Posibniki.com.ua Право Правові основи управління у сфері економіки 5. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність


< Попередня  Змiст  

5. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність


Як випливає з положень ст. 32 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», за порушення національного законодавства України у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а також своїх зобов’язань за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) суб’єкти цієї діяльності та іноземні суб’єкти господарської діяльності несуть відповідальність лише на умовах і в порядку, визначених законами України.

у визначених сферах діяльності, в тому числі розроблення технічних регламентів, а також укладає міжнародні договори України щодо взаємного визнання результатів оцінювання відповідності й еквівалентності іноземних і національних технічних регламентів.

Законодавством України передбачено такі види відповідальності у сфері зовнішньоекономічної діяльності, як матеріальна, кримінальна та адміністративна. Згідно зі ст. 33 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» майнова відповідальність застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій. Таке відшкодування може здійснюватися або на добровільних засадах, або в судовому порядку. Кримінальна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності застосовується тільки у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України в судовому порядку.

У процесі державного управління у сфері зовнішньоекономічної діяльності застосовується адміністративна (адміністративно-господарська, виходячи з термінології Господарського кодексу України) відповідальність. Відповідні санкції та порядок притягнення до адміністративної відповідальності закріплено у ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Згідно із зазначеною статтею за порушення цього або пов’язаних з ним законів України до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб’єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

— накладання штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності своїх обов’язків згідно із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» або пов’язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

— застосування до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб’єктами Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та/або пов’язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

— тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» або пов’язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Зазначені санкції застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів

Застосуванню зазначених санкцій до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарювання може передувати офіційне попередження центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. Індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та/або пов’язаних з ним законів України, та скасовується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та/або пов’язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців від дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб’єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.

Подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється винятково за рішенням суду. Для подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики на підставі інформації ініціатора застосування цієї санкції звертається із позовною заявою до суду. У разі прийняття рішення щодо подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суд визначає термін, на який подовжено дію цієї санкції.

Якщо суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб’єктами господарської діяльності, до яких застосовано зазначені санкції, усунуто допущені порушення законодавства

державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду. Зазначені санкції можуть бути застосовані до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб’єктів господарської діяльності впродовж трьох років від дня виявлення порушення законодавства.

У разі виникнення форс-мажорних обставин подання позову до суду країни розташування контрагента чи Міжнародного комерційного арбітражного суду, Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України про визнання або стягнення з іноземного суб’єкта господарської діяльності боргу, пов’язаного з невиконанням умов зовнішньоекономічного договору (контракту), а також у разі вжиття заходів щодо усунення порушень законодавства дію зазначених санкцій центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики може бути тимчасово зупинено. Після закінчення строку зупинення санкції дія її поновлюється без додаткового рішення центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

У разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та/або пов’язаних з ним законів України, та приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб’єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій. Загальний термін розгляду цих клопотань не має перевищувати тридцяти календарних днів.

Застосування зазначених санкцій може бути оскаржено в суді. Представництво інтересів держави при розгляді таких судових спорів забезпечується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики та державними органами, які внесли подання про застосування санкцій. Оскарження застосування санкцій у судовому порядку до винесення судом відповідного рішення не зупиняє їхню дію.

Поряд із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» адміністративна відповідальність у сфері зовнішньоекономічної діяльності передбачена й іншими законодавчими актами,

України або вжито практичних заходів, що гарантують виконання Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та/або пов’язаних з ним законів України, ініціатори подання щодо застосування санкцій можуть направляти центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики матеріали про їх скасування, про зміну їх виду або тимчасове зупинення.

Так, ст. 106 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за ввезення в Україну, вивезення з України, транзит через її територію, вивезення з карантинних зон або ввезення до них об’єктів регулювання, які не пройшли фітосанітарного контролю, ст. 164 — 13 встановлює відповідальність за порушення законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва.

Значна кількість правопорушень у сфері зовнішньоекономічної діяльності пов’язана з порушенням митних правил, адміністративну відповідальність за які встановлено статтями глави 57 Митного кодексу України. Зокрема, ст. 329 цього Кодексу встановлює відповідальність за порушення режиму зони митного контролю, ст. 330 передбачає відповідальність за неподання митному органу документів, необхідних для здійснення митного контролю, ст. 332 передбачає штрафи за недоставляння до митного органу товарів, транспортних засобів, документів тощо. Крім того, Митний кодекс України регулює процесуальні питання застосування митними органами заходів адміністративного примусу, зокрема адміністративних стягнень.

Резюме за змістом теми

Отже, під зовнішньоекономічною діяльністю розуміють господарську діяльність за участю вітчизняних та іноземних суб’єктів господарювання, складовою якої є перетин митного кордону України майном та/або робочою силою і яка здійснюється у спеціальному правовому режимі. Зовнішньоекономічна політика України спрямована на регулювання державою відносин суб’єктів господарювання з іноземними суб’єктами господарювання та захист національного ринку і вітчизняного товаровиробника.

Органами, що беруть активну участь у здійсненні державного управління у сфері зовнішньоекономічної діяльності та міжнародної економічної інтеграції, є Президент України (з питань, що стосуються економічної безпеки та зовнішньополітичної діяльності), Кабінет Міністрів України, Міністерство економіки України як головний орган у системі центральних органів виконавчої вла-

зокрема Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р, Митним кодексом України від 11.07.2002 р. та ін.


< Попередня  Змiст  
Iншi роздiли:
3. Система органів державного управління зовнішньоекономічною діяльністю та міжнародною економічною інтеграцією та їхній адміністративно-правовий статус
2. Основні напрями міжнародної економічної інтеграції України: членство України в СОТ, перспективи інтеграції в Європейський Союз
Тема 12. Правові засади державного управління у сфері зовнішньоекономічної діяльності та міжнародної економічної інтеграції України
3. Методи державного управління у сфері інвестиційно-інноваційної діяльності
2. Система та правовий статус органів державного управління у сфері інвестиційно-інноваційної діяльності
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)