Posibniki.com.ua Право Правові основи управління у сфері економіки 4. Адміністративна відповідальність у галузі промисловості


< Попередня  Змiст  Наступна >

4. Адміністративна відповідальність у галузі промисловості


Важливим методом державного управління, що використовується для забезпечення законності у промисловості, є застосування заходів адміністративної відповідальності. Заходи адміністративної відповідальності за правопорушення в галузі промисловості можуть застосовуватися як до підприємств — юридичних осіб так і до їхніх посадових осіб та інших фізичних осіб.

Заходи адміністративної відповідальності за правопорушення у промисловості передбачені чималою кількістю актів законодавства, передусім, такими, як Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р., Закон України «Про відпові-дальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» від 14.10.1994 р., Декрет Кабінету Міністрів України «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення» від 08.04.1993 р. та ін.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» начальник Державної архітектурно-будівельної інспекції України та його заступники, начальники інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю та їхні заступники мають право накладати штрафи на підприємства за правопорушення у сфері містобудування, зокрема за виробництво, реалізацію або застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, які не відповідають будівельним нормам, державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, а також які підлягають обов’язковій сертифікації, але не пройшли її, — у розмірі двадцяти п’яти відсотків вартості реалізованої продукції.

Як випливає з положень ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення», у разі порушення стандартів, норм і правил суб’єкт підприємницької діяльності (юридична особа або фізична особа-підприємець) несе відповідальність:

— за передання замовникові або у виробництво і застосування конструкторської, технологічної та проектної документації, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил щодо якості продукції і технологічних процесів, розробник цієї документації сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості розробки;

— за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам стандартів, норм і правил, підприємець сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції;

— за ухиляння підприємця від пред’явлення органам державного нагляду продукції, яка підлягає контролю, він сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості продукції, що випущена з моменту ухиляння;

— за реалізацію продукції, яка підлягає, але не пройшла обов’язкової сертифікації, або за реалізацію продукції, яка підлягає іншій обов’язковій процедурі з підтвердження відповідності, але щодо якої немає відповідного документа про відповідність, а також за застосування щодо такої продукції національного знакавідповідності, підприємець сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції;

— за реалізацію продукції, забороненої до випуску й реалізації органами державного нагляду, підприємець сплачує штраф у розмірі 100 відсотків вартості реалізованої продукції;

— за випуск, реалізацію підвищено небезпечної продукції (отрути, отрутохімікати, вибухо- та вогненебезпечні речовини тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інструкції щодо експлуатації, зберігання, транспортування підприємець сплачує штраф у розмірі 50 відсотків вартості випущеної або реалізованої продукції;

— за випуск, реалізацію продукції, яка внаслідок порушення вимог стандартів, норм і правил є небезпечною для життя, здоров’я й майна людей і навколишнього середовища, підприємець сплачує штраф у розмірі 100 відсотків вартості випущеної або реалізованої продукції.

Постанови про накладання відповідних штрафів видають: головний державний інспектор України з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил або його заступники, головний державний інспектор з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил Республіки Крим, області, міста або його заступники.

У Кодексі України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. адміністративній відповідальності за правопорушення в галузі промисловості присвячено главу 8. Так, відповідно до ст. 93 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості та на об’єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, у вигляді штрафу, що накладається на працівників у розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян — власників підприємств чи уповноважених ними осіб — від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 94 КУпАП передбачено адміністративні стягнення за порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об’єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, у вигляді штрафу, що накладається напрацівників від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян — власників підприємств чи уповноважених ними осіб — від десяти до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 95 КУпАП до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян притягуються посадові особи підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності за порушення правил і норм ядерної та радіаційної безпеки.

Відповідно до ст. 102 КУпАП керівники, заступники керівників, головні енергетики (головні механіки), начальники цехів та служб підприємств, установ і організацій несуть адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за експлуатацію паливо- і енерговикористовуючого устаткування без засобів автоматичного регулювання, або приладів енергетичного контролю, або теплоутилізаційного обладнання, передбачених проектом, або в разі їх несправності.

Окрім глави 8 КУпАП, норми, що передбачають адміністративну відповідальність за правопорушення у промисловості, містяться і в інших главах КУпАП. Так, зокрема, безпосередньо стосуються промислового виробництва норми глави 7 КУпАП, якою регулюється адміністративна відповідальність за правопорушення у середі охорони природи, використання природних ресурсів.

Серед найважливіших норм цієї глави КУпАП, які стосуються промисловості, можна назвати ст. 78 КУпАП, яка встановлює відповідальність посадових осіб за викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади або недотримання вимог, передбачених наданим дозволом, інші порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря або перевищення технологічних нормативів допустимого викиду забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел під час експлуатації технологічного устаткування, споруд і об’єктів.

Адміністративна відповідальність посадових осіб встановлена ст. 79 КУпАП за недотримання вимог щодо охорони атмосферного повітря при введенні в експлуатацію й експлуатації підприємств і споруд.

Статтею 82-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність посадових осіб промислових підприємств за виробництво продукції (крім дослідних зразків) з відходів чи з їх використанням без відповідної нормативно-технічної й технологічної документації, погодженої в установленому порядку.

Відповідно до ст. 82-4 КУпАП змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, без спеціального дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища, тягне за собою накладання штрафу на посадових осіб від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення й утилізації відходів, а також полігонів для зберігання чи захоронення промислових, побутових та інших відходів (сміттєзвалищ, шламосховищ, золовідвалів тощо) відповідно до ст. 82-6 КУпАП тягне за собою накладання штрафу на посадових осіб від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Поряд із зазначеними правопорушеннями, суб’єктами яких є посадові особи промислових підприємств, за окремі правопорушення у промисловості адміністративну відповідальність несуть, крім посадових осіб, і звичайні громадяни. Це, зокрема, стосується ст. 82-5 КУпАП, яка встановлює відповідальність за передання відходів із порушенням установлених правил на зберігання, оброблення або видалення підприємствам чи організаціям, що не мають відповідного дозволу на проведення цих операцій.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Тема 4. Організаційно-правові засади державного управління агропромисловим комплексом
2. Система та адміністративно-правовий статус органів державного управління в агропромисловому комплексі
3. Методи державного управління в агропромисловому комплексі
4. Адміністративна відповідальність за правопорушення в агропромисловому комплексі
Організаційно-правові засади державного управління паливно-енергетичним комплексом
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)