вищих навчальних закладів. Систему тренінгів можна здійснювати в рамках наукового студентського центру.

Я вважаю, що система викладання економічних дисциплін повинна використовувати прин ципи інтерактивного навчання як для розвитку загальної культури мислення і спілкування, так і для вивчення різних економічних дисциплін.

Як відомо, багато спеціалістів у галузі культури мислення вважають за необхідне введення уроків мислення як чистих інструментів, але навряд чи ми зможемо це здійснити в усіх школах України. Можливо, має сенс піти на експеримент в деяких школах Ки єва силами студентів факультету економіки та управління КНЕУ.

Крім того, для студентів, як і для кожної людини, дуже важливо зрозуміти, що техніку власного мислення можна удосконалювати тренуванням. Тоді немає чого боятись, коли перед тобою виникнуть економічні проблеми, які вимагають творчого п ідходу. Ці навички треба розвивати як у процесі навчання в університеті, так і самостійного. На жаль, обсяг нашого підручника не дозволяє детально розглянути ці методики. Ми присвятили цим технікам мислення спеціальний методичний тренінговий курс.

Автор взяла на себе сміливість звернути увагу читачів на цю проблему не тільки тому, що розу міє її актуальність у сучасних умовах, а й тому, що отримала від своїх студентів «Подяку за внесок у розвиток творчого мислення студентів в економічній науці, а також за надану можливість студентам виявити себе як творчі особистості». Це може здаватись нескромним, але кращої подяки я у своєму житті не отримувала. Головне в ць ому те, що наші студенти вже розуміють необхідність розвитку творчого економічного мислення і (зверх програми) вивчають сучасні методики розвитку мислення та вдячні за це викладачам.

Студенти і викладачі! Не заривайте свій талант! Економіці потрібні таланти!

Рис. 11.2


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Частина 2. 11.5. Методичні поради з активізації економічного навчання для різних вікових груп
Досвід використання методу інтелект-карт у практиці економічного навчання
12.2.У чому суть методу інтелект-карт?
12.3.Основні напрями використання інтелект-карт у викладанні економічних дисциплін
12.4.Використання інтелект-карт в організації самостійної роботи студентів та методика роботи з ними на практичних і семінарських заняттях
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki