Posibniki.com.ua Право Правові основи управління у сфері економіки 4. Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері надання фінансових послуг


< Попередня  Змiст  Наступна >

4. Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері надання фінансових послуг


заходами впливу, встановленими ст. 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність», якими є:

З метою забезпечення законності у сфері кредитно-фінансової діяльності відповідні органи державного регулювання уповноважені застосовувати заходи адміністративної відповідальності. Підстави та порядок застосування заходів адміністративної відповідальності в кредитно-фінансовій сфері врегульовані Законами України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про державне регулювання ринку цінних паперів», а також Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України відповідно до ст. 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» уповноважена застосовувати до суб’єктів підприємницької діяльності

— юридичних осіб такі штрафні санкції:

— за діяльність на ринках фінансових послуг без ліцензії, отримання якої передбачене законом, — у розмірі до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності, що вчинила правопорушення;

— за ненадання, несвоєчасне надання або надання завідомо недостовірної інформації — у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності, що вчинила правопорушення;

— за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про усунення порушень щодо надання фінансових послуг — у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності, що вчинила правопорушення.

Поряд із відповідальністю юридичних осіб за фінансові правопорушення ст. 43 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачає низку складів адміністративних проступків, за які Державною

— здійснення операцій на ринках фінансових послуг без ліцензії, отримання якої передбачене законом, тягне за собою накладення на фізичну особу — суб’єкта підприємницької діяльності чи посадову особу штрафу у розмірі від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірних відомостей Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, якщо подання цих відомостей передбачено чинним законодавством, тягне за собою накладення на фізичну особу — суб’єкта підприємницької діяльності чи посадову особу суб’єкта підприємницької діяльності — юридичної особи штрафу у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України тягне за собою накладення на фізичну особу — суб’єкта підприємницької діяльності чи посадову особу суб’єкта підприємницької діяльності — юридичної особи штрафу у розмірі від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Фінансові санкції за правопорушення на ринку цінних паперів передбачені Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів». Згідно зі ст. 11 цього Закону Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за:

— розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску в установленому законом порядку — у розмірі від десяти до п’ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі до ста п’ятдесяти відсотків прибутку (надходжень), одержаних у результаті цих дій;

— здійснення діяльності на ринку цінних паперів без спеціального дозволу (ліцензії), якщо законом передбачене отримання спеціального дозволу (ліцензії) для здійснення такої діяльності,

— у розмірі від п’яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— ненадання інвестору в цінні папери (у тому числі акціонеру) на його письмовий запит інформації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, або надання йому недостовірної

комісією з регулювання ринків фінансових послуг України до адміністративної відповідальності притягуються фізичні особи. Це, зокрема, такі правопорушення:

— несвоєчасне надання інформації інвесторам в цінні папери на їхній письмовий запит — у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— неопублікування, опублікування не в повному обсязі інформації та/або опублікування недостовірної інформації — у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— нерозміщення, розміщення не в повному обсязі інформації та/або розміщення недостовірної інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів — у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку — у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— невиконання або несвоєчасне виконання рішень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів — у розмірі від тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— порушення емітентом чи професійним учасником ринку цінних паперів порядку ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів, що призвело до втрати системи реєстру (її частини), а також ухилення від внесення змін або внесення завідомо недостовірних змін до системи реєстру або до системи депозитарного обліку — у розмірі від п’яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— порушення емітентом порядку прийняття рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів та/або порядку передачі ведення реєстру власників іменних цінних паперів — у розмірі від п’яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із зупиненням перереєстрації прав власності на цінні папери такого емітента;

— маніпулювання цінами під час здійснення операцій з цінними паперами — у розмірі від десяти до п’ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі до ста п’ятдесяти відсотків прибутку (надходжень), отриманих у результаті цих дій;

інформації — у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— незаконне використання інсайдерської інформації — у розмірі від десяти до п’ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі до ста п’ятдесяти відсотків прибутку (надходжень), отриманих у результаті цих дій.

Крім застосування фінансових санкцій за вказані правопорушення, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку може зупиняти або анулювати ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, яку було видано такому професійному учаснику фондового ринку, а також може анулювати свідоцтво про реєстрацію об’єднання як саморегулівної організації фондового ринку, яке було видано такому об’єднанню.

Адміністративні стягнення за правопорушення на ринку цінних паперів накладаються на фізичних осіб на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення. Як випливає з положень ст. 244-17 КУпАП, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені:

— ст.163 КУпАП — розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску в установленому законом порядку або порушення порядку здійснення емісії цінних паперів, вчинене уповноваженою особою, — тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— ст. 163-5 КУпАП — ненадання посадовою особою емітента інвестору в цінні папери (в тому числі акціонеру) на його письмовий запит інформації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, або надання йому недостовірної інформації

— тягнуть за собою накладання штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вимагання посадовою особою емітента від акціонера, в тому числі який є працівником цього ж підприємства, інформації про те, як він голосував на загальних зборах, або інформації про відчуження такою особою своїх акцій — тягне за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порушення посадовою особою емітента порядку скликання або проведення загальних зборів акціонерного товариства, порядку обрання членів органів управління товариства, порядку або строку виплати дивідендів за наявності відповідного рішення загальних зборів — тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— ст. 163-6 КУпАП — ненадання посадовою особою емітента чи професійного учасника фондового ринку, який веде облік

— ст. 163-7 КУпАП — здійснення посадовою особою суб’єкта господарювання операції з цінними паперами, яка належить до професійної діяльності на фондовому ринку, без спеціального дозволу (ліцензії), якщо законом передбачено одержання спеціального дозволу (ліцензії) для здійснення такої операції, — тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— ст. 163-8 КУпАП — неправомірний вплив посадової особи учасника фондового ринку на ринкову вартість цінних паперів на організаційно оформленому фондовому ринку в інтересах такого учасника або третіх осіб, у результаті чого придбання або продаж цих цінних паперів відбувається за іншими цінами, ніж ті, які існували б за відсутності такого неправомірного впливу, — тягне за собою накладення штрафу від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— ст. 163-9 КУпАП — незаконне використання інсайдерської інформації особою, яка нею володіє, — тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— ст. 163-10 КУпАП — порушення порядку прийняття рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів або порядку передачі ведення реєстру власників іменних цінних паперів, вчинене посадовою особою емітента, — тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— ст. 163-11 КУпАП — несвоєчасне розкриття інформації на фондовому ринку, вчинене посадовою особою емітента чи професійного учасника фондового ринку, — тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Нерозкриття інформації на фондовому ринку, вчинене посадовою особою емітента чи професійного учасника фондового ринку, — тягне за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Розкриття на фондовому ринку інформації не в повному обсязі або розкриття недостовірної інформації, вчинене посадовою особою емітента або професійного учасника фондового ринку, — тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

прав власності на цінні папери, інвестору в цінні папери документів, що підтверджують його право власності на цінні папери, — тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Резюме за змістом теми

Як випливає з аналізу чинного законодавства, державне регулювання ринків фінансових послуг в Україні здійснюється з метою: захисту інтересів споживачів фінансових послуг; створення умов для ефективної мобілізації й розміщення фінансових ресурсів учасниками ринків фінансових послуг з урахуванням інтересів суспільства; забезпечення рівних можливостей для доступу до ринків фінансових послуг та захисту прав їхніх учасників; додержання учасниками ринків фінансових послуг вимог законодавства; контроль за прозорістю та відкритістю ринків фінансових послуг; сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг.

Державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо ринку банківських послуг — Національним банком України; щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів

— Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку; щодо інших ринків фінансових послуг — Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Основними методами державного регулювання ринків фінансових послуг є: встановлення норм (нормативів), вимог та інших правил; реєстрація фінансових установ та окремих фінансових операцій; ліцензування діяльності з надання фінансових послуг; контроль (нагляд).

Терміни та поняття до теми

Грошово-кредитна політика — політика, спрямована на забезпечення народного господарства економічно необхідним обсягом грошової маси, досягнення ефективного готівкового обігу, залучення коштів суб’єктів господарювання та населення до банківської системи, стимулювання використання кредитних ресурсів на потреби функціонування й розвитку економіки.

Державне регулювання ринків фінансових послуг — здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та запобігання кризовим явищам.

Кредитна установа — фінансова установа, яка відповідно до закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик.

Фінансова послуга — операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, — і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Фінансова установа — юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи кілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру в порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Фінансові інструменти — цінні папери, строкові контракти (ф’ючерси), інструменти грошового обігу, відсоткові строкові контракти (форварди), строкові контракти на обмін (на певну дату в майбутньому) в разі залежності ціни від відсоткової ставки, валютного курсу чи фондового індексу (відсоткові, курсові чи індексні свопи), опціони, що дають право на купівлю або продаж будь-якого із зазначених фінансових інструментів, у тому числі тих, що передбачають грошову форму оплати (курсові та відсоткові опціони).

Фондовий ринок (ринок цінних паперів) — сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів).

Запитання для самоконтролю

1. Що саме охоплює поняття «фінансова установа згідно із законодавством України»?

2. Якими актами законодавства визначено засади державної політики та державного управління в кредитно-фінансовому секторі економіки?

3. Якими державно-управлінськими повноваженнями наділена Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України?

4. Які методи владно-організуючого впливу застосовують у процесі державного регулювання ринків фінансових послуг?

5. За які правопорушення органи державного регулювання ринків фінансових послуг уповноважені застосовувати заходи адміністративної відповідальності?

Література

1. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

2. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III // Відомості Верховної Ради України.

— 2001. — № 5-6. – Ст. 30.

3. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» вiд 30.10.1996 р. № 448/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 51. — Ст. 292.

4. Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15.03.2001 р. № 2299-III // Відомості Верховної Ради України.

— 2001. — № 21.

— Ст. 103.

5. Закон України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 р. № 2908-III // Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 15.

— Ст. 101.

6. Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р. № 679-XIV // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 29.

— Ст. 238.

7. Закон України «Про страхування» від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 18.

— Ст. 78.

8. Закон України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 р. № 723/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 16. — Ст. 68.

9. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р. № 2664-III // Відомості Верховної Ради України. — 2002.

— № 1.

— Ст. 1.

10. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» вiд 23.02.2006 р. № 3480-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2006. — № 31.

— Ст. 268.

Розділ 3


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
2. Правовий статус органів державного управління у сфері підприємництва
3. Основні засоби адміністративно-правового регулювання у сфері підприємництва
4. Державний контроль і нагляд у сфері підприємницької діяльності
5. Адміністративна відповідальність у сфері підприємницької діяльності
Тема 10. Організаційно-правові засади державного регулювання у сфері захисту економічної конкуренції
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)